Цитоспороз – це небезпечне інфекційне грибкове захворювання, здатне пошкоджувати плодові й лісові дерева та завдавати відчутних збитків садівництву, садово-парковим і лісовим господарствам. Найбільше потерпають внаслідок ураження цитоспорозом кісточкові культури (абрикоси, сливи тощо), проте не оминає він і яблуні, груші та інші зерняткові деревні рослини.
Збудником цитоспорозу є фітопатогенний гриб Cytospora schulzeri Sacc. et Syd. або С. capitata Sacc. et Schulz з роду Cytospora, класу Deuteromycetes, порядку Sphaeropsidales. Пікніди, утворені ним, подібні формою до зрізаних конусів, всередині яких є кілька камер. Грибні спори поширються територією саду та інфікують дерева, що спричинює всихання окремих ділянок кори у вражених рослин, а згодом призводить до їх загибелі.
Насамперед інфікуються цитоспорозом ослаблені та вражені хворобами (зокрема моніліозом) рослини, а також дерева, травмовані надмірним впливом сонячних променів чи внаслідок дії морозу, шкідників, або ті, що мають механічні пошкодження. Інколи зараження грибними спорами може відбуватися і через порушення правил обрізки.
Зазвичай цитоспороз розвивається за одним з двох варіантів. У першому випадку спостерігається поступове і тривале зараження інфікованих рослин, під час якого відбувається повільне відмирання окремих ділянок кори. Друга форма вражає рослини миттєво: грибні спори інфікують переважно місця розгалуження основних скелетних гілок, внаслідок чого дерево може загинути протягом одного сезону (в окремих випадках це відбувається за один-два місяці).
Цитоспороз має декілька схожих ознак з таким небезпечним грибковим захворюванням, як чорний рак, і нерідко на одній рослині можна одночасно спостерігати обидва види інфекції.
Та якщо в разі захворювання на чорний рак ураження на корі набуває смолянистого чорного кольору й нагадує зовні обвуглену, відшаровану деревину, то за цитоспорозу такі особливості на рослинах не спостерігаються, – кора на інфікованих ділянках забарвлюється у темний колір (утворюються коричнево-червонуваті плями), але не відшаровується, а вкривається напівкулястими горбками (стромами) та розм’якшується в разі спроби відділити її від деревини.
Цитоспороз вражає як молоді саджанці, так і дорослі рослини з послабленим імунітетом.
Ознаки інфікування цитоспорозом
Ознаки інфікування цитоспорозом найчастіше можна спостерігати під час цвітіння дерев і в першій половині літа. Кора у таких рослин набуває коричнево-бордового забарвлення, і на ній формуються здуття у вигляді пухирців (стром) діаметром в основі близько 1,5 мм, що насправді є видозміненим міцелієм. Відмерлі тканини погано відокремлюються від живої деревини, а на межі зараженої та здорової кори з’являються тріщини та відколи.
Також цитоспороз призводить до активного виділення камеді, котра заповнює внутрішні судини та рослинні тканини.
Поступово осередок ураження збільшується, охоплює кільцем усю гілку, внаслідок чого верхня її частина починає відмирати.
На вражених ділянках кори утворюються потворні горбчасті нарости, що нагадують бородавки або струпи, і на них з’являється клейка речовина яскраво-червоного кольору. Усередині цих виділень знаходяться грибні спори.
Зазвичай листя і суцвіття на інфікованій яблоні всихають, але ще тривалий час лишаються на дереві і не опадають.
Найчастіше інфікування дерев відбувається під час їх перебування у вегетаційній паузі, коли процеси метаболізму всередині рослин уповільнюються, і вони знаходяться у стані відносного спокою.
Зимують грибні спори в сумчастій стадії, а з настанням весни розносяться вітром та опадами навкруги і потрапляють зокрема й на пошкоджені дерева. Міцелій також можуть розносити різні види комах.
Методи лікування цитоспорозу
Як і всі грибкові інфекції, цитоспороз лікується погано, особливо якщо хвороба має запущену форму. З цієї причини основним способом захисту дерев від грибних спорів є проведення комплексних та своєчасних профілактичних заходів, основні з яких наведено нижче.
· Видалення та знищення на відкритому вогні усіх заражених осередків і частин рослини разом з плодами та листям. Дерева зі значними зонами ураження слід викорчувати та спалити. Під час викорчовування бажано обрубувати корені рослини якомога глибше.
· Зачищення уражених ділянок. Під час зачищення кори слід додатково обробляти до 2–3 см здорової, неураженої рослинної тканини, куди ще не дістався міцелій патогена. Усі місця зрізів і скобління необхідно обробити антисептиком і покрити садовим варом, щоб перешкодити потрапляню до ран повітря та вологи.
Для знезараження деревини її зазвичай обробляють мідним купоросом (30 г на 1 л води) або залізним купоросом (50 г речовини на 1 л води). У разі значних ушкоджень можна використати розчин нафтенаду міді (купронафт, олеокуприт). Таку емульсію можна приготувати самостійно. Для цього слід змішати мідний купорос, каніфоль та гас (3:1:1). Цю суміш наносять на рану за допомогою жорсткого пензлика.
Увесь садовий інструмент після завершення роботи необхідно обробити формаліном чи будь-яким іншим дезінфікуючим засобом.
· Регулярне омолодження дерев шляхом обрізання їх крон, під час якого необхідно одразу дезінфікувати всі свіжі зрізи на рослині 3% розчином мідного купоросу та густо змастити їх садовим варом.
Якщо пошкодження незначні, то для знезараження ран можна скористатись розчином перманганату калію (5 г речовини на 10 л води), а замість садового вару використати суміш глини та коров’яку (1:1), або суміш нігролу (70%) і золи (30%).
· Біління дерев весною і восени.
Білять дерева зазвичай вапняним розчином. Для його приготування необхідно розчинити у 10 л води 2 кг негашеного вапна і 100 г мідного купоросу. Щоб розчин добре тримався на корі дерев, до нього можна додати невелику кількість казеїнового клею.
· Своєчасне поливання і підживлення рослин поживними речовинами, насамперед фосфорними та калійними добривами.
· Рання весняна обробка дерев мідьвмісними препаратами (розчином мідного купоросу або бордоською рідиною), яку слід проводити до набрякання бруньок.
· Розпушування землі довкола штамбів дерев, завдяки чому покращуються аераційні властивості ґрунту та зменшується ризик його перезволоження.
Зараженню дерев цитоспорозом сприяє і надмірна загущеність посадок, тому під час закладання саду важливо лишати достатню дистанцію між сусідніми рослинами і сдідкувати за вчасним розрідженням крон.
Використання хімічно активних речовин
Щодо використання фунгіцидів, доволі ефективними в захисті дерев від цитоспорозу є такі препарати: біофунгіцид «Фітоспорин М», фунгіцидний засіб контактної та трансламінарної дії «Хорус», мідьвмісний фунгіцид контактної дії «Абіга-Пік» тощо.
Проте найважливішим чинником, що забезпечить вдале лікування від цитоспорозу, є своєчасне виявлення захворювання на початковому етапі. Чим раніше розпочнеться протидія хворобі, тим більше шансів врятувати рослину.
Поділитись в соцмережах:
