Павловнія – дерево майбутнього

245937 👁Створено: 20.09.2018,  Змінено: 03.10.2024  

Павловнія – дерево майбутнього

Павловнія (лат. Paulównia, родина Павловнієві) або Адамове дерево – багаторічна високоросла (до 15–20 м заввишки) і швидкоросла листопадна рослина з лапатим листям (від 20 до 50 см) та напрочуд гарними, запашними суцвіттями (завдовжки до 30–50 см) з ніжно-бузкових (іноді білих) квітів. Як цінна садово-паркова культура для зон з теплим і вологим кліматом, павловнія поширена у Північній Америці, Європі й Азії.

 

 

Зміст

 

 

 

Унікальні особливості павловнії

 

Останнім часом, з розвитком безпечних енергетичних технологій та пошуком відновлювальних джерел енергії, павловнію стали широко використовувати в якості сировини для біоенергетики. За темпами зростання це дерево випереджає усі деревевні рослини світу: період повного дозрівання деревини павловнії складає 8–9 років.

 

Листя рослини унікальне за своїм хімічним складом. Воно містить до 20% протеїнів (білків), а за смаковими якостями нагадує зелень люцерни і конюшини, тому користується великим попитом у тваринництві як джерело цінного корму. Молоді листочки можна також використовувати для приготування салатів. Окрім того, листя павловнії здатне поглинати у 10 разів більше вуглекислого газу, ніж листя звичайних дерев.   

 


Походження павловнії та її традиційне використання


Походить павловнія з Китаю, де вона відома як Драконове дерево. Тривалість її життя складає 100 й більше років. На своїй батьківщині рослина широко застосовується не лише в народній медицині, але й у фармацевтиці. Екстракти з листя павловнії покращують работу печінки, жовчного міхура, нирок, усувають проблеми з легенями.

 

Насіння дерева є сировиною для виробництва технічного масла, а в давні часи його використовували для безпечного транспортування дорогоцінних порцелянових виробів (ним наповнювали ящики з коштовними крихкими предметами, щоб запобігти їх механічному пошкодженню).

 

В Японії зображення павловнії (листя та квіти) можна побачити на монетах і в геральдиці. Цю рослину (Павловнію повстисту) здавна шанують і культивують як Імператорське дерево. Про неї створено легенди, з нею пов’язані японські народні звичаї й традиції. 

 

Павловнія

 

Оскільки павловнія відзначається надзвичайно швидким зростанням, а її деревина має безліч цінних якостей (легкість; пожежостійкість, завдяки низькому вмісту смолистих речовин; високий вміст танінів, що забезпечує захист від пошкодження комахами; низька вологість, яка не перевищує 1012%, відмінні ізоляційні й акустичні показники), рослина користується підвищеним попитом у виробництві меблів, фанери, в авіа- та суднобудуванні, у виготовленні музичних інструментів, сувенірів, іграшок, спортивного інвентарю, дерев’яних будівельних конструкцій (у традиційних японських житлах).

 

Древина павловнії

 

Значення павловнії для фіторекультивації деградованих земель

Цінність павловнії полягає ще й у тому, що насадження цієї культури, завдяки її стрімкому зростанню й активному розвитку кореневої системи, здатні запобігти ерозійним явищам у родючих ґрунтових горизонтах, у найкоротші терміни відновити постраждалі від пожеж, зсувів, паводків та інших природних руйнувань ділянки землі. Значна кількість біомаси павловнії, що після листопаду потрапляє у ґрунт, збагачує його корисними органічними речовинами.

 

Павловнія

Павловнію широко застосовують для озеленення міської та приміської території, у садах, парках, скверах, для створення зон відпочинку. Її лапате, вкрите з обох сторін оксамитовим опушенням листя створює чудовий затінок, і спекотної літньої днини дарує приємну прохолоду. До того ж, завдяки чималій площі листкової поверхні, павловнія здатна очистити повітря навіть у найзабрудненіших районах з понаднормовою загазованістю, а її коренева система виводить з ґрунту солі важких металів

 

Саджанець павловнії


Медодайні властивості павловнії

Неймовірно гарно виглядає дерево під час цвітіння, яке відбувається до повного розпускання листя, наприкінці весни  початку літа. Гілки павловнії вкривають грона блакитно-бузкових (іноді блідо-блакитних або білих) суцвіть, що складаються з великих (до 6 см діаметром) квітів. Схожі на великі дзвоники квіти наповнюють повітря ванільним, з легким мигдальним відтінком ароматом, який приваблюює медоносних комах.

 

Мед павловнії за консистенцією та кольором нагадує акацієвий і має дуже цінні лікувальні властивості. Квіти павловнії знайшли досить цікаве застосування в кулінарії: в деяких європейських ресторанах їх використовують як екзотичний ріжок, який наповнюють десертом. Це додає страві особливого, “смачного” аромату, вишуканості та неповторності. Цінується павловнія і в парфумерії та косметології, як ароматична сировина для виготовлення парфумів, кремів тощо.

 

Павловнія

Особливості вирощування й догляду за павловнією

Хоча павловнія належить до культур теплої кліматичної зони, вона також здатна рости в умовах помірних широт. Морозостійкість її невисока (може витримувати короткочасні морози до –17°С), але дерево напрочуд швидко відновлюється з прикореневих паростків.

 

З віком павловнія стає дедалі витривалішою до впливу низьких температур. У більш суворих умовах можна вирощувати її не як дерево, а як багаторічну рослину. Річний приріст павловнії становить від 1,5 м і більше. До того ж, у середніх широтах її листя досягає більших розмірів (до 75 см в діаметрі). Єдиний недолік – павловнія не встигає пройти фазу цвітіння в умовах холодного клімату.

 

Павловнія

Розмножується культура як насінням, так і вегетативно. Павловнія надає перевагу нейтральним, добре дренованим, повітропроникним ґрунтам. Може рости на сонці й у затінку. Не любить сильних вітрів (особливо у перші роки розвитку). Дуже невибаглива в догляді. Головна складність – не допустити надмірного перезволоження або повного висихання ґрунту. Можна вирощувати культуру в зимових садах, оранжереях, у діжках та навіть горщиках (як кімнатну рослину).   

 

Плід та насіння павловнії

Восени дозріле насіння павловнії висипається з коробочок і розноситься вітром, тому треба зібрати його до настання цього моменту. Для пророщування насіння, його висипають зверху на добре зволожену поживну ґрунтосуміш, обприскують з пульверизатора і накривають склом або плівкою на 10–14 днів.

 

Як тільки з’являться перші проростки сходів, потрібно щоденно знімати (відкривати) скло чи плівку для їх провітрювання. Спочатку рослинки відкривають на короткий час, а згодом цей період поступово збільшують. Коли сіянці трішки підростуть (зазвичай через 10 днів), їх дуже обережно пересаджують в окремі контейнери, уникаючи пошкодження корневої системи. 

 

Насіння павловнії

Вегетативний спосіб вирощування павловнії (живцями або прикореневими пагонами) вважається найзручнішим. Для цього варто лише відділити від рослини-донора живець (наприкінці літа або восени) та вкорінити його у родючому субстраті.

 

Весною рослину пересаджують на постійне місце зростання, дотримуючись необхідної умови: верхній зріз живця має бути вищим за рівень землі не більше, як на 2–3 см. Коли нові пагони на живці підростуть до 10 см, з них для подальшого розвитку рослини вибирають лише один, найсильніший, а решту видаляють. 

 

Павловнія, пророщене насіння

Унікальність павловнії полягає не тільки у швидкості її зростання, але і в цілому комплексі корисних якостей: цінна деревина, поживні якості листя, ароматичні властивості квітів, промислове використання насіння (технічна олія) та вегетативної частини (біоенергетична сировина). До того ж, технологія вирощування павловнії доступна навіть для садівників-початківців, а краса квітучого дерева не залишить байдужим нікого.



Поділитись в соцмережах:


Текст сообщения:

*

*