Останні кілька років у багатьох профільних інформаційних джерелах час від часу з’являються повідомлення про молоко з новим маркуванням: «А2». З них також можна дізнатись, що не все молоко є однаково корисним для людського організму, а постійне вживання «неправильного» молока загрожує страшними хронічними захворюваннями різних систем організму та іншими небажаними наслідками в довгостроковій перспективі. Що таке молоко А2? Чим воно відрізняється від звичайного? Чи дійсно воно настільки корисне, як нам доводять зацікавлені в його продажу комерційні структури? Всі ці питання, а також багато іншого розглянемо в цій статті.
Щоб зробити цю тему доступнішою для розуміння, спочатку дуже коротко визначимо, що таке молоко (будь-яке) і який в нього склад. Молоко – це особливий секрет, продукований молочними залозами самок класу ссавців, що синтезується спеціальною тканиною протягом відносно короткого періоду після народження дитинчат.
Молоко – дуже цінний продукт, адаптований природою для потреб новонародженого молодняку певного виду. Кожному виду тварин притаманні свої особливості складу молока та певне співвідношення компонентів у ньому. Ці особливості склалися еволюційно і збережені на генетичному рівні в організмі тварини. Незначною мірою вплинути на склад молока можна шляхом регулювання параметрів годування, але кардинально змінити його за допомогою зовнішніх факторів неможливо.
Виробництво молока – доволі затратний процес для тваринного організму. Щоб синтезувати 1 літр цього продукту, через молочну залозу має пройти близько 500 літрів крові, яка постачає поживні речовини – сировину для створення молока.
Людина вживає молоко багатьох видів тварин, але більшість товарного продукту на ринку складає саме коров’яче молоко. Воно складається з води та сухого залишку. Вода займає близько 87,5%, а сухі речовини – до 12,5%. Сухі речовини містять: жир (близько 3–4,2%), білок (близько 3,3%), молочний цукор (3,8–4,6%), мінеральні макро- та мікроелементи, вітаміни та інші речовини (сумарно 0,8–1,2%).
Білки молока утворюють чотири групи сполук: казеїни, глобуліни, альбуміни та білки-ліпопротеїди. Останні входять до лецитино-білкового комплексу, який вкриває жирові кульки, дає можливість жиру рівномірно змішуватись з водою й іншими компонентами молока та водночас довго не розшаровуватися через різницю в густині.
Безпосереднє відношення до молока А2/А1 має саме молочний білок казеїн. Він складає приблизно третину всіх білків, що містяться в молоці. Казеїн – це складний білок у вигляді гранул, який формується за участю іонів фосфору та кальцію.
У молоці різних видів тварин бета-казеїн знаходиться в різних варіаціях (їх існує близько 13), залежно від амінокислотного набору. У коров’ячому молоці бета-казеїн має вигляд ланцюга, утвореного з 224 амінокислот, послідовно з’єднаних між собою. Залежно від того, яка саме амінокислота в цьому ланцюгу розташована на 67-му місці, бета-казеїн визначає генетичний варіант молока: А1 або А2.
У молоці А1 на 67-му місці в амінокислотному ланцюзі знаходиться гістидин, а в молоці А2 – пролін. За зовнішніми ознаками чи на смак обидва варіанти молока нічим не відрізняються, але людський організм перетравлює їх по-різному.
Під час розщеплення травними ферментами бета-казеїну А1 (з амінокислотою гістидином) утворюється пептид бета-казоморфін-7, який, за ствердженнями деяких вчених, дієтологів та медиків, може негативно впливати на здоров’я людини. Нібито він здатний викликати розлади травлення відразу після вживання (ймовірніше, через зниження активності ферменту лактази) і сприяти розвитку серцево-судинних захворювань, а також захворювань обміну речовин у далекій перспективі.
Бета-казеїн А2 (з амінокислотою проліном) перетравлюється без утворення бета-казоморфіну-7 і, відповідно, не чинить негативного впливу на здоров’я.
Про вплив бета-казоморфіну-7 на організм сучасній науці відомо дуже мало. Бета-казеїн А1 присутній навіть у жіночому молоці, тому, найімовірніше, ця сполука не є шкідливою.
Якихось незаперечних результатів досліджень, які б підтверджували шкідливий вплив молока А1 на організм людини немає. Хоча дискусія з цього питання триває досить давно, з кінця ХХ століття. Проведені на 600 китайських добровольцях досліди показали лише те, що молоко А2 легше перетравлюється організмом і викликає менше неприємних відчуттів після вживання, ніж молоко А1. Причому жодні точні виміри якихось показників під час експерименту не проводились, а результат повністю ґрунтується на суб’єктивних відчуттях піддослідних.
Інші дослідження навряд чи можна вважати коректними, оскільки досліджувані речовини вводилися тваринам не в корм, а безпосередньо ін’єкційно в спинний, головний мозок або черевну порожнину.
В інших дослідженнях, які підтвердили розвиток патологій, були задіяні кролі, для яких у дорослому віці молочні білки не є нормальною їжею. Сумніви щодо достовірності даних про негативну роль бета-казоморфіну-7 в організмі викликає і той факт, що багато досліджень проводилися вченими, які співпрацюють з молочними корпораціями, пов’язаними зі збутом на ринку молока типу А2.
Як же з’явився цей поділ молока на А1 та А2? За припущенням вчених, раніше, приблизно 5–10 тисяч років тому, все молоко було однакове. До його складу входив бета-казеїн А2, що містить амінокислоту пролін. Але внаслідок мутації, яка сталася з невідомих причин, частина корів почала давати молоко з іншою амінокислотою (гістидином). Тварини розмножувалися, передавали цю властивість спадково, і оскільки вона не виявилася летальною, то закріпилась на генетичному рівні. Врешті, в сучасному світі ми маємо худобу, яка дає молоко як одного, так і іншого типу.
Переважна більшість поголів’я європейських, австралійських та американських порід дають молоко типу А1. Африканська, французька й азійська худоба забезпечує молоко типу А2. Так cклалось історично й еволюційно. Тип молока зумовлений генетино. (Змінити його за допомогою інших кормів, режиму годування чи умов утримання неможливо). У 2000 році новозеландською компанією «А2 Milk» запатентовано технологію й створено генетичний тест, який допомагає визначити тип молока, продукований коровою.
Дискусія з приводу шкоди молока А1 продовжується й нині. Багато молочних компаній переорієнтують своє виробництво на нову та модну продукцію. Але в 2009 році «Європейське агентство з безпеки харчових продуктів» (EFSA) розібралось у цьому питанні й дійшло висновку, що тверждення про шкоду молока А1 та користь молока А2 є маркетинговою стратегією великих молочних компаній і не підтвердило зв’язок між вживанням молока, що містить бета-казеїн А1 та розвитком будь-яких хронічних захворювань людини.
У 2004 році компанія «A2 Dairy Marketers», яка стверджувала, що молоко А2 краще за А1, отримала штраф на 15000 доларів, оскільки, за рішенням суду, така інформація вводила покупців в оману.
Як бачимо, світ давно визначився щодо користі та уявної шкоди різних типів молока, тому не варто лякатися традиційного продукту чи шукати щось нове й дороге. Здоров’я всім і користі від вжитого молока!
Поділитись в соцмережах:
