Західний квітковий трипс (Frankliniella occidentalis) – вид дрібних комах-поліфагів з родини Thripidae ряду Трипси (Thysanoptera), один з небезпечних шкідників культурних рослин, що отримав в багатьох країнах статус карантинного об’єкту. В розмовній мові його ще називають каліфорнійським трипсом.
Первинний ареал західного квіткового трипса охоплює південно-західні території США. Разом з зараженим рослинним матеріалом Frankliniella occidentalis поступово поширився в Канаді, Південній Америці, Європі, Північній Африці, Австралії, Новій Зеландії, Океанії й на цей час зустрічається майже по всьому світу.
Комаха живиться понад 500 видами різних рослин, серед яких є чимало важливих овочевих, фруктових та декоративних культур. У сільському господарстві помірної кліматичної зони західний квітковий трипс є найбільш небезпечним для тепличних рослин. З квіткових видів найчастіше потерпають від нього хризантеми, троянди, тюльпани, бегонії, гербери, айстри, лищиці (гіпсофіли), цинерарії, фуксії та лілії. З овочевих шкідник обирає за кормові рослини насамперед огірки, помідори, перець, кабачки та баклажани.
В Україні західний квітковий трипс інколи може паразитувати на зерновых культурах (особливо під час їх квітнення) і на винограді. У південних країнах він пошкоджує найрізноманітніші польові культури та деякі види цитрусових.
На території нашої країни шкідника вперше зафіксовано в 1999 році в Маріуполі, в оранжереї з декоративними рослинами. Тоді його вдалося знищити, але 2001 року західний квітковий трипс з’явився у Закарпатті. У 2015 році його виявлено в теплицях та оранжереях шести областей України (Донецької, Херсонської, Дніпропетровської, Івано-Франківської, Закарпатської, Тернопільской областях). Загальна площа об’єктів закритого ґрунту з осередками розмноження шкідника склала 12,7 га, більша частина з яких (10,7 га) припадала на теплиці Дніпропетровської області.
Наступного року тепличним господарствам Івано-Франківської, Закарпатської та Донецької областей вдалося повністю позбутися комахи, внаслідок чого загальна площа поширення західного квіткового трипса зменшилась до 5,6 га. Проте невдовзі (2019 р.) шкідника виявили в Полтавській області.
На початок 2024 р. зони ураження західним квітковим трипсом зберігались у Полтавській, Тернопільській та Херсонській областях на загальній площі 2,4 га. Найбільший його осередок знаходився в теплицях Тернопільської області (1,6 га).
Зараз вид Frankliniella occidentalis перебуває у списку А2 Переліку регульованих шкідливих організмів (як карантинний об’єкт, обмежено поширений на території України).
Окрім зараженого посадкового та рослинного матеріалу, розповсюдження західного квіткового трипса відбувається через тару, садовий інструмент, транспорт, одяг чи взуття працівників теплиць тощо.
Шкодочинність
Західний квітковий трипс живиться клітинним соком, який висмоктує з листя, бутонів, квітів, пагонів і плодів, а також тканинами, пилком і нектаром одно- та дводольних рослин. Внаслідок проколювання покривної тканини (епідермісу) ротовим апаратом, або яйцекладом (самками під час відкладання яєць), шкідник пошкоджує вегетативні частини рослини. І в таких місцях ураження, під впливом токсинів у слині комахи, відбувається некротичне знебарвлення сріблястого відтінку, а згодом деформація, скручення й висихання рослинних тканин. Зрештою пошкоджені листки всихають і опадають.
На плодах овочевих культур, уражених Frankliniella occidentalis, утворюються непривабливі некротичні плями, а згодом відбувається й деформація самих плодів. Такі наслідки життєдіяльності західного квіткового трипса погіршують якісно-технічні характеристики майбутнього врожаю та позбавляють його комерційної привабливості.
Пошкоджені трипсом бутони й квіти декоративних рослин змінюють своє забарвлення, деформуються, а в разі проколу комахою зав’язі квітка опадає. Вирощувана продукція втрачає свій товарний вигляд і стає непридатною для реалізації.
Окрім нанесення прямої шкоди, західний квітковий трипс є небезпечним як основний переносник шкодочинних тосповірусів (Orthotospovirus), зокрема вірусу плямистого в’янення томатів чи бронзовості томатів (TSWV). Цей фітопатоген вражає перець, помідори, баклажани, артишок, салат та чимало дикорослих видів, які можуть слугувати резервуаром для нього.
Зараження TSWV відбувається через німф Frankliniella occidentalis, які спершу живляться на інфікованих вірусом рослинах, а потім переносять збудника на здорові. Здатність передавати вірус з’являється в них після інкубаційного (латентного) періоду, який триває 4–18 днів, і продовжується до кінця їхнього існування.
Наслідками дії вірусу є карликовість заражених рослин, некроз і бронзування молодого листя, хлорозні кільцеподібні плями на старих листках і плодах, а також деформація (скручування) листків униз, формування дрібних плодів з помітними жовтувато-коричневими плямами на поверхні.
Опис західного квіткового трипса
Переважна більшість західних квіткових трипсів – самки (з’являються внаслідок партеногенетичного розмноження), тоді як самці трапляються здерідка. Розмір самців – приблизно 0,9–1,1 мм завдовжки. Самки трохи більші, їх довжина сягає до 1,3–1,4 мм. Вони мають різне забарвлення, від червонуватого до жовтого й коричневого – залежно від періодів року та географічного місцезнаходження. Самці завжди блідо-жовті. Зазвичай весняні комахи світліші, зі смугами або плямами на спинці, а зимуючі – коричневі.
Дорослі особини виду Frankliniella occidentalis мають видовжене та струнке тіло з темними щетинками на голові, передньоспинці та задній частині черевця. У них є дві пари вузьких, довгих крил і три пари бігальних ніг жовтуватого забарвлення, розташованих у грудному відділі комахи. Черевце складається з 10 сегментів. Ротовий апарат – колючо-сисного асиметричного типу (розвинута лише ліва (голкоподібна) мандибула, а права – повністю редукована).
Тривалість життя в імаго становить від 20 (в самців) до 45 (у самок) днів. За цей час самки відкладають у тканини кормових рослин (у листя, квіти, плоди) 40–100 білих, еліпсоїдної або ниркоподібної форми яєць розміром близько 0,2 мм.
Період відродження личинок з яєць залежить від температурних умов довкілля. Чим тепліше середовище, тим він коротший. Ембріональний розвиток за температури +25°C завершується за 2–4 дні, а в разі її зниження до +15°C триває 11 днів.
Життєвий цикл західного квіткового трипса складається з наступних стадій: яйце, личинка першого віку, личинка другого віку, протонімфа (пронімфа), німфа та імаго.
Личинки першого віку дуже маленькі й активні. Вони блідо-жовті або майже прозорі, перебувають всередині квіткових бутонів або з нижнього боку листків, де беззупинно живляться рослинним соком. Після першої линьки вони перетворюються на личинок другого віку – збільшуються в розмірах, а їхнє забарвлення яскравішає до насиченого жовтого чи помаранчевого кольору. Ця стадія західного квіткового трипса є найбільш шкодочинною для кормових рослин (як і імаго) через непомірний апетит.
За оптимальної температури (+25°С) тривалість розвитку обох личинкових стадій складає приблизно 5–7 днів. Наприкінці цього періоду личинка другого віку припиняє живлення, падає з кормової рослини на ґрунт, де ховається в прикореневій зоні для подальшої трансформації.
Після перетворення на пронімфу комаха переходить до малорухливого існування у поверхневому шарі ґрунту, на глибині 1–2 см. Зовні вона зберігає подібність до личинки, але в неї вже з’являються зачатки крил.
Стадію німфи комаха переживає повністю нерухомо та без живлення. На цьому етапі вона має довгі крила та вусики-антени, відігнуті назад. Після останнього линяння німфа зрештою перетворюється на імаго, і комаха повертається з верхнього шару ґрунту на кормову рослину.
Тривалість обох останніх стадій (пронімфа та німфа) за оптимальних умов охоплює 4–5 днів.
Оскільки життєвий цикл Frankliniella occidentalis складає від 12 до 35 днів, в умовах закритого ґрунту (за сприятливих температурних показників) західний квітковий трипс встигає забезпечити за рік до 12–15 повних генерацій.
Заходи щодо захисту від шкідника
Щоб запобігти пошкодженню тепличних культур західним квітковим трипсом, потрібно вчасно виявити його та вжити необхідних захисних заходів. Тому важливим правилом є щоденний ретельний огляд листків, бутонів, квітів і плодів вирощуваних культур. Також необхідно використовувати в теплицях, оранжереях, парниках виключно перевірений і сертифікований посадковий матеріал.
Ефективним і безпечним методом знищення Frankliniella occidentalis є використання критичних для його існування температур. Погрівання теплиці до +40…42°С впродовж однієї доби допоможе позбутися шкідника, оскільки навіть показник +35°С зупиняє його розвиток. Якщо ж у закритій теплиці підвищити температуру до +40°С з одночасним зменшенням рівня вологості до 25%, за 12–24 години загинуть усі стадії комахи (яйця, личинки, німфи та імаго).
Не гірший результат забезпечує і виморожування західного квіткового трипса. Ця теплолюбна субтропічна комаха не витримує тривалого зниження температури нижче 0°С. Саме тому в нашій кліматичній зоні вона гине взимку у відкритому ґрунті. Створити такі ж умови в теплиці нескладно. Достатньо лишити її приблизно на тиждень з відчиненими вікнами в період низьких температур.
Обидва ці методи можна застосовувати лише в тому разі, якщо в приміщенні немає рослин. Інакше тепличні культури також будуть втрачені. На той випадок, коли і виморожування, і прогрівання є неприйнятними, обирають біологічний метод протидії.
Він полягає у використанні певних хижих видів комах-ентомофагів, зокрема кліщів Amblyseius cucumeris і Amblyseius swirskii, які живляться личинками трипсів першого й другого віку, та клопів Orius з родини Anthocoridae, що їдять не лише личинок, а й дорослих особин шкідника. Найкраще заселяти їх у теплиці заздалегідь і комплексно.
Для контролю популяції шкідника у відкритому ґрунті використовують кілька запобіжних методів. Насамперед це сині пастки (трипсів виду Frankliniella occidentalis дуже приваблює синій колір); своєчасне скошування дикорослих трав на прилеглих до ланів територіях, особливо навесні, коли розвивається перше покоління шкідника; обробка зон виявлення комахи інсектицидними (біологічними або хімічними) засобами.
Найнадійніший ЗЗР хімічного складу (з абамектином), що знищує шкідника – інсектицид «Вертимек», яким обробляють рослини тричі (найкраще у бакових сумішах зі «Спінтором»), через тиждень.
Найбільш безпечним та ефективним у знищенні трипса є природний біоінсектицид спіносад, що виробляється ґрунтовими бактеріями Saccharopolyspora spinosa. Він входить до складу препарату «Спінтор 240 SC». Цей засіб вражає нервову систему комахи, і через кілька годин шкідник припиняє рухатись і живитись. Інсектицид призначений для захисту овочевих культур і квітів у закритому ґрунті. Обробляють ним рослини двічі або тричі, з інтервалом 7–10 днів.
Поділитись в соцмережах:
