Колекційне насіння Національного генетичного банку рослин України перевезене з Харкова в безпечне місце. Про це повідомили в Міністерстві аграрної політики та продовольства.
Загроза втратити Національний генетичний банк рослин з’явилася в перші місяці повномасштабної війни, розв’язаної рф проти України. Навесні 2022 року внаслідок ворожих обстрілів і бомбардувань було знищено частину насіння, яке готували до сівби для планового поновлення колекції, а також посівного матеріалу, з яким працювали селекціонери. Насіння згоріло разом із зруйнованими приміщеннями дослідно-селекційного господарства в Харківській області.
На щастя, основна частина генетичного банку тоді перебувала у сховищі, розташованому в Харкові, і не постраждала.
Утім, Харков тоді також зазнавав ворожих атак, продовжуються вони й зараз. Тож небезпека знищення унікальної наукової колекції залишається. Тому було ухвалене рішення перевезти її в безпечне місце.
Вже невдовзі після того, як відбулося руйнування приміщень в дослідному господарстві, були розпочаті консультації між українськими й зарубіжними науковцями щодо того, яким чином не допустити втрати генетичного банку. І нещодавно, за допомогою Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) та Європейського Союзу, колекція була перевезена на захід України.
– Коли конфлікт загострився, вчені з усього світу звернулися до Секретаріату Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, щоб заявити про загрозу втрати головної національної колекції насіння України, що знаходиться в Харкові, – сказав Кент Ннадозі, секретар Міжнародного договору ФАО про генетичні ресурси рослин для виробництва продовольства і ведення сільського господарства. – Ця унікальна колекція має глобальну цінність для майбутнього продовольчої безпеки та сталого сільського господарства, і якщо вона буде втрачена, то буде втрачена назавжди.
Така оцінка не є перебільшенням. Адже в Національному генетичному банку зібрано понад 150 тисяч зразків насіння 544 видів сільськогосподарських культур, а загалом представлено більше 1,8 тисяч видів рослин. Особливу цінність мають 39 тисяч зразків походженням з України. Серед них є насіння старовинних сортів, генетичний матеріал яких унікальний і не існує більше ніде в світі. За оцінками вчених, збереження українських колекцій пшениці, тритикале, ячменю, гороху, нуту, кормових культур помірного поясу та соняшнику є критично важливим для світового рослинництва.
Щоб зберегти сільськогосподарську спадщину України, ФАО та ЄС об’єднали зусилля для переміщення колекції в безпечне місце на заході України, на відстань понад тисячу кілометрів.
Перевезти генетичний матеріал було не так просто, як може здатися. Адже зразки ні в якому разі не можна переплутати, а під час транспортування мають бути забезпечені умови, в яких насіння не зіпсується. Тому участь у складній операції взяли кілька українських державних органів і установ, в тому числі – Національна академія аграрних наук України, Міжнародний договір про генетичні ресурси рослин та Глобальний трастовий фонд з різноманіття сільськогосподарських культур. Їх співробітники провели каталогізацію колекції та організаційні роботи із забезпечення логістики.
Але переміщенням Національного генетичного банку робота з його збереження не завершилася. На жаль, українська колекція існує в одному екземплярі, хоча міжнародна практика передбачає дублювання таких збірок і зберігання їх не менше, ніж у двох місцях.
Одним із таких місць обов’язково має бути Всесвітнє сховище насіння, розташоване в горах на острові Шпіцберген. Воно створене для збереження генофонду культурних рослин всього світу. Якщо в себе на батьківщині він виявиться знищеним через природні катастрофи, війни тощо, відновити види й сорти можна буде, взявши насіння, заховане на Шпіцбергені.
Всесвітнє сховище розраховане на 4,5 млн одиниць зберігання, в кожній з яких – 500 насінин. Поки що воно заповнене приблизно на третину. Українського насіння там дуже мало: в 2010 році на Шпіцберген відправили 2633 зразки зернових та зернобобових культур, пізніше додали ще. Зараз генетичного матеріалу рослин з нашої країни у північному сховищі трохи більше 4 тисяч зразків. Зважаючи на загальний обсяг української колекції, це, звісно, краплина в морі, і решта насіння досі не продубльована.
Утім, нині з’явилася можливість виправити становище. За фінансової підтримки ЄС, ФАО, Міжнародний договір про генетичні ресурси рослин та Трастовий фонд з різноманіття сільськогосподарських культур допомагають НААН у розробці та впровадженні плану довгострокового збереження та безпечного відтворення генетичних ресурсів. Сюди входить і зберігання у Всесвітньому сховищі насіння, куди у майбутньому планується відправити дублікати зразків колекції. Також розпочато будівництво додаткового сховища на заході України.
– Ця діяльність спрямована на захист і охорону української системи генетичних ресурсів рослин та її раціональне й ефективне відновлення, – говорить Крістіан Бен Хелл, керівник сектору сільського господарства Представництва ЄС в Україні. – Хоча колекція зараз розміщена в безпечному місці, необхідна подальша робота для забезпечення сталого рішення в довгостроковій перспективі. Це також передбачає вдосконалення інформаційної системи генетичних ресурсів рослин за допомогою сучасної ІТ-підтримки.
За словами голови офісу ФАО в Україні П’єра Вотьє, ініціатива, яка реалізується за підтримки організації, «робить важливий внесок у забезпечення майбутнього виробництва продовольства та стійких засобів до існування в Україні, а також підтримує критично важливу роль, яку вона відіграє для глобальної продовольчої безпеки».
Тож для порятунку українських генетичних ресурсів об’єдналося чимало організацій. Так, Північна рада та Європейська кооперативна програма з генетичних ресурсів рослин надали невідкладну допомогу Національному генетичному банку на ранньому етапі роботи з його збереження. Зараз широке коло партнерів об’єднує зусилля з ФАО, Міжнародним договором про генетичні ресурси рослин та Трастовим фондом з різноманіття сільськогосподарських культур з метою забезпечення скоординованих дій для збереження сільськогосподарської спадщини України.
Вітчизняні науковці та їх іноземні колеги сподіваються, що програму порятунку буде успішно втілено, завдяки чому унікальні генетичні ресурси нашої країни і надалі служитимуть продовольчій безпеці як України, так і світу.
Поділитись в соцмережах:
