У практиці майже кожного бджоляра траплялась ситуація, коли нормальна бджолина сім’я раптом замість бджолиного розплоду починає закладати лише трутневий. Якщо для виправлення такого стану не вживати жодних заходів, то поступово ця сім’я ослабне, а потім загине, оскільки нові покоління робочих бджіл вже не з’являться, а старі робочі бджоли помруть з цілком зрозумілих причин. І покладатися на те, що ситуація номалізується сама собою, не можна, оскільки виправити матку-трутівку неможливо. Проте можна виправити її сім’ю. Як це зробити – стає зрозумілим, якщо більш детально розібратися в механізмі перетворення звичайної бджолосім’ї на трутневу.
Затрутнення може відбуватись двома шляхами. Перший пов’язаний з тим, що нормальна матка з якихось причин сіє незапліднені яйця. Це трапляється, якщо осіменіння молодої матки відбулося несвоєчасно, або якщо в дорослої плодової матки вичерпався запас сперми, отриманої від трутнів ще під час її першого обльоту.
Зазвичай так відбувається зі штучно заплідненими породистими матками або з матками дуже старими, які повноцінно відпрацювали кілька сезонів. Зовні така матка-трутівка нічим не відрізняється від звичайної, сіє вона, як і належить, по 1 яйцю на дно кожної комірки. Засіяні ділянки мають вигляд суцільного масиву, але продуктивність її зазвичай нижча за середню. Таку матку-трутівку можна знайти у вулику.
Другий шлях затрутнення складніший. У нормальній ситуації за умови повноцінного живлення робочі бджоли постійно виробляють маточне молочко, яким годують матку й личинок. Чим краще живиться матка, тим вища її репродуктивна продуктивність. Але з різних причин може так статися, що матки й відкритого розплоду, який потрібно годувати, в сім’ї не виявляється, а робочі особини продовжують виробляти маточне молочко.
Якщо ця ситуація триває довше тижня, то робочі бджоли починають годувати маточним молочком одна одну. Така зміна раціону дає поштовх до розвитку й функціонування в організмах робочих особин статевої системи, що відпочатку була недорозвиненою.
Якщо в цей момент у сім’ї з’явиться плідна матка, або якщо забезпечити бджіл кількома рамками зі свіжим засівом, то процес стане зворотнім. Бджоли знову використовуватимуть маточне молочко за правильним призначенням, а самі збережуть свій «робочий статус». Але в тому разі, коли період відсутності плідної матки та відкритого розплоду триває понад 21 день, статева система бджіл-трутівок встигає дорозвинутись, і колишні робочі особини починають відкладати яйця.
Зовні бджоли-трутівки майже нічим не відрізняються від звичайних, тому знайти їх серед решти важко. Крім того, все ускладнюється тим, що таких «дефектних» особин може бути не одна-дві, а одразу багато. Між собою вони не конкурують, як це відбувається в нормальних маток, а мирно вживаються у своєму вулику, як і раніше.
Впродовж свого життя кожна бджола-трутівка відкладає кілька десятків яєць, по 2–3 за день. Яйця такі бджоли відкладають безладно, по кілька штук в одну комірку. Через те, що довжина черевця робочої бджоли значно менша за довжину черевця нормальної матки, відкласти яйця на дно комірки вони не можуть, тому прикріплюють їх на стінки стільників. Потім бджоли, які обслуговують розплід, прибирають зайві яйця, залишаючи в кожній комірці по одному. А оскільки всі відкладені трутівками яйця не запліднені, з них виводяться лише трутні.
Іноді на таких незапліднених яйцях бджоли навіть намагаються закласти маточники. Але або ж самі їх згризають на третій день після запечатування, або личинки гинуть у маточниках до виходу. Трутнева сім’я стає агресивною й помітно знижує свою медову продуктивність, навіть якщо робочих бджіл у ній поки що достатньо.
Метод виправлення трутневої сім’ї залежить від особливостей виникнення цієї проблеми. Якщо пасічник вчасно помітив, що нормальна матка сіє незапліднені яйця, слід просто її замінити на молоду плідну одним з відомих способів – і проблема буде усунута. Нова матка, підселена у вулик бджіл-трутівок звичайним способом, швидше за все, не буде ними прийнята, тому потрібно діяти інакше.
Якщо сім’я зовсім невелика, то її можна не виправляти, а просто витрусити з вулика, а вулик та рамки забрати. Повноцінні робочі бджоли розлетяться, і їх приймуть в інших вуликах вашої пасіки, а трутівки загинуть. Так ви позбавитеся від трутневої сім’ї.
Та якщо сім’я середньої сили, то втрачати її шкода, хочеться зберегти цю робочу одиницю. І методів її виправлення є багато. Один з найпростіших і найуспішніших наведений нижче.
Як тільки проблема виявлена, на самому початку дня (найкраще вранці) усіх бджіл потрібно віднести на кілька десятків метрів від вулика і струсити з рамок, з піддашника й зі стінок вулика в траву або на попередньо підготовлену пласку поверхню (лист заліза, шифер, фанеру тощо). Сам же звільнений вулик треба залишити на старому місці, щоб робочим бджолам було кудись повертатись. Рамок у ньому бути не повинно, але потрібно покласти піддашник, щоб клубу було за що вчепитися. З цією ж метою можна поставити порожню, без вощини, але з дротом рамку. Зверху покласти утеплювач та закрити дах.
Незабаром бджоли почнуть злітатись додому, і хвилин через 20–25 усі потрібні сім’ї особини (ті, в організмі яких процес розвитку статевої системи ще є зворотнім) зберуться у вулику й висітимуть клубом десь у кутку під стелею. Сім’ю, що зібралася, потрібно залишити в такому стані до вечора.
Без вощини бджоли не полетять за нектаром (так вони влаштовані). Увесь цей час вони не зможуть харчуватись, оскільки вранці рамки з кормами в них забрали. Тому комахи будуть змушені частково витрачати запас поживних речовин з власного організму. Таке голодування зупинить процеси розвитку репродуктивної системи у бджіл-трутівок і змусить їх повернутися до свого нормального стану, згадати про своє робоче призначення.
Увечері того ж дня потрібно обережно відкрити вулик і поряд із місцем прикріплення клубу на невеликому шматку дроту (3–5 см) повісити кліточку з плідною маткою. Найкраще використати для цього кліточку Гайдара. Її кормове відділення потрібно попередньо заповнити медом або канді і відкрити (виламати) широку перегородку, яка закриває вихід, щоб бджоли могли випустити матку, з’ївши корм, що перешкоджає цьому.
У такому стані сім’ю залишають на добу. Через добу (ввечері наступного дня) треба відкрити вулик та проконтролювати обстановку. Зазвичай до цього часу бджоли вже випускають запропоновану їм нову матку, а на піддашнику чи порожній рамці з’являються невеликі (завбільшки з долоню) «язики» щойно відбудованої вощини, у стільниках якої може навіть знаходитись свіжий засів нової повноцінної бджоломатки.
Тепер цю сім’ю слід забезпечити рамками. Якщо в довкіллі взяток зовсім відсутній, то збираємо гніздо так само, як і для інших сімей, відповідно до сезону. Якщо взяток є, то краще дати суш, вощину і рамки з невеликими ділянками запечатаного меду. Кількість рамок має відповідати розміру сім’ї.
Через кілька днів потрібно буде знову відкрити вулик та перевірити наявність вже різновікового розплоду та якість роботи нової матки. Подальший догляд за виправленою сім’єю нічим не відрізнятиметься від догляду за іншими сім’ями відповідно до сезону.
Наведений спосіб є досить надійним. І хоча в бджільництві нічого не буває зі 100% гарантією, шанс, що трутневу сім’ю вждасться успішно виправити, дуже високий.
Успішного вам бджільництва!
Вирішити питання, що зацікавили вас під час ознайомлення зі статтею, можна на нашому форумі.
Віталій Чугуєвець
Поділитись в соцмережах:
