Дворядник муровий (Diplotaxis muralis) – вид однорічних, квіткових, трав’янистих рослин з роду Дворядник (Diplotaxis) родини Капустяні (Brassicaceae). Іноді росте як багаторічник. Виник внаслідок природної гібридизації видів Дворядник прутяний (Diplotaxis viminea) та Дворядник тонколистий (Diplotaxis tenuifolia).
Перший науковий опис рослини під назвою Sisymbrium murale з’явився в публікації відомої праці шведського натураліста Карла Ліннея «Species Plantarum» у 1753 році. Сучасну назву вид отримав у 1821 р., коли швейцарський ботанік Огюстин Пірам Декандоль відніс його до роду дворядників Diplotaxis.
Природний ареал дворядника мурового – Південно-Західна Європа та Північна Африка. Але згодом він поширився на інші території і на цей час зустрічається як інтродукований вид на всіх континентах (окрім Антарктиди) та на багатьох островах.
У Центральній Європі рослину вперше зафіксували на межі XVIII та XIX століть. З середини XX століття чисельність її популяцій значно зростає, проте зараз у деяких європейських країнах цей вид вважається рідкісним.
Diplotaxis muralis – рудеральна рослина, що росте в тріщинах тротуарів і стін, обабіч доріг, на звалищах, щебнистих насипах, пустирях і газонах, у гравійних кар’єрах тощо. Надає перевагу пухким, багатим на поживні речовини, переважно вапнистим ґрунтам. Найкраще розвивається на добре освітлених ділянках, які прогріваються сонцем.
В Україні дворядник муровий росте повсюдно, але трапляється здерідка. Іноді поводиться як бур’ян, проте не завдає значної шкоди. Побачити його можна в деяких природних заповідниках нашої країни (Українському степовому, Карадазькому та Ялтинському гірсько-лісовому).
Відомі два підвиди рослини:
- Diplotaxis muralis subsp. ceratophylla (Batt.) Mart.-Laborde
та
- Diplotaxis muralis subsp. simplex (Viv.) Jafri
Опис рослини
Дворядник муровий – це однорічна (дворічна) трав’яниста рослина заввишки від 20 (5) до 50 (60) см. Має тонкий, але міцний стрижневий корінь. Біля основи розгалужена на кілька висхідних стебел, гладких або вкритих загнутими назад простими трихомами.
Внаслідок роздавлення чи зламу стебла виділяється неприємний запах гнилих яєць. Така властивість є особливістю лише двох видів з родини капустяних – дворядника мурового та дворядника тонколистого.
Основна частина листків зібрана в прикореневу розетку, а на самому стеблі можуть розташовуватись лише кілька чергових листків. Поверхня листкової пластинки забарвлена у світло-зелений колір, вона гола або злегка коротко опушена.
Листок має еліптичну або вузькояйцеподібну форму, виїмчасто-зубчасті краї і звужується до черешка. Довжина його становить від 2 до 9 см, а ширина – від 1 до 3 см. Якщо є стеблове листя, воно сидяче, менших розмірів, з зубчастими або гладкими краями, біля основи має вушка.
Молоді листочки дворядника мурового за смаком нагадують їстівну рослину жеруху лучну (Cardamine pratensis), їх можна додавати до салатів, м’ясних, рибних, овочевих чи грибних страв, або використовувати як пікантну гостру приправу.
Цвіте дворядник муровий переважно з травня до жовтня. Квітки чотирипелюсткові, лимонно-жовтого кольору, зібрані по кілька штук у китицеподібні суцвіття. Пелюстки оберненояйцеподібної форми, мають довжину 6–10 мм і ширину 4–5 мм, клиноподібні або кігтеподібні в основі. Всередині квітки є 6 тичинок з великими пиляками і одна маточка з дволопатевим рильцем і коротким стовпчиком. Запилюється рослина комахами, іноді самозапильно.
Плід – голий, лінійний, розкривний стручок завдовжки 2–4 см і діаметром 1,5–2,5 мм, з поздовжнім швом на межі стулок і коротким дзьобиком на верхівці. Всередині нього розташовані в два ряди численні насінини яйцеподібно-сплющеної форми. Довжина насінини становить 0,9–1,3 мм, а діаметр – від 0,6 до 0,9 мм.
Властивості дворядника мурового
Лабораторними дослідженнями у складі дворядника мурового виявлено такі хімічні сполуки, як стероли, тритерпени, кумарини, флавоноїди, урсолова, олеанолова, ванілова, ізованілова кислоти, β-ситостерол, потужні антиоксиданти п-кумарова кислота та о-кумарова кислота, п-гідроксибензойна кислота, кавова кислота та кверцетин, вітамін С і каротиноїди.
Глюкозинолати, що надають гострого, пікантного смаку молодим листкам і пагонам рослини, утворюють внаслідок розщеплення ізотіоціанати, протипухлинна дія яких доведена практично. А вплив кверцетину й кемпферолу разом з кумаровими кислотами посилюють захист черця і судин. Тому цю траву цілком можна використовувати в медицині.
Іноді Diplotaxis muralis культивують як харчову рослину, або висівають і згодом заорюють на полях як зелене добриво.
Дворядник муровий – рослина невибаглива. У разі його вирощування слід обирати добре освітлені сонцем ділянки з дренованим ґрунтом. Рослина має високу посухостійкість і успішно розмножується насіннєвим способом.
Дворядник муровий є кормовою рослиною для багатьох видів шкодочинних комах, серед яких зокрема комарик черенковий (Contarinia nasturtii), дрібні комашки з родини Галиці Gephyraulus raphanistri, метелики білан південний ріпний (Pieris mannii), білан капустяний (Pieris brassicae), білан ріп’яний (Pieris rapae), жуки-довгоносики Ceutorhynchus chalybaeus, Aulacobaris cuprirostris, Melanobaris laticollis, Ceutorhynchus assimilis та малий ріпаковий прихованохоботник Ceutorhynchus contractus, муха-дрозофіла (мінер листя) Scaptomyza flava, світлонога земляна блішка Phyllotreta ochripes і коренеплідна блішка Psylliodes cuprea.
На цій рослині паразитують або використовують її як резервуар: грибковий фітопатоген виду Neopseudocercosporella capsellae, що спричинює білу плямистість листя у представників родини Капустяні; збудник борошнистої роси Erysiphe cruciferarum; збудник несправжньої борошнистої роси Peronospora diplotaxidis; збудник білої іржі Albugo candida.
Близькоспоріднені види
Окрім дворядника мурового, в Україні ростуть ще три види з роду Дворядник (Diplotaxis). Це дворядник тонколистий, дворядник прутяний і дворядник крейдяний.
Дворядник тонколистий (Diplotaxis tenuifolia)
На відміну від однорічного дворядника мурового, дворядник тонколистий – рослина багаторічна. Вій має трохи вужче й більш розсічене листя, а ще швидко розростається, завдяки чому його їстівну зелень можна збирати впродовж усього теплого сезону.
Зелень Diplotaxis tenuifolia багата на антиоксиданти, в її складі є йод, вітамін С, каротин, ефірні олії, макро- та мікроелементи. Здавна культивують як салатну рослину та приправу.
Рослина тепло- і сонцелюбна, посуховитривала. За межами свого природного ареалу може перетворюватись на інвазійний бур’ян.
Дворядник прутяний (Diplotaxis viminea)
Однорічна, посухостійка, квіткова, трав’яниста рослина, що зростає на кам’янистих схилах, у степах, в садах, виноградниках, на пустирях. Надає перевагу багатим на поживні речовини суглинкам або глинистим ґрунтам. Як і решта рослин з родини Капустяні, дворядник прутяний має у своєму складі пряні гірчичні олії, що надають його зелені характерного гострого смаку.
І хоча вид Diplotaxis viminea не користується значним попитом в кулінарії, його листя інколи також використовують у вітамінних салатах як складову для гострого смаку.
Дворядник крейдяний (Diplotaxis cretacea Kotov)
Однорічна трав’яниста рослина, що оселяється на сухих вапнистих ділянках. В Україні росте на крейдяних оголеннях вздовж річки Оскіл і в басейні Сіверського Донця (Запорізька, Луганська та Донецька області).
У нашій країні знаходиться під загрозою зникнення, тому занесений до Червоної книги України з природоохоронним статусом «вразливий».
Контроль за поширенням рослини
Найбільш ефективним методом захисту культурних посівів від засмічення дворядником муровим насамперед є механічний обробіток ґрунту, який передбачає післяжнивну зяблеву оранку та ранньовесняне боронування, що забезпечує підрізання коренів бур’яну на самому початку його вегетації.
Допомагає обмежувати поширення дворядника мурового вирощування на ланах сидеральних рослин, а також сівозміна з використанням чистого пару. Такі заходи сприяють очищенню поля від засилля бур’янів.
На невеликих площах позбутися небажаної рослинності можна завдяки мульчуванню. Товстий шар з тирси, кори, сухой трави, хвої чи інших природних матеріалів заблокує надходження світла до проростків бур’янів, а це призведе до зупинки їхнього розвитку. Якщо ж дворядник вже встиг прорости, слід негайно видалити його разом з кореневою системою, поки він не встиг зацвісти і сформувати насіння.
З гербіцидів дієвими від цього бур’яну є засоби вибіркової дії (післясходові) на основі прометрину, а також усі ЗЗР суцільної дії (досходові) на основі гліфосату («Раундап», «Отаман», «Ураган Форте», «Напалм»тощо).
Поділитись в соцмережах:
