Капустяні мухи – види комах з роду Delia, родини квіткових мух (Anthomyiidae), ряду Двокрилі (Diptera), відомі як шкідники сільськогосподарських рослин. Збитків культурним посівам завдають два близькоспоріднені види: муха капустяна весняна та муха капустяна літня.
Їхні личинки паразитують на рослинах родини Капустяні (лат. Brassicaceae), зокрема й дикорослих. Уражені шкідником рослини втрачають тургор, в’януть і нерідко гинуть. Найбільшу небезпеку личинки капустяної мухи становлять для молодої, ще незміцнілої розсади ранніх сортів білоголової та цвітної капусти.
Проблема ускладнюється ще й грибковими та бактеріальними захворюваннями, зокрема чорною ніжкою, а також слизовим та судинним бактеріозом, якими легко вражаються послаблені капустяною мухою культури. І чим вищою є чисельність шкідників, тим більшого поширення набувають хвороби.
Весняна капустяна муха
Весняна капустяна муха (Delia brassicae Bouche.) поширена на доволі значній території. Ареал комахи охоплює країни Європи та північної частини Африки, вона зустрічається в Японії, на Далекому Сході та в Центральній Азії. Також була завезена і до Північної Америки.
В Україні цей вид трапляється повсюдно. Найбільших збитків рослинам завдають личинки першого покоління, які ушкоджують розсаду капусти та плоди з насінням як в умовах відкритого ґрунту, так і в теплицях та парниках. Особливо масово шкідник розмножується в періоди підвищеного рівня вологості, а також на зрошувальних полях, де вирощуються культури з родини капустяних (ріпак, капуста, редька, ріпа, редиска, рижій, гірчиця тощо).
Рослини, уражені шкідником, затримуються у розвитку, їхнє листя набуває свинцевого забарвлення і схиляється донизу, а коренева система загниває, через що виникає неприємний запах. Якщо висмикнути з ґрунту таку рослину, то на її корені можна знайти чимало дрібних білих черв’ячків – личинок капустяної мухи.
- Опис шкідника
Весняна капустяна муха зовні дуже нагадує звичайну хатню муху. Довжина самця становить 5–5,5 мм. Його сіро-попелястого кольору тіло має три поздовжні темні смужки на спинці та одну чорну смугу на черевці. На всіх сегментах тіла добре помітні вузькі поперечні лінії. Очі великі, дотичні між собою. На основі задніх стегон помітні довгі волоски.
Самка весняної капустяної мухи трохи більша за самця, від 6 до 6,5 мм завдовжки. Тіло у неї світліше, попелястого забарвлення, а на черевці також є поздовжня темна смуга.
Яйце білого кольору, форми видовженого еліпсоїду, до 1 мм товщиною, з добре помітною широкою поздовжньою борозенкою.
Личинка світло-жовта, товста, з завуженою передньою частиною, без явно вираженої голови. На етапі повного розвитку її розмір становить 0,9–1 см.
Пупарій червонувато-коричневий, бочкоподібний, завдовжки до 7–8 мм. На задній частині пупарію помітні 6 горбків.
- Спосіб існування
Зимує муха капустяна весняна у стадії лялечки, захованою у псевдококоні в поверхневому ґрунтовому шарі, на глибині від 1 до 1,5 см.
У квітні-травні, з прогріванням ґрунту на глибині знаходження коконів до +12…13ºС, на поверхню виходять імаго нового покоління, що зазвичай збігається з періодом висаджування розсади капустяних культур у відкритий ґрунт. На цей час вже активно цвіте вишня і починає квітнути суріпиця.
Дорослі мухи живляться нектаром, який збирають на бур’янах. Їхня активність зростає теплої та сонячної днини, з 11 до 15 години. Період льоту та спарювання комах триває від одного до двох тижнів, після чого запліднені самки починають відкладати яйця. Плодючість жіночої особини становить 100–150 яєць, а тривалість життя складає 10–15 днів.
Самки відкладають яйця невеликими групками (від 2-х до 5-ти штук) на кореневій шийці кормового об’єкта або поруч із ним – під земляними грудочками, у тріщинах ґрунту. Комахи надають перевагу великозернистому та грудкуватому ґрунту з глибоко висадженою розсадою. Якщо земля на ділянці надто сипка або вкрита мульчею, самки її ігнорують.
Ембріональний розвиток весняної капустяної мухи триває від 5 до 10 днів, після чого відроджені личинки зариваються у ґрунт, щоб дістатися коренів кормової рослини. Період їхнього розвитку охоплює від 3-х до 4-х тижнів. Важливою умовою успішного розвитку яєць є підвищений рівень вологості та відсутність різкого зниження температури повітря. У разі збереження тривалої сухої та спекотної погоди більшість ембріонів гине.
За сприятливих погодних умов відроджені личинки одразу дістаються кореневої системи кормових об’єктів, іноді здолавши для цього відстань понад 15 см. Далі вони прогризають зовнішню шкірку кореня і заглиблюються всередину (якщо дозволяє товщина кореня і щільність рослинної тканини), де й живляться. Наприклад, діставшись до коренеплодів ріпи, брукви, редиски чи редьки, личинки вигризають усередині численні звивисті ходи.
У разі масового розмноження популяції, кількість личинок на одній рослині може сягати до 300 (!) штук.
Життєвий цикл личинок триває від 20 до 30 днів, після чого вони ховаються у ґрунт і заляльковуються. Розвиток лялечки охоплює період від 2-х до 3-х тижнів.
Імаго другого покоління виходять на поверхню наприкінці червня або на початку липня і відкладають яйця на пізні сорти капусти. Личинки після зкінчення свого розвитку йдуть у ґрунт, де формують пупарії для зимівлі.
Літня капустяна муха
Муха капустяна літня (Delia floralis Fll.) поширена на території Західної, Північної та Центральної Європи, в Японії, Кореї, у північно-східних регіонах Китаю, а також у Північній Америці, де комаха адаптувалась до місцевих кліматичних умов.
Личинки цього шкідника також паразитують на представниках родини Капустяні. Вони ушкоджують кореневу систему різних видів капусти, редиску, ріпу та багато інших рослин цієї родини, зокрема й дикорослих.
- Опис
Доросла літня капустяна муха трохи більша за весняну. Її жовтувато-сірого кольору тіло досягає завдовжки 7–8 мм. Крила жовтуваті, прозорі, з жовтими прожилками. У самців на стегнах немає довгих волосків, але їхнє тіло скрізь вкрите чималими щетинками.
Відмінність між самками обох видів незначна. Можна лише зазначити, що на черевці літньої капустяної мухи відсутня поздовжня тамна смуга.
Яйце біле, видовжене, з поздовжнім жолобком.
Личинка біла, товста. Посередині її тіло глянцеве, а передні та задні сегменти – матові.
Пупарій коричневий, довжиною до 6 мм.
- Спосіб існування
Зимують пупарії. На відміну від весняної капустяної мухи, імаго першого покоління з’являються на поверхні значно пізніше, приблизно з другої половини травня, коли ґрунт прогріється до +18ºС.
Літ дорослих мух спостерігається впродовж 7–10 днів, після чого запліднені самки починають відкладати яйця групками по 30–40 штук. Вони розміщують їх або на стеблах (біля кореневої шийки), або на поверхні ґрунту, поруч з кормовою рослиною.
Залежно від температурних показників і рівня вологості, ембріональний розвиток літньої капустяної мухи триває від 5 до 14 днів.
Життєвий цикл личинки не перевищує 35–40 днів, після чого вона перебирається з рослини у ґрунт, де й заляльковується.
За сезон літня капустяна муха забезпечує лише одне покоління потомства.
Заходи протидії капустяним мухам
Найпростішим та найдієвішим заходом щодо захисту капустяних культур є дотримання правил сівозміни (повертати рослини на колишнє місце потрібно не раніше, ніж через 5 років).
Кращими попередниками для капусти і близьких до неї видів є бобові та баштанні культури, а також озима пшениця, багаторічні трави, морква, томати, цибуля й огірки. Після збирання врожаю важливо обов’язково провести або лущення, або дискування поля боронами з наступною глибокою зяблевою оранкою, яка допоможе знищити пупарії, сховані у ґрунті на зимування.
З настанням пізньої осені, перед тим як перекопувати ґрунт на садово-городніх ділянках, важливо заздалегідь прибрати та знищити всі рослинні рештки.
Немале значення у протидії капустяним мухам має і якість розсади. Добре розвинені, міцні рослини менше ушкоджуються шкідником. Щоб отримати таку розсаду, потрібно забезпечити їй правильний баланс поживних речовин у доступній для засвоєння формі.
Безпосередньо перед висаджуванням у відкритий ґрунт, корені розсади бажано витримати впродовж 90–120 хвилин (за температури середовища +18…23ºС) у розчині системного інсектициду «Актара 25 WG» (1,5 г/л). Такої кількості вистачить для обробки 250 рослин.
Під час догляду за рослинами слід своєчасно їх підживлювати, систематично розпушувати ґрунт та видаляти бур’яни.
Поріг шкодочинності капустяних мух – зараження 10% рослин з середньою щільністю 5–6 яєць або 3–5 личинок.
У разі масового розмноження шкідників вдаються до використання отрутохімікатів. Серед них найпопулярнішими є такі інсектциди, як «Атрікс», «Актара», «Фас», «Антихрущ» тощо.
Надають допомогу аграріям у знищенні капустяної мухи і деякі види комах-ентомофагів, серед яких жуки виду Aleochara bilineata та Tribliographa rapae.
Поділитись в соцмережах:
