Остудник голий (Herniária glábra) – вид одно-, дво- або багаторічних трав’янистих рослин з родини Гвоздикові (Caryophyllaceae), що має лікарські властивості, а також відомий як ярий пізній бур’ян. Розрізняють кілька його підвидів. Серед народних назв рослини найчастіше використовуються: гладун, собаче мило, грижник та ін.
Остудник голий поширений у помірних зонах Європи та Західної Азії. Інтродукований у деяких районах Північної Америки та Японії. В Україні росте в полях, на відкритих, сонячних луках і пасовищах. Найчастіше обирає ущільнені, сухі, піщані ділянки з бідним ґрунтом. Також зустрічається на узліссях, піщаних берегах прісноводних водойм, на кам’янистих і щебнистих слабовапняних схилах.
Остудник голий не утворює значних заростей, але зазвичай росте групами з кількох рослин. Під час вегетації їхні сланкі стебла надійно вкривають поверхню землі, внаслідок чого пригнічують будь-які інші види, що ростуть поряд. Від такого сусідства інколи потерпають і культурні рослини. Особливо шкодить бур’ян сільськогосподарським рослинам, коли вони перебувають на початкових етапах свого розвитку.
Остудник голий інколи може засмічувати лани з зерновими, овочевими й технічними культурами. До того ж, щільний зелений килим, утворений рослиною, погіршує аераційні властивості ґрунту та сприяє його ущільненню.
Опис рослини
Ця невелика трав’яниста рослина з непоказними й дрібними зеленкуватими квітами росте при самій землі, тому часто лишається непомітною. Її численні стебла лежать на поверхні ґрунту. Вони тонкі (2 мм завтовшки), довжиною 10–15 см, хоча можуть виростати й до 30 см, розгалужені. Інколи дерев’яніють біля основи.
Корінь стрижневий, з тонкими бічними корінцями, що ростуть горизонтально, дерев’янистий. Коренева система в рослини – слаборозвинена.
Листя супротивне, голе або коротковійчасте, завдовжки до 1 см і шириною близько 3 мм, еліптичної або ланцетної форми, з загостреним вершечком, світло-зелене. Біля основи має два трикутних перетинчастих прилистка розміром 0,5–1,5 мм, з війками по краю.
Цвіте остудник голий у червні-серпні. Квітки дрібні (діаметром близько 1 мм), непоказні, зібрані по 5–12 шт. в пазухах листків у щільні головчасті суцвіття – клубочки. Квітка має п’ять білих пелюсток, значно менших за чашолистки, зовні схожих на тичинкові нитки. Нерідко пелюстки взагалі відсутні. Тичинок у квітки теж п’ять.
Плодоношення в остудника голого відбувається у серпні-жовтні. Плід – однонасінний горішок видовжено-еліптичної форми, завдовжки приблизно 0,6 мм, світло-жовтого або зеленкуватого кольору, який знаходиться в твердій чашечці.
Всередині горішків містяться дрібні, круглясті й трохи стиснуті з боків, майже чорні, глянцеві насінини. Маса 1000 насінин складає 0,1–0,2 г.
Розмножується остудник голий генеративно. Насіннєва продуктивність однієї рослини за сезон становить 1000–2000 насінин. Насіння проростає з глибини 1,5–2 см і зберігає життєздатність у ґрунті впродовж 3–5 років.
Завдяки присутності в рослині кумарину, вся її надземна частина має характерний запах свіжого сіна або скошенної трави.
Корисні властивості
Попри те, що сучасна фармакологія ше недостатньо вивчила цілющу дію Herniária glábra для офіційного її застосування, в народній медицині ця рослина використовується давно й ефективно.
Лікувальні властивості остудника голого зумовлює його хімічний склад. У зелених частинах рослини є тритерпенові сапоніни (11%); флавоноїди (до 2,5%), серед яких такі сполуки як гіперозид, кверцетин, нарцисин; похідні гідроксикумарину (приблизно 0,2%); органічні кислоти (зокрема гліколева та гліцеринова); ефірні олії; дубильні речовини; мінеральні солі та інші важливі речовини.
Відвари й настої з остудника надають легку спазмолітичну дію на гладку мускулатуру, особливо в сечовивідних шляхах. Також вони мають сечогінні властивості, що допомагає позбутися набряків.
Препарати з рослини відомі як в’яжучий, антисептичний, спазмолітичний засіб, тому їх рекомендують у лікуванні циститу й уретриту. Завдяки вмісту сапонінів у траві остудника, народна медицина широко використовує її від псоріазу, екземи й інших шкірних захворювань. А ще рослина має пом’якшувальні, в’яжучі, відхаркувальні властивості та очищує організм.
Остудник голий чинить значну антибактеріальну дію на мікроорганізми, що знаходяться в сечовивідних шляхах. Він здатен знищувати навіть стійкі до антибіотиків та хіміотерапевтичних засобів штами патогенів, тому є надзвичайно дієвим у лікуванні інфекційних хвороб сечовивідних шляхів.
У деяких країнах Європи його активно використовують для лікування серцево-судинної системи, ниркових і шлункових захворювань, а також від ревматизму та артритів.
Збирають зелені частини рослини (пагони з листям і квітами) з червня до жовтня. Їх зрізають вище від здерев’янілої частини стебла, що знаходиться біля самої основи. Сушать зібрану сировину у затінку, в умовах хорошої вентиляції.
Протипоказами до вживання остудника голого є захворювання на гострий гломерулонефрит, кровотечі, гострий гастрит і дуоденіт, а також неопластичні ураження сечовивідних шляхів.
Вегетативна частина рослини утворює мильну піну, якщо її розтерти у воді. Цим розчином раніше мили домашніх тварин, що й посприяло виникненню однієї з назв трави – собаче мило.
Заходи протидії
Заходи щодо захисту культурних посівів від остудника голого є цілком традиційними. Вони передбачають використання сівозміни з обов’язковим чергуванням ярих і озимих культур, глибоку зяблеву оранку, завдяки якій насіння бур’яну потрапляє в нижні шари ґрунту, звідки вже не зможе прорости, ранньовесняне боронування і своєчасну культивацію посівів, шо допомагає знищити сходи небажаної рослини, а також механічну обробку міжрядь на ланах з просапними культурами.
Необхідною умовою результативної протидії остуднику голому є використання якісного, попередньо очишеного від насіння бур’яну посівного матеріалу.
У разі виникнення необхідності застосування хімічних ЗЗР для контролю за популяцією виду Herniária glábra, обирають гербіциди як вибіркової, так і суцільної дії (залежно від місця його поширення).
Обробляти поля з зерновими культурами (або газони) найкраще засобами вибіркової дії, такими як «Гольф», «Діален Супер», «Weed Master SC», «Каліф» чи «Елюміс».
Для повного очищення площ (парові поля, прилеглі до них ділянки тощо) від остудника голого використовують ефективні гербіциди суцільної дії. Зазвичай це засоби, діючою речовиною в яких є гліфосат або його похідні, серед яких найбільш відомі «Раундап Макс», «Ураган Форте», «Напалм Форте». Щоб підвищити ефективність їх дії, до робочого розчину додають ад’ювант (прилипач).
Найкраща фаза для обробки – коли в бур’яну сформуються 2–4 листочки.
Задля профілактики, навесні (до появи сходів) посівні площі обробляють ґрунтовими гербіцидами вибіркової дії, такими, наприклад, як «Snapshot 2.5 TG».
Оптимальна температура довкілля для проведення робіт становить +15…25°C. Рослини слід обробляти за умови сухої, безвітряної погоди.
Поділитись в соцмережах:
