Плід – це генеративний орган покритонасінних рослин, призначений для захисту й розповсюдження їхнього насіння. Він утворюється з маточки після її запліднення та здебільшого ще з деяких частин квітки внаслідок їх розростання й видозмінення.
Під час свого еволюційного розвитку рослини створили чимало різноманітних способів розповсюдження власного насіння, що відобразилось у значному розмаїтті їхніх плодів. До яких тільки несподіваних рішень не вдалася природа!
Поширювати насіння рослин можуть, наприклад, тварини або птахи. Вживаючи плоди, вони потім розносять його в своєму посліді на значні відстані. Чимало дрібних гризунів створюють запаси зерна, ховаючи їх у норах і підземних ходах, де воно згодом проростає. Крім того, насіння розноситься вітром (для цього воно навіть має спеціальні пристосування у вигляді виступів чи крилець), переноситься водою, чіпляється до хутра чи лапок тварин, до одягу людини і, таким чином, подорожує в пошуках нових місць для оселення.
Систематика плодів
Класифікувати плоди рослин можна за характером утворення і за будовою. Зазвичай базова систематизація плодів залежить від того, які квіткові органи беруть безпосередню участь у формуванні плоду. Це можуть бути оцвітина, квітколоже та квітконіжка.
Також за утворенням можна класифікувати плоди таким чином:
· простий плід (формується з квітки з однією маточкою й зав’яззю);
· складний або збірний плід (формується з квітки з декількома маточками й зав’язями);
· супліддя (формується з суцвіття, в якому квіти зрослись).
За кількістю насінин у плодах зазвичай розрізняють:
· однонасінні плоди – ті, що містять одну насінину, оскільки зав’язь мала лише один насінний зачаток (жито, пшениця);
· багатонасінні плоди – якщо в зав’язі було кілька насінних зачатків, то формуються плоди з декількома або багатьма насінинами (помідор, диня, аґрус).
За будовою всі види плодів поділяють на сухі, тобто ті, що не мають соковитої м’якоті, та соковиті, оплодень яких містить певну кількість води.
Соковиті плоди
До плодів з соковитим оплоднем перш за все належать ягідні культури, які зазвичай містять значну кількість насіння. Ягода має соковиту, солодку м’якоть і зовні вкрита тонкою шкіркою. До таких культур належать: клюква, смородина, виноград, аґрус, томат, конвалія, ківі тощо.
Кістянка – одно- або багатонасінний плід, утворений соковитим оплоднем, що складається з трьох частин: внутрішньої (насіння з ендокарпієм), середньої (мезокарпію) та зовнішньої (екзокарпію). Кістянки бувають простими, тобто мають всередині одну насінину (вишня, слива, абрикоса, терен, алича, персик, черешня та ін.), а також складними (т. зв. багатокістянки), які утворюються з кількох маточок однієї квітки і після достигання можуть розділитися на окремі плоди (малина, ожина, морошка та ін.).
Яблуко – також соковитий плід, м’якоть якого утворена розрослою тканиною квіткової трубки (гіпантія). У його формуванні задіяні оцвітина, квітколоже та основи андроцея (тичинок). Насіння в такому плоді знаходиться в окремих камерах, утворених дуже щільним ендокарпієм оплодня. Плід яблуко утворюють такі рослини як груша, яблуня, айва, глід, горобина.
Гарбузина– ягодоподібний багатонасінний плід з м’ясистою м’якоттю й твердим, шкірястим або здерев’янілим зовнішнім шаром. Формування таких плодів відбувається за участю квітколожа. Це так званий несправжній плід. Особливістю гарбузини є соковиті мезокарпій та ендокарпій. Серед культур, що мають такі плоди – гарбуз, кабачок, диня, кавун, огірки та ін.
Помаранча (гесперидій)– плід цитрусових культур. Він має товсту, шкірясту оболонку та соковитий мезокарпій (середній шар) з насінням. Культури, що мають такі плоди: апельсин, лимон, грейпфрут, лайм, мандарин та ін.
Суничина – багатонасінний несправжній плід, утворений видозміненим квітколожем.
Серед рослин з соковитими супліддями – ананас і шовковиця. Їхні плоди оточують соковиті оцвітини, що зрослися.
Сухі плоди
До плодів, що не містять в оплодні воду, тобто сухих, належать: крилатка, листянка, горіх, стручок, стручечок, біб, коробочка, зернівка, сім’янка.
Культури, які утворюють сухі супліддя – це буряк і шпинат. Плоди цих рослин знаходяться в сухих оцвітинах.
Розрізняють також розкривні та нерозкривні плоди.
Нерозкривні плоди
Групу нерозкривних плодів утворюють зернівка, сім’янка, горіх та горішок. Особливістю таких плодів є те, що вони поширюються разом з насінням, а жорсткий оплідник (перикарп) містить зазвичай одну насінину і розкривається лише під час її проростання всередині нього.
У горіхів (ліщина, дуб) оплідник здерев’янілий і дуже міцний. Насінина вільно лежить всередині нього.
У зернівки (злакові культури) оплідник зростається зі шкіркою зерна (кукурудза, пшениця, жито).
У сім’янки (кульбаба, соняшник, волошка) оплідник не зростається зі шкіркою насінини.
У крилатки (ясен, клен, в’яз) насіння має спеціальне пристосування для польоту – шкірясті «крильця» чи «вітрила».
Розкривні плоди
Культури з розкривними сухими багатонасінними плодами – це бобові (горох, боби, квасоля, жовта акація). У фазі зрілості ці плоди розкривають свої підсохлі стулки, які, скручуючись, виштовхують насіння й розсіюють його довкола.
До розкривних належать також плоди стручок, стручечок і коробочка. Насіння в стручку прикріплене до рамки несправжньої перегородки, а в боба – безпосередньо до стулок вздовж черевного шва. Стручки властиві таким культурам як суріпиця, капуста, редиска, ріпа, бруква (кочереґа), редька, левкой (матіола).
Коробочки – плоди таких культур як льон, тюльпан, бавовник, блекота чорна, фіалка, тютюн. Цікаво, що макова коробочка має вгорі спеціальні отвори, крізь які насіння, внаслідок розгойдування стебла вітром, висипається на землю. А зернятка бавовника падають на ґрунт під час розтріскування стулок коробочки.
Поділитись в соцмережах:
