Міцелій або грибниця – це вегетативне тіло гриба, яке частково або повністю знаходиться в субстраті. Воно забезпечує надійне прикріплення гриба до субстрату, його живлення та подальше розмноження. Саме з міцелію й починає рости гриб. Тому, отримавши, наприклад, грибницю білого гриба, печериці чи опенька, цілком можливо успішно виростити їх у будь-якому, придатному для цього місці.
Найчастіше міцелій виглядає як пухнастий наліт, що зовні нагадує вату або пух, також може мати вигляд світлої плівки чи переплетених між собою ниток, які нагадують дрібну сіточку.
Розгалужені нитчасті утворення міцелію надзвичайно тоненькі (від 1,5 до 10 мікрон завтовшки), вони мають світле забарвлення. У біології вони називаються гіфами. На гіфах знаходиться тонка мережа мініатюрних бічних відгалужень, відомих як гаусторії. З їхньою допомогою гриб легко проникає в субстрат чи внутрішні тканини рослин, здобуваючи там поживні речовини й воду. Цікаво, що в деяких видів загальна довжина гіф одного гриба може скласти до 35 (!) км (якщо розмістити їх в одну лінію).
Тонкі, розгалужені пучки гіф або ризоїди дуже схожі на кореневу систему рослин, і вони дійсно виконують аналогічну кореням функцію, допомагають грибу надійно утримуватись навіть на дуже твердому ґрунті чи основі.
Розташовані поруч одне з одним й багаті на поживні речовини гіфи можуть формувати дуже щільні, галузисті, ниткоподібні скупчення округлої чи довгастої форми, так звані склероції, які мають чорне забарвлення й виконують функцію захисних капсул. Завдяки такому міцному переплетінню склероції допомагають міцелію адаптуватися до несприятливих навколишніх умов, зокрема, до зимових холодів.
З настанням тепла склероції проростають, вивільнюючи спороутворюючі органи. У сприятливих умовах з них утворюються плодові тіла або міцелій з нерухомими спорами (конідіями).
З паралельно розташованих і однорідних гіфів утворюються шнури й жгутики, які мають будову розрослої галузистої мережі з тонких ниток. Завдяки ним гриб прикріпляється до субстрату.
Для розмноження гриби використовують спеціальні клітини – спори.
За розташуванням відносно субстрату розрізняють міцелій двох типів:
· занурений або субстратний (якщо грибниця повністю занурена у ґрунт чи поживний субстрат)
і
· повітряний або поверхневий (коли міцелій лиш частково торкається поживного середовища).
За внутрішньою будовою міцелій може бути:
• одноклітинним,
тобто його гіфи позбавлені будь-яких внутрішніх міжклітинних перегородок; він є однією величезною клітиною, всередині якої знаходиться значна кількість ядер; такий міцелій утворюють нижчі гриби,
а також
• багатоклітинним,
якому властиві міжклітинні перегородки, і в кожній клітині міцелію може знаходитись одне або декілька ядер; такий міцелій формують вищі гриби.
За будовою плодового тіла розрізняють три основні групи грибів:
• шапинкові (найбільш розповсюджена група, яка своєю чергою поділяється на два типи: трубчасті та пластинчасті гриби);
• цвілеві;
• дріжджові.
Вирощуємо міцелій вдома
Корисний грибний міцелій неважко вирощувати самостійно в домашніх умовах, як-от добре відомий своїми лікувальними, поживними та смаковими властивостями чайний гриб, або традиційні культурні види грибів: печериці, опеньки, білі гриби, гливи тощо.
Для самостійного вирощування грибів можна придбати їх міцелій у торгівельних представників або ж отримати його самостійно з грибних ніжок.
Залежно від основи живильного середовища, міцелій їстівних грибів належить до одного з трьох типів:
• зерновий;
• субстратний;
• рідкий.
Щоб виростити грибницю в домашніх умовах, необхідно перш за все створити їй умови для нормального існування й насамперед забезпечити два найважливіші параметри: достатню вологість і навколишню температуру, що не первищуватиме +25°C, інакше грибниця загине. Небажаною є й низька температура, бо вона заповільнює ростові процеси й нормальний розвиток грибів.
Крім інших умов, приміщення для вирощування грибів має бути достатньо освітленим і добре вентильованим.
Найпростіший спосіб вирощування грибниці
У велику металеву посудину слід насипати зерно пшениці і налити стільки води, щоб її рівень знаходився на пару сантиметрів вище від зерна. Ставимо посуд на вогонь і варимо суміш протягом півгодини, після чого зерно необхідно процідити, а потім просушити, рівномірно розсипавши на рівній поверхні.
Підсушене зерно насипаємо в літрові банки (до половини об’єму) і стерилізуємо в більшій посудині. Коли банки вистигнуть, до кожної з них треба покласти трохи міцелію.
Щоб запобігти зараженню грибниці шкідливими мікробами, бажано здійснювати всі маніпуляції під світлом кварцевої лампи.
Перші ознаки утворення грибниці, яка виглядатиме наче білий пух, з’являться вже на четвертий день, а через тиждень її можна буде висівати на солому й починати вирощувати врожай грибів. Головне у цій справі – цілеспрямованість і терпіння.
Про те, як виростити печериці в домашніх умовах, можна детально дізнатись у цій статті.
Цікаві факти про гриби
• Виявляється, гриби, як і огірки, містять в середньому до 90% вологи.
• Міцелій деяких грибів має здатність використовувати в якості поживного середовища навіть такі токсичні субстанції, як нафта чи кишечна паличка.
• ДНК грибів відрізняється від ДНК більшості рослин і є найбільш подібною до формули ДНК людини.
• За вмістом амінокислот гриби випереджають такі рослини як кукурудза, арахіс, соя, біб та деякі інші.
• У природі існує понад 70 різновидів грибів, що здатні рости й розвиватися в цілковитій темряві. Секрет полягає в тому, що ці види грибів здатні випромінювати світло внаслідок біолюмінесценції. Це явище люди використовували в прадавні часи для освітлення.
• Гриби, як і організм людини, здатні продукувати вітамін D під дією сонячного проміння.
• Більш ніж 80% усіх надземних рослин подібні до грибів, оскільки корені більшості культур схожі на гіфи міцелію.
• Між деякими видами грибів і рослин існує симбіоз, завдяки якому мікоризні ендогриби зростаються з коренями рослин, розвиваючи безпосередньо в них грибницю. Внаслідок такої взаємодії міцелій допомагає багатьом культурам зміцнювати імунітет, боротися зі збудниками різних захворювань, а також сприяє надходженню в рослини з ґрунту води, легкодоступних азотних і фосфорних сполук та інших необхідних поживних речовин. Рослини ж своєю чергою забезпечують гриби необхідними для їхньої життєдіяльності синтезованими вуглеводами.
• Перший антибіотик класу пеніцилінів був отриманий із цвілевих грибків роду Penicillium.
• Найбільшим живим організмом нашої планети вважається опеньок справжній або медовий гриб (лат. Armillaria ostoyae), що росте в реліктовому лісі Національного заповідника, розташованого на сході штату Ореґон (США). Його грибниця займає площу близько 880 га (!) і простягається уздовж на 5,6 км, заглибившись у ґрунт на глибину 1 м. На думку фахівців, вік цього гриба перевищує 2400 років.
Поділитись в соцмережах:
