Що таке ГМО?
Згідно з визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, ГМО – це організм, чий генетичний матеріал (ДНК) зазнав таких змін, які не були можливі у природі природним шляхом. Зміни в генах культурних рослин дозволяють підвищити врожайність, стійкість до захворювань, надати культурі корисні властивості інших видів. Як правило, вирощування таких рослин економічно вигідне: можна знизити витрату пестицидів і збільшити урожай.
90% сої, яку вирощують у США, генетично модифіковані. Найчастіше їй додають ген ґрунтової бактерії, яка робить рослини стійкими до гліфосату. Але продати урожай такої сої можливо не скрізь. У багатьох людей букви ГМО асоціюються не з корисними властивостями, а з якоюсь шкодою для здоров’я. Тому реалізація на європейському або китайському ринку цієї продукції стає проблематичною.
Не можна однозначно стверджувати, що ГМО небезпечні або безпечні. Кожен генетично модифікований продукт слід розглядати окремо: чи буде він небезпечним, залежить виключно від тих генів, які були взяті для його створення. Наприклад, у Штатах, усі продукти ГМО проходять тривалий аналіз і безліч випробувань, перш ніж фермеру дозволять їх вирощувати. За 30 років існування ГМО-продуктів ніяких проблем і наслідків, пов’язаних з їх вживанням, поки що не виявили. Проте наприкінці 90-х років набрав популярності рух противників цієї технології.
Розмірковувати про шкоду і користь генетично модифікованих організмів – тема, яка варта окремої статті. За кілька десятиліть усе, що пов’язане з ГМО, обросло безліччю спірних питань, скандалів та чуток. Залишимо їх осторонь і поговоримо про альтернативу, яка недавно з’явилася в американських фермерів.
Генетично відредагована соя
Вперше про генетично відредаговані продукти почали говорити у 2017 році. А вже у 2018-му американські фермери вирішили випробувати новинку, посіявши соєві боби «нового покоління». Насіння нового сорту надала компанія Calyxt із Міннеаполіса. Для створення сої використовувалась нова технологія редагування генів.
Головна відмінність цього методу селекції від ГМО – в рослину не додається чужорідне ДНК інших організмів. Видаляється або додається генетична інформація, взята безпосередньо з клітин самої сої. Таким чином, нова технологія дозволяє рослинам позбутися якихось особливостей або, навпаки, їх придбати. Те ж саме відбувається при звичайній селекції, коли вчені намагаються вивести новий сорт з кращим смаком або запахом; стійкий до посухи або хвороб. Але генетичні зміни дозволяють отримати потрібний результат набагато швидше і гарантовано.
Навіщо потрібно «редагувати» сою? У США діють обмеження на використання соєвої олії у харчовій промисловості. Ця олія містить високу концентрацію транс-жирів, які шкодять здоров’ю і сприяють розвитку серцево-судинних захворювань.
Вчені з Calyxt змогли відключити два гена, відповідальних за утворення транс-жирів. Отримана соя дозволяє виготовляти соєву олію, корисну для здоров’я, яка довго зберігається, не втрачаючи властивостей.
ГМО чи ні?
Якщо звернутися до визначення ВООЗ, то з’ясується, що даний продукт хоча й зазнав генетичних модифікацій, але не є ГМО. До такого ж висновку прийшов Департамент сільського господарства США. Тому генетично відредагованій продукції набагато простіше пробитися на фермерські ринки: її виробникам не потрібно проводити додаткові аналізи і перевірки, отримувати дорогі дозволи, як це відбувається у разі виведення нового ГМО-продукту.
Щоб створити новий вид ГМО, компаніям доводиться витрачати в средньому 13 років та 130 міліонів доларів. Через меншу кількість перевірок виведення генетично відредагованих продуктів буде коштувати у два рази менше.
Само собою, такий стан речей не влаштував противників ГМО, які побачили у цьому небезпечний прецедент і спробу знайти юридичну лазівку. Критики вказують на те, що для створення нового сорту сої використовувалася генна інженерія. Отже, за їхньою логікою, це ГМО.
Якщо говорити про світову громадськість, то думки розійшлися. У Новій Зеландії нові продукти віднесли до ГМО, а у Швеції та Нідерландах – ні. Багато країн, той же Китай, поки що не визначилися, як класифікувати таку продукцію, і стоять осторонь від гучних заяв.
Фермери, які почали вирощування відредагованих бобів, справедливо відзначають, що ніякі чужорідні гени у рослини не додавалися. І що між модифікованими і редагованими продуктами існує величезна різниця. В останньому випадку мова йде про процеси, які і без того відбуваються (або могли статися) у природі – ніхто не зхрещує гени качки й пшениці.
Врешті-решт, усі нові сорти, види і породи, які ми маємо – результат генетичних модифікацій, які відбувалися шляхом природного або примусового відбору. І ніхто чомусь не обурюється, що ароматні солодкі яблука у магазині відрізняються своїми генами від дикої яблуні, яка росте у полі. Компанія Calyxt, по суті, займається тією ж селекцією, тільки на клітинному рівні, використовуючи мікроскоп.
Генетично відредаговані продукти у ресторанах США
Навесні 2019 року вже знайома нам компанія Calyxt оголосила про те, що генетично відредагована соєва олія активно використовується в одній з мереж ресторанів громадського харчування. І це перший офіційний випадок комерційного використання генетично відредагованих продуктів.
Назву ресторану не оголосили – представники компанії послалися на комерційну таємницю. Можливо, не хотіли накликати на своїх клієнтів хвилю гніву противників ГМО. Хоча, як запевняє комерційний директор компанії, споживачі їх продукції сприйняли інновацію позитивно і готові платити за здорові продукти, які мають кращі властивості за більш доступною ціною.
Як би там не було, Міністерство сільського господарства США заявило, що такі продукти не потребують додаткового нагляду та контролю. А компанія Calyxt відзначила початок нової епохи – появу на ринку генетично відредагованих продуктів харчування.
Поділитись в соцмережах:
