Клястероспоріоз або дірчаста плямистість – це серйозне грибкове захворювання, що призводить до утворення отворів на листі, плямистих ділянок на плодах і концентричних уражень на гілках та пагонах. Збудником цієї хвороби є гриб Wilsonomyces carpophilus. (лат. Clasterosporium carpophilum).
Грибковий патоген Wilsonomyces carpophilus уражає представників роду Слива (лат. Prunus), а саме такі культури як мигдаль, абрикоса, нектарин, персик, слива, вишня. Клястероспоріоз спостерігається і на їстівних, і на декоративних сортах.
Симптоми захворювання рослин на клястероспоріоз
Уражаються грибком Wilsonomyces carpophilus майже всі надземні частини рослин, зокрема плоди, бруньки, стебла. Але найкраще помітні ознаки хвороби на листі. Симптоми починаються з появи на листковій поверхні невеликих (1–2 мм) червоних або пурпурово-коричневих цяток зі світло-зеленою чи жовтою облямівкою. З подальшим розвитком хвороби уражені ділянки за декілька днів збільшуються до 0,5–1 см, а через тиждень-два висихають і відпадають, лишивши після себе отвори.
Якщо захисна реакція рослини є достатньою сильною, то після цього поширення дії патогенного грибка припиняється. В іншому разі грибок розвивається й ушкоджує все більше листкової тканини, доки листя повністю не знищується та не опадає. Інтенсивний розвиток клястероспоріозу призводить до обмеження обсягів фотосинтезу в рослині, внаслідок чого вона слабшає, а її урожайність зменшується.
Зараження плодів починається з невеликих фіолетових, з білим центром, плям, що перетворюються на сірі або білі осередки. Як на плодах, так і на стеблах може виникати гумоз (камедетеча). Такі ураження на шкірці перетворюються на тверді, коркоподібні ділянки, що невдовзі розтріскуються, і з них виділяється рідина (камедь). На плодах у фазі неповної стиглості інфікована ділянка виглядає як запала сіра пляма на шкірці. У деяких випадках такі плоди опадають.
Заражені бруньки відрізняються від здорових темнішим забарвленням. Трапляється й ушкодження пагонів, особливо в персиків. Згодом на пагонах з’являються коричневі, з червоною облямівкою плями округлої чи довгастої форми, з яких зазвичай витікає камедь.
Наслідки захворювання на клястероспоріоз
Якщо це молоді й тонкі пагони, то внаслідок значного ураження (коли їхня поверхня вкривається плямами) вони гинуть. На товстіших гілочках внаслідок захисних реакцій дерева утворюються гали. Інколи на уражених гілках спостерігаються концентричні ураження. Якщо вони повністю оперізують гілку, то в подальшому, з прогресуванням захворювання, вона відмирає.
Хвороба дірчаста плямистість є серйозною проблемою для вирощування кісточкових культур у промислових масштабах. Ураження клястероспоріозом до 80% плантації мигдалю за певними оцінками здатне спричинити потенційну втрату врожаю цієї культури до 50–75%. Проте у 1930-х роках було виявлено, що обробка персикового саду бордоською сумішшю знижує захворюваність на дірчасту плямистість з 80 до 9%.
На сьогодні виявлена лише одна (безстатево-відтворна) стадія розвитку збудника – анаморфна. Зимує збудник на корі, в уражених пагонах та муміфікованих плодах, що лишилися на гілках. Його міцелій і конідії надзвичайно стійкі до висихання та низьких температур.
Умови для розвитку клястероспоріозу
Патоген бурхливо розмножується в умовах сирої, прохолодної, дощової весняної погоди, тому в регіонах з незначною кількістю опадів випадків зараження клястероспоріозом небагато. Зона особливого ризику знаходиться на територіях з частим та інтенсивним утворенням туманів, що призводить до випадання роси.
Зараження відбувається за умови, коли висока вологість зберігається впродовж, як мінімум, 24 годин, а температура перевищує +2°C. У теплу погоду зараження відбувається швидше: за температури +25°С воно триває лише 6 годин.
Конідії поширюються із краплями дощу. Гриб проникає в тканини безпосередньо через епідерміс або через продихи в листках. Оскільки новоутворені в місцях зараження спори змиваються опадами, часто найсильніше на деревах вражаються найнижчі листки.
Улітку спори виживають у заражених бруньках та в ранках і пошкодженнях гілок. Вже з липня випадки зараження старого листя є надзвичайно рідкісними, оскільки до цього часу його захисна реакція значно підвищилась, а температура о цій порі року вже не сприяє розвитку грибка. Водночас молоді пагони лишаються ще доволі вразливими, і їх інфікування триває аж до осені. Гриб проникає всередину пагонів переважно через місця прикріплення опалого листя.
Одразу після листопада, у вологу погоду, можливі й пізні зараження. Вразливими точками проникнення є переважно основи листків, розташованих безпосередньо під бруньками, що сформувалися на наступний рік. Звідти гриб проникає у пагін, руйнуючи «вічка» та навколишню тканину кори.
Осінні дощі активізують грибок і викликають вивільнення спор, відомих як конідії, які заражають сплячі бруньки та гілки. Коли навесні починається розвиток рослин, і утворюються нові пагони, вони також інфікуються, а на деревах з’являються симптоми хвороби.
Масове захворювання дерев на клястероспоріоз призводить до передчасного опадання листя, загибелі пагонів та неврожаю.
Заходи протидії клястероспоріозу
У разі появи в саду клястероспоріозу позбутися цього захворювання буде достатньо важко. Щоб перемогти хворобу, слід поєднувати застосування агротехнічних і хімічних заходів. Задля профілактики слід одразу після збирання врожаю обробити всі дерева 3%-ю бордоською сумішшю.
Скоординоване внесення добрив й особливо обмеження азотного підживлення також дещо знижують інтенсивність зараження.
Тривалі вологі умови теж сприяють виникненню дірчастої плямистості, тому слід уникати верхнього поливу, а використовувати крапельне зрошення. З метою запобігти поширенню дірчастої плямистості, деякі садівники вдаються до обрізки нижніх гілок на деревах, оскільки в дощову погоду інфікування відбувається через спори гриба-патогена. Вітром, дощовими краплинами та бризками води ці спори переносяться із заражених тканин на неінфіковані листя й плоди.
З настанням осені, коли в рослин починається період спокою, потрібно обрізати й знищити всю заражену деревину. Саме цього часу на уражених частинах рослин добре помітні ознаки інфікування. Хворі пагони й гілки зрізають, а значно пошкоджені дерева вирубують, після чого спалюють їх разом з опалим листям, падалицею та муміфікованими плодами.
Щодо застосування хімічних преператів, то в разі суттєвого минулорічного зараження садових насаджень рекомендується провести від одного до чотирьох обприскувань фунгіцидами. Якщо навесні погода залишається вологою, першу обробку проводять із завершенням періоду спокою дерев, а подальші – через кожні 10–14 днів.
Напровесні, під час фази «сплячих бруньок», усі плодові дерева можна обробити 3%-вим розчином інсектицидного засобу «Нітрафен» (з розрахунку 1,5 л робочого розчину на одне дерево), або бордоською рідиною. З цією метою можна використовувати й мідний купорос (для розчину беруть 300 г препарату і розчиняють його у 10 л води).
Важливо, щоб обробка препаратами на основі міді проводилася під час розвитку листя. Такий захід, здійснений до початку цвітіння культури, значно знижує ризик її зараження клястероспоріозом. Окрім зниження ризику зараження, він також зумовлює швидше висихання крони після дощу.
Для запобігання пізньому зараженню пагонів кісточкові плодові дерева слід обприскувати мідьвмісними препаратами або синтетичними фунгіцидами не лише навесні та влітку, а й безпосередньо перед опаданням листя.
Хороший результат забезпечують такі препарати як «Делан» (одна чайна ложка на 10 л води), «Скор» (2 мг засобу на 10 л води) та «Хорус» (4 г фунгіциду на 10 л води).
Для лікування на рослинах, уражених клястероспоріозом, ран і виразок (з камеддю) роблять профілактичну обрізку три- або п’ятирічної деревини з одночасним вкороченням річних приростів. Обрізку слід робити по всій периферії крони дерева. Незначні осередки зараження на корі можна зачистити до здорової тканини, а всю омертвілу й забарвлену в багряний колір бажано видалити.
Важливим профілактичним заходом проти зараження кластероспоріозом є підтримання хорошого стану дерев, для чого садівникам необхідно проводити регулярне розпушування ґрунту, підживлювати кореневу систему рослин добривами та забезпечувати своєчасні поливи.
Поділитись в соцмережах:
