Шпергель польовий (Spergula arvensis) – вид однорічних трав’янистих рослин з роду Шпергель (Spergula) родини Гвоздикові (Caryophyllaceae), що має євразійське походження. Вперше класифікований Карлом Ліннеєм у його праці Species Plantarum (1753 р.).
Ареал шпергеля польового охоплює території Північної та Центральної Африки (Марокко, Алжир), Європу, Західну Азію, Кавказ, Сибір, Далекий Схід та інші регіони з прохолодним, помірним кліматом. Рослина інтродукована в Америці та Східній Азії, де отримала статус інвазивної.
Вид Spergula arvensis є доволі різноманітним і поділяється на кілька підвидів. Деякі з них культивують і використовують як овочеву рослину, подібно до шпинату. У минулому шпергель польовий вирощували як кормову культуру, здатну рости на бідних піщаних ґрунтах. Нині рослина відома переважно як бур’ян-космополіт. Інколи її висівають на піщаних схилах для захисту від ерозійних процесів.
В Україні шпергель польовий поширений повсюдно. Зустрічається на малородючих землях з легким піщаним, кременистм, бідним на кальцій, помірно кислим ґрунтом, хоча добре розвивається і на слаболужних та нейтральних ділянках.
Найчастіше рослина оселється на ланах після зернових і зернобобових культур, де не проводився обробіток ґрунту, на луках, пасовищах, у хвойних лісах, на рудеральних ділянках, у садах, виноградниках, на городах. Найбільш активно бур’ян розростається в холодні та дощові роки. Він засмічує посіви ярих і озимих зернових, просапні й овочеві культури, багаторічні кормові трави.
Особливої шкоди шпергель польовий завдає культурам на ділянках з низьким рівнем агротехніки, де в разі активного розростання він здатен знижувати врожайність сільськогосподарських рослин на 10–15%.
Худоба, як продуктивна, так і робоча, залюбки ласує рослиною, але в листі цієї трави міститься щавлева кислота, тому необмежене споживання шпергеля польового може спричинити в травоїдних тварин проблеми з нирками та інші ускладнення.
Опис рослини
Шпергель польовий – однорічна трав’яниста рослина заввишки 10–50 см, вкрита численними залозками, які виділяють клейку речовину. Стебла прямі та напівполеглі, розлогі, галузисті, сіро-зеленого кольору. Корінь стрижневий, сягає вглиб до 50 см.
Листя лінійне, голчасте, гладке та м’ясисте, з нижнього боку має поздовжню борозенку. Вого липке на дотик через виділення з численних залозистих волосків. Виростає мутовками з вузлів стебла. Довжина листка становить 1–3 см.
Фаза цвітіння триває в рослини з червня до вересня. Білі п’ятипелюсткові квітки правильної форми зібрані у верхівкові суцвіття. Вони мають характерний аромат, розкриваються на сонці, а після завершення цвітіння звисають донизу на довгих квітконіжках.
Віночок квітки діаметром 4–8 мм утворений п’ятьма крихітними пелюстками, а всередині зазвичай знаходяться 10 тичинок, кожна завдовжки до 1 см. П’ять зелених чашолистків розташовані трохи зміщено відносно пелюсток.
Запилюються квіти комахами (представниками двокрилих і перетинчастокрилих), а в несприятливих умовах відбувається самозапилення рослини.
Плід – багатонасінна коробочка круглясто-яйцеподібної форми розміром 5 мм, яка після дозрівання відкривається вгорі п’ятьма зубчиками-стулками. Усередині знаходиться дрібне, чорне або темно-коричневе насіння діаметром до 1 мм. Довкола кожної насінини є плівчастий обідок, що сприяє її поширенню вітром (анемохорія). Дозрівають насінини у липні-вересні.
Шпергель польовий розмножується генеративно. Кожна рослина забезпечує за сезон від 10 до 40 плодів, всередині кожного з яких налічується близько 20 насінин. Насіння дрібне й легке, тому безперешкодно розноситься вітром на прилеглі території. 1000 насінин важать приблизно 1–2 г.
Насіння шпергеля польового багате на жирну олію. Воно проростає з глибини не більше 4–5 см, але зберігає свою життєздатність у ґрунті впродовж 5 років. Тверда оболонка надійно захищає насінину навіть під час проходження її через шлунково-кишкову систему тварин або птахів. Це зумовлює поширення виду Spergula arvensis на нові території разом з експортованою худобою (через екскременти).
Сходи рослини з’являються в березні-травні. Оптимальна температура проростання становить близько +20…25°С.
Заходи протидії
Задля профілактики засмічення посівних площ шпергелем польовим слід використовувати для посіву виключно перевірений, сертифікований посівний матеріал. Це в майбутньому збереже час і кошти, необхідні для викорінення та знищення бур’яну.
Перед посівом варто також подбати про якісне очищення ділянки від небажаної рослини, щоб запобігти поширенню її насіння. Для цього проводять механічний обробіток ґрунту (оранку, ручне сапування), випасання худоби тощо.
Насіння шпергеля польового не здатне прорости зі значної глибини, але в таких умовах воно краще зберігає свою життєздатність. І коли опиняється близько до поверхні внаслідок механічного обробітку, одразу ж дає сходи. Тому так важливо не зволікати з посівною кампанією, і як тільки ґрунтові та погодні умови сприятимуть проведенню посівних робіт, слід негайно висівати високоврожайні культури в полі якомога густіше. Загущені посіви (з вужчими міжряддями та більшою кількістю рослин в рядах) пригнічуватимуть і перешкоджатимуть розвитку бур’яну.
Зменшити кількість шпергеля польового на пасовищах, парових полях, прилеглих до ланів територіях чи в посівах злакових трав можна звичайним скошуванням, яке проводять до початку квітнення рослини. Після кількох скошувань шпергель зникає.
У разі значного розростання, коли рослина утворює на ділянках поля суцільний травянистий килим, вдаються до використання ЗЗР, хоча цей вид доволі стійкий до багатьох типів гербіцидів.
Ефективно знищити шпергель польовий вдається насамперед завдяки передпосівній та досходовій обробці ланів засобами суцільної дії на основі дикамби, гліфосату та метрибузину. Для післясходової обробки обирають гербіциди вибіркової дії, такі як «Діален Супер», «Банвел», «Гезагард».
Найкращий результат забезпечують обробки, коли бур’ян знаходиться у фазі 2–4 листочків. Для обприскування рослини обирають гербіциди на основі дикамби, флорасуламу, сульфонілсечовини, а також препарати з діючою речовиною квінмерак. Найбільш відомі серед них: «Агрітокс Турбо», «Гренадер», «Хармоні», «Дикамба Форте» тощо. Підсилити дію обраного засобу допоможе додавання до нього ад’юванта (прилипача).
Посіви обробляють гербіцидами в суху та маловітряну погоду, за температури +15…25°C. Робочий розчин готують відповідно до інструкції виробника, з дотриманням вказаних пропорцій і норм хімречовин. Обробляти рослини ЗЗР слід з використанням засобів індивідуального захисту.
Поділитись в соцмережах:
