Пасмо льону

Пасмо льону – карантинне грибкове захворювання льону звичайного (Línum usitatíssimum), збудником якого є грибковий патоген Mycosphaerella linicola. Найбільшої шкоди хвороба завдає сортовим формам льону звичайного, відомим як льон-довгунець та льон-кучерявець. 

Пасмо льону є небезпечним і для певних дикорослих видів цієї рослини, зокрема для добре відомого в Україні льону дворічного (Linum bienne) та поширеного на території Австралії і Нової Зеландії  ендемічного виду Linum marginale.

Уперше рослини, уражені пасмом льону, виявлені в 1911 році в Аргентині. З того часу захворювання поширилося всіма континентами. На території України грибок Mycosphaerella linicola вперше зафіксований у 1973 році, в Житомирській області. На цей час збудник пасма льону знаходиться в списку А-2 Переліку регульованих шкідливих організмів.

• Поширення пасма льону в Україні

1990 року площа посівів льону-довгунця в Україні сягала 169,4 тис. га. Пізніше вона стала неухильно зменшуватись, і вже 2010 року становила лише 1 тис. га.

Натомість вирощування льону-кучерявця продовжувало розвиватись, і площа посівів цієї культури поступово збільшилася з 4 тис. га у 1990 році до 68 тис. га у 2015 році. Втім, вже з 2020 року спостерігається стрімке зменшення його виробництва, однією з причин якого стало зараження посівів патогеном Mycosphaerella linicola.

• Шкодочинність пасма льону

Mycosphaerella linicola вражає всі надземні частини рослин льону на всіх фазах розвитку культури, з появи сходів до завершення вегетації. Патоген призводить до всихання та здерев’яніння стебел, внаслідок чого змінюються властивості лляного волокна. Воно втрачає міцність та еластичність, стає ламким і легко рветься під час обробки. Через обірвані луб’яні волокна хворі рослини виглядають неохайними, ніби скуйовдженими.

Втрати врожаю можуть становити від 30 до 50%, але в окремих випадках сягають навіть до 70%. Вміст олії в уражених пасмом льону рослинах знижується до 9%.

Коробочки льону, заражені грибними спорами, часто не розвиваються, а якщо дозрівають, то в них формується неповноцінне, не наповнене насіння, яке ще й стає носієм патогена.

• Ознаки хвороби

Нерідко ознаки хвороби помітні ще на сім’ядолях, коли сходи льону досягають фази «ялинки». Осередки зараження мають вигляд бурих цяток, які швидко поширюються на всю поверхню сім’ядольних листочків. Вже на 4–7 день чорні цятки (грибні пікніди) вкривають їх поверхню повністю, і листочки невдовзі опадають.

Схоже хвороба розвивається і на справжньому листі льону, яке поступово набуває коричневого забарвлення, скручується, усихає й опадає, оголивши стебло. Надалі патоген поширюється на верхній ярус рослини.

Ознаки захворювання на стеблах мають вигляд розпливчастих бурих плям з темнішою периферією та світлішою серединою. Розмір таких осередків сягає до кількох сантиметрів. Хворі рослини легко впізнати через строкатий вигляд їхніх стебел, що виникає внаслідок чергування зараженої грибком (коричневої) і здорової (зеленої) тканини.

Осередки зараження поступово розростаються і зливаються один з одним. Згодом вони вже охоплюють, більшу частину стебла, а інколи вкривають його повністю. Такі стебла, суцільно вкриті грибними пікнідами, набувають сіро-коричневого забарвлення.

Бутони й коробочки цієї культури також не захищені від ураження пасмом льону. Заселене патогеном Mycosphaerella linicola насіння набуває сизуватого забарвлення, втрачає свій блиск, а на його поверхні з’являються горбочки з грибних спор.

• Опис збудника

Збудником пасма льону є грибковий фітопатоген Mycosphaerella linicola, що належить до аскомікотових грибів (Ascomycota), родини Mycosphaerellaceae, роду Mycosphaerella. Він має тонку й дуже розгалужену грибницю, завдяки чому легко потрапляє до рослинної тканини, де розміщується у міжклітинному просторі.. 

Розмножується гриб сформованими у пікнідах пікноспорами, які легко розносяться довкола вітром, дощем чи комахами. Округлої або еліптичної форми пікніди мають у верхній частині невеликий продих, через який пікноспори й виходять назовні.

Пікноспори паличкоподібні або злегка вигнуті, безбарвні, з трьома перетинками. Потрапивши на рослину льону, вони утворюють гіфи, які проростають у здорову тканину культури.

За оптимальних строків посіву льону пік розвитку хвороби зазвичай припадає на фазу дозрівання культури. Сприяють цьому порівняно висока температура повітря (наближена до +21°C) і підвищений рівень вологості.

Найчастіше пасмо льону на посівах має вигляд окремих осередків, але за сприятливих умов може поширюватися на всю площу.

Джерелом зараження є зазвичай інфіковані патогеном насіння та рослинні залишки.

Спори Mycosphaerella linicola, що знаходяться у ґрунті, здатні зберігати свою життєздатність впродовж 6–7 років.

• Заходи протидії

Відповідно до чинних карантинних заходів, в Україну заборонено ввозити лляне насіння з тих регіонів, де пасмо льону є поширеним захворюванням. І навіть якщо посівний матеріал ввозиться з цілком безпечних щодо наявності патогена регіонів, він обов’язково має пройти фітосанітарну експертизу.

У разі виявлення осередків зараження Mycosphaerella linicola, запроваджується карантинний режим. Посіви з ознаками хвороби, а також заражене насіння, знищуються.

Як одна з запобіжних дій, – варто обирати для посіву саме ті сорти льону, які мають нижчу вразливість до ураження збудником пасма льону.

Безпосередньо перед посівом слід обробити весь посівний матеріал протруйником. Достатньо ефективними для цього є такі засоби: «Венцедор», «Медіан», «Авіценна плюс» тощо.

Захист посадок льону від зараження грибними спорами значною мірою залежить і від суворого дотримання правил сівозміни.

Також необхідно ретельно прибрати всі рослинні рештки після завершення жнив і провести глибоку зяблеву оранку.