Зерноїд азійський або зерноїд азійський багатоїдний (Callosobruchus analis) – вид комах з підродини Зерноїди (Bruchidae), родини Листоїди (Chrysomelidae), ряду Твердокрилі (Coleoptera), класу Комахи (Insecta). У 1781 році з’явився його перший науковий опис під назвою Bruchus analis, автором якого став один із засновників світової ентомології, данський науковець Йоганн Християн Фабрицій.
Зерноїд азійський є небезпечним шкідником бобових культур як у полі, так і в місцях зберігання. У багатьох країнах оголошений карантинним об’єктом. Він пошкоджує чимало культурних рослин родини Бобові (Fabaceae), зокрема нут звичайний або турецький горох (Cicer arietinum), сою звичайну (Glycine max), сочевицю звичайну (Lens culinaris), горох (Pisum), квасолю (Phaseolus), біб (Vicia faba), каян або голубиний горох (Cajanus), види з роду Вігна (Vigna), серед яких – вігна промениста або маш (Vigna radiata).
Вид Callosobruchus analis походить з тропічних регіонів Африки й Азії. Найбільш поширений шкідник у країнах, де вирощують високі врожаї їстівних бобових, таких як Індія, Гана та Індонезія. Міжнародна та міжконтинентальна торгівля зернобобовими посприяла розширенню ареалу цієї комахи до майже всіх континентів світу. Нині зерноїд азійський зустрічається також у Південній та Центральній Америці, на півночі Австралії та в Малій Азії. На території України його поки що не виявлено.
-
Шкодочинність азійського зерноїда
Личинки азійського зерноїда розвиваються всередині насінин і повністю виїдають їхній вміст. Найбільшої шкоди завдають врожаю зернобобових культур на складах та в зерносховищах, куди потрапляють у бобах.
Оскільки цей вид зерноїдів насамперед є шкідником запасів, його поширення відбувається переважно пасивним шляхом. Тобто комаха потрапляє до інших країн разом з імпортованими продуктами, а не внаслідок самостійної міграції.
-
Опис зерноїда азійського
Зерноїд азійський – жук невеликого розміру, до 3–4 мм завдовжки. Самки зазвичай довші за самців приблизно на 0,35 мм, а їх ширина становить в середньому 2,16 мм, тоді як у самців — 2,02 мм. Імаго мають овальну форму тіла. Основне забарвлення – червонувато-коричневе. На надкрилах жуків є чорні видовжені плями, оточені білими щетинками. На спинному боці самок помітні темні смуги.
Черевце в жуків чорного кольору, а вкорочені надкрила з добре помітними поздовжніми борозенками (10 шт.) мають світле забарвлення. Щиток щільно вкритий світлими щетинками. У задній частині надкрил часто можна спостерігати темну пляму.
Яйце еліпсоїдної форми, загострене з одного кінця, завдовжки до 0,7 мм. Воно приклеюється до поверхні насінини липким секретом.
Личинка біла, вигнута. У молодшому віці довжина її не перевищує 1 мм, а в старшому сягає 4 мм.
Лялечка молочно-біла, завдовжки до 2,5 мм.
У північно-західних регіонах Індії зерноїд азійський встигає дати до 9–10 поколінь на рік.
-
Спосіб існування зерноїда азійського
Зимує зерноїд азійський у стадії личинки. За температури довкілля, наближеної до +33°С, розвиток її триває від 11 днів у насінні гороху до 17 днів у насінні бобів.
Дорослі жуки здатні літати. Найбільшу активність виявляють у найспекотніший час доби. Саме тоді імаго знаходять ділянки, де вирощуються зернобобові культури.
Запліднені самки відкладають яйця на стулки бобів. Плодючість зерноїда азійського становить в середньому близько 80 яєць. Ембріональний розвиток комахи триває близько двох тижнів, після чого відроджені личинки проникають всередину насінин, де продовжують живитися їхнім вмістом.
Личинки у своєму розвитку проходять 4 стадії і зрештою заляльковуються у насінині. Внаслідок метаморфози з лялечки виходить повністю розвинений жук, який прогризає собі шлях з насінини і виходить назовні.
-
Карантинні заходи
Ввезення в Україну насіння зернобобових культур дозволяється лише після дозволу інспекції з карантину рослин. У пунктах ввезення фахівці фітосанітарної служби проводять обов’язковий і ретельний огляд всієї продукції й тари. Під час огляду особливу увагу звертають на наявність невеликих округлих плям в оболонці насінин, що просвічуються. Такі «віконця» є першою ознакою присутності в зернах шкідників-зерноїдів. У разі виявлення комах їх збирають у пробірки та відправляють до карантинної лабораторії для ідентифікації.
У складських приміщеннях підприємств, що займаються заготівлею, зберіганням та переробкою бобових, також проводиться щомісячне (літнього часу) обстеження з метою виявлення зерноїдів. В осінньо-зимовий період огляд складів проводиться поквартально.
Особливо уважно зерносховища оглядають безпосередньо перед закладанням насіння на зберігання. У разі виявлення комах, їх негайно надсилають у спеціальну лабораторію для визначення конкретного виду зерноїда. На суб’єкт господарювання накладається карантинне обмеження, а пошкоджене шкідником зерно використовується виключно з технічною метою.
Для захисту рослин від зерноїда азійського вдаються до наведених нижче профілактичних заходів:
- урожай бобових культур збирають у найбільш стислий термін;
- після завершення жнив необхідно ретельно зібрати всі рослинні рештки;
- безпосередньо перед закладанням зерна у сховища слід ретельно оглянути приміщення, токовища та складське обладнання задля виявлення шкідників;
- аби запобігти зараженню зерна личинками зерноїда, у всіх складських і виробничих приміщеннях потрібно підтримувати чистоту та порядок.
У разі знаходження азійського зерноїда, насіння (в повному обсязі) обробляють фумігантами, що містять бромистий метил або фосфін. Для локалізації осередків поширення шкідника у складах та сховищах використовують контактні пестициди (наприклад, «Актеллік», «Актара», «Простор» тощо.
Нехімічним засобом знищення шкідника є охолодження (тримання у морозильних камерах) насіння та продуктів його переробки.
Поділитись в соцмережах:
