Цілком зрозуміло, що головним завданням будь-якого тваринника є досягнення максимально можливого рівня цільової продуктивності від поголів’я своєї ферми. Своєю чергою, продуктивність сільськогосподарських тварин залежить від кількох факторів, основними з яких є спадкові генетичні задатки (порода, лінія тощо) та повноцінне живлення.
Повноцінність годування полягає в його регулярності та своєчасності, а також у якості та кількості з’їденого корму. Іншими словами, чим більше якісного корму вживатиме породиста тварина, тим більше продукції вона забезпечуватиме.
Начебто все просто, але є тут і свої особливості. Часто «правильний» за складом корм не дуже подобається тваринам, і вони поїдають його неохоче. Наприклад, це стосується відходів переробки ріпаку, які є цінним джерелом білка, але водночас несмачні для тварин. Неохоче і, як наслідок, неповне поїдання норм кормів призводить до того, що поголів’я не досягає своєї потенційно можливої продуктивності.
Щоб «примусити» тварин з’їдати більшу кількість корму та розвивати максимально можливий рівень продуктивності, необхідно кормову масу зробити привабливою для них за смаком і запахом. Саме з такою метою були розроблені спеціальні ароматичні та смакові кормові добавки. Вони не лише надають привабливого смаку корму, але й у разі потреби маскують смак і запах біологічно цінних, але несмачних його компонентів.
Використання таких добавок посилює апетит у тварин і змушує їх з’їдати значно більшу кількість корму, ніж у звичайному варіанті, без смако-ароматичних добавок. Внаслідок такого годування в поголів’я спостерігається зростання цільової продуктивності, скорочується термін відгодівлі молодняку та, врешті-решт, збільшується рентабельність усієї тваринницької галузі.
Конкретна статистика має приблизно такий вигляд: додавання ароматизатора до звичного раціону здорожчує тваринні корми приблизно на 1–1,5% від їх початкової вартості, але збільшення вживаності кормової маси складає 10–15%. У підсумку, зростання рівня продуктивності (або скорочення строків відгодівлі до потрібної кондиції) досягає показників від 3% до 10%.
Кінцевий результат залежить від багатьох факторів: виду тварини, її фізіологічного періоду, характеру цільової продуктивності, конверсії конкретного виду корму тощо. Виходячи з цих орієнтовних показників, можна приблизно розрахувати ефективність застосування ароматизаторів та зрозуміти, наскільки доцільною буде така добавка в конкретному випадку.
Застосування смакових та ароматичних добавок у кормах вочевидь є простим та цілком доступним способом підвищення продуктивності. Але щоб виконувати свою роль, вони мають відповідати кільком обов’язковим умовам:
– бути термостійкими та не змінюватись внаслідок дії високого тиску, щоб їх можна було вводити в гранульовані комбікорми;
– добре поєднуватися з власним смаком та запахом корму;
– не вступати в реакції з компонентами корму, зокрема з іншими кормовими добавками та лікарськими препаратами;
– бути помірно леткими;
– не втрачати свої властивості впродовж тривалого часу (6 місяців та більше) незалежно від умов зберігання;
– у дуже незначних концентраціях (0,1–1 кг/т) надавати корму потрібний смак чи запах;
– добре змішуватися з сухими сипкими кормами;
– не чинити негативний вплив на організм, не накопичуватись у тканинах та не впливати на якість цільової продукції.
До складу добавок, що покращують смак і запах корму, зазвичай входять кислоти, ефірні олії, підсолоджувачі, прянощі та інші складні хімічні сполуки, зокрема синтетичного походження. Ароматичні й смакові добавки випускаються у вигляді порошку або рідини.
Для кожного виду тварин рекомендується використовувати свої добавки, створені з урахуванням особливостей смакових переваг конкретного виду. Але більшість добавок з комерційною метою розроблені як універсальні, тобто їх можна успішно застосовувати для будь-яких видів сільськогосподарських тварин.
Ароматизатори
Найпопулярнішим ароматизатором, який використовується в кормах для продуктивних тварин, є добавка із запахом ванілі. Вона надає корму приємного ванільного запаху, чим збільшує його привабливість для тварин різних видів. Ванільний запах подобається свиням будь-якого віку та молодняку великої рогатої худоби. Цей ароматизатор може випускатися як в чистому вигляді, так і в комбінаціях з іншими запахами чи смаками.
Ароматизатор «Молочно-ванільний» надає корму запаху та присмаку ванілі та молока. Ця добавка призначена для покращення поїдання кормів дійними коровами, телятами, ягнятами, козенятами, поросятами на початкових етапах вирощування. Молочно-ванільний запах позитивно впливає на молодняк, діє заспокійливо, асоціюється з відчуттям безпеки та захищеності, тому такий ароматизатор часто використовують у виготовленні замінників незбираного молока для різних видів тварин. Цю добавку рекомендується використовувати в разі відлученні молодняку для зниження рівня стресу та при переході з одного складу раціону на інший. Норма введення становить 250–300 г на 1 тонну кормової маси.
Ароматизатор «Вершки-ваніль» має виражений запах ваніліну з нотками вершкового масла. Ця добавка призначається для поросят та молодняку жуйних тварин. Норма введення: 400 г/т кормової суміші для молодняку віком до 40 днів; 300 г/т – для молодняку віком 41–90 днів; 250–300 г/т – для молодняку старше трьох місяців.
Ароматизатор «Ваніль-карамель» надає корму виражений ванільний запах та присмак карамелі. Ця добавка може успішно застосовуватися з метою покращення поїдання кормів для свиней та великої рогатої худоби будь-якого віку. Норма введення – від 250 г/т кормової суміші.
Аромапідсолоджувач «Ванілін» складається з синтетичної ароматичної речовини та підсолоджувача. У якості підсолоджувачів різні виробники використовують різні сполуки: сахаринат натрію, гамманоналактон, декстрози моногідрат та інші. Ця добавка надає корму приємного запаху ванілі та солодкуватого смаку різної інтенсивності, який подобається тваринам. Норма введення у кормову масу – до 400 г на 1 т. Цю добавку доцільно давати свиням і молодняку ВРХ.
Інша група запахів представлена трав’яними і фруктовими ароматами.
Ароматизатор «Вишня-мигдаль» надає корму насичений свіжий запах стиглих вишень та присмак мигдалю. Ця добавка рекомендована для покращення органолептичних показників корму поросятам у підсисний період та продуктивній птиці будь-якого віку. Норма введення – 200–500 г/т готового корму.
Ароматизатор «Яблуко» надає корму запах яблук і маскує небажані запахи та смаки різних препаратів. Рекомендований для згодовування коням і дорослій великій рогатій худобі. Норма введення – 500 г/т корму.
Ароматизатор «Лучні трави» надає корму запах свіжої трави. Цю добавку використовують для покращення поїдання монокорму великою рогатою худобою та гранульованих комбікормів з різними лікарськими добавками кроликами. Застосування добавки в раціонах дійного стада дозволяє збільшити споживання монокормів на 10–15%.
Окрім широко відомих та фруктових ароматизаторів існують ще добавки, які надають корму запахи банана, апельсина, полуниці, малини, кориці, меду, кокоса. Їх іноді вводять в корм для поліпшення поїдання в свинарстві, скотарстві, кролівництві та в корми, призначені для екзотичних тварин.
Група ароматизаторов з м’ясним запахом використовується для приготування кормів хижим видам тварин та свиням.
Ароматизатор «Лосось» надає корму рибного запаху. Він рекомендований до використання у свинарстві, звірівництві та м’ясному птахівництві. Застосування цієї ароматичної добавки у свинарстві дозволяє знизити вартість годування поголів’я на 5–7% за рахунок скорочення періоду відгодівлі та можливості замінити рибне борошно дешевшим білком без зниження рівня поїдання кормової суміші поголів’ям. Не рекомендується застосовувати цей ароматизатор на фінальній фазі відгодівлі свиней, щоб уникнути набуття рибного запаху товарним м’ясом та салом. Норма введення: 400–550 г/т корму.
Ароматизатор «Бекон» додає кормам запаху м’яса. Його рекомендується застосовувати в хутровому звірівництві для здешевлення складу раціону та покращення поїдання вологих мішанок з більш дешевої сировини. Норма введення – 500 г/т готового корму.
Ароматизатор «М’ясний бульйон» надає корму запах відвареного м’яса. Використовують його в службовому собаківництві та в хутровому звірівництві для надання кашам більшої привабливості. Норма введення: 500–1000 г/т корму.
Ароматизатор «Жарене насіння» має дуже апетитний запах насіння соняшнику з пряними нотами. До складу цієї добавки входять: харчова сіль, пропіленгліколь, синтетичні запашні речовини та компонент, який перешкоджає злежуванню всіх складових під час зберігання.
Корм із цим ароматизатором подобається дорослим тваринам великої рогатої худоби, сільськогосподарській птиці та свиням. З його допомогою можна маскувати запахи різних кормових добавок та лікарських речовин, доданих у корм з профілактичною чи лікувальною метою. Норма введення: 200–500 г/т.
Смакові добавки
Більшість сільськогосподарських тварин добре відчувають смак кормів. Вони розрізняють солоне, кисле, солодке, гірке та їх комбінації, а також відчувають інтенсивність смаку. Ця здатність сформувалася в них еволюційно, як одна з життєво важливих адаптаційних властивостей організму.
Смакові переваги в різних видів тварин відрізняються й закладені генетично. Відчуваючи смак, тварини визначають, що для них є їстівним (для свого виду), а що – неїстівним. Покращуючи смакові характеристики корму, відповідно до природних смакових уподобань тварин, ми можемо впливати на його поїдання, збільшуючи споживання поживної маси продуктивним поголів’ям на 7–10%.
Зважаючи, що більшість корисних кормових добавок псують смак кормосумішей і знижують поїдання корму, штучне поліпшення їх смаку та маскування неприємного смаку терапевтичних компонентів мають дуже важливе значення.
У світовому тваринництві зараз випробувано близько 100 різних смакових сполук, і на їх основі налагоджено виробництво кількох груп смакових добавок.
Солодкий смак подобається майже всім видам тварин, оскільки цукор є дуже енергетичною речовиною (у цьому й полягає його біологічна цінність), тому більшість смакових добавок призначені для надання корму солодкого смаку. З цією метою застосовують різні солодкі речовини та побічні продукти переробки цукрових буряків: цукор, глюкозу, мелясу, сахарин тощо.
Солодкі смакові добавки особливо подобаються молодняку всіх видів тварин, тому їх завжди використовують у замінниках незбираного молока.
Меляса – це побічний продукт виробництва цукру з цукрових буряків. Вона містить цукор у різних формах. Зовні меляса виглядає як пастоподібна маса коричневого кольору різних відтінків. Застосовують її у скотарстві для покращення смаку й запаху грубих кормів. Безпосередньо перед використанням мелясу розчиняють в окропі та обприскують нею корм.
Сахарин – це сульфімід бензойної кислоти, речовина, що не має жодної поживної цінності для організму, але за солодкістю вона в 300–400 раз переважає сахарозу. Сахарин має вигляд безбарвних кристалів, важко розчинних у воді. Його можна використовувати з метою покращення смаку корму для будь-яких тварин, змішуючи з сухими сипучими кормовими сумішами, або обприскувати його розчином дешеві грубі корми. Для застосування його у вигляді розчину, потрібно змішати препарат із гарячою водою (+90…95°С), з розрахунку 20 мг речовини на 1 л.
Сахароза – це найпоширеніший дисахарид рослинного походження, що складається з глюкози та фруктози. Зовнішньо речовина виглядає як безбарвні кристали, добре розчинні у воді. У тваринництві сахарозу включають до складу передстартових комбікормів для поросят, курчат, індичат. Сахароза має високу поживну цінність.
Глюкоза – це вуглевод, моносахарид, який має високу біологічну цінність. Глюкоза бере участь у багатьох процесах в організмі, є джерелом енергії, її смак є дуже привабливим для більшості тварин. Зовні вона виглядає як білий порошок, добре розчинний у воді. Її включають до сухих, сипких кормових сумішей, призначених для годування молодняку всіх видів тварин.
Ще одна група смакових добавок надає корму солоний смак. Використовують для цього харчову сіль.
Окрема група смакових добавок призначена для того, щоб надати корму кислого смаку різної інтенсивності. З цією метою використовують суміші органічних кислот: лимонної, пропіонової, молочної, оцтової, мурашиної, фумарової, сорбінової та інших. Окрім цих основних компонентів, до складу деяких підкислювачів можуть входити ацетат міді, ацетат цинку, форміат амонію, бензоат натрію та деякі інші складові. Потрібна концентрація розчину забезпечується додаванням до нього відповідної кількості дистильованої води.
Підкислювачі не лише надають корму приємного для тварин та птиці кислого присмаку, підвищують апетит або маскують неприємний смак різних препаратів у кормовій суміші. Вони також є ефективним профілактичним засобом проти розладів травлення; засобом для нормалізації мікрофлори травної системи та зниження кормового стресу при переході зі звичного на інший новий склад раціону; засобом, що підвищує перетравлюваність усіх складових корму.
Використання смакових та ароматичних добавок у кормах є простим, дешевим та екологічним способом підвищення цільової продуктивності сільськогосподарських тварин.
Віталій Чугуєвець
Поділитись в соцмережах:
