Головною складовою добре відомого нам напою «Тархун» є полин-естрагон (лат. Artemísia dracuncúlus) з роду Полин (Artemisia), родина Айстрові (Asteraceae). Відомі й інші назви цієї рослини: тархун, естрагон, полин астрагон, нехворощ тургун тощо. На відміну від решти представників роду Полин, цей вид не має гіркого смаку.
Властивості естрагону та його застосування
Полин-естрагон – багаторічна трав’яниста рослина, що росте в Європі, Азії, Америці, і яку культивують повсюдно як смакову, пряно-ароматичну приправу. Традиційно рослина слугує ароматизатором оцту та гірчиці. Особливо поширений естрагон у французькій кухні, де його додають до багатьох страв. З давніх часів відомі й лікувальні властивості естрагону, тому в народній медицині він використовується як цілюща рослина.
Цінність естрагону зумовлена його складовими, серед яких є вітаміни, ефірні олії, що надають йому особливий аромат, мінерали (калій, кальцій, фосфор, залізо), а також значна кількість каротину та аскорбінової кислоти.
Народна медицина використовує цю рослину для поповнення організму вітамінами. Естрагон надає тонізуючу, антизапальну, протицинготну, сечогінну, антипаразитарну дію. Він сприяє зміцненню стінок судин, знеболює та пришвидшує загоювання ран, допомагає загальному зміцненню організму.
Відома користь цієї рослини, як корму, і для тварин, але виключно за умови суворого дотримання дозування.
Вживання естрагону має бути обмеженим, оскільки його значна кількість може спровокувати нудоту, блювання, головний біль і навіть непритомність. Рослина має протипоказання: не можна вживати естрагон вагітним, людям з виразкою шлунка або гастритом (у разі підвищеної кислотності), а також тим, хто страждає на жовчнокам’яну хворобу. Заборонено вживання естрагону і за умови індивідуального несприйняття організмом цього продукту.
Опис естрагону та його вирощування
Рослина має вигляд невисокого (0,4–1,5 м) трав’янистого чагарничка з міцним, добре розвиненим, здерев’янілим кореневищем. Із завершенням холодного зимового періоду естрагон інтенсивно відновлюється шляхом утворення нових прикореневих пагонів. Листю його властивий сильний і приємний аромат.
Тривалість життя рослини складає 8–10 років, але найціннішу та найбільш якісну сировину отримують з естрагону в перші три роки його зростання. Заготовлюють пагони з листям до початку квітнення. Саме в цей час вони містять найбільшу кількість корисних речовин.
За літній період можна зібрати надземну зелену масу естрагону 3–4 рази. Для цього стебла рослини зрізають на висоті не менше 12 см від землі, щоб чагарничок міг швидше відновитись. Регулярне зрізання стебел сприяє кращому пагоноутворенню й кущенню трави. Зібрані молоді пагони та листя сушать у затіненому місці з хорошою вентиляцією.
Цвітіння естрагону припадає на серпень-вересень. Тоді його аромат стає більш інтенсивним і добре відчутним. Плоди дозрівають у жовтні.
Вирощування естрагону не потребує якихось особливих навичок. Слід лише зважати, що рослина любить повне освітлення, хоча здатна цілком нормально розвиватися і в напівзатінку. Надає перевагу легким, добре дренованим ґрунтам (супіскам) з нейтральною реакцією. На важких глинистих або ґрунтах із застійними явищами чи надто вологих росте погано, або не росте зовсім.
Для розмноження цієї культури використовують як насіннєвий спосіб, так і вегетативний (живцювання, поділ куща, кореневі паростки).
Найбільш відомими сортами естрагону для вирощування в наших умовах є «Монарх» (Україна) і «Тархун» (Hem Zaden, Нідерланди).
У лютому-березні (за 60 днів до висаджування у відкритий ґрунт) насіння естрагону сіють у розсадні контейнери чи ящики, наповнені вологим компостом з перегною, піска та дернинної землі, на глибину 0,5 см, для чого присипають посівний матеріал тонким шаром землі.
У другій половині квітня розсаду висаджують у відкритий ґрунт. Можна використовувати для вирощування естрагону невеликі ділянки, не зайняті городними культурами. Але слід попередньо подбати про видалення там бур’янів, а також перекопати та збагатити землю комплексом добрив (5–6 кг/м2 компосту, 50 г/м2 фосфатних і калійних добрив, 30 г/м2 аміачної селітри).
Найпростіший та найбільш надійний спосіб розмноження естрагону – це використання кореневих паростків. Для цього від рослини-донора відокремлюють невелику кількість молодих пагінців разом із корінцями і висаджують їх у невеликі ямки, так щоб кореневі шийки рослин були заглиблені в ґрунт на 5–6 см. Після цього саджанці рясно поливають і за необхідності вкорочують їх стебла до висоти 15–20 см.
Зазвичай через 4–5 років після посадки рослини пересаджують, або садять нові, щоб забезпечити сировину з максимальною кількістю корисних речовин.
Вирощені на присадибній чи городній ділянці трав’янисті кущики естрагону стануть чудовим доповненням до кулінарних страв, оригінальним ароматизатором для маринадів, домашніх консервних заготовок, вин, лікерів, настоянок.
А завдяки заготовленому завчасно сухому листю естрагону в домашній аптечці, можна зміцнити організм взимку та восени, під час поширення інфекційно-вірусних захворювань, позбутися безсоння, покращити роботу шлунково-кишкового тракту. Смачний та ароматний чай з естрагону допоможе здолати депресію та відчути себе бадьоріше.
Поділитись в соцмережах:
