Зимування пасіки відбувається неоднаково. До весни деякі сильні та середні сім’ї втрачають свою матку, або ж виходять із зимівлі з маткою, що з якихось причин починає слабо сіяти. На початку сезону сильна чи середня сім’я без повноцінно працюючої матки швидко слабшає, і якщо в ситуацію не втрутитися, то бджоляр втратить одну (або й декілька) робочих одиниць на своїй пасіці.
Напровесні плідні матки, що пережили зиму, вартують чимало, і придбати їх досить складно, оскільки мало хто з пасічників може запропонувати о цій порі року (у березні – квітні) продуктивних бджоломаток. В таких випадках доводиться об’єднувати безматкові сім’ї з фізіологічно повноцінними.
Проте можна використати й інший метод – заздалегідь передбачити ймовірність виникнення такої ситуації і навіть отримати від неї зиск, заробивши на цьому гроші. Це цілком можливо, якщо запасні матки не знадобляться для виправлення безматкових сімей на власній пасіці.
Про створення резерву плідних маток до весни наступного року потрібно подбати у другій половині літа поточного сезону, приблизно в період від середини липня до початку серпня. Для цього потрібно взяти відводки на 3–4 рамках з молодою бджолою та закритим розплодом від кількох найсильніших сімей.
Якщо сила пасіки дозволяє, то відводків за кількістю має бути трохи більше ніж резервних маток, що прогнозовано будуть неохідними навесні.
Маток для цих відводків можна вивести самостійно (безпосередньо в цих же відводках), або ж придбати породистих у пасічників-маткарів. Ціни на молодих плідних маток у другій половині літа мінімальні, і розвиток сім’ї відбуватиметься значно швидше.
Якщо матки куплені, то відводки можна формувати аж до кінця серпня. А якщо бджоли самі виводитимуть собі маток, то відводки необхідно сформувати не пізніше першої декади серпня, інакше до настання осінніх холодів вони не встигнуть набрати потрібну силу і повноцінно змінити льотних бджіл на молодих, з чималим невитраченим фізіологічним потенціалом.
Щоб прискорити строки виведення маток у відводках, можна вдатись до такого способу: сформувати 1–2 відводки на 10–12 днів раніше, ніж сформується їх основна кількість, і використати вже зрілі маточники для виведення маток у решті відводок.
Якщо цим старшим відводкам встановити рамки зі свіжим засівом не від будь-якої матки, а від породистої чи просто високопродуктивної, то можна отримати цінних молодих маток, близьких за якістю до початкової.
Оскільки сформовані наприкінці сезону відводки точно не встигнуть самостійно забезпечити себе кормом на зимовий період, то під час відкачування меду основного медозбору треба залишити необхідну кількість повномедних рамок і для них. Під час формування відводок можна одразу ставити їм запас меду на зиму.
Завдання наведеної вище технології – мати на осінь невеликі сім’ї з молодими плідними матками високої якості, які при осінньому похолоданні сформують щільний клуб на 3-х, 4-х рамках та будуть забезпечені достатнім запасом корму для вдалого зимування.
Щоб забезпечити нормальний перебіг зимівлі та створити оптимальний мікроклімат всередині вулика, отримані невеликі сім’ї бажано розмістити у вуликах з пінополістиролу малого обсягу, де бджолам, навіть у відносно нечисленних сім’ях, значно простіше утримувати комфортний температурний режим, ніж у звичайних дерев’яних.
За відсутності таких вулликів у господарстві можна обійтись і без них, скориставшись вуликами-лежаками з кількома нижніми льотками.
З настанням холодів, приблизно в середині листопада (коли вночі вже бувають заморозки, а вдень температура не перевищує +5…7°С), в суху, безвітряну погоду ці невеличкі сім’ї, що вже утворили клуб, потрібно переселити в один вулик-лежак. Розміщують їх по 2–3 в одному вулику, розташовуючи кожну сім’ю проти «свого» льотка.
За можливості краще переносити клуб на рамках не поокремо, а одразу всі 3–4 зліплені воском рамки. Потрібно дуже акуратно поставити їх на нове місце, щоб якнайменше турбувати бджіл. Між сусідніми сім’ями слід обов’язково встановити 2–3 повномедні рамки.
Якщо клуб складається з 2–3 рамок, то для розподільчого бар’єру вистачить і двох медових рамок. Якщо ж клуб однієї чи кожної з сімей розташовується на 4-х або й більше рамках, то між ними мають бути не менше трьох медових рамок.
У тому разі, якщо в одному вулику зимують більше двох невеличких сімей або дві відносно численні сім’ї (клуб розташований на 4-х і більше рамках), між медовими рамками, що їх розділяють, бажано встановити полотнинку або шматок тонкої тканини за розміром рамки. Такий загороджувальний бар’єр потрібен для більшої гарантії того, що внаслідок підвищення температури та розрихлення зимуючих клубів бджоли не почнуть об’єднуватися.
Після встановлення рамок вулик потрібно добре утеплити та щільно закрити кришку, щоб туди не змогли дістатися миші.
З настанням стійкої морозної погоди вулик з кількома нечисленними сім’ями потрібно перенести до приміщення, де температура тримається біля 0…+1°С. У такому температурному режимі бджоли зимуватимуть до весняного потепління.
З першим потеплінням вулик потрібно негайно винести із зимівника на точок для своєчасного очисного обльоту бджіл.
Якщо у використовуваному лежаку льоток один, то сусідні сім’ї потрібно якнайшвидше (того ж дня) розселити по різним вуликам, щоб у них не було можливості об’єднатися. Підготовлені вулики мають бути сухими та чистими, а перед заселенням бджолами їх необхідно попередньо добре прогріти, витримавши в теплому приміщенні або скориставшись газовим пальником.
Якщо в лежаку для кожної зимуючої сім’ї передбачений свій окремий льоток, то між сусідніми сім’ями можна встановити глухі роздільні дошки і залишити вулик в такому стані до першого побіжного огляду основних сімей пасіки, під час якого з’ясується потреба в резервних матках.
У ситуації, коли резервна матка потрібна для однієї з основних сімей, що втратили свою матку, її підселяють туди одну або разом із бджолами. Навесні безматкові сім’ї зазвичай дуже добре приймають плідну матку.
Якщо безматкову сім’ю виправили шляхом підселення матки без її бджіл, то осиротілу сім’ю, яка лишилась, можна об’єднати із сусідньою, що зимувала поряд з нею всю зиму. Для цього треба просто прибрати перешкоду, яка їх розділяла і пересунути рамки з бджолами.
Перед розділенням малочислених сімей, що пройшли зимування, потрібно обов’язково прогріти та дуже добре утеплити призначені для них вулики, щоб дати можливість невеликим сім’ям повноцінно розвиватися.
Згодом, якщо резервні матки не знадобляться для потреб власної пасіки або будуть реалізовані, ці сім’ї можна посилити закритим розплодом із сильних сімей і до настання головного медозбору довести до стану повноцінної робочої одиниці.
Вдалого вам бджільництва!
Усі питання за темою статті, що вас зацікавили, можна обговорити в коментарях під статтею або на нашому форумі.
Віталій Чугуєвець
Поділитись в соцмережах:
