У ніч з 30 на 31 березня Верховна Рада України на позачерговому засіданні прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення». Відповідно до нього, з 1 липня 2021 року в Україні запрацює ринок землі.
За повідомленням Інформаційного управління Апарату Верховної Ради України, відтепер у новій редакції викладено ст. 130 і 131 Земельного кодексу. Це відрегулювало питання щодо того, хто може набувати право власності на земельні сільськогосподарського призначення в Україні. До цього списку увійшли: громадяни України; юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади; територіальні громади; держава.
Крім того, таке право власності можуть набувати банки, але лише в порядку звернення стягнення на земельні ділянки сільгосппризначення як на предмет застави. При цьому такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності.
Одне з питань земельної реформи, що викликало широку дискусію в країні, – можливість купувати українську землю іноземцями. Новий закон ставить крапку в цій дискусії й забороняє іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.
Залишається можливість змінити це положення закону шляхом референдуму. Утім, навіть якщо на референдумі громадяни проголосують за відкриття продажу земель сільгосппризначення іноземним громадянам, закон вже зараз передбачив низку обмежень на це. У ньому наведений чималий список тих, хто і в цьому випадку не зможе володіти українською землею. Зокрема, за будь-яких умов забороняється набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом; особами, які належать або належали до терористичних організацій; юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є іноземні держави, тощо.
Врегульоване ще одне важливе питання – кількість землі, яка може належати одній особі. Так, загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина не може перевищувати десяти тисяч гектарів. Таке ж обмеження введено й для юридичних осіб.
Водночас, закон встановлює, що до 1 січня 2024 року громадяни України можуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею до 100 га. Це обмеження не поширюється на земельні ділянки, набуті у власність до набрання чинності цим положенням.
Юридичні особи до 1 січня 2024 року не можуть бути покупцями земель сільськогосподарського призначення.
Заборонено продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності. Утім, громадяни, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної та комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства, а також орендарі земельних ділянок, які набули право оренди землі шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до 2010 року, мають право на викуп таких земельних ділянок у власність з розстрочкою платежу до десяти років за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці таких земельних ділянок, без проведення земельних торгів.
Також не можуть бути продані ділянки на тимчасово окупованій території, проте, їх можна отримати у спадок.
Купівля-продаж землі має відбуватися лише шляхом безготівкових розрахунків. До 1 січня 2030 року ціна продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), не може бути меншою за їх нормативну грошову оцінку.
За цей законопроект проголосували 259 народних депутатів, проти – 24, утрималися – 3, не голосували – 29. При цьому найбільше голосів «за» – 206 – дала фракція політичної партії «Слуга народу». Також за нього віддали свої голоси 23 депутати з фракції партії «Європейська солідарність», 13 – з «Голосу», 12 – з депутатської групи «Довіра» і 5 позафракційних депутатів. Водночас, за цей законопроект не проголосував жоден депутат з фракцій політичних партій «Опозиційна платформа – За життя» і «Батьківщина», а також депутатської групи «За майбутнє».
Перш ніж прийняти цей закон у другому читанні, депутатам довелося розглянути 4018 правок, внесених після його прийняття у першому читанні 13 листопада 2019 року. Своєрідний «марафон» з розгляду правок тривав у Верховній Раді майже два місяці – з 6 лютого 2020 року.
Ухвалення рішення про обіг земель сільськогосподарського призначення було однією з умов для продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом.
Поділитись в соцмережах:
