Ряд громадських природоохоронних організацій спільно з інспекторами Держекоінспекції провели антибраконьєрський рейд в київській акваторії. За дві години рейду було вилучено з води 14 раколовок, 11 ятерей, 26 сіток по 25 метрів кожна, а так само 4 мережі по 75 метрів. Якщо таке твориться прямо під «вікнами» Верховної Ради і Кабміну, то що говорити про якість охорони рибних ресурсів далеко від столиці?
Риби в вітчизняних водоймах стає все менше. За твердженням вчених, якщо не припиниться нераціональне використання рибних ресурсів, що межує зі злочином, то до 2050 року риба в річках зникне. За твердженням Асоціації рибалок України головною причиною зниження чисельності риб’ячих зграй є браконьєрство, яке за останні роки набуло катастрофічних масштабів. Якщо в 1991 році затримали 18 тисяч рибних браконьєрів, то у 2018 кількість порушників зросла до 114 тисяч. Статистика стверджує, що тільки 10 – 15% від усіх порушень на водоймах розкривається.
Причиною такого сплеску знищення риби стала небачена за масштабами корупція в рибному відомстві. Сьогодні рибоохорона перетворилася в помічника вбивства водойм та надихає браконьєрів на злочин. З різних куточків країни приходять повідомлення про затримання співробітників рибоохорони, викритих у корупції. Якщо порівнювати з 1991 роком, то в наших річках найпоширенішого промислового виду риби – ляща залишилося не більше 25%, щуки, сазана – 15%, судака, сома, чехоні – від 8 до 10%.
Промисловий вилов риби у внутрішніх водоймах сьогодні потрібен тільки рибоохоронним структурам, які «присмокталися» до вітчизняного рибного ресурсу. Він ніякої економічної користі для країни не дає. У 2018 році ми спожили 410 тисяч тонн рибної продукції. В той же час у внутрішніх водоймах було виловлено 20,7 тисяч тонн риби … Так невже через 5% від загального споживання потрібно остаточно вбити всю рибу в наших водоймах?
Громадськість з надією чекала обіцяної реформи в рибоохоронному відомстві. Вірили, що, можливо, припиниться й піде в минуле незадовільна робота рибінспекції, про яку складали анекдоти. Сподівалися на прихід нових людей в галузь, які зможуть навести порядок на наших водоймах.
Але все сталося навпаки… У рибну галузь прийшли випадкові та непідготовлені люди, які часом не можуть відрізнити карася від щуки. Сьогодні близько 80% всіх обласних начальників управлінь рибоохорони – це колишні міліціонери, прокурори, податківці, які не пройшли переатестацію на колишній роботі. З якою метою вони прийшли в рибну галузь? Відповідь очевидна: розкрадати рибний ресурс, що залишився. Завдяки такому стану справ водойми країни сьогодні перебувають у критичному стані. А некомпетентність керівництва рибного відомства поставила на коліна вітчизняну галузь.
Еталоном перетворень в рибоохороні повинен був стати Київський рибоохоронний патруль. Він і став, як стверджують рибалки… прикладом тотальної корупції, повного розвалу галузі некомпетентними керівниками. За словами промисловиків, сьогодні всі рибалки і рибоводи обкладені даниною.
Київське і Канівське водосховище уздовж і поперек перегороджені сітками. Один рибальський човен виставляє більше 40 сіток по 75 метрів кожна. На Київському морі працює 37 рибопромислових підприємств. В середньому на кожному з них приблизно два сейнери та 4 – 6 баркасів. Тобто щодня на Київському водосховищі рибалки використовують близько тисячі кілометрів сіток… У риби просто немає шансів уціліти від такого тотального проціджування водойми… Рибалки стверджують – щоб відпрацювати данину, яку вони платять рибоохороні, вони змушені йти на порушення, а то й злочин: збільшуючи дозволений кілометраж сітей, виставляючи сітки з мікро-вічком, ловлять загоном, волоком, тралом. Після таких ловів у водоймі залишається тільки мушля на дні. Через тотальний вилов молодняка риби річки позбавляються майбутнього. Риби в річках все менше, а запити чиновників від рибоохорони все збільшуються …
Плюс до цього браконьєри, які багатокілометровими сітями виловлюють рибу при пособництві рибоохорони. Браконьєрський вилов давно зрівнявся за обсягом з офіційним виловом, і сьогодні становить близько 80 тисяч тонн риби. Це говорить про те, що кожен день браконьєри з наших водойм виловлюють 302 тонни риби. За неофіційними даними тіньовий рибний ринок складає близько 4 – 5 млрд грн.
Про ефективність роботи нового рибного патруля можна судити на прикладі столиці і області: протягом 2017 року посадовими особами Київського рибоохоронного патруля було нараховано збитків на суму 2 009 820 грн. Сума штрафів, виписаних Київським рибоохоронним патрулем, становить 520 221 грн. При цьому сума нарахованих збитків, яка стягнута з порушників, становить всього 99 887 грн., що складає 4,9% від суми нарахованих збитків, а штрафів – 185 164 грн., тобто 35,5% від суми виписаних штрафів. Зате на утримання Київського рибоохоронного патруля державою було витрачено понад 19,5 млн. гривень. У 2018 році ця ситуація виглядає ще сумніше … Питання: так в чому сенс від такої роботи?
Не підготовлена ні законодавчо, ні нормативно «реформа» завдала величезної шкоди державі на сотні мільйонів гривень. А процвітаюча корупція знищує вітчизняну рибну галузь зсередини. Імітація реформи не досягла мети й не виробила новий прозорий, сучасний механізм розвитку галузі.
Прес-служба Асоціації рибалок України
Поділитись в соцмережах:
