Світові тенденції щодо підвищення екологічності життя людей і збереження довкілля змушують владу багатьох країн вживати заходів зі скорочення використання тих чи інших речовин у сільському господарстві. Вже незабаром це може торкнутися і українського аграрного сектору.
Власне, вже зараз частина сільгоспвиробників намагається не використовувати пестициди, вироблені на основі хлорпірифосу і хлорпірифос-метилу. Насамперед, це стосується підприємств, які самостійно або через вітчизняних трейдерів експортують свою продукцію. Це пов’язано з введенням у Євросоюзі з листопада минулого року жорстких обмежень щодо остаточного вмісту даних речовин у продукції, яка ввозиться на територію ЄС.
Купувати в партнерів сільгосппродукцію, вирощену із застосуванням хлорпірифосу і хлорпірифос-метилу, вже припинили деякі великі українські компанії, які продають зерно, насіння олійних культур, олію до країн ЄС, наприклад, Нібулон, Оліяр, Kernel. Зокрема, Kernel ще торік відмовився від застосування таких препаратів на своїх полях, а також від закупівлі зерна із залишками відповідних діючих речовин.
Компанія укладає угоди на вирощування продукції рослинництва з багатьма іншими підприємствами. Щоб не порушувати партнерських зв’язків, для таких виробників у Kernel розробили спеціальні рекомендації. В них дані детальні поради щодо того, на яких культурах і проти яких шкідників використовувати альтернативні препарати. У переліку – близько десятка діючих речовин, які можуть скласти конкуренцію хлорпірифосу, зокрема, імідаклоприд, альфа-циперметрин, клотіанідин, тіаклоприд тощо.
Утім, трохи більше ніж через півроку, альтернативу звичним інсектицидам, доведеться напевне шукати й багатьом іншим виробникам. Адже з 1 січня 2022 року в Україні набирає чинності Наказ МОЗ «Про затвердження максимально допустимих рівнів вмісту хлорпірифосу та хлорпірифос-метилу у сільськогосподарській продукції й харчових продуктах та Змін до Гігієнічних нормативів і регламентів безпечного застосування пестицидів і агрохімікатів».
Згідно з положеннями цього документу, максимально допустимі рівні вмісту хлорпірифосу і хлорпірифос-метилу в сільськогосподарській продукції та харчових продуктах не повинні перевищувати 0,01 мг/кг (мг/л). Саме такі норми діють в ЄС. Оскільки Україна поступово змінює своє законодавство відповідно до європейських стандартів, ці зміни є цілком очікуваними.
Але, звісно, не всі згодні з подібними рішеннями. Насамперед – через економічні причини. Так, фахівці Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) підрахували, що у разі заборони використання препаратів на основі діючої речовини хлорпірифосу українські аграрії матимуть додаткові витрати в розмірі 2,5 млрд грн щорічно.
Розрахунки проводили наступним чином. В Україні препарати на основі хлорпірифосу активно використовують для обробки посівів більшості культур. Сумарна площа, на якій застосовують такі препарати, зараз дорівнює близько 5 млн га, з урахуванням кратності обробітків. При середній нормі витрат на рівні 0,85 л/га, вартість захисту проти шкідників становить близько 270 грн/га.
У разі заборони препаратів на основі хлорпірифосу ефективні альтернативні інсектициди коштуватимуть значно дорожче. Наприклад, препарати на основі хлорантраніліпролу з аналогічною високою ефективністю обійдуться аграріям у 770 грн/га. Отже, на думку експертів УКАБ, здорожчання інсектицидного захисту в собівартості виробництва складе додатково 500 грн/га, і як наслідок, – заміна хлорпірифосу обійдеться в зайві 2,5 млрд грн витрат щорічно.
Також в УКАБ вважають, що перерозподіл попиту на альтернативні препарати може спричинити певний дефіцит та стрімке зростання цін на них, а це ще більше відобразиться на витратах.
Координатор комітету захисту рослин УКАБ Ольга Кухар пояснює, що важливою особливістю препаратів на основі хлорпірифосу є низький ризик виникнення резистентності у шкідників. І ця властивість є привабливою для виробників продукції рослинництва.
– Завдяки ширшому спектру дії та температурного режиму застосування порівняно з інсектицидами інших класів, препарати на основі хлорпірифосу використовуються як обов’язкова частина антирезистентних заходів, – говорить вона. – Відповідно, використання хлорпірифосу зменшує пестицидне навантаження, оскільки дозволяє уникнути як мінімум однієї додаткової обробки культур інсектицидами інших класів. Знижувати «екологічну планку» у сфері захисту рослин ні в якому разі не можна, тому мови про заборону препаратів на основі хлорпірифосу і бути не може, – лише закликаємо дотримуватися регламентів під час внесення засобів захисту рослин!
Дослідження Наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України засвідчили, що при дотриманні регламентів під час застосування препаратів на основі хлорпірифосу українські агровиробники можуть гарантувати: залишки цієї діючої речовини не перевищать 0,01 мг/кг, а отже, відповідатимуть вимогам ЄС для імпорту сільгосппродукції.
Деякі виробники йдуть саме таким шляхом. Період розпаду хлорпірифосу – 20 днів, тому вони застосовують препарати на його основі лише для першої обробки посівів, а в подальшому для боротьби зі шкідниками використовують інші інсектициди. Тобто, до того часу, коли достигне врожай, хлорпірифосу в зерні вже не буде, або вміст його залишків не перевищуватиме європейських норм.
Проте чимало аграріїв не обмежилися напівмірами і все ж ризикнули зовсім відмовитися від цієї речовини. Багато з них стверджують, що знайшли такі препарати інших груп, використання яких не вплинуло суттєво на загальну вартість заходів із захисту рослин.
У будь-якому разі, поки що кожен виробник сам вирішує, як йому реагувати на виклики часу. Одні знаходять достатньо ефективні альтернативи, інші вчаться працювати з пестицидами таким чином, щоб мінімізувати шкоду від їх застосування. Але цілком ймовірно, що незабаром обмеження все ж стануть обов’язковими для всіх українських виробників. Тож вчитися працювати по-новому доведеться кожному з них.
Для довідки. Хлорпірифос – речовина з групи фосфорорганічних сполук. У якості інсектициду його використовують на полях з 1965 року. Також його застосовують і для обробки зерноскладів. У чистому вигляді належить до речовин 2 класу небезпеки, а в складі препаратів – до 2 або 3 класу.
Два роки тому Європейським агентством з безпеки харчових продуктів (EFSA) були опубліковані результати наукового дослідження, яке проводили впродовж двох десятиліть. Воно засвідчило, що хлорпірифос і хлорпірифос-метил мають потенційну геннотоксичну і нейротоксичну дію на організм людини, зокрема негативно впливають на нервову систему дітей.
Щоб знизити ці ризики, різні країни ухвалюють заборони щодо використання цих сполук. До прикладу, ще до введення обмежень на території ЄС в цілому, хлорпірифос був заборонений у Німеччині, Данії, Ірландії, Литві, Латвії, Фінляндії, Словенії, Швеції, а також у частині штатів США.
Поділитись в соцмережах:
