Кудрявець звичайний, або кудрявець Софії (Descurainia sophia) – вид одно- або дворічних квіткових трав з роду Кудрявець (Descurainia) родини Капустяні (Brassicaceae). Відомий як вітамінна, харчова, олійна рослина. Має лікарські властивості (насіння). Отруйний. Потрапивши на сільськогосподарські поля, засмічує культурні посіви.
Його природний ареал охоплює Європу, значну частину Азії, а також Північну Африку (Алжир, Єгипет, Марокко). На цей час рослина поширилась у багатьох куточках світу. Вона зустрічається в зонах помірного клімату багатьох країн, зокрема в Японії, Новій Зеландії, Кореї, Австралії, на Гаваях, у Північній (США, Канада, Мексика) та Південній (Чилі, Аргентина) Америці, у Південній Африці (ПАР) та навіть у Гренландії.
В Україні кудрявець звичайний росте повсюдно, але найчастіше його можна побачити в Степовій та Лісостеповій зоні. Оселяється він на полях, сухих схилах, піщаних насипах, обабіч доріг, на смітниках тощо. Це рудеральна, посуховитривала рослина, що надає перевагу слабокислим і багатим на азот ґрунтам. Найкраще розвивається в умовах повного сонячного освітлення. Здатна рости в гірських зонах, де є значні коливання температури, під постійними вітрами та пекучим сонцем.
Видову назву рослині Descurainia sophia надано на честь французького ботаніка й травника Франсуа Дескурена (1658–1749), а видовий синонім повязаний з імям Святої Софії. У стародавні часи кудрявець звичайний використовували для лікування дизентерії.
Властивості та використання
Рослина містить чимало алкалоїдів, органічні та жирні кислоти, мікроелементи, вітаміни С, Е, Р.
Цілющі властивості має насіння кудрявця звичайного, з якого готують знеболювальний і в’яжучий засіб від шлунково-кишкових розладів. Рослина надає заспокійливу, протизапальну, кровоспинну, сечогінну дію, тому її призначають від набряків, нервових розладів, істерії. Допомагає вона в лікуванні водянки, гарячкових станів, полегшує перебіг хвороб, що супроводжуються високою температурою.
У народній медицині використовують усі травянисті частини рослини. З них готують засоби для лікування захворювань шлунково-кишкового тракту та діареї, лихоманки, малярії, жовчнокам’яної хвороби. Призначають кудрявець звичайний і при маткових кровотечах. Ця трава (розтерте листя) добре загоює гнійні рани та інші шкірні ураження.
У разі лікування цією рослиною, слід зважати, що вона є отруйною. Кудрявець звичайний містить слаботоксичну речовину сульфурціана глюкозид.
У Китаї та на Кавказі рослина є харчовою. Вона гіркувата, олійна й гостра на смак, без аромату. В Ірані з її насіння готують напої, що втамовують спрагу під час спеки. Молоду зелень кудрявника звичайного залюбки споживають травоїдні тварини, але загалом ця трава росте як бурян.
На сільськогосподарських полях рослина засмічує посіви зернових, овочевих, технічних культур. Вона утворює густі, щільні зарості на родючих, збагачених азотом ділянках і пригнічує розвиток основної культури, чим завдає неабиякої шкоди майбутньому врожаю.
У разі значного поширення бур’яну врожайність сільськогосподарських рослин може знижуватись на 20–30%. Найбільших збитків кудрявник звичайний завдає рапсу, озимим зерновим та овочевим культурам.
Опис рослини
Кудрявець звичайний зазвичай проростає та починає свій розвиток восени, а зимує у вигляді листкової розетки. Навесні рослина відновлюється, формує прямостійне, розгалужене, спочатку волохате, а згодом голе стебло заввишки 25–100 см, сірувато-зеленого кольору. Корінь стрижневий.
Чергове, сидяче, запушене листя густо й рівномірно вкриває стебло. Листок за формою двічі або тричі перистороздільний, складається з 5–7 пар лінійних часточок, має вушка біля основи. Довжина його сягає від 1,5 до 8 см, а ширина становить 0,8–3 см. Забарвлений у сіро-зелений колір.
Період цвітіння триває з травня до вересня. Квітки дрібні, радіально симетричні, зібрані у верхівкові китицеподібні суцвіття. Кожна квітка має чотири блідо-жовті пелюстки оберненояйцеподібної форми, довжиною до 2 мм і 1 мм завширшки, що звужуються біля основи з утворенням тонкого «кігтика». За час формування й дозрівання плодів вісь суцвіття видовжується і досягає 6–40 см.
Запилюється рослина комахами або самозапильно. Дозрівання плодів у кудрявця звичайного відбувається в липні-серпні. Плід – вертикальний стручок завдовжки 15–25 мм, з добре помітною центральною жилкою та опуклими стулками. Насінини розміром менше 1 мм розташовані в один ряд по 7–15 шт. на кожній стулці. Вони мають жовтувато-коричневе забарвлення і кулясту, сплюснуту з боків форму. Маса 1000 насінин складає приблизно 0,2 г.
Стигле насіння осипається на землю і невдовзі проростає. Розноситься вітром, а також людьми і тваринами. Насінини здатні проростати з глибини не більше 3–4 см і зберігають високий рівень життєздатності у ґрунті до 5 років.
Насіннєва продуктивність у кудрявця звичайного надзвичайно висока. Одна рослина здатна забезпечити за сезон від 10 до 730 тисяч насінин.
Мінімальна температура, необхідна для проростання насіння, становить +2…4°С, а оптимальні умови створюються за температури від +10 до +15°С.
Насіння кудрявця звичайного проростає в серпні-вересні. Сірувато-зелені сходи мають гіркий смак. Рослина легко перезимовує.
Контроль за бур’яном
Кудрявець звичайний є однорічним зимуючим бур’яном, який найчастіше засмічує посіви озимих культур. Найкращий період для його знищення – це фаза розетки, коли в рослини сформовані 2–6 листків, до початку стрілкування.
На полях з зерновими (пшениця, ячмінь) хороший результат забезпечують гербіциди з такими діючими речовинами як 2,4-Д, трибенурон-метил, галауксифен-метил, дикамба, МЦПА тощо. Також восени можна обробити площі системними препаратами, наприклад, «Pledge 50 WP/SP».
Для суцільного знищення бур’яну (до посіву або по стерні) обирають засоби з гліфосатом, зокрема «Раундап», «Ураган Форте» та аналогічної дії.
Щоб запобігти появі сходів кудрявця звичайного на соєвих полях, використовують засоби з аклоніфеном («Айлар», «Кайліс», «Челендж 600 SC», «Ченон 600 SC»).
На кукурудзі ефективними будуть «Мілафорт Екстра» та «»Стеллар Плюс», тоді як для овочевих культур підійдуть «Антисапа» і «Зенон Ліквід».
Втім, контролювати поширення бур’яну можна не лише за допомогою гербіцидів. Вагомий результат забезпечується й традиційними заходами, серед яких дотримання сівозміни (не вирощувати на засміченому полі озиму пшеницю два роки поспіль), глибока осіння оранка та передпосівна культивація, а також досходове та післясходове боронування (дозволяють знищити сходи бур’яну).
Щоб запобігти поширенню насіння кудрявця звичайного, слід обов’язково видаляти його не лише на орних землях, а й на прилеглих до них ділянках, пустирях, межах. Оскільки насіння зберігає життєздатність до 5 років, необхідно подбати, щоб впродовж цього часу рослина не зацвіла та не сформувала плоди.
Поділитись в соцмережах:
