Метлюг звичайний (Apéra spíca-vénti) – вид однорічних трав з родини Тонконогові (Poaceae), відомий як важковикорінюваний бур’ян на ланах зернових, особливо озимих культур.
Первісний ареал Apera spica-venti охоплює майже всю територію Європи, Північну Африку, Малу Азію, Іран, Кавказький регіон, Центральну Азію та Сибір. Завдяки людській діяльності рослина потрапила до Північної Америки (США, Канада) і на Далекий Схід, де натуралізувалась.
В Україні бур’ян росте повсюдно (окрім південного Степу, де трапляється здерідка). Найбільш поширений він у Лісостеповій зоні та на Поліссі.
Метлюг звичайний надає перевагу піщаним або супіщаним, добре зволоженим ґрунтам, багатим на азотисті сполуки та зі слабокислою реакцією. Найчастіше зустрічається у посівах озимих зернових або червоної конюшини, на ланах кукурудзи, а також на луках, обабіч доріг та перелогових землях.
Метлюг звичайний засмічує переважно посіви озимої пшениці, ріпаку, жита, ячменю, тритикале та кормових культур. Під час вегетації він формує численні тонкі пагони і створює конкуренцію культурним злакам у споживанні поживних речовин, вологи та світла.
Бур’ян продукує чимало дрібного, легкого насіння, яке легко розноситься вітром. Його поширенню посприяла і поява комбайнів, оскільки жнива культурних злаків проводяться трохи пізніше, після дозрівання трави. Стиглі зернівки метлюгу легко висипаються і засмічують ґрунт.
За умови значного розростання метлюгу звичайного на посівних площах, втрати врожаю зернових можуть становити 15–40%. Худоба на випасі споживає лише молоді пагони бур’яну.
Опис рослини
Метлюг звичайний утворює кілька пряморослих, вертикальних або висхідних, колінчастих, тонких голих стебел, що ростуть прямо від основи. Кожне з них має від 2 до 4 вузлів і виростає заввишки від 25 до 100 см. Мичкувата, добре розгалужена коренева система проникає вглиб на 15–60 см.
Листя в рослини пласке, лінійно-ланцетове, до 5 (8) мм шириною і завдовжки до 20 см, з невеликим тупим і розрізаним язичком довжиною від 4 до 6 мм. Листкова пластинка шорстка з обох боків, з ледь помітним жилкуванням, біля самого вершечка звужена. Листкові піхви притиснуті до стебла, вони бувають гладкими або трохи шорсткуватими.
Період цвітіння рослини припадає на червень і липень. Пухке, розлоге, червонясто-пурпурове волотеве суцвіття має довжину від 10 до 30 см. Після цвітіння його бічні гілочки ніби притискаються до основної осі.
Тонкі бічні гілочки відходять від головної осі групами по 3–10 штук і несуть колоски. Довжина гілочок сягає до 15 см. Деякі з них мають хвилясту форму. Колоски – дрібні, одноквіткові, забарвлені в зелений, з червонувато-фіолетовим відтінком колір. Їх довжина становить від 2 до 3 мм (без довгої ості, що виростає завдовжки до 5–10 мм). Бічні колоски розміщуються на коротких черешках, а верхівкові – на довгих.
Метлюг звичайний – рослина вітрозапильна. Плодоносити починає в липні–серпні. Плід – веретеноподібна зернівка розмірами 1–1,5 мм завдовжки і шириною приблизно 0,5 мм, на вершечку має невеличкий чубчик з м’яких щетинок.
Квіткові лусочки забарвлені у світло-коричневий або солом’яний колір. Маса 1000 зернівок складає від 0,15 до 0,2 г.
На одній рослині дозріває до 16 000 насінин. Вони зберігають високий рівень схожості в ґрунті до 5 років і проростають з глибини не більше 2–2,5 см. Зернівка не проростае, якщо знаходиться глибше, ніж 5 см від поверхні землі.
У помірному кліматі перші паростки метлюгу звичайного з’являються навесні та наприкінці літа – початку осені. Хоча загалом він вважається однорічником, цикл його розвитку схожий до озимих зернових культур, тому літньо-осінні рослини зимують.
Заходи протидії
Профілактичні заходи, які допомагають обмежити поширення бур’яну, передбачають дотримання сівозміни з використанням просапних і ярих культур, а також відведення посівних площ під пар. Важливо використовувати для цього якісний, не засмічений насінням метлюга чи інших бур’янів посівний матеріал.
Також захищають посіви від небажаної рослинності глибока зяблева оранка з наступним боронуванням і передпосівне боронування та культивація міжрядь.
Посів озимих зернових у більш пізні строки дозволяє завчасно, ще до початку посівної кампанії, знищити сходи метлюга звичайного.
Радикальний метод очищення посівних площ від бур’яну передбачає використання селективних і неселективних гербіцидів системної дії. До них належать такі засоби, як «Норвел», «Пума Супер», «Ореол Максі» «Аксіал 045 ЕС», «Норвел Екстра», а також «Акваті», «Ураган», «Еталон», «Сигур», «Раундап» тощо. Щоб підвищити ефективність дії, до робочого розчину препарату додають прилипач.
Обробляють посіви ЗЗР, коли метлюг звичайний знаходиться у фазі кущіння (2–4 справжніх листочків).
На садово-городніх та присадибних ділянках позбутися метлюгу звичайного допомагає ретельне прополювання вручну. Найкраще його проводити на ранніх стадіях розвитку бур’яну.
Мульчування грядок суттєво перешкоджає розвитку будь-яких рослин, зокрема й метлюгу звичайного. Мульчею можуть слугувати як неорганічні (агроволокно, плівка, картон, листи шиферу, щебінь, гравій тощо), так і різноманітні органічні матеріали, серед яких листя, хвоя, сіно, солома, деревна стружка або тирса, компост, подрібнена кора. Товщина мульчувального шару має становити не менше 5–7 см.
У разі використання компосту (попередньо він має пройти повний цикл дозрівання), слід забезпечити повну відсутність у ньому насіння бур’янів.
Поділитись в соцмережах:
