Східна плодова мушка

63 👁Створено: 06.05.2025,  Змінено: 06.05.2025  

Східна плодова мушка

Мушка східна плодова (Bactrocera dorsalis Hаnd) – комаха з родини Осетницеві (Tephritidae), ряду Двокрилі (Diptera), класу Комахи (Insecta). Перший науковий опис виду (1912 р.) належить австрійському ентомологу Фрідріху Георгу Генделю. 

 

Східна плодова мушка є поліфагом. До її кормових об’єктів належать фрукти, овочі та горіхи. Трохи меншою популярністю користуються у шкідника такі культури, як яблуня, персик, слива, мигдаль,  гарбуз, рослини з родини Пасльонові, зокрема картопля, томати та стручковий перець, а також інжир, манго й деякі цитрусові.

 

Загалом східна плодова мушка пошкоджує 632 види культурних і диких рослин з 79 родин. У багатьох країнах вона вважається небезпечним карантинним шкідником.

 

Природний ареал виду – Південно-східні регіони Азії. Однак нині шкідник вже зустрічається щонайменше у 65 країнах світу, і його поширення фіксується на все нових і нових територіях, що пов’язано зі зростанням інтенсивності міжнародних перевезень.

 

Осередки розмноження шкідника іноді спалахують у Північній Америці, в Океанії, у багатьох регіонах Африки. Наприклад, у 1935 році східна плодова мушка потрапила на Маріанські острови, у 1945 році її виявлено на Гаваях, а в 1964 вона була знайдена в США (штат Флорида).

 

Попри вжиті заходи, повторне зростання чисельності шкідника відбулося 1987 року у Флориді та Каліфорнії. У 2016 році східна плодова мушка зафіксована в Австрії, на фруктовому ринку міста Відень, а в 2019 році цей шкідник вже виявлений в Італії та на території Центрального і Північного Китаю.

 

У себе на батьківщині Bactrocera dorsalis визнаний одним з п’яти найбільш шкодочинних видів комах, що завдає значних збитків аграрному сектору. До прикладу, в Індонезії за масового зростання чисельності мушок втрати врожаю цитрусових можуть сягати до 70%, а врожаю папаї – до 100%.

 

Поширення шкідника відбувається здебільшого внаслідок завезення до інших країн екзотичних плодів, заражених яйцями або личинками східної плодової мушки. До того ж, цьому сприяє і здатність комах літати, – вони цілком спроможні здолати самостійно відстань від 50 до 100 км.

 

Протидіяти шкіднику непросто, бо самки відкладають під шкірку майже стиглих плодів по кілька яєць (від 3 до 30 шт.) одразу в різних місцях. І за таких умов обробка отрутохімікатами рослин стає неможливою. Ця особливість розмноження ще й перешкоджає вчасно помітити яйця комахи під шкіркою фруктів, тому відбувається подальше поширення східної плодової мушки на нові території.

 

Східна плодова мушка. Імаго

 

Шкодочинність

 

Личинки Bactrocera dorsalis надзвичайно ненажерливі, до того ж вони не пов’язані з якимось певним видом кормової рослини.

 

Якщо уважно розглянути поверхню плодів, заражених мушкою, можна помітити пошкодження, зроблені яйцекладом самки. Вони мають вигляд крихітних проколів. У високоцукрових фруктів після проколу зазвичай виділяються краплі соку, що також є однією з візуальних ознак наявності кладок шкідника.

 

Відроджені личинки активно живляться плодами і знищують їх зсередини, внаслідок чого ті втрачають товарний вигляд та первісні смакові якості. Якщо личинок кілька, а розміри плодів невеликі, шкідники повністю виїдають м’якоть.

 

Шкодочинність східної плодової мушки посилюється ще й можливістю занесення у плоди різних інфекційних захворювань під час відкладання самкою яєць. За таких обставин урожай стрімко псується, а господарство зазнає суттєвих збитків.

 

Окрім того, завдяки неймовірній плодючості, цей вид, потрапивши на нові території, витісняє представників місцевої фауни,  внаслідок чого там зменшується видова різноманітність комах і руйнується біоценоз.

 

Східна плодова мушка

 

Опис і цикл розвитку комахи

 

Представники виду Bactrocera dorsalis мають на тілі добре помітні жовті та чорні мітки. Дві вертикальні жовті риски на грудях та темна Т-подібна мітка на черевці відрізняють мушку східну плодову від її близьких родичів. Крила в комах прозорі, з темними прожилками та темною облямівкою верхньої частини. Довжина тіла дорослої особини становить 6,5–9,5 мм, довжина крил – близько 7,3 мм. У дорослої самки є конічний яйцеклад для відкладання яєць у плоди кормової рослини, тоді як у дорослих самців він відсутній.

 

Яйця білі, еліптичної форми, довжиною 1,17 мм та діаметром 0,21 мм. Ембріональний розвиток триває від 1 до 3 днів. 

 

Личинки кремово-білі, завдовжки близько 10 мм. За температури довкілля понад +13°С їхній розвиток продовжується 9–35 днів. Увесь цей час личинки активно живляться м’якоттю плодів. Із завершенням зростання вони залишають плід і заляльковуються у ґрунті на глибині 3–4 см, поблизу кормової рослини.

 

Східна плодова мушка

 

Пупарій має золотисто-коричневе забарвлення та довжину від 3,8 до 5,2 мм. Стадія лялечки триває від одного до двох тижнів.

 

Імаго східної плодової мушки зазвичай з’являється вранці, статевої зрілості досягає за 9 днів.

 

За оптимальних умов самка за сезон може відкласти до 3000 яєць, але в середньому її плодючість становить 1200–1500 шт.

Східна плодова мушка – комаха тропічна, її розвиток припиняється за температури довкілля нижче +13ºС. У себе на батьківщині імаго зустрічаються протягом усього року.

 

Східна плодова мушка

 

Карантині заходи

 

Обов’язковим захисним заходом у протидії східній плодовій мушці є суворе дотримання правил карантину. Вони передбачають заборону на ввезення фруктів, овочів та іншої харчової продукції з місцевості, де зустрічається комаха. У прикордонних пунктах та портах проводиться ретельний огляд і знезараження імпортних продуктів. Фумігантом для обробки плодів найчастіше слугує етилендибромід.

 

У деяких випадках фрукти та інші плоди під час транспортування обробляють холодом (температурний режим у межах 0°С) протягом 14 днів, або вдаються до короткочасної дії гарячої пари.

 

Для лову дорослих комах використовують пастки з феромоном метилевгенолом (Methyl Eugenol). Ця синтетична запашна речовина навіть у незначних концентраціях приваблює імаго, що знаходяться на відстані до 1 км. Пастки з метилевгенолом, до якого ще додають інсеектицид, розміщують на плодових деревах, або розкладають на землі, довкола кормових рослин шкідника.

 

Агротехнічні заходи передбачають своєчасне збирання і негайне знищення всіх пошкоджених та опалих плодів.

 

Використання хімічних обробок є недоцільним через пізні строки відкладання яєць мушкою (незадовго до збирання врожаю).



Поділитись в соцмережах:


Текст сообщения:

*

*