Законопроект про захист малих виробників харчових продуктів може негативно відбитись на здоров’ї українців.
Сьогодні в парламенті зареєстровано законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав операторів ринку харчових продуктів, в управлінні яких перебувають малі потужності» № 2230 від 04.10.2019 від народних депутатів партії «Слуга народу».
Автори даного проекту пропонують, аби вимоги щодо застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), не поширювалися на малі потужності*. Простіше кажучи, дрібні виробники продуктів харчування не повинні будуть дбати, аби їхня продукція відповідала вимогам НАССР щодо безпеки та якості (виключення робиться лише для тимчасових МАФів: кіосків, павільйонів, торговельних лотків).
«З одного боку, така ініціатива викликана, аби зменшити фінансове навантаження на малий бізнес. Але при цьому про продовольчу безпеку для населення абсолютно ніхто не думає! – акцентує голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар. – Хоча доречно було б, навпаки, підтримати бізнес, і в першу чергу малий, і допомогти з боку держави у впровадженні на своїх потужностях вимог НАССР»
Наступні 5 років малі виробники харчових продуктів не відповідатимуть за їхню якість
Даним законопроектом також пропонують протягом наступних 5 років дозволити малим потужностям взагалі не виконувати обов’язки щодо дотримання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів!
Зокрема, це пункт 2 частини другої статті 20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», який покладає цілу низку обов’язків на операторів ринку, в т. ч. і малі потужності, а саме:
1) забезпечувати дотримання вимог цього Закону щодо гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу;
2) розробляти, вводити в дію та застосовувати постійно діючі процедури, що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, а також забезпечувати належну підготовку з питань застосування постійно діючих процедур, що базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, осіб, які є відповідальними за ці процедури, під час виробництва та обігу харчових продуктів;
3) надсилати компетентному органу повідомлення у випадках, передбачених частинами третьою – п’ятою цієї статті, і отримувати експлуатаційний дозвіл у випадках, передбачених цим Законом;
4) реєструвати потужності у випадках, передбачених цим Законом;
5) забезпечувати виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів;
6) забезпечувати простежуваність та надавати інформацію, передбачену статтею 22 цього Закону;
7) вилучати та/або відкликати у встановлених законом випадках харчові продукти, які перебувають в обігу, якщо встановлено, що ці продукти можуть спричинити шкідливий вплив для здоров’я людини;
8) забезпечувати безперешкодний доступ державних інспекторів, які здійснюють державний контроль, до потужностей під час роботи цих потужностей та дозволяти відбір зразків об’єктів санітарних заходів на зазначених потужностях, а також надавати на вимогу державного інспектора документи, необхідні для здійснення державного контролю;
9) компенсувати відповідно до закону шкоду, заподіяну споживачам внаслідок споживання харчового продукту, якщо судом буде доведено причинно-наслідковий зв’язок між цією шкодою і діяльністю та/або бездіяльністю оператора ринку, крім випадків, установлених законом.
«Тобто, як бачимо, малі виробники харчових продуктів наступні 5 років будуть абсолютно позбавлені будь-якої відповідальності за їхню якість: вони мають право не надавати споживачеві інформацію про походження продукції (простежуваність), не знімати з продажу неякісний товар, можуть не допускати санітарні служби до перевірок та не надавати їм зразки своєї продукції для аналізу, і навіть не відшкодовувати лікування людині, якщо вона отруїться її продуктом. Це абсолютно безвідповідальне рішення!
Безумовно, потрібно полегшувати умови діяльності для малого бізнесу, але не ціною здоров’я українців!» – впевнена Ірина Паламар.
*Довідково:
Малі потужності – згідно з Законом України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» – це потужності, які постачають харчові продукти кінцевому споживачу, мають не більше ніж десять осіб робочого персоналу, займають площу не більше ніж 400 кв. м, або потужності, які не постачають харчові продукти кінцевому споживачу та мають не більше ніж п’ять осіб робочого персоналу.
Поділитись в соцмережах:
