На початку наступного року має бути відновлене Міністерство аграрної політики. Таку заяву зробив прем’єр міністр України Денис Шмигаль 16 грудня під час засідання Кабінету Міністрів України. А вже наступного дня був навіть призначений очільник міністерства.
Міністерство, що опікувалося аграрною сферою, в тій чи іншій формі, існувало в Україні ще з 1946 року, а до того майже три десятиліття відповідні функції виконував Народний комісаріат землеробства. У незалежній Україні профільне міністерство діяло до вересня 2019 року, коли було ухвалене рішення про об’єднання його з Мінекономіки.
Ще тоді ліквідація міністерства викликала потужну хвилю критики з боку ряду експертів ринка, народних депутатів і сільгоспвиробників. Прохання повернути цей орган почали надходити до Уряду й Президента. У 2020 році неодноразово виникали повідомлення про те, що, начебто, міністерство буде відновлене найближчим часом. Але далі розмов справа не просувалася.
І ось – цього разу обіцянка прозвучала на рівні прем’єр-міністра. За його словами, уряду потрібна ефективна державна політика у сфері АПК.
Проте, аграрні експерти вже висловлюють сумніви з приводу термінів, в які реально запрацює відновлене МінАПК. Адже у щойно прийнятому Держбюджеті на наступний рік вони не знайшли окремого рядка про виділення коштів на фінансування цього міністерства. Очевидно, пізніше щодо цього будуть внесені зміни до бюджету. Але процес їх прийняття може затягнутися.
Водночас, 17 грудня Верховна Рада України проголосувала за призначення Романа Лещенка, який дотепер очолював Держгеокадастр, міністром аграрної політики та продовольства України. За його кандидатуру віддали свої голоси 242 нардепи. Отже, міністра вже маємо, і тепер галузь чекає якнайшвидшого початку роботи міністерства.
З не меншим напруженням чекали аграрії й звістки про затвердження обсягів держпідтримки АПК. Нарешті була ухвалена сума у 4,5 млрд грн, що на півмільярда більше, ніж передбачалося держбюджетом на 2020 рік. Утім, аграрії вважають, що цих коштів буде недостатньо.
Ще в жовтні Комітет з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради України запропонував удвічі збільшити дотації галузі – до 8,4 млрд грн, що становило б 1% аграрного ВВП. Така сума була запропонована не випадково. У 2016 році змінами до Бюджетного кодексу було передбачено, що на підтримку аграрному сектору з Держбюджету мають щорічно спрямовувати суму, не меншу за 1% випуску продукції у сільському господарстві. Кілька років цього положення більш-менш дотримувалися. Проте, в листопаді 2019 року були прийняті чергові зміни до Бюджетного кодексу, згідно з якими така підтримка передбачена вже на рівні не більше 1% випуску продукції у сільському господарстві. Таким чином, напевне, зважаючи на нестачу коштів у бюджеті, суми підтримки аграрному сектору обмежили законодавчо. Але навіть за таких вимог законодавства, суму можна було б збільшити до максимальної, що й пропонував профільний комітет Верховної Ради.
Деякі експерти аграрного ринку вважають, що ухвалені 4,5 млрд грн не покриють навіть половини потреб галузі у державній підтримці, і що сума має навіть перевищувати 1% сільськогосподарського ВВП. Вони впевнені, що АПК – саме та галузь, яка дуже добре реагує на вкладені в неї кошти й повертає їх значно більше.
Нагадаємо, що Міністерство розвитку економки, торгівлі та сільського господарства України пропонує підтримувати сільгоспвиробників у найближчі три роки за сімома програмами.
Також 17 грудня Верховна Рада 255 голосами «за» ухвалила у другому читанні важливий законопроєкт, що стосується аграрної галузі, – «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції». Ним передбачене зниження ставки ПДВ для певних видів продукції сільського господарства з 20% до 14%. Зміни стосуються «постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими товарними позиціями»: велика рогата худоба, жива; свині, живі; молоко незбиране; пшениця; жито; ячмінь; овес; кукурудза; соєвi боби; насiння льону; насiння свирiпи та ріпаку; насiння соняшнику; насiння та плоди iнших олiйних культур; цукрові буряки.
У пояснювальній записці автори законопроєкту відмічали, що «прийняття зазначеного Закону сприятиме підтримці сільгосптоваровиробництва в Україні, залученню інвестицій, оновленню основних фондів підприємств, підвищенню конкурентоспроможності вітчизняного сільського господарства, ліквідації поширених схем ухилення від оподаткування, захисту від необґрунтованого податкового навантаження на операції з постачання або продажу сільськогосподарської продукції, а також виведенню значної частини економіки з тіні».
Проте, ще до прийняття закону звучала і його критика. Зокрема, певна частина виробників вважає, що з часом зниження ставки ПДВ негативно вплине на умови інвестування в галузь, на економічну ситуацію в країні в цілому, замість детінізації галузі, навпаки, збільшить частку тіньового бізнесу в аграрній сфері, тощо.
Отже, як бачимо, у вітчизняній аграрній сфері відбуваються зміни, а чи будуть вони для галузі на краще, відчуємо вже незабаром.
Поділитись в соцмережах:
