Зміни законодавства ЄС щодо використання засобів захисту рослин вимагають оперативного реагування. Адже через заборону в Європі хлорпірифосу та хлорпірифос-метилу можуть зазнати збитків українські виробники зерна.
За результатами проведеного науковцями Інституту аграрної економіки опитування, компанії-експортери українських зернових і олійних культур не будуть закуповувати продукцію рослинництва врожаю 2020 року, що містить залишки хлорпірифосу та хлорпірифос-метилу. Про це поінформував науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», кандидат економічних наук Артем Педорченко.
– Це пов’язано зі змінами законодавства Європейського Союзу, що стосуються заборони використання інсектицидів з діючими речовинами хлорпірифос та хлорпірифос-метил, які набули чинності у лютому 2020 року, – пояснив експерт.
За його словами, в Україні препарати, виготовлені на основі цих речовин, активно використовують як інсектициди для обробки посівів більшості культур та для дезінсекції приміщень зернових складів. Проте вони негативно впливають на здоров’я людини.
– Згідно з новими європейськими нормами, забороняється ввезення до країн ЄС агропродукції – ячменю, кукурудзи, пшениці, інших зернових та олійних культур, яка містить залишки хлорпірифосу та хлорпірифос-метилу, що перевищують 0,01 мг/кг, – зазначив науковець.
Щоб запобігти зменшенню обсягів поставок українського збіжжя до країн – членів ЄС, які мають значну частку в структурі експорту агропродукції України, вітчизняним сільгосптоваровиробникам слід враховувати нові вимоги європейського законодавства при плануванні обробки полів, а також місць зберігання сільгосппродукції, підсумував Артем Педорченко.
Інститут аграрної економіки
Поділитись в соцмережах:
