Волоський горіх, як і будь-яка інша культура, вражається комахами-шкідниками, серед яких є чимало поліфагів, що живляться найрізноманітнішими видами плодових дерев.
Одним із таких шкідників є американський білий метелик (лат. Hyphantria cunea) з родини Ведмедиці (лат. Arctiidae). Окрім волоського горіха, він ушкоджує понад 230 видів дерев, чагарників і трав’янистих рослин, включно зі сливою, шовковицею, вишнею, персиком, черешнею, абрикосою, айвою, грушею, яблунею тощо.
Поширення шкідника
Батьківщиною комахи є Північна Америка, звідки порівняно недавно цей шкідник потрапив на територію Європи. Уперше його помітили 1940 року неподалік від Будапешту (Угорщина). А вже 1952 року американський білий метелик з’явився в Україні, на Закарпатті.
За півтора десятиліття він дістався Одеської, Донецької та Вінницької областей. Відтоді саме на території цих чотирьох регіонів метелик завдає найбільшої шкоди. Проте останнім часом популяції шкідника помічені і в інших областях країни.
Наступ американського білого метелика триває. Цей шкідник вважається небезпечним карантинним об’єктом, але зупинити його поки що не вдається. Комаха поширюється на диво швидко і захоплює все нові й нові території як в Україні, так і в інших частинах світу.
До 2015 року американський білий метелик зафіксований вже в 20 областях України, на загальній площі 49847,7 га (дані поширення комахи в Криму недоступні з 2014 року через окупацію півострова російськими військами).
Загалом через п’ять років площа поширення шкідника досягла в Україні критичних 91 303,4 га. Найбільші окуповані метеликом території знаходились у Волинській області та становили 44306,1 га.
На цей час вид Hyphantria cunea знаходиться у списку А-2 Переліку регульованих шкідливих організмів України.
Американський білий метелик легко адаптувався до умов Центральної Азії, Японії, Кореї, Китаю, Монголії, Далекого Сходу. Такі його властивості сприяють подальшій міграції фітофага.
Метелики поширюються завдяки своїм чудовим льотним характеристикам. Швидкість розселення імаго сягає 30–40 км за рік. Личинки американського білого метелика вкриті довгими щетинками, завдяки чому теж легко підхоплюються вітром і переносяться на невеликі відстані.
Сприяє розселенню шкідника й міжнародна торгівля. Експорт саджанців, матеріалу для щеплення, плодів і пакувального матеріалу із заражених зон небезпечний через високу вірогідність поширення яєць, личинок, лялечок метелика. Тому в регіонах, де він поки що не оселився, вкрай важливо вчасно проводити карантинні заходи.
Шкодочинність американського білого метелика
Збитків завдають ненажерливі личинки американського білого метелика. За час свого розвитку вони обплітають листя й пагони дерев дрібним павутинням і формують своєрідні гнізда.
У пошкоджених рослин порушуються обмінні процеси, сповільнюється ріст і послаблюється імунна система, що зрештою має негативні наслідки, оскільки значно погіршує їхню врожайність. За масового розвитку популяції американського білого метелика пошкоджені шкідником плодові дерева (здебільшого молоді саджанці та сіянці) можуть не пережити люту зиму.
Найнебезпечнішими є гусениці старшого віку ІІ генерації, які продовжують активно живитися аж до настання перших заморозків. Протягом життєвого циклу вони здатні повністю знищити листя плодового дерева 10–15-річного віку.
Ситуація погіршується через те, що американський білий метелик практично не має природних ворогів на території України (і не тільки).
Опис шкідника
Розмах крил у дорослого метелика не перевищує 40 мм, зазвичай він перебуває в межах 25–36 мм. Чоловічі особини трохи менші за самок. Довжина тіла імаго становить 9–15 мм.
Крила й тіло метелика забарвлені в білосніжний колір, хоча інколи трапляються форми з темними дрібними цятками чи смужками на крилах. Черевце біле, оксамитове. Все тіло вкрите густими білими волосками. Ноги жовтого кольору.
У жіночої особини вусики ниткоподібні, а у самців з обох боків війчасті.
Яйце в американського білого метелика кулясте за формою, діаметром до 0,6 мм, ледь блакитнуватого чи жовтуватого кольору.
Личинки протягом життєвого циклу линяють 6 разів і проходять у своєму розвитку 7 вікових груп.
Гусениці першого віку мають жовто-зеленувате забарвлення, а їхня спинка вкрита двома рядами чорних бородавок, з яких стирчать довгі та м’які щетинки. З боків розташовані чотирма рядами світло-жовті бородавки. Голова і грудні ноги – чорні.
Забарвлення личинок після кожного линяння стає дедалі темнішим. Гусениця останнього віку має оксамитово-коричневу спинку з чорними бородавками, а з боків у неї – лимонно-жовті смуги з помаранчевими бородавками. Гусінь старшого віку сягає завдовжки 3,5–4 см.
Лялечка ховається у веретеноподібному сірому коконі. На початку життєвого циклу вона має лимонно-жовте забарвлення, але з подальшим розвитком поступово набуває темно-бурого кольору. Її довжина становить 1,5 см.
Спосіб існування
Зимують лялечки захованими в тріщинках кори на деревах, на стінах дачних будівель, на парканах, горищах та в інших затишних місцях. Частина з них знаходяться у ґрунті, на глибині від 3–5 до 15 см. Через таку неодноманітність укриттів лялечки навесні, з настанням тепла, прогріваються сонцем нерівномірно, внаслідок чого неодночасно відбувається і розвиток імаго. З цієї причини вихід дорослих особин є недружним, розтягнутим у часі.
Переважна частина метеликів починає літ наприкінці квітня або на початку травня, щойно середньодобова температура повітря досягне +10°С, впродовж перших 30–40 хвилин після виходу з лялечки. Зазвичай цей період збігається з фазою цвітіння яблуні. У пошуках партнера самка долає відстань в середньому близько 250 м.
Життєвий цикл імаго складає від одного до двох тижнів, але загалом дорослих метеликів першого покоління можна спостерігати протягом майже двох місяців. Найбільшу активність комахи проявляють у сутінковий та нічний час. Імаго американського білого метелика не живляться.
Запліднені самки починають відкладати яйця вже через кілька днів після виходу з лялечки. Вони розміщують яйцекладки на листках кормових об’єктів, у верхній частині крони. В одній кладці може міститися від 400 до 500 яєць, які самка вкриває тонким шаром білого пуху. Загальна ж плодючість жіночої особини досягає 2000 яєць.
Ембріональний розвиток американського білого метелика триває від 5 до 15 днів, залежно від температури довкілля. Оптимальним для шкідника є температурний діапазон +20…28°С.
Відроджені личинки живляться поодинці – зішкрібають паренхіму з листкової поверхні. А від початку ІІІ віку гусениці живуть колоніями. Вони скріплюють павутиною одразу кілька листків на одному пагоні та формують навколо них щось на кшталт гнізда.
З досягненням V віку личинки залишають гніздо і знову переходять на самотній спосіб існування. Вночі вони активно живляться, а вдень ховаються на зворотньому боці листя.
Життєвий цикл гусені охоплює період від 38 до 57 днів, що залежить як від температури довкілля, так і від кормової рослини. Найшвидше ростуть і розвиваються личинки, що живляться листям волоського горіха, шовковиці та американського (ясенелистого) клена.
Після завершення свого розвитку гусениці сплітають довколо себе рихлий кокон і заляльковуються. У пошуках безпечного місця личинки здатні долати відстань понад 10 м. Вони заповзають у пакувальний матеріал, тару, у різну продукцію сільськогосподарського призначення тощо. Така поведінка сприяє їх подальшому поширенню.
Стадія лялечки триває від 10 до 20 днів. Але близько 10–15% лялечок впадають у тривалу діапаузу, і вихід з них нового покоління може відбутися лише через рік.
Нове, друге покоління метеликів (літнє) з’являється у червні-липні. Плодючість самок другої генерації досягає вже 2300 яєць.
Личинки відроджуються у серпні-вересні, і після завершення живлення вони заляльковуються.
У південних регіонах України, особливо в умовах тривалої теплої осені, американські білі метелики встигають забезпечити ще й третє покоління потомства.
Американський білий метелик надзвичайно чутливий до таких параметрів, як температура й вологість довкілля. У разі потепління вище +25ºС і зниження вологості до 50–60% кількість відкладених самкою яєць різко зменшується, а за рівня вологості нижче 50% гинуть і ембріони, і відроджені з них личинки.
Карантинні та профілактичні заходи
Аби запобігти потраплянню американського білого метелика до країни, спеціальні служби проводять ретельний огляд імпортованого посадкового та пакувального матеріалу, що надійшов з підконтрольних регіонів. Також карантинні служби час від часу досліджують місця складування сільськогосподарської продукції та продуктові ринки щодо наявності шкідника.
Важливою умовою перешкоджання поширенню американського білого метелика є своєчасне виявлення комахи. З цією метою садівникам необхідно регулярно проводити моніторинг плодових дерев у саду, щоб не пропустити появу шкідників. Необхідно уважно оглядати в саду всі дерева й чагарники, іноді струшувати окремі гілки. Сполохані метелики одразу злітають вгору і, пролетівши 5–6 м, знову опускаються на листя.
Перед проведенням робіт з локалізації популяції шкідника насамперед визначають чіткі межі його поширення. Осередком зараження вважається територія, обмежена умовною лінією, проведеною на відстані 1 км, а вздовж шосейних доріг та залізничних колій – 3 км, від місця знаходження комах.
Гусениць американського білого метелика легко виявити за характерними павутинними гніздами.
Задля профілактики доцільно проводити ручне збирання і подальше знищення павутинних гнізд з личинками, а також не варто забувати про весняну та осінню побілку штамбів вапном.
Ефективним у захисті плодового саду є перекопування і розпушування ґрунту в навколостовбурних зонах, очищення штамбів і скелетних гілок від кори, що відмерла або відшаровується (оскільки такі ділянки – це місця потенційних сховків для лялечок шкідників), а також своєчасне збирання опалого листя та падалиці, які теж слугують притулком для шкідників.
Заходи щодо знищення метелика
Для дієвого захисту плодових дерев рекомендується використовувати такі біологічні препарати як «Імексаб» і «Бацитоксин». Щоб засоби краще проникали через шар павутиння, у готовий робочий розчин додають ад’ювант-сурфактант (прилипач) «Ізомакс».
Ефективно діють також інсектициди «Ампіго», «Антигусінь» та «Проклейм». Популярними в садівників є також «Карате Зеон» і «Пірінекс».
Обробляють сад інсектицидами двічі-тричі, з інтервалом 7–10 днів. Починати обприскування потрібно на самому початку відродження личинок (як першого, так і другого покоління гусені) та після виходу їх з павутинних гнізд.
Щоб уникнути резистентності, препарати час від часу потрібно міняти.
Досвідчені садівники радять облаштовувати на деревах липкі ловильні паски, які забезпечать кращий захист плодових культур і чагарників від шкідників.
Щоб найбільш ефективно запобігти поширенню американського білого метелика, доцільно застосовувати всі зазначені вище способи захисту рослин у комплексі.
Поділитись в соцмережах:
