Папір з опалого листя: від шкільної лабораторії до фабрик у Європі

В Україні продовжують розвивати виробництво паперу з опалого листя. Цими днями засновники проєкту оголосили, що інвестують у нього півмільйона євро.

Перші успіхи та невдачі

У 2016 році учень звичайної школи в закарпатському селі Валентин Фречка почав шукати спосіб збереження лісів від вирубування, яке значною мірою відбувається через заготівлю сировини для паперового виробництва. Приблизно за рік праці у шкільній лабораторії йому вдалося створити метод отримання паперу з опалого листя й представити його на кількох конкурсах, де проєкт кожного разу привертав увагу і отримував нагороди.

Після закінчення школи Валентин провів досліди на виробництві, завершив розробку технології та отримав на неї патент. А у 2021 році з’явилися перші покупці незвичайного паперу та кількох видів упаковки з нього. Протягом того року було вироблено 50 тонн продукції.

Утім, чимало цікавих стартапів припиняють свій розвиток на етапі експериментів чи випуску перших партій продукції. Адже для промислового виробництва потрібні кошти, команда і успішний менеджмент. А винахідники найчастіше нічого з переліченого не мають, та й хист до менеджменту їм притаманний досить рідко.

Могла залишитися нереалізованою до кінця й ідея виробництва паперу з опалого листя. В якийсь момент, невдовзі після першого успіху, створене Валентином Фречком ТОВ «Науково-виробниче підприємство RE-leaf TECHNOLOGY» залишилося без усього необхідного – інвестицій, виробництва і менеджменту. Тоді винахідник вирішив його «перезавантажити». Доленосним виявилося знайомство із Олександром Соболенком – серійним підприємцем, який заснував уже кілька компаній у сфері циркулярної економіки.

Перезавантаження з прицілом на Європу

Валентин Фречко і Олександр Соболенко стали засновниками нової компанії Releaf Paper. Олександр в цьому тандемі відповідає за менеджмент і є генеральним директором, а Валентин працює над питаннями технології виробництва і обіймає посаду технічного директора. Обидва співзасновники мають майже рівні частки в компанії, але контрольний пакет все ж залишається за Валентином.

Перезавантаження стартувало восени 2021 року, а вже за кілька місяців в Україні розпочалася повномасштабна війна. Це стало однією з причин перебазування стартапу за кордон, утім – не єдиною.

На жаль, в нашій країні екологічна продукція підприємців-новаторів виявилася цікавою лише для певної кількості дрібних замовників. Великі українські компанії зазвичай шукають не екологічних, а дешевих рішень. Проте, папір з опалого листя – це не щось таке, що нічого не коштує. Хоча сировина фактично безплатна, виробництво складається з кількох етапів і вимагає вкладень. Та й загалом у світі «зелені» технології коштують дорожче – як у прямому, так і в переносному значенні. Але вітчизняні споживачі – хоч підприємства, хоч пересічні громадяни – здебільшого не готові доплачувати за те, що певний продукт допомагає зберігати природу.

За досвідом засновників стартапу, поки що не дуже цікавляться екологічним папером та пакуванням і у східній частині Євросоюзу, наприклад, у Польщі й Чехії, а також і у США. Тут теж більше звертають увагу на ціну.

А от західноєвропейські та північноєвропейські країни стартап оцінили гідно. За словами Олександра Соболенка, до третини споживачів там звертають увагу на те, в що запакована продукція, яку вони купують. А відповідно до деяких досліджень, кількість покупців, для яких екологічність упакування має значення, в окремих країнах доходить до 54%. Навіть перші достатньо великі замовлення ще в 2021 році зробили компанії, які походять із Західної Європи чи мають там свої офіси, серед яких L’Oreal, Samsung, Weleda та інші.

Отже, цілком логічним стало рішення переїжджати в Європу. Головну компанію Releaf Paper зареєстрували у Франції, працюють її представники і в інших країнах.

Відрізняючись від конкурентів

Але споживачам на європейському ринку потрібно було показати, чим папір українських підприємців відрізняється від продукції конкурентів. Адже в Європі є невеликі фірми, які теж використовують у виробництві пакувальних матеріалів солому, траву та іншу природну сировину. Однак її в масу для виготовлення паперу додають лише в невеликій кількості, десь 5%. Решта – целюлоза з деревини. Тож вберегти ліси від вирубування такий матеріал не дуже допоможе. Тоді як технологія Валентина Фречка дозволяє повністю обходитися самим лише опалим листям.

До того ж, і збирають листя не в лісах. Адже вилучати його з природи теж не годиться. Листяний опад дуже важливий: в ньому зимує і живиться чимало різних тварин, з нього утворюється гумус, він запобігає підмерзанню коріння дерев тощо.

Інша справа – міста. Хоча чимало екологів радять не вилучати опале листя з парків, все ж найчастіше його прибирають. І не лише через те, що працівники комунальних служб вважають, що за відсутності листя під деревами насадження мають охайніший вигляд. На жаль, у ньому можуть зимувати шкідники й накопичуватися збудники захворювань рослин. Якщо в лісі, де існує біологічна рівновага, вони зазвичай не несуть великої загрози, то в культурних насадженнях ситуація легко може вийти з-під контролю. Тож листя в парках збирають і вивозять.

Зрозуміло, що з опалого листя можна зробити компост. Утім, найчастіше його продовжують спалювати або просто викидати на сміттєзвалища. Але для виробництва паперу таке «сміття» – потужне джерело сировини. Лише в Києві щороку утворюється 270 тисяч тонн листя. Для того, щоб виробити 1 тонну паперу, потрібно 2,3 тонни листяного опаду. Якщо зважати на те, що його восени прибирають в кожному місті, і не лише в Україні, сировинну базу можна вважати практично невичерпною.

Водночас, для виробництва 1 тонни целюлози за традиційною технологію потрібно зрубати 17 дерев. Тож необхідність відмови від старих методів на користь більш екологічних є очевидною. Таку думку і взялися доносити до споживачів Європи і світу представники Releaf Paper, для чого активно беруть участь у різноманітних виставках і конкурсах. І постійно в них перебувають в центрі уваги та перемагають.

Визнання та інвестиції

Восени 2023 року компанія була визнана найвідомішим у світі «зеленим» українським стартапом і була внесена до звіту Українського фонду стартапів, Techosystem та Міністерства цифрової трансформації України «Перспективні українські стартапи». В грудні Releaf Paper увійшов до престижного списку Forbes Україна «25 найперспективніших стартапів». А в січні нинішнього року компанія увійшла до двадцятки кращих фіналістів премії Green Alley Award і має непогані шанси на перемогу.

Успішна участь у конкурсах і рейтингах приносить не лише славу. Бренд стає все більш впізнаваним, попит на його продукцію зростає, а відповідно збільшується й дохід. Крім того, стає більше шансів отримати гранти й інвестиції.

Так, одна з важливих подій в історії стартапу – перемога в програмі EIC Accelerator 2022, організованій Європейською Комісією. Щороку заявки на участь у програмі подають тисячі малих і середніх підприємств та стартапів з усього ЄС. Але тільки 1–1,5% стають її переможцями й отримують фінансування.

Процес відбору тривав сім місяців, і зрештою Releaf Papeр зміг обійти понад 6,5 тисячі конкурентів. Єврокомісія визнала його однією з найбільш інноваційних компаній Європи з високим потенціалом розвитку, завдяки чому він отримав грант від ЄС на будівництво целюлозної фабрики в розмірі 2,5 мільйона євро на умовах співфінансування. Тобто, ще 1 мільйон євро стартап повинен вкласти із власних коштів або отримати в кредит чи від інших інвесторів. Нове виробництво має запрацювати у Франції, орієнтовно до 2025 року.

Releaf Papeр має й попереднє погодження від Єврокомісії щодо подальших інвестицій. У 2025 році вони мають досягти 16 мільйонів євро, половину з яких надасть Єврокомісія і ще стільки ж – запропонований компаніює співінвестор. Витратити отримані кошти засновники збираються на розширення виробництва, що вже існує, і на створення нових потужностей у різних країнах.

Не забувати про Україну та йти до мети

Попри успіхи на європейських теренах, засновники компанії не забувають і про Україну та сподіваються на подальший розвиток проєкту на батьківщині. Фірма RE-leaf TECHNOLOGY, як і раніше, зареєстрована і діє. Утім, власної фабрики поки що не має та працює на обладнанні інших підприємців. Але цими днями Олександр Соболенко повідомив, що планує інвестувати в Україні 500 тисяч євро в переробку опалого листя на целюлозу.

Втілення проєкту розпочнеться в другій половині 2024 року, а вже до кінця року має бути реалізовано перший етап виробництва. Якщо все відбуватиметься, як заплановано, то потім в проєкт вкладуть ще 5 мільйонів євро, побудувавши вже не окрему установку, а целюлозну фабрику з потужністю переробки 25 тисяч тонн опалого листя на рік.

Крім того, в нинішньому році компанія збирається збільшити продажі на українському ринку готової продукції – картонних коробок, паперових пакетів, пакувального паперу та блокнотів. На щастя, екологічні тренди стають все помітнішими і в нашій країні, тож збільшення попиту на дружнє до природи упакування – лише справа часу.

Звісно, мета будь-якого виробництва – отримання прибутку. Поки що компанія перебуває на тому етапі, коли більше вкладає у розвиток. Однак співзасновники впевнені, що вже найближчими роками доходи перевершать затрати. Продавати збираються не лише папір і упаковку. Основною продукцією створених ними підприємств має стати целюлоза, яку купують інші компанії для подальшого виготовлення кінцевого продукту – паперу, картону та виробів з них. За словами Олександра Соболенка, одна целюлозна фабрика може дати понад 10 мільйонів євро щорічного доходу. І з кожним черговим успішним кроком до мети стає все ближче.

А разом з тим наближається і втілення мрії Валентина Фречки про те, щоб ліси не знищували задля виробництва паперу.

– Ми, як ніколи, наблизилися до нашої мети, – говорить винахідник. – Коли всі говорять про зменшення вуглецевого сліду, вирубку лісів та зупинення екологічної катастрофи, ми робимо реальні кроки для революції в паперовій галузі.

Залишається тільки побажати проєкту, який розпочався колись у шкільній лабораторії, якнайшвидше досягти поставлених цілей і стати потужним гравцем на міжнародному ринку, вкотре довівши, що Україна має талановитих винахідників та підприємців світового рівня.