Ктирі (Asilidae) – родина комах з ряду Двокрилі (Diptera), підряду Коротковусі (Brachycera), що об’єднує близько 7500 видів, з яких понад 580 поширені в Європі. В Україні їх налічується понад 100 видів. Два з них – ктир велетенський (Satanas gigas) та ктир шершенеподібний (Asilus crabroniformis) занесені до Червоної книги України.
Як і більшість родин двокрилих комах, родина ктирів сформувалась у Мезозойську еру (приблизно від 252 до 66 млн. років тому). На цей час ктирі населяють практично всі континенти, окрім Антарктиди. Також вони не зустрічаються на Гавайських островах.
Точне походження назви родини невідоме. Існує припущення, що слово «ктир» є однокорінним зі словом «кат», тобто підтверджує хижацький спосіб існування цих комах. Англійські назви «robber fly» або «assassin fly» («муха-робійник» та «муха-вбивця») якнайкраще відповідають поведінці ктирів, які безжально нападають на невеликих комах та живляться ними.
Умови існування ктирів
Ктирі оселяються переважно на відкритих галявинах і ділянках. Надають перевагу сонячним, сухим, навіть посушливим (пустелі, напівпустелі, степи, саванни, лісостепи) територіям з незначною рослинністю (низькорослими чагарниками, травами, на галявинах та узліссях), але з розташованими поблизу струмками чи іншими джерелами води, де зазвичай концентрується значна кількість їх потенційної здобичі.
Полюють ктирі вдень, у найтепліший час доби, приблизно з 10-ї ранку до 18-ї години. Для більшості видів цієї родини оптимальною є температура від 20°С і вище. Зі зниженням температури їхня активність спадає. Вночі вони ховаються у заростях трави, гущавині чагарників тощо.
Спекотної, вітряної днини сідають на низькорослі трави. Якщо ж вітру немає, то намагаються сховатись у затінку, якомога вище (до 3 м), на гілках дерев. Більшість видів, що населяють зону помірного клімату, здатні витримувати невеликі морози та нетривалий сніг.
Ктирі чудово літають. Вони мають блискавичну реакцію і ловлять свою здобич на льоту. Часто цих комах можна побачити в засідках, де вони чатують на свою жертву. Для кращого спостереження ктирі обирають стратегічно вигідні позиції на підвищеннях (наприклад, на стовбурах дерев), що також допомагає їм стрімко злітати.
Надважливу роль у полюванні цих хижаків відіграє гострий зір, завдяки якому ктирі здатні помічати свої кормові об’єкти здалеку, на значних відстанях. З надзвичайною точністю і швидкістю вони нападають на жертву як у повітрі, так і на землі. Часто розміри здобичі перевищують розмір самого мисливця.
Об’єктами полювання ктирів є інші комахи, зокрема комарі, мошки, мухи, коники, бабки, жуки, метелики, мурахи, молі й навіть оси та бджоли, а також павуки та кліщі.
Опис комахи
Зовні ктир надзвичайно схожий на звичайну муху, але має значно стрункіше тіло, а ще він густо вкритий щетинками. Втім, обидві ці комахи не є близькими родичами, оскільки належать до різних родин, надродин та інфрарядів.
Імаго ктиря мають довжину тіла переважно від 1 до 1,5 см, проте серед представників родини є різні види, розміри яких знаходяться в діапазоні від 3 мм до 5 см. Тіло міцне, м’язисте, з масивною циліндричною середньогрудкою. Силует зазвичай видовжений через особливу форму черевця.
Черевце складається з восьми (шести, семи) видимих сегментів, решта утворюють частину репродуктивних органів – на кінчику черевця знаходяться геніталії (у самців) або яйцеклад (у самок). Зовні ктирі вкриті густими щетинками, особливо на голові й грудях, та дрібним сірим напиленням. Забарвлення переважно темне, від коричневого і чорного до сірого кольору.
Ноги складаються з п’яти члеників. Вони порівняно довгі, міцні, чіпкі, вкриті короткими, товстими волосками. На кінчиках гачкоподібні, з гострими шипами, завдяки чому хижак надійно утримує свою здобич. Крила відносно вузькі за формою, але добре розвинені. Здебільшого прозорі, коричневого, рудого або чорного відтінку, з рудим або коричневим жилкуванням.
Голова у ктирів велика, куляста. Завдяки рухомій шиї, що з’єднує її з грудьми, може повертатись на 90°. На голові знаходяться органи зору комахи: пара складних (фасеткових) очей та три простих ока, розташованих на лобному горбку, по центру над складними очима. Самі складні очі дуже великі і забезпечують комасі можливість спостерігати довкола в межах 360°. Розмір окремих фасеток збільшується в напрямку до центру.
Ротовий апарат – колючо-сисного типу, проте, на відміну від комарів і ґедзів, він ще й пристосований до захоплення здобичі. Хижак також має жорсткий, гострий хоботок (рострум) і слинні залози з токсичною речовиною, які допомагають йому швидко паралізувати і вбивати свою жертву. Вусики – короткі, складаються з трьох члеників.
Особливості поведінки хижака
Ктирі зазвичай спостерігають за потенційною жертвою з підвищених місць, розташованих на сонячних, теплих ділянках. Обравши найзручніший момент, комаха стрімко злітає, наздоганяє здобич і міцно захоплює її чіпкими лапками, після чого повертається з нею на свій спостережний пункт.
Щоб знерухомити жертву, ктир проколює рострумом її верхні покривні тканини в найбільш уразливих місцях, таких як очі, ділянка між головою і грудьми чи між грудьми і черевцем, або задня частина черевця з видільними органами. А в місці проколу вводить в організм впійманої комахи токсичну слину.
Активні компоненти слини виконують дві функції: нейротоксини викликають параліч жертви, тоді як протеолітичні ферменти спричинюють розпад і розрідження її внутрішніх тканин. Невдовзі хижак вже живиться своєю здобиччю, висмоктуючи з неї рідкий вміст.
Ктирі поводяться дуже агресивно навіть з такими нібито надійно захищеними комахами, як оси, бджоли, шершні та деякі види жуків. Вони легко жалять і людину, якщо їх потурбувати чи намагатись утримати. За відчуттями біль від укусу ктиря можна порівняти з укусом бджоли або оси.
Життєвий цикл ктиря
Життєвий цикл цих комах, залежно від умов довкілля та кліматичних особливостей регіону, триває від 1-го до 3-х років. Зимують вони у стадії лялечки. Виліт імаго відбувається навесні.
Парування ктирів, залежно від виду, може відбуватися як у повітрі, так і на рослинності чи на землі. Способи відкладання яєць заплідненими самками різних видів також суттєво відрізняються. Одні скидають яйця в польоті, інші відкладають їх у тріщини деревини та кори, а деякі закопують яйця в пісок за допомогою яйцекладу. Певні види ктирів відкладають яйця на рослини, переважно біля основи листків.
Яйця видовжено-овальні, розміром близько 2 мм. Їх довжина може втричі перевищувати ширину, хоча іноді лише в півтора рази. Зовнішня оболонка яєць м’яка, зазвичай без будь-яких візерунків. Колір варіюється від білого до жовтуватого і світло-коричневого. Деякі види ктирів захищають яйця під час відкладання шовковим павутинням та шаром з піску.
Постембріональний розвиток комахи передбачає чотири личинкові стадії та одну стадію лялечки. Личинки відроджуються з яєць через кілька днів або тижнів після відкладання. Вони безногі, циліндрично-видовженої форми, вертикально трохи сплющені, звужуються в напрямку до головного і хвостового кінців.
Забарвлення в личинки біле або жовтувате. Голова невелика, шорстка. Черевце складається з восьми чітко помітних сегментів, два останні часто зрощені й частково редуковані. Живуть вони в ґрунті, під корою та в личинкових ходах інших комах, де живляться їхніми личинками, насамперед личинками рослиноїдних жуків.
Розвиток личинок може тривати кілька років з періодом діапаузи взимку. Лялечки рухливі, голі, здатні самостійно вибиратись на поверхню за допомогою шипів та гачечків на лапках. Навесні з них відроджуються імаго.
Значення ктирів для екосистем та їх захист
Усі представники родини ктирів є хижими комахами як на личинковій, так і на дорослій стадії. Вони мають неабиякий апетит, і щоб його задовольнити, полюють на дрібних безхребетних. Їх надзвичайно різноманітний раціон складається з інших комах: мух, ос, коників, бабок, метеликів (зокрема білана капустяного), молей, справжніх клопів і попелиць.
Зазвичай вони полюють на менших за розміром тварин, представників найбільш поширених видів, тому вважаються корисними хижими комахами, що підтримують необхідний баланс в екосистемах на городах та в садах. Природними ворогами ктирів є птахи, жаби та окремі види павуків.
Значну небезпеку для ктирів створює ненормоване, неконтрольоване та далеко не завжди безпечне застосування пестицидів, призначених для знищення шкідників сільськогосподарських культур. Разом зі шкодочинними організмами такі засоби часто вбивають і корисних комах, внаслідок чого деякі види ктирів опинилися на межі зникнення.
Так, один з найбільших видів цього роду, ктир велетенський (лат. Satanas gigas), довжина якого становить 3,5–5 см, останніми роками майже не зустрічається в Україні. Саме з цієї причини комаха отримала охоронну категорію «вразливий вид» і занесена до Червоної книги.
Поділитись в соцмережах:
