Щитівка каліфорнійська

Щитівка каліфорнійська (Comstockaspis perniciosa) – вид комах з роду Comstockaspis, родини Щитівки (Diaspididae), ряду Напівтвердокрилі (Hemiptera). Цей шкідник живиться багатьма важливими плодовими культурами, внаслідок чого може спричинити втрати врожаю і завдати значних збитків сільському господарству. У багатьох країнах світу щитівка каліфорнійська оголошена карантинним об’єктом.

Походить комаха зі Східної Азії, ймовірно, з Північного Китаю. У 1873 році шкідник потрапив до США разом з імпортованою партією персикових дерев, після чого поширився в садах Сан-Хосе (штат Каліфорнія). У 1880 році американський ентомолог Джон Генрі Комсток визначив щитівку як новий вид і зробив її науковий опис, давши комасі видову назву відповідно до зони її поширення. 

Кормовими об’єктами каліфорнійської щитівки є представники близько 270 видів рослин з 85 родин. Комаха паразитує на плодових, ягідних та декоративних культурах, серед яких чимало листяних дерев і чагарників. Найчастіше шкідник заселяє яблуню, грушу, абрикосу, сливу, вишню, черешню, персик, айву, волоський горіх, смородину, а також дерен (кизил), акацію, бузок, вербу, липу, тополю та хміль. Потерпають від каліфорнійської щитівки і садові троянди.

Поширенню виду Comstockaspis perniciosa посприяла міжнародна торгівля, і на цей час він становить одну з найбільших загроз плодовим культурам. Зустрічається по всьому світу, за винятком Арктики. Попри свою теплолюбність комаха швидко адаптується до прохолодного клімату і поступово завойовує північні регіони з суворими зимами та підвищеним рівнем вологості.

На території Європи каліфорнійська щитівка зустрічається в Албанії, Австрії, Болгарії, Швейцарії, Чехії, Румунії, Німеччині, Іспанії, Італії, Португалії, Греції та інших країнах. В Азії шкідник поширений у Китаї, Ірані, Іраку, В’єтнамі, Алжирі, Пакистані, Туреччині. В Африці комаха окупувала території Конго та ПАР. Також щитівка каліфорнійська завдає шкоди рослинництву й садівництву в Австралії, Новій Зеландії, Тасманії.

В Україні вид Comstockaspis perniciosa став вже звичним у південних регіонах – в Криму, Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, і продовжує невпинно окуповувати решту територій – Харківську, Луганську, Полтавську, Донецьку, Дніпропетровську, Вінницьку, Черкаську, Кіровоградську, Рівненську, Київську, Львівську та Тернопільську області.

Поширення каліфорнійської щитівки на нових триторіях відбувається переважно через прищепи та посадковий матеріал (сіянці, живці, саджанці). Але в початковій личинковій стадії (так званої «бродяжки») шкідник легко переноситься разом з тарою, інструментами, робочим одягом тощо.

• Шкодочинність

Шкодочинність Comstockaspis perniciosa зумовлена кількома параметрами:

• високим рівнем плодючості самок (до 400 личинок);

• значною кількістю генерацій (шкідник встигає забезпечити до 4-х і більше поколінь за один сезон);

• значною кількістю видів кормових рослин;

• високим адаптаційним рівнем, що сприяє швидкому поширенню щитівки на нових територіях;

• надзвичайною життєздатністю (шкідник здатен виживати в температурному діапазоні від –45º до +45ºС).

Опинившись у нових умовах, каліфорнійська щитівка швидко пристосовується і розмножується. Шкідник утворює щільні колонії, що заселяють скелетні гілки, молоді пагони, листя і плоди дерев та чагарників. У разі масового збільшення популяції шар щитівок на корі рослин може становити до 3 мм.

Самки та личинки шкідника живляться за допомогою хоботка – частини ротового апарату колючо-смоктального типу, яким вони проколюють рослинну тканину, після чого висмоктують сік з кормового об’єкта. Під час проколу комаха впорскує в рослину токсичну речовину, яка руйнує рослинні клітини. У значних масштабах цей токсин спричинює опадання листя, погіршення зовнішнього вигляду плодів, а інколи навіть загибель всієї рослини.

У місцях проколу зазвичай спостерігається концентрація антоціану – натурального рослинного пігменту червоного кольору. Такі червонуваті ушкодження добре помітні на молодій корі та на прожилках листя. Також їх можна спостерігати на зелених плодах яблуні, груші, аличі тощо.

Рослини, заражені каліфорнійською щитівкою, виглядають пониклими. Верхівки їхніх пагонів втрачають природне забарвлення, всихають і деформуються, кора розтріскується, листя передчасно опадає, а плоди лишаються недозрілими.

Інколи на поверхні уражених плодів з’являються тріщинки, осередки гнилі, через що майбутній урожай втрачає товарну цінність і смакові характеристики. Маса таких плодів може зменшуватися в кілька разів, а втрати врожайості (наприклад, на яблунях) сягають від 15 до 100%. 

Найбільшу загрозу каліфорнійська щитівка становить для саджанців і сіянців, які внаслідок значних уражень можуть загинути протягом 2–3 років.

• Опис та спосіб існування

Вид Comstockaspis perniciosa поширений як у помірному, так і в субтропічному кліматі. Оселяється на стовбурах, гілках, пагонах, листі та плодах рослин. Самки переважають на черешках листя і плодах, а самці – на листі.

Стать каліфорнійської щитівки можна визначити за формою її щитка. У самок він округлий, опуклий, діаметром до 2 мм. Його забарвлення значною мірою залежить від виду рослини, на якій комаха живиться: щиток набуває забарвлення кольору кори кормового об’єкта, через що шкідників важко помітити. Різний колір може спостерігатися не лише на різних культурах, але й на різних сортах однієї й тієї ж рослини.

У верхівковій частині щитка розміщені дві личинкові шкірки, які комаха скидає під час свого линяння. Весь життєвий цикл самки проходить під щитком. Саме ж тіло в неї жовтого кольору, пласке, нерухоме, без ніг, очей, крил.

У чоловічих особин щиток більш видовжений і має розмір близько 1 мм. Поверхня у нього сірого, темно-сірого (аж до чорного) або жовтуватого кольору. Окрім двох фаз линяння, самці під час свого розвитку проходять ще дві проміжні вікові стадії – пронімфи та німфи.

У дорослого самця є пара крил і добре розвинені ноги. Ротовий апарат у нього відсутній, тому комаха не живиться. Імаго-самці живуть кілька годин, вони гинуть одразу після запліднення самок.

Каліфорнійська щитівка є живородною комахою. Статевозріла жіноча особина здатна народжувати від 50 до 400 рухомих личинок, яких зазвичай називають «бродяжками». Вони досягають 3 мм завдовжки, забарвлені в яскраво-жовтий колір, мають очі, вусики та три пари лапок. Тіло «бродяжок» поділене на сегменти. Одразу після відродження вони кілька годин активно переміщуються по рослині, а обравши місце, прикріплюються до штамба, скелетних гілок або верхівок пагонів за допомогою хоботка.

З подальшим розвитком «бродяжки» формують власний щиток, для чого використовують секреторні анальні виділення у вигляді білих воскових ниток. Через кілька днів щиток повністю накриває тіло личинки і набуває темно-сірого кольору.

На 10-й – 12-й день після відродження «бродяжки» линяють, переходять у стадію другого віку, а скинуту шкірку прикріплюють до вершини щитка. Внаслідок другого линяння личинки позбуваються органів зору, ніг та вусиків і перетворюються на дорослих щитівок.

Зимують личинки першого віку. Вони відрізняються більшим розміром щитка, забарвленого у майже чорний колір.

Напровесні, з початком сокоруху в яблуневих деревах, личинки пробуджуються, а перше линяння відбувається в них у фазу формування бруньок на рослині.

Протягом сезону каліфорнійська щитівка генерує два, три, а за сприятливих умов навіть чотири покоління потомства.

• Заходи протидії шкіднику

Карантинні заходи передбачають насамперед ретельне обстеження всієї садової продукції, імпортованої до країни. Ввезення саджанців, сіянців та живців з регіонів розповсюдження каліфорнійської щитівки суворо заборонено.

Щоб виявити каліфорнійську щитівку, слід ретельно оглядати під час моніторингу насаджень усі частини рослин – стовбури, скелетні гілки, молоді пагони, листя та плоди. На плодах і листках необхідно шукати почервонілі плями, що виникають у місцях ураження шкідником. 

Агротехнічні заходи, які допомагають протидіяти каліфорнійській щитівці:

• своєчасне проріджування крони плодових дерев і чагарників;

• видалення висохлих та уражених чи інфікованих гілок і пагонів;

• очищення штамбів, гілок і пагонів від моху, лишайників та відмерлої кори;

• своєчасне видалення корневої парості;

• викорчовування відмерлих рослин.

Через наявність захисного щитка дуже важко контролювати популяцію каліфорнійської щитівки хімічними засобами. Здебільшого для знищення шкідника обирають препарати на олійній основі, що містять рапсову або мінеральну олію. Їх наносять на рослини шляхом обприскування пагонів.

Для обробки дерев до розпускання бруньок використовують інсекто-фунгіцид «ДНОК». А в літній період рослини захищають ефективним інсектицидом «Бі-58».

В середині літа ефективними в протидії каліфорнійській щитівці є препарати, призначені для знищення яблуневої попелиці.

З біологічних агентів результативно контролюють чисельність каліфорнійської щитівки такі види паразитичних комах, як оси Prospaltella perniciosi, що відкладають свої яйця в щиток шкідника і таким чином вбивають його, а також представники роду їздців Aphytis proclia та ентомофаги-сонечка Chilocorus bipustulatus і Chilocorus renipustulatus.