Муха яблунева

Муха яблунева (Rhagoletis pomonella) – шкодочинна північноамериканська комаха з родини Осетницеві або справжні плодові мухи (Tephritidae) ряду Двокрилі (Diptera). Є одним з найнебезпечніших шкідників яблуні. У більшості країн світу визнана карантинним об’єктом. Перший науковий опис Rhagoletis pomonella, автором якого став американський біолог і ентомолог англійського походження Бенджамін Денн Волш, з’явився у 1865 році.

Батьківщиною мухи яблуневої є Північна Америка, а саме східна частина Канади та північно-східні регіони США, де її личинки початково паразитували виключно на плодах місцевих видів дикого глоду (Crataegus) по всьому ареалу. Але внаслідок симпатричного видоутворення популяції Rhagoletis pomonella еволюціонували і стали заражати одомашнені яблуні (Malus pumila), завезені до Північної Америки близько 200 років тому.

На цей час шкідник зустрічається у 37 штатах США, а також у Коста-Ріці, Колумбії, Канаді та в Мексиці. Зоною існування яблуневої мухи стали й деякі регіони Центральної Азії, зокрема Афганістан.

Яблунева муха є олігофагом, тобто живиться лише певними видами рослин. Персик, груша, вишня, слива, аронія, журавлина, кизил, чорниця, глід, плоди японських троянд і видів Rosa rugosa та Rosa carolina також можуть бути кормовими об’єктами яблуневих личинок. Проте найбільшої шкоди вони завдають яблуням (за рівнем шкодочинності Rhagoletis pomonella майже не поступається плодожерці яблуневій (Cydia pomonella)), сливам, вишням і грушам (хоча личинок шкідника знаходили й на груші, проте відродження дорослих комах тут так і не відбулося).

Поширюється яблунева муха разом з імпортованими саджанцями та сіянцями, або з плодами, в яких знаходяться личинки.

Завдяки здатності літати, імаго яблуневої мухи заселяють нові території і природним шляхом. У пошуках кормового об’єкта вони здатні долати відстань до 1,5 км.

• Шкодочинність мухи яблуневої

Внаслідок зростання чисельності популяцій яблуневої мухи в садах на території Північної Америки, особливо в північно-східних регіонах, втрати врожаю яблук у певні роки перевищують 25%. Наприклад, на початку 50-х років минулого століття у штаті Нью-Йорк (північно-східна частина США) личинки шкідника пошкодили віл 75 до 100% плодів. Найбільших збитків зазнають яблуні ранніх сортів з плодами, що мають солодку й соковиту м’якоть.

У себе на батьківщині яблунева муха паразитує і на деяких кісточкових культурах – вишні, абрикосі, черешні.

• Опис мухи яблуневої

Імаго мухи яблуневої трохи менші за муху хатню. Дорослі самки Rhagoletis pomonella мають блискуче-чорне, з білими мітками тіло завдовжки в середньому 6,25 мм. Крильця теж прикрашені білими смугами та зигзагоподібним візерунком, а їхній розмах становить близько 12 мм. У комах зеленкуваті очі та білі смуги обабіч грудей. Черевце блискуче-чорне, з чотирма рівномірними білими смугами. Верхня частина голови має світло-буре забарвлення, а нижня забарвлена у світло-лимонний відтінок. Яйцеклад хітиновий, рогоподібний, міцний, у неробочому стані повністю схований у черевці. 

Самці Rhagoletis pomonella схожі на самок, але менші, їх середня довжина становмть 4–5 мм. Основною відмінністю між статями є розмір черевця: у чоловічих особин помітні лише п’ять із семи сегментів. Шостий та сьомий сегменти, що містяться під п’ятим, мають хітиновий каркас, який підтримує довгий, спіралеподібний (у згорнутому вигляді) хітиновий ендофалус, який закінчується спіральною щіточкою з численними жорсткими щетинками.

Основа щитка – біла, а його бічні сторони – чорні. На середньоспинці помітні чотири поздовжні сірі смужки. Вусики та лапки дорослої мухи мають жовтуватий колір.

Відкладені в плоди яйця веретеноподібні, розміром близько 1 мм. Напочатку вони перлинно-білі, але невдовзі набувають кремового забарвлення. Усередині напівпрозорих яєць добре видно личинок, що розвиваються. 

Личинка червоподібна, білого або кремового кольору, але якщо вона живиться зеленою м’якоттю біля шкірки плоду, то крізь її шкірку просвічуватиме зеленкуватий вміст. Тіло її складається з 12 сегментів. Довжина личинок становить від 7 до 8,5 мм, а ширина – від 1,75 до 2 мм.

Пупарій (лялечка) формується всередині личинкової шкірки після того, як сама личинка коротшає і втрачає активність. На початковій стадії свого розвитку лялечка має світло-жовте забарвлення, але за кілька годин стає жовто-коричневою і темнішає. Форма в неї – видовжено-овальна. Довжина лялечки сягає від 4 до 5 мм, а її ширина становить від 2 до 2,5 мм. 

У звичних для себе умовах яблунева муха генерує за сезон лише одне покоління потомства, але якщо восени зберігається тривале тепло, то можливий розвиток двох поколінь.

• Спосіб існування мухи яблуневої

Зимує яблунева муха в ґрунті, у стадії лялечки. У середині червня на поверхню виходять імаго нового покоління. Вони живляться паддю, соком плодів, залозистими виділеннями рослин, або збирають нектар. Тобто, безпосередньо дорослі особини яблучних мух не завдають шкоди майбутньому врожаю. 

Життєвий цикл дорослих комах триває близько 40 днів (до кінця липня). Після парування запліднені самки починають відкладати яйця. Відкладають вони яйця влітку, в незрілі плоди глоду, шипшини та яблук. Для цього самки вибирають плоди на неосвітленому сонцем боці крони і розміщують під їхню шкірку, зробивши в ній прокол, по одному яйцю.

Плодючість жіночої особини становить 400 яєць, а їх ембріональний розвиток не перевищує одного тижня.

За п’ять-десять днів з яєць вилуплюються личинки. Піссля відродження вони активно живляться м’якоттю плодів і прогризають ходи всередині них ходи. В одному яблуку може одночасно жити до 12, а часом навіть більше шкідників. Личинки перебувають у плодах до того часу, поки ті не дозріють і не впадуть на землю. Після цього личинки виповзають, ховаються у ґрунт, де й заляльковуються. Наступної весни з лялечок з’являються імаго яблучної мухи.

За сприятливих погодних умов у вересні можна спостерігати відродження та літ другого покоління яблуневих мух. У разі тривалої посухи та нестачі вологи розвиток лялечки може затримуватися на 12–47 (!) місяців.

Пошкоджені личинками плоди непридатні для споживання, оскільки повністю втрачають товарний вигляд і смакові характеристики.

• Заходи протидії яблуневій мусі

У країнах, де яблунева муха визнана карантинним об’єктом, плоди, що ввозяться, і посадковий матеріал разом з тарою ретельно оглядаються і знезаражуються методом фумігації. Імпорт саджанців та сіянців, вирощених у країнах, де поширена яблунева муха, заборонено.

Щоб виявити імаго яблуневої мухи, регулярно обстежується 3–5-кілометрова зона довкола первинних пунктів імпорту продукції. Для такого моніторингу зазвичай використовують феромонні пастки або пастки з харчовим атрактантом (5%-й соєвий гідролізат і 50%-й ацетат амонію або 2%-й розчин сечовини з 3%-м гідроксидом натрію).

Під час дозрівання яблук такі пастки розвішують з південного боку дерев на висоті близько 2 м, з розрахунку 1 пастка на 1 га площі. Загальна тривалість дослідження триває близько 30 днів. Огляд пасток для виявлення шкідників проводиться щотижня.

Важливо також регулярно оглядати дерева, щоб вчасно видаляти плоди з проколами в місцях відкладання яєць і звертати увагу на передчасне дозрівання та загнивання яблук.

Щоб виявити личинок, рекомендується залити плоди звичайною водою та залишити на 3–4 години. Через деякий час шкідники спливуть на поверхню.