Червчик Комстока

Червчик Комстока (лат. Pseudococcus comstocki) – вид комах з родини Червці велетенські (Manganodidae), ряду Рівнокрилі (Homoptera), класу Комахи (Insecta). Вперше був виявлений на деревах шовковиці та клену в Японії у 1902 році, де й отримав офіційну наукову назву, автором якої є Сінкай Інокічі Кувана.

Відомий як широкий поліфаг, що живиться багатьма видами сільськогосподарських культур. Є небезпечним шкідником, тому в багатьох країнах вважається карантинним об’єктом. Серед кормових рослин червчика Комстока є не лише цитрусові, плодові, овочеві та коренеплідні рослини, а й декоративні та технічні культури.

Найчастіше шкідник оселяється на плодових деревах: шовковиці, інжирі, кісточкових і зерняткових породах. Втім, зустрічається і на рослинах картоплі, моркви, винограду, хмелю, на катальпі й інших городніх та садових культурах.

З понад 300 видів культурних і дикорослих рослин фаворитами червчика Комстока є шовковиця і катальпа. Живиться комаха переважно молодими пагонами, на яких утворює чисельні щільні колонії. Також паразитує на гілках, стовбурах, листі, коренях, бульбах і плодах.

Природним ареалом комахи вважаються тропічні регіони Азії, зокрема Японія і Китай. Проте на цей час шкідник вже поширився по всьому світу. В Європі червчик Комстока зафіксований у Великобританії. На території Азії – у таких країнах, як Індія, Корея, В’єтнам, Тайвань, Ліван, Пакистан, Шрі-Ланка. В Африці його можна побачити в Кенії та на Канарських островах. В Америці шкідник завдає неабияких збитків яблуневим, грушевим, персиковим садам у США, Бразилії, Канаді, Аргентині, Уругваї та Парагваї. Присутній цей вид і в Австралії та Океанії.

Не оминув цей вид і територію України. Спершу його виявили в Криму, а згодом і в південних областях країни – Одеській, Херсонській, Дніпропетровській, Запорізькій і Донецькій.

Поширення червчика Комстока відбувається внаслідок перевезень посадкового матеріалу, через садовий та городній інструмент, плоди (особливо гранатового дерева), разом з рослинними рештками, а також з дощовою та поливною водою. Частина яєць шкідника може переноситись на доволі значні відстані птахами.

• Шкодочинність

Якщо насадження заражені червчиком Комстока незначною мірою, то він завдає рослинам мінімальної видимої шкоди. Однак значна швидкість розмноження червчика зумовлює стрімке збільшення популяції, і в такому разі зростає шкодочинність комахи та потенційно знижується врожайність рослин.

З утворенням колонії спостерігається пожовтіння і в’янення листя, затримка росту та деформація плодів. Посаблені червчиком культури легко уражаються різними хворобами, і це також має негативні наслідки для продуктивності сільського господарства та завдає збитків продовольчій галузі й економіці загалом.

Червчик Комстока з настанням весни активно заселяє штамби, пагони, листя та плоди дерев і чагарників. Його можна виявити в чашечках квітів або поруч із плодоніжкою. Pseudococcus comstocki живиться рослинним соком, чим завдає шкоди кормовій рослині. Натомість він продукує падь, яка є сприятливим середовищем для розвитку сажки (Ustilago), що перешкоджає фотосинтезу і робить рослину непривабливою.

У місцях масового розмноження комах на корі рослин утворюються осередки ураження, що мають вигляд пухлин і наростів, а листя жовтіє і передчасно опадає. Плоди на пошкоджених деревах і чагарниках дрібнішають, втрачають товарні й смакові якості та передчасно осипаються, що знижує врожайність культур.

На овочевих культурах червчиків Комстока можна знайти у прикореневій зоні, зокрема в листових пазухах і  поглибленнях на поверхні коренеплодів. На картоплі шкідники пошкоджують кореневу шийку, що зрештою призводить до недорозвиненості бульб.

Червчик Комстока вважається одним з лідерів зі знищення врожаю, особливо у фруктових садах. Водночас, хоча шкідник і становить загрозу сільському господарству, він є бажаною здобиччю для багатьох його природних ворогів. Личинками та імаго червчика живляться види комах з родин Сонечка (Coccinellidae), Золотоочка (Chrysopidae), личинки повисюхових мух (Syrphidae), паразитичні оси, хижі кліщі тощо. Дорослими комахами Pseudococcus comstocki залюбки ласують ще й деякі види птахів і павуків.

• Опис червчика Комстока

Самка червчика Комстока безкрила, завдовжки 2,5–5,5 мм, з добре розвиненими ніжками і колючосисним ротовим апаратом. Вона має 8-членні вусики, овальне, трохи сплюснуте, рожевувате тіло, вкрите білим борошнистим нашаруванням. З обох боків комахи розташовані 17 пар тонких білих воскових ниточок-відростків. Передостання з них, розташована у задній частині, майже вдвічі довша за перші 15, а довжина останньої зазвичай становить 2/3 довжини всього тіла.

Під час відкладання яєць навколо тіла самки утворюється восковий мішочок, що зовні виглядає, ніби ущільнена вата. 

Дорослі самці мають дрібні розміри, їх довжина не перевищує 1,5 мм. Зовні нагадують невеличких комариків і зовсім не схожі на самок. Ротовий апарат у чоловічих особин відсутній, тому вони не живляться. Живуть зовсім недовго. Тіло в них червоно-буре, з однією парою крил, у задній частині є дві довгі білі воскові нитки. 

Яйця червчика Комстока завдовжки 0,3 мм, мають видовжену еліпсоїдну форму з загостреним кінцем, забарвлені в жовтий або помаранчевий колір. Влітку вони розміщуються скупченнями (гніздами) на гілках, зрізах дерев і на плодах кормової рослини. А восени самки відкладають їх у тріщинах кори. Зверху гнізда захищені білими волокнами, що нагадують вату.

Личинки дуже схожі на дорослих самок, але значно меншого розміру, з меншою кількістю білого борошнистого нальоту і без довгих відростків-ниток.

Личинка жіночої особини за свій життєвий цикл проходить через ІІІ віки (фази розвитку). У першому віці довжина її тіла знаходиться в межах від 0,3 до 0,6 мм. Такі личинки мають жовто-рожеве забарвлення з борошнистим нальотом. Тривалість цієї фази розвитку охоплює від 12 до 16 днів.

Личинка другого віку трохи темніша, а довжина її тіла сягає 1,2 мм. Фаза продовжується від 10 до 20 днів.

У третьому віці личинка виростає до 1,7 мм завдовжки. Цей етап її життєвого циклу триває від 8 днів до двох тижнів. Перетворення личинки старшого віку на дорослу комаху відбувається без фази спокою.

Личинки чоловічих особин у своєму розвитку проходять ІІ віки, після чого вони утворюють прозорий восковий кокон. Усередині нього самці проходять ще дві стадії розвитку у вигляді нерухомих пронімф та німф, які також не живляться.

Літ дорослих самців спостерігається впродовж 1–2 днів після їх виходу з кокона. Запліднивши двох-трьох самок, чоловічі особини гинуть. Співвідношення самців і самок у колонії складає 1:1.

Червчик Комстока встигає забезпечити за сезон 2-3 генерації потомства, але за сприятливих умов може дати і 4 повні покоління. Розвиток одного покоління триває від 42 до 65 днів.

• Спосіб існування

Зимує червчик Комстока у стадії яйця, хоча інколи це бувають і личинки, і навіть імаго самок.

Впродовж зими яйця зберігаються у білому довгастому коконі з пухких воскових волокон завдовжки від 1,5 до 5,5 мм, який виконує захисну функцію під час розвитку ембріонів.

Зазвичай такий кокон-гніздо з яйцями ховається у тріщинках кори, в дуплах, під опалим листям, або безпосередньо у ґрунті, на глибині до 35 см.

З настанням весни (у березні-квітні) з яєць відроджуються личинки. Протягом перших кількох днів вони лишаються в коконі, але невдовзі починають пошук кормового об’єкта. Знайшовши потрібну рослину, личинки прикріплюються до листка з його нижнього боку. З появою овочів, коренеплодів та бульб шкідники перебираються на ці культури.

Самки одразу після запліднення починають відкладати яйця. Цей період триває в них близько тижня. Плодючість жіночої особини становить від 100 до 600 яєць.

Несприятливою для розвитку популяції червчиків Комстока є холодна та затяжна весна, внаслідок чого затримується зростання личинок першого покоління. Така ж ситуація повторюється і рано восени, коли внаслідок тривалих дощів та перших серйозних заморозків гине значна кількість шкідників.

• Заходи протидії

Оскільки червчик Комстока належить до небезпечної карантинної групи шкідників, спеціальні служби в разі ввезення до країни імпортної продукції рослинного походження проводять її обов’язкову перевірку та знезараження (стосується насамперед імпорту з регіонів, де вид має масове поширення).

Щоб вчасно виявити шкідника в садах і розплідниках, слід ретельно обстежити кору гілок і штамбів, а також уважно оглянути листя і плоди.

Знайти цих комах допомагають і спеціальні пастки, що містять феромон. Їх розвішують на деревах і чагарниках, які найчастіше уражаються червчиком Комстока (шовковиця, гранат, катальпа).

Високий рівень плодючості, захисний восковий покрив на тілі комах і формування коконів-гнізд, у яких сховані яйця, роблять малоефективним використання більшості отрутохімікатів, що значно ускладнює боротьбу зі шкідником. Однак лишається можливим застосування інсектицидів під час розвитку личинок першого віку, які значно вразливіші за комах в інших фазах розвитку. Найдієвішими для таких обробок визнані фосфорорганічні сполуки, неонікотиноїди та піретроїди.

Останнім часом для контролювання популяції Pseudococcus comstocki вдаються до використання певних видів комах-ентомофагів. Найчастіше для знищення шкідника застосовують миніатюрну осу Pseudaphycus malinus, яку вивели в Сполучених Штатах. Живиться ця комаха саме червчиком Комстока. Самка оси відкладає яйця безпосередньо в тіло самки червчика, і відроджені з них личинки поступово з’їдають шкідника зсередини. Зрештою Pseudococcus comstocki гине, а його рештки муміфікуються.

За сезон оса-ентомофаг здатна забезпечити до 8 генерацій. Кожна самка Pseudaphycus malinus відкладає до 40 яєць, чим завдає відчутної шкоди популяції червчиків Комстока.

Серед агротехнічних заходів, що допомагають знищити шкідника, використовують:

• глибоку осінню зяблеву оранку (перекопку);

• своєчасне знищення бур’янів;

• ретельне збирання рослинних решток і опалого листя;

• збалансоване підживлення рослин комплексними добривами;

• своєчасне поливання (зрошення).