Коноплі дикі (Cannabis ruderalis) – вид чи різновид однорічних трав’янистих рослин з роду Коноплі (Cannabis) родини Коноплеві (Cannabinaceae), що походить з Центральної Азії.
Популяції конопель диких зустрічаються в більшості регіонів, де колись вирощувались коноплі – у Центральній та Східній Європі (більшість з них – в Україні, Литві, Білорусі, Латвії, Естонії та сусідніх країнах), у Північній Америці (здебільшого на Середньому Заході США). Позбавлені селекційного впливу людини, ці рослини втратили продуктивні показники та адаптувалися до свого середовища.
В Україні Cannabis ruderalis поширені повсюдно. Дикі коноплі ростуть у нас обабіч автомобільних доріг, у балках, на пустирях, покладах і насипах, біля кар’єрів, на рудеральних землях, а також поряд з промисловими чи господарськими будівлями.
У 1924 році російський ботанік Дмитро Янішевський описав Cannabis ruderalis як третій вид роду Cannabis. Втім, хемотаксономічні дані рослини це не підтвердили. Через відсутність значних відмінностей між зразками конопель Cannabis ruderalis, зібраними в Центральної Азії, та Cannabis sativa зі Східної Європи, більшість ботаніків вважає коноплі дикі підвидом або перехідною формою коноплі звичайної (Cannabis sativa) та коноплі індійської (Cannabis indica).
На цей час науковці дійшли думки, що видовою рослиною слід вважити виключно коноплі звичайні (Cannabis sativa), а її підвидами є Cannabis ruderalis та Cannabis indica.
Відмінності між коноплею звичайною та індійською спостерігаються як у зовнішніх ознаках, так і в особливостях розвитку. Cannabis sativa – доволі висока рослина (інколи може виростати до 6 м заввишки), з малорозгалуженими бічними пагонами. Cannabis indica – нижча, значно розгалужена, завдяки чому утворює густий, трав’янистий кущик. Рослини різняться і концентрацією біологічно активних речовин. Порівняно з ними обома, коноплі дикі Cannabis ruderalis мають значно менші розміри.
Оскільки найкращими умовами для розвитку Cannabis ruderalis є відкриті, пухкі, добре освітлені площі з родючим ґрунтом, то іноді рослина може засмічувати посіви сільськогосподарських культур (коноплі звичайної, гречки, проса), і за таких умов вважаєть бур’яном.
До того ж, культурні форми канабісу, перезапилені дикими коноплями, погіршують свої продуктивні показники, внаслідок чого втрачається якість готової продукції (вміст психотропних речовин у диких конопель значно нижче, ніж у коноплі звичайної та індійської). Втім, селекціонери використовують Cannabis ruderalis, щоб створити нові сорти з господарсько цінними властивостями.
Опис рослини
Коноплі дикі виростають заввишки до 40–75 см, тому інколи їх ще називають карликовими коноплями, хоча деякі екземпляри в певних умовах здатні досягати 1,5–2 м. Корінь у рослини стрижневий. Центральне стебло пряме, тонке, ребристе, має бічні пагони.
Нижнє листя супротивне, верхнє – чергове, пальчасто-розділене, складається з 3–10 ланцетопдібних листочків. Два крайні з них мають довжину близько 2–3 см і ширину 1–1,3 см, а решта – у кілька разів довші. За цією ознакою коноплі дикі легко відрізнити від Cannabis sativa та Cannabis indica, у яких довжина листочків від крайніх до центральних збільшується поступово.
Рослина є дводомною, цвіте в червні-серпні. Чоловічі суцвіття – китицеподібні волоті, що знаходяться на вершечках стебел. Жіночі суцвіття розташовуються в пазухах верхнього листя.
Плодоносить рослина в серпні-вересні. Плід – яйцеподібний, гладкий, сплющений з боків горішок, забарвлений у сірий або світло-коричневий колір, з білими прожилками. Порівняно з плодами конопель посівних, у конопель диких вони дрібніші, легко обсипаються і засмічують сільськогосподарські лани.
Маса 1000 горішків складає від 10 до 25 г. Максимальна врожайність рослини – 2000 горішків.
Насіння диких конопель зберігає здатність до проростання впродовж 2–5 років. Недозрілі плоди мають низький рівень схожості. Мінімальна температура для проростання насіння становить +2…3°С. Сходи з’являються з березня до травня, проростають з глибини до 5 см. Вони не перезимовують.
Коноплі дикі мають короткий вегетаційний період: від появи сходів до повного достигання насіння минає лише 7–10 тижнів (інколи – до 12–14).
Господарське значення
На цей час коноплі дикі активно використовують у селекційній роботі, щоб отримати більш ранні та витривалі сорти рослини з керованою фазою цвітіння внаслідок схрещування Cannabis ruderalis з Cannabis sativa, Cannabis indica та їх проміжними гібридами.
Унікальною особливістю рослини є її здатність вступати у фазу цвітіння на певному етапі свого розвитку, незалежно від зовнішніх факторів (погоди, клімату, сезону чи рівня освітлення). Цю властивість конопель диких вчені використовують для створення культурних форм, здатних забезпечувати кілька врожаїв на рік, незалежно від фотоперіоду. І хоча отримані нові сорти зазвичай мають невеликі розміри, містять меншу кількість психотропів і є менш продуктивними, вони починають цвісти автоматично приблизно через чотири тижні.
Cannabis ruderalis добре пристосований до суворих кліматичних умов, має високий рівень стійкості до ураження різними захворюваннями, вирізняється стрімким розвитком і коротким вегетаційним періодом. Такі цінні властивості рослини успішно передаються при схрещуванні, завдяки чому селекціонери мають можливість виводити стійкіші культурні рослини.
Здавна рослину використовували в народній медицині деяких країн для лікування депресій, тривожних станів і навіть епілепсії, хоча серед конопель вона містить найнижчий рівень психотропних речовин (до 0,5%). В офіційній медицині Cannabis ruderalis відомий як складова засібів від безсоння та втрати апетиту, він міститься і в препаратах для лікування хвороби Паркінсона.
Коноплі дикі багаті на ефірні олії з ароматом, близьким до цитрусових чи фруктів, і в багатьох країнах її вирощують у горщиках як декоративну рослину.
Cannabis ruderalis має й певну інсектицидну дію. Деякі види шкодочинних комах, зокрема попелиці, різні види молі, клопи, блішки тощо, не витримують її запаху.
Промислового значення дикі коноплі не мають, тому їх не культивують.
Заходи протидії
Основним заходом протидії поширенню диких конопель є механічна обробка ґрунту. З настанням весни, після масового проростання насіння бур’янів, парові поля переорюють. Традиційна осіння зяблева оранка не забезпечує знищення небажаної рослинності, а лише сприяє більшому засміченню посівних площ.
Щоб позбутися диких конопель, використовують і гербіциди. Обробляють ними поля весною, безпосередньо перед посівом культур, або до появи перших культурних сходів.
Серед аграріїв користуються попитом такі препарати як «Ураган Форте», «Дикамба Форте», «Отаман», «Геліос», «Основа», «Сульфоніл» тощо .
Поділитись в соцмережах:
