Смілка широколиста (Silene latifolia) – одно- або дворічна трав’яниста квіткова рослина з роду Смілка (Silene) родини Гвоздикові (Caryophyllaceae). Інколи може засмічувати посіви сільськогосподарських культур, зокрема зернових. У народній медицині використовують її лікарські властивості.
Синонімічні назви виду – оберна широколиста (Oberna behen), смілка біла (Silene alba), меландріум білий (Melandrium album). Найбільш відомі народні назви рослини – кукіль, куколиця, сліпак.
Природний ареал цього виду охоплює території Європи , Західної Азії та Північної Африки. Смілка широколиста була інтродукована в Північній Америці, а також поширилася в інших регіонах світу і на цей час зустрічається у Східній Азії (Сахалін, Корея, Японія), Південній Америці (Венесуела), деяких африканських країнах, Австралії та Новій Зеландії.
В Україні росте повсюдно, зокрема серед чагарників, на луках, узліссях, біля лісосмуг, на узбіччях і прилеглих до ланів ділянках, як бур’ян у садах та на городах, біля живоплотів, на рудеральних щебнистих землях з родючими, багатими на азот, помірно лужними та нейтральними суглинними ґрунтами. Перевагу надає відкритим, сонячним, добре дренованим місцинам.
Використання смілки широколистої
У часи Середньовіччя та в епоху Відродження корінь смілки широколистої збирали як лікарську сировину для приготування ліків від тахикардії, ниркових захворювань, ревматизму тощо. Проте його використання в традиційній медицині припинилося в ХVI ст., а в народній медицині – у XVIII ст.
Корінний американський народ оджибве, що проживає на територіях США й Канади, і в наші часи застосовує настій рослини як сильний антизапальний, жовчо- й сечогінний, протиалергічний, очисний засіб. Зовнішньо ним лікують різні шкірні захворювання.
І корінь, і трава смілки широколистої містять тритерпенові сапоніни (гіпсогенін, квілаєва кислота), поліфеноли, стероли та флавоноїди (апігенін, ізовітексин та лютеолін). Корінь має сильнішу дію, ніж трава.
Смілка широколиста є отруйною рослиною через вміст сапонінів, який збільшується з її подальшим розвитком. Але її молоді пагони в невеликих кількостях (до 30 г) не завдають шкоди організму. На Кавказі традиційно збирають перші зеленіючі паростки смілки і споживають їх як цвітну капусту. Трохи згодом вегетативна частина рослини стає гіркою, непридатною для вживання й навіть небезпечною через високий вміст токсичних сполук.
Усі частини смілки широколистої містять отруйні речовини – глікозиди. У разі потрапляння в корм свійських тварин, вони можуть спричинити сильне отруєння, що супроводжується болями в шлунку і діареєю. Однак вівці здатні поїдати зелену масу рослини, а верблюди – сіно з неї без будь-яких негативних наслідків.
Через високий вміст сапонінів, траву смілки можна використовувати у виробництві мильних засобів.
Інколи смілка широколиста може засмічувати посіви зернових, овочевих і технічних культур та пригнічувати їх розвиток. Економічний поріг шкодочинності бур’яну, коли витрати на ЗЗР стають еквівалентними втратам урожаю, становить до 15 бур’янів/м2 площі.
Насіння Silene latifolia негативно впливає на якісні показники збіжжя, а загальні втрати врожаю можуть сягати 15–25%.
Смілка широколиста в декоративному садівництві
Ландшафтні дизайнери використовують смілку широколисту вкрай рідко через її агресивне розмноження самосівом. Але інколи, для створення природних квітників і лугових галявин у стилі Натургарден, її вирощують цілеспрямовано, поряд з іншими польовими квітами, а також для створення мавританських газонів.
Щоб уникнути неконтрольованого поширення рослини за межі відведеної для неї ділянки, слід постійно обмежувати її розмноження та вчасно видаляти паростки, які з’являються після скошування трави з бруньок на кореневій шийці.
Опис рослини
Смілка широколиста є одно- або багаторічною дводомною рослиною, що виростає заввишки від 30 до 100 (120) см. На початковому етапі розвитку вона формує прикореневу розетку з листків яйцеподібної форми, звужених до основи, завдовжки 4–10 см. Згодом з розетки виростає вертикальне, роздвоєне у верхній частині стебло з супротивним ланцетовим листям, мяко опушене залозистими волосками.
Корінь стрижневий, міцний, малорозгалужений. Проростає вглиб понад 1 м. Містить отруйні речовини.
Цвіте смілка широколиста з кінця весни до початку осені. Квітки діаметром 2,5–3 см зібрані на верхівках стебел або в пазухах листків. На одній рослині їх налічується до 10 шт. Кожна квітка складається з п’яти білих (інколи ніжно-рожевих) пелюсток завдовжки приблизно 3 см, зазубрених і глибоко розсічених від середини верхнього краю в напрямку до центру.
Чоловічі й жіночі квіти мають зовнішні відмінності. Їх легко відрізнити за формою й розміром чашечок. У жіночих вони круглясті, бочкоподібні, з 20 коричневими поздовжніми смужками на поверхні. У чоловічих чашечки тонші, циліндричні або пляшкоподібні, а кількість темних смуг становить 10 шт.
Розкриваються квіти ближче до вчора. Вони продукують насичений аромат, завдяки якому приваблюють метеликів-запилювачів, що живляться нектаром рослини. У жіночих квітках він захований на глибині 2–2,5 см, а в чоловічих – від 1,5 до 1,8 см. Запилювачами є переважно метелики родин Совки (Noctuidae) та Бражникові (Sphingidae).
Плодоношення в смілки широколистої відбувається в червні-вересні. Плід – багатонасінна, яйцеподібної форми коробочка, увінчана зубчастою коронкою, яка закривається в дощову погоду і відкривається в сухі періоди. Всередині плоду знаходиться багато дрібних насінин сірого, темно-сірого або коричневого забарвлення, завдовжки до 1,5 мм.
Максимальна продуктивність однієї рослини за сезон – до 14700 насінини. Маса 1000 шт. складає близько 0,5–0,7 г. Вони проростають з глибини не більше 1,5–2 см. У ґрунті зберігають здатність до проростання впродовж 10 років.
Розмножується смілка широколиста насіннєвим способом або вегетативно, з бруньок на кореневищі.
Перші сходи рослини зявляються навесні, у березні – травні, а також наприкінці літа – початку осені. Період біологічного спокою в насіння не перевищує 3 місяців. Після такої паузи показник схожості сягає від 92 до 100%.
Мінімальна температура довкілля для проростання рослини становить +4…6°C, а оптимальна – від +12 до +16°C.
Осінні сходи смілки широколистої перезимовують.
Контроль за поширенням рослини
Серед агротехнічних заходів протидії смілці широколистій найкращий результат забезпечують післяжнивне лущення стерні та глибока зяблева оранка, внаслідок яких насіння бур’яну потрапляє в нижні шари ґрунту.
Також допомагають зменшити кількість буряну на ланах сівозміни з почерговим вирощуванням озимих і ярих культур.
Для захисту від небажаної рослини на полі проводять передпосівне боронування та культивацію, а на плантаціях з пропашними культурами використовують ранню обробку міжрядь. Щоб убезпечитись він поширення смілки в наступному сезоні, видаляти бур’ян необхідно і на прилеглих до ланів необроблюваних ділянках, на парах, а також на пасовищах.
Головним запобіжником, що убезпечує від засмічення посівів смілкою широколистою є використання якісного посівного матеріалу, без домішок насіння буряну, а також ретельне післяжнивне очищення збіжжя.
Для радикального знищення смілки широколистої обирають гербіцидні засоби селективної або суцільної дії, залежно від місця її зростання. Міцний і глибокий (до 1 м) корінь робить рослину доволі стійкою до впливу багатьох активних речовин.
На полях з посівами зернових використовують такі селективні препарати як «Томіган», «Агрітокс», «Дікопур МЦПА», «Аксакал», «Володар Форте», «Агростар», «Ланцелот», «Форит», «Штефес» («Штефаране») тощо. Ефективним у знищенні дводольних бур’янів є також двокомпонентний гербіцид «Дербі». Ці засоби проникають через листя в кореневу систему бур’янів і ліквідують їх без пошкодження основної культури.
Для повної очистки площ під майбутні культури обирають гербіциди суцільної дії на основі гліфосату. Це насамперед «Раундап», «Ураган Форте», «Гранстар Про» або «Гранстар Голд», «Напалм» або «Напалм Форте».
Оскільки смілка широколиста має опушене й захищене восковим нальотом листя, перед її обробкою гербіцидом необхідно додавати до робочого розчину ад’ювант (прилипач) для кращого проникнення діючої речовини в рослину, і щоб запобігти стіканню препарату з поверхні листків.
Найкращий час для обробки – коли рослина перебуває на початковому етапі свого розвитку, у фазі розетки, до появи квітконоса з квітковими бутонами. Її висота в цей час становить 10–15 см.
Через глибоку кореневу систему смілки широколистої, інколи необхідно обробити рослину повторно (через 2–3 тижні).
Обробляти бур’ян слід в умовах сухої, безвітряної погоди, за температури довкілля +15… 25°C. Важливо, щоб впродовж 4–6 годин після обприскування не пішов дощ. Також після виконання цих робіт не можна перекопувати оброблену ділянку протягом 2–3 тижнів.
Поділитись в соцмережах:
