Молочай прутяний (Euphórbia virgáta), відомий ще як молочай Вальдштейна (Euphorbia waldstéinii) – вид багаторічних, отруйних, коренепаросткових трав’янистих рослин з роду Молочай (Euphorbia) родини Молочайні (Euphorbiaceae). Поширений як проблемний бур’ян.
Перша публікація з науковою назвою виду Euphórbia virgáta з’явилась у 1805 році. Авторами її стали австрійський ботанік-натураліст Франц Вальдштейн та угорський науковець Пауль Китайбель.
Природний ареал молочаю прутяного охоплює территорії Євразї, розташовані в помірному і теплому кліматі. На початку ХІХ століття рослина потрапила (ймовірно, з насінням сільськогосподарських культур, як домішка) до Північної Америки, де перетворилась на небезпечий інвазивний вид, який активно витісняє аборигенну флору, чим завдає непоправної шкоди місцевим екосистемам. Зараз він зустрічається на більшій частині північної частини США.
В Україні молочай прутяний є типовим представником рослинності лісостепової та степової зони. Він оселяється на сухих або помірно зволожених, відкритих, сонячних ділянках з легкими піщаними чи супіщаними землями. Найчастіше росте на узліссях, схилах пагорбів, на луках, берегах річок, узбіччях доріг, на порушених землях тощо.
Рослина здатна доволі агресивно поширюватись на значні площі, зокрема й на поля з культурними посівами. Інколи вона засмічує зернові, зернобобові, ефіроолійні культури, а також багаторічні кормові трави.
Економічний поріг шкодочинності молочаю прутяного становить 2–3 рослини на 1 м2. У вегетаційний період молочай прутяний, що росте на сільськогосподарських землях, чинить негативний вплив на розвиток основної культури шляхом її затінення, а також поглинання необхідної вологи та поживних речовин з ґрунту.
Здатність бур’яну легко адаптуватись до різних кліматичних умов, багаторічний цикл розвитку з утворенням глибокої та розгалуженої кореневої системи, неабиякі регенераційні здібності в поєднанні з токсичним впливом на сусідні рослини зумовлюють його домінування на оброблюваних площах.
Небезпечність молочаю прутяного
Як і переважна більшість видів рослин з родини Молочайні, Euphórbia virgáta продукує молочний рослинний сік, який є високотоксичною речовиною. У ньому містяться складні дитерпенові ефіри (форболи), що викликають значні подразнення шкіри та слизових оболонок, аж до хімічних опіків чи отруєнь.
Внаслідок безпосереднього контакту з рослиною на ділянках шкіри може виникнути почервоніння, пухирі та навіть гострий дерматит. Важкі наслідки спостерігаються і в разі потрапляння соку молочаю в очі, зокрема сильні набряки, тимчасова (або навіть повна) втрата зору. Ознаки отруєння, опіки слизової оболонки, запаморочення, діарея, блювота, гастроентерит є наслідками вживання навіть незначної кількості свіжої трави молочаю прутяного.
На худобу рослина діє неоднаково. Кози й кролі живляться цією травою без будь-яких негативних наслідків. Але коні й велика рогата худоба надзвичайно чутливі до її токсинів. У разі потрапляння молочаю до травної системи цих тварин, в них виникає важке отруєння, що супроводжується запальним процесом у кишківнику, а в особливо важких випадках можливі летальні наслідки.
Попри небезпеку, сік молочаю під суворим наглядом і в мінімальній кількості використовують зовнішньо в народній медицині для очищення шкіри (видалення папілом, бородавок, мозолів тощо), а також у лікуванні грибкових уражень шкіри й нігтів.
Молочай прутяний відомий ще як проміжний хазяїн грибкового фітопатогена Uromyces pisi – збудника іржі гороху, небезпечного захворювання бобових. Цей гриб перезимовує у кореневій системі бур’яну, а з настанням теплого сезону переселяється на посіви гороху чи споріднених з ним видів зернобобових культур. Uromyces pisi руйнує хлорофіл, гальмує процеси фотосинтезу в рослинах, внаслідок чого у них поступово всихає листя, дрібнішають боби, і суттєво знижується врожайність.
Опис рослини
Одразу після проростання з насінини чи бруньки відновлення молочай прутяний утворює міцну й потужну кореневу систему, що складається зі стрижневого кореня, який проростає на значну глибину, та численних горизонтальних бічних кореневищ-відгалужень, зона поширення яких сягає до 1–1,5 м в діаметрі. На кореневищах знаходиться чимало вегетативних бруньок, завдяки чому рослина здатна легко відновлюватись навіть з невеликих кореневих часток.
Стебла в молочаю прутяного вертикальні, прямі, голі, сизувато-зелені. Виростають заввишки до 60 см, інколи до 1 м. У разі пошкодження з них виділяється білий молочний сік (латекс).
Листя чергове, просте, цілокрає, з листковою пластинкою видовженої ланцетної форми та дуже короткою ніжкою. Має зелене, з ледь помітним жовтим відтінком забарвлення. Довжина листка становить 3–7 (10) см. Верхнє листя трохи жорсткіше за нижнє.
Квітне молочай прутяний у червні-серпні. Квітки дрібні, зеленкувато-жовті, зібрані у псевдопарасольки-суцвіття. У центрі суцвіття знаходиться жіноча квітка, а чоловічі розташовуються на його периферії.
Дозрівання плодів починається в молочаю прутяного наприкінці липня. Плід – шорстка на дотик, тригранна коробочка розміром до 4–4,5 мм. Насіння видовжено-еліпсоїдне, з глянцевою поверхнею, жовто-бурого або сіруватого кольору, дрібноплямисте. Його довжина сягає 2–2,5 мм, а ширина – від 1,3 до 1,5 мм.
Маса 1000 насінин складає приблизно 2,5 г. Одна рослина за сезон формує їх до 5000 шт. Проростає насіння з глибини не більше 3–4 см. Воно має надзвичайно високу здатність до проростання.
Перші сходи рослини з’являються навесні наступного року. Мінімальна температура для проростання становить +3…4°С, а оптимальними температурними умовами для розвитку молочаю прутяного є показники в межах +20…30°С.
Контроль за поширенням молочаю прутяного
Успіх у протидії бур’яну забезпечить поєднання низки агротехнічних заходів, а в складних ситуаціях – додаткове використання ще й хімічних ЗЗР. Насамперед необхідно використати глибоку осінню оранку, щоб підрізати коріння молочаю і перемістити його насіння на глибину, звідки воно вже не проросте. У вегетаційний період сходи небажаної рослини виснажують шляхом систематичного боронування міжрядь.
Сівозміна з використанням таких сезонних культур, які швидко розростаються і створюють щільний, густий травостій також допоможе витіснити бур’ян з поля. Позбавлений достатньої кількості сонячного світла, молочай прутяний гальмує свій розвиток і поступово занепадає.
За можливості його також скошують. Такий захід варто здійснювати не лише на ланах, але й на прилеглих до них ділянках. Косіння є ефективним, якщо рослина ще не встигла сформувати плоди. Тоді воно стане запобіжником від подальшого розмноження молочаю.
Інколи, в разі значного засмічення поля, найкращим варіантом є залишити його під пар. Після проведення кількох культивацій бур’ян зазвичай зникає.
На посівах зернових культур (озима та яра пшениця) позбутися молочаю прутяного вдається завдяки використанню таких гербіцидів, як «Гранстар Голд», «Дербі», «Пріма Форте», «Агент» тощо. Для захисту кукурудзи обирають засоби «Пріма», «Мезотріон», «Елюміс» (часто в суміші з «Мезотріоном»), або вітчизняний аналог «Легенда».
На посівах озимого та ярого ріпаку застосовують високоселективні препарати «Салса», «Нарапс»,«Галера Супер». Поля з льоном обробляють вітчизняним гербіцидом «Цукрон Пофі» або високоефективним проти дводольних бур’янів засобом «Лонтрел Гранд».
На вільних від посівів та післяжнивних площах для знищення молочаю прутяного використовують системні гербіциди суцільної дії, такі як «Геліос», «Ураган Форте», «Альфа-Дикамба» тощо.
Виконувати роботи з використанням гербіцидів найкраще в період активного розвитку рослини, коли на ній сформуються від 6 до 10 листочків (фаза розетки або початок фази цвітіння). Після цього не слід проводити механічний обробіток ґруну впродовж двох тижнів.
Досягти кращої результативності допоможе додавання до робочого розчину прилипача (поверхнево-активної речовини). Він зменшить поверхневий натяг крапель гербіциду та забезпечить його рівномірне розтікання на листках бур’яну.
Обприскують поле чи ділянку за умови відсутності опадів і поривчастого вітру, коли температура довкілля становить від +12 до 25°C. Оптимальний період для обробки – восени, після збирання врожаю.
На городах і присадибних ділянках головним методом знищення молочаю прутяного є його виривання вручну разом з якнайбільшою частиною кореневої системи. З огляду на токсичність рослини, під час роботи слід користуватись захисним одягом, насамперед рукавицями.
Поділитись в соцмережах:
