Златка ясенева смарагдова вузькотіла (Agrilus planipennis) – невеликий жук з родини Златки (Buprestidae), небезпечний карантинний шкідник, який є загрозою для лісового та сільського господарства, а також може завдавати суттєвої шкоди міським зеленим насадженням.
Комаха живиться камбієм переважно різних видів ясена, а також споріднених з ним дерев (в’язу, окремих видів горіха та деяких декоративних рослин).
Природний ареал вузькотілої смарагдової ясеневої златки – Корейський півострів, північно-східні та центральні регіони Китаю, а також Тайвань, Японія, крайній схід Монголії та Приморський край.
В Україні цей жук вперше офіційно зареєстрований у вересні 2019 року, в Луганській області, на території площею 13,3 га. З того часу шкідник поступово збільшує свою присутність у регіоні. Так, у 2020 році площа, заселена вузькотілою смарагдовою ясеневою златкою, досягла 536,8 га, а лише через рік становила вже 1000 га. Приблизно в той же період жука виявлено в Харківській області, на площі 177,8 га.
За даними Держпродспоживслужби, у 2023 році присутність представників цього виду зафіксована вже на території трьох областей (Луганської, Харківської та Київської), на загальній площі 1211,7 га. Найбільша територія, окупована шкідником, знаходилась на Луганщині, її площа становила 1005 га.
На сьогодні вузькотіла смарагдова ясенева златка занесена до списку А-1 Переліку регульованих шкідливих організмів в Україні.
Опис комахи
Дорослі жуки ясеневої златки сягають завдовжки від 8 до 15 мм, а їхня ширина становить приблизно 1,6–2 мм. Тіло комахи має зеленкувато-бронзове забарвлення з фіолетовим полиском. За формою воно вузьке, видовжене, ззаду клиноподібне. Верхня частина черевця, яка зазвичай прихована під крилами, має яскраво-червоний колір.
Активний літ дорослих жуків починається у середині травня. Життєвий цикл самців обмежується двома тижнями, а самки живуть до трьох тижнів.
Поведінка комах стає активною від 6 години ранку і до 8 години вечора. У цей час вони живляться листям, пошкоджують паренхіму, а вночі та в негоду ховаються в кроні дерев.
Завдяки своїм крилам імаго ясеневої златки здатні самостійно долати відстані до 1–1,5 км у пошуках партнера чи кормового об’єкта.
Запліднені самки відкладають яйця по одному в тріщини кори на ясені. Розмір яйця – близько 1 мм. Плодючість жіночої особини становить від 60 до 90 яєць. Спершу яйце має біле забарвлення, але з подальшим розвитком стає червонувато-коричневим.
Приблизно через два тижні після відкладання яєць, з них вилуплюються личинки й одразу починають пробурювати стовбур ясеня. Вони прогризають кору, проникають у камбій та починають живитися рослинною тканиною. Глибина проникнення личинок у деревину сягає 3 см. Під час свого живлення вони прокладають під корою довгі, звивисті ходи-тунелі, які поступово заповнюють своїми екскрементами.
Довжина дорослих личинок становить від 26 до 32 мм. Досягши IV віку, вони припиняють живлення, вигризають у корі чи заболоні невелику камеру, після чого переходять у стадію передлялечки. Там же комахи й зимують, а навесні наступного року перетворюються на лялечок.
У травні з лялечок відроджуються жуки нового покоління. Щоб вийти назовні, вони прогризають у корі отвори характерної D-подібної форми шириною 3–4 мм.
За сезон ясенева вузькотіла смарагдова златка встигає забезпечити лище одне покоління потомства.
Ознаки пошкодження дерев златкою
Встановити присутність личинок вузькотілої ясенової смарагдової златки всередині дерев на ранній стадії заселення практично неможливо, оскільки зовні рослини не мають жодних ознак ураження. Зазвичай перші симптоми з’являються лише через один-два роки, коли гілки й листя дерев починають ніби безпричинно в’янути та всихати.
За високої чисельності шкідників загибель саджанців і молодих дерев настає вже на другий-третій рік.
У разі заселення великих дерев, ознаки присутності личинок вузькотілої ясенової смарагдової златки можуть не спостерігатися впродовж декількох років. Увагу привертає лише те, що рослини поступово слабшають, їх крона розріджується, а в нижній частині стовбура та на скелетних гілках активно формуються вторинні пагони.
На третій рік присутність шкідників усередині дерева вже підтверджується кількома ознаками: штамб дерева розтріскується, з’являються численні вихідні D-подібні отвори в місцях виходу імаго назовні.
Заходи протидії шкіднику
Врятувати пошкоджені вузькотілою ясеневою смарагдовою златкою дерева неможливо. Єдине, що може зупинити активне поширення шкідника – вирубування та знищення заражених рослин. Заселені личинками рослини зрізають біля основи стовбура, одразу ж подрібнюють і спалюють.
З метою профілактики необхідно регулярно перевіряти можливу присутність дорослих жуків на деревах та оглядати стовбури, аби вчасно помітити на них вихідні отвори, прогризені імаго ясеневої златки. Знайшовши шкідника, слід негайно сповіщати про це територіальну карантинну службу.
Суворо забороняється вивозити деревину уражених жуком дерев з карантинних зон, а також висаджувати нові ясеневі дерева на заселених смарагдовою вузькотілою златкою територіях. У таких місцях потрібно обирати для посадки інші породи дерев.
Поширюється вузькотіла смарагдова златка разом із посадковим матеріалом, тарою, а також із заселеними личинками дровами. Також за рік популяції шкідника здатні самостійно мігрувати на відстані від 1 до 20 км.
Щоб ефективно протидіяти вузькотілій ясеневій смарагдовій златці, важливо вчасно виявляти її личинок, ще на стадії первинного заселення дерев. У такому разі можна спробувати перешкодити їх подальшому поширенню, особливо якщо йдеться про найбільш цінні екземпляри дерев.
Для знищення личинок використовують інсектициди з діючою речовиною динотефуран та імідоклоприд. Їх вводять безпосередньо у стовбур дерева або вносять у ґрунт під ним. Проте для обробки значних площ, зайнятих ясенем, такий метод непридатний через свою складність і високу вартість.
На батьківщині вузькотілої ясеневої смарагдової златки як дорослих жуків, так і личинок знищують природні вороги, відсутні в нових місцях оселення шкідника. Сьогодні в США та Канаді науковці працюють над інтродукцією кількох видів комах-паразитоїдів з родини Їздців-іхневмонід (Ichneumonidae), личинки яких паразитують на личинках вузькотілої ясеневої смарагдової златки. Тому є сподівання, що невдовзі лісові господарства отримають можливість протидіяти шкіднику ефективним та безпечним біологічним методом.
Поділитись в соцмережах:
