Ми продовжуємо розглядати численні кроси, створені чеською компанією ТОВ “DOMINANT Genetika s.r.o.” . У цій статті будуть докладно описані два популярні кроси D189 та D192.
Крос D189
Крос домінант 189 був розроблений фахівцями компанії ТОВ «DOMINANT Genetika s.r.o.» у 2020 році на запит мексиканських партнерів, які хотіли отримати невибагливих і водночас високопродуктивних курей з повністю чорним пір’ям.
Новий крос був створений шляхом ретельного підбору та послідовного схрещування кількох різних ліній породи плімутрок. Для отримання фінального результату як батьківську популяцію використовують півнів чорного кольору генотипу «kk» зі швидким ростом оперення, а в якості материнської – курей повністю чорної популяції з повільним ростом пір’я генотипу «K0».
Завдяки спеціальному підбору батьківських ліній вдалося отримати не лише високу продуктивність у дорослого поголів’я, а й дуже зручну рису, що проявляється у добового молодняку, – аутосексність. Добовий молодняк можна відрізнити за статтю візуально. У кроса D189 добові курчата жіночої статі мають більш розвинене махове пір’я на крилах, ніж курчата чоловічої статі. Це видно на ілюстрації.
Такого зовнішнього ефекту було досягнуто завдяки тому, що на генетичному рівні півники одержують від матері домінантну алель «К», яка зумовлює повільний розвиток пір’я. А курочки отримують від батька рецесивну алель того ж гена «k», що зумовлює швидкий розвиток пір’я. Наприкінці першої доби життя пташеняти крило півника має ледь помітні зачатки махових пір’їн, розташованих в один ряд. Крило курочки в цей же час вже має добре помітні розвинуті зачатки махових пір’їн, розташовані в два ряди.
Можливість візуально відрізнити півників від курочок у добовому віці робить крос домінант 189 дуже зручним у господарському та комерційному значенні.
Зовнішній вигляд
Представники кросу D189 – красива птиця, більша за середній розмір. Дорослі півні важать близько 3,8–4,5 кг, а курки – від 2,5 до 3 кг. Статевий диморфізм виражений яскраво у будь-якому віці. Він проявляється відмінностями в загальній будові тіла (самці вищі і масивніші за самок, з більш розвиненим гребенем і сережками, а на ногах півні мають гострі шпори) і різницею у швидкості зростання оперення та заміни пуху пір’ям у молодняка, яка у курочок вище. У різностатевій групі півнів візуально легко відрізнити від курей.
Представники кросу D189 мають гармонійно складене, пропорційне тіло. Для більшості поголів’я характерна міцна або міцна-щільна конституція.
Голова середнього розміру, у півнів трохи більша і ширша, ніж у курей. Дзьоб невеликий, рівний, зі злегка загнутим кінцем. Більша частина дзьоба чорна або темно-сіра з плавним переходом на кінці в сіро-жовтий колір. Зазвичай у півнів дзьоб трохи масивніший, ніж у курей.
Очі круглі, середнього розміру, райдужна оболонка сірого кольору. Гребінь середнього розміру, яскраво-червоний, часто має невеликий нахил у бік як у курей, так і у півнів, старших за однорічний вік. Форма гребеня листоподібна, із зубцями середнього розміру. Зазвичай налічується 7 зубців. У півнів гребінь та сережки сильніше розвинені, ніж у курей. Сережки невеликі, червоного кольору, овальної форми. Мочки червоні, маленькі, вушний отвір у дорослих особин захищено дуже дрібним чорним пір’ям.
Шия середньої довжини, з добре розвинутими м’язами, поставлена високо. Груди широкі й глибокі. Живіт компактний, підтягнутий. Спина рівна, широка, середньої довжини, поставлена похило. Поперек широкий і короткий. Крила поставлені низько, відносно короткі, м’язисті, щільно притиснуті до боків. Ноги м’язисті, широко поставлені, довгі, від чого птиця здається високою. Цівка та пальці не оперені, жовтого чи біло-жовтого кольору. Пазурі трохи вигнуті, середнього розміру, білі.
Хвіст і у курей, і у півнів має вигляд складеного віяла. Поставлений він високо, похило. У півнів хвіст широкий, пишно оперений, але дуже короткий, без косиць і довгого серповидного пір’я.
Оперення щільне, густе, блискуче. У півнів на шиї, спині та попереку є вузькі гострі пір’їни-косиці.
Забарвлення оперення у представників обох статей не відрізняється – воно однотонне, насичено-чорне, з ледь помітним червонуватим відливом. Але в півнів воно має інтенсивніший блиск.
Продуктивність
Крос домінант 189 має високу комбіновану (яєчну та м’ясну) продуктивність. Курочок зазвичай відбирають у добовому віці і вирощують окремо для отримання яєць. Півників відгодовують на м’ясо.
За хорошої годівлі та сприятливих умов утримання у перші 4,5 місяці півники швидко ростуть і набирають масу. Потім темпи їх зростання знижуються, а витрати корму збільшуються. У віці 4,5 місяців маса півника може бути від 2 до 2,3 кг. Молодняк у такому віці економічно доцільно відправляти на забій.
Витрата комбікорму на вирощування одного півника від виходу з яйця до 4,5 місяців становить близько 6,5–6,8 кг.
Від молодняку у віці 4,5–5 місяців отримують курятину з незначним вмістом жиру та гарними смаковими якостями. Забійний вихід тушок, отриманих від молодих півників, становить 65–68%. Тушки відгодованих дорослих півнів містять більше м’язової тканини, їхнє м’ясо жирніше і щільніше. Тушки вибракованих несучок та дорослих відгодованих півнів мають забійний вихід не менше 70%.
Кури домінант 189 відносно пізньостиглі. Вони починають нестись після досягнення ними 6–6,5-місячного віку. Пік несучості спостерігається в період з 7,5 до 9,5 місяців. Максимальна яєчна продуктивність спостерігається у перший рік життя курей. Від однієї несучки в перший продуктивний рік, за оптимальних умов утримання та повноцінної годівлі, в середньому можна отримати 290–300 яєць.
Яйця великі, однакового розміру, з міцною світло-коричневою шкаралупою. Середня маса яйця становить 60–62 г.
Для підтримки такої яєчної продуктивності одній несучці потрібно 125–130 г якісного комбікорму на добу.
Кури кросу D189 мають батьківський інстинкт і схильні нести яйця в гніздо. Тому перед початком періоду яйцекладки слід подбати про те, щоб у курнику була достатня кількість обладнаних гніздових місць (їх має бути не менше 50% від чисельності поголів’я несучок). Гніздові ящики краще розташувати блоками в затишних місцях курника або на підвищенні.
Розведення
Від кросу D189 можна отримати потомство, яке у першому поколінні буде близьким за продуктивністю та зовнішнім виглядом до вихідної популяції. Курчата, отримані від батьківського стада домінант 189, зберігатимуть також притаманні йому статеві відмінності у швидкості зростання оперення. Це ще одна зручна характеристика кросу. Але подальше розведення «в собі» доцільне лише для присадибних та невеликих фермерських господарств, тому що в наступних поколіннях аутосексність молодняку втрачається, хоча продуктивні якості (яйценосність та м’ясні якості) зберігаються.
Для розведення потрібно сформувати батьківське стадо з молодих курей та півнів віком від 7 місяців до 1,5 року. На кожні 8–9 курей потрібен один активний півень. Оскільки півням не властива виражена агресивність, батьківське стадо може бути будь-яким за чисельністю. Півні добре уживаються між собою і не заважають один одному покривати курей.
Більшість курей домінант 189 має інстинкт насиджування, досить розвинений для того, щоб у господарстві успішно практикувати природну інкубацію. Для отримання курчат слід вибирати свіжі яйця правильної форми середнього розміру. Виводимість курчат з яєць за природної інкубації становить близько 85–90%. Штучна інкубація дає кращі результати.
Якщо господарство планує використовувати квочок, слід заздалегідь подбати про достатню кількість гнізд у курнику, щоб у подальшому уникнути конкуренції між ними. Гнізда розташовують у таких затишних місцях, де в період насиджування квочку не турбуватимуть інші кури. Розмір гніздового ящика має бути приблизно 40Х40 см, з висотою бортика близько 20–25 см. Висота гніздового ящика для квочки повинна бути більшою, ніж для продуктивної несучки. Це необхідно, щоб його глибини вистачало для більшої кількості підстилки на дні, якої має бути багато не лише з боків, а й знизу для кращої термоізоляції яєць. Від розміру ящика та кількості підстилки в ньому залежить кінцевий успіх інкубації та відсоток виведення пташенят із яєць. Гніздові ящики потрібно наповнити м’яким сіном або соломою приблизно на 3/4 їх об’єму.
Годівля та вирощування молодняку
Годівля, вирощування та ветеринарне обслуговування молодняка D189 не відрізняється від описаних раніше годівлі, вирощування та ветеринарного обслуговування курчат кросу домінант 102.
Особливістю курчат домінант 189 є їх пізня заміна пуху. Пух змінюється пір’ям у віці 1,5 місяці. Тому господарі мають приділяти більше уваги дотриманню зазначеного температурного режиму.
Утримання
Для кросу D189 підійдуть ті ж параметри мікроклімату та щільності посадки, що й для кросу домінант 102.
Домінант 189 добре пристосований для підлогового та вигульного утримання. Він здатний давати високу подвійну продуктивність як за умов промислового комплексу, так і в фермерському чи присадибному господарстві. Кліткове утримання припустиме, але не бажане, оскільки птиця велика і рухлива.
Крос D192
Представники D192 мають дуже привабливу зовнішність, міцне здоров’я і високу комбіновану продуктивність. Для отримання кросу були використані (і продовжують застосовуватися) дві класичні породи: червоний род-айленд та суссекс. Курей суссекс покривають півнями червоного род-айленду (лінія RIR). В результаті отримують потомство, яке краще пристосоване до умов товарного господарства і перевищує за продуктивністю обидві батьківські породи. Важливо й те, що у добовому віці курчат D192 можна легко відрізнити за статтю, орієнтуючись на забарвлення їхнього пуху, яке є різним у курочок і півників. Це продемонстровано на ілюстрації.
Зовнішній вигляд
Представники кросу D192 – птиця більше середнього розміру. Дорослі півні важать 3,5–3,8 кг, а кури – близько 2,7 кг. Тіло гармонійної будови, корпус прямокутний, широкий, поставлений майже горизонтально. Більшість представників домінант 192 мають міцну, міцну-щільну або міцну-грубу конституцію. Інші типи тілобудови зустрічаються вкрай рідко і небажані.
Статевий диморфізм у D192 виражений дуже яскраво. У групі півнів легко відрізнити від курок за розміром, більшим розвитком гребеня й сережок та за кольором пір’я. Колір оперення у курей і півнів відрізняється настільки сильно, що вони можуть здаватися представниками різних порід.
Голова клиноподібна, середнього розміру, у півнів масивніша. Дзьоб невеликий, двоколірний: верхня частина коричнева, а нижня – жовта. Очі круглі, темні, середнього розміру. Гребінь яскраво-червоний, листоподібної форми, зубчастий. У курей він маленький, прямостоячий, з дуже дрібними зубцями. У півнів гребінь дуже великий, часто закриває третину дзьоба біля основи, проходить по всій верхній поверхні голови і закриває кілька сантиметрів шиї нижче потилиці. Гребінь півня має 5 або 6 дуже великих, широких зубців середньої глибини. Сережки у курок невеликі, мають вигляд півкола. У півнів сережки великі, їх розмір може бути приблизно рівним розміру голови півня. Вони мають форму вертикально розташованого овалу. Мочки вух у курей маленькі, за кольором не відрізняються від гребеня та сережок. У півнів мочки великі, світло-рожеві або майже білі.
Шия товста, м’язиста, коротка, поставлена високо. У спокійному стані птах її тримає майже вертикально. У півнів шия пишно оперена пір’ям з довгими косицями, кінці яких спадають на передню частину корпусу. Це добре помітно, оскільки колір пір’я на шиї та на корпусі відрізняється.
Груди широкі і глибокі. У півнів область кіля м’язиста, роздвоєна, а корпус «збитий». У курок корпус у передній частині відносно вузький і розширюється до задньої частини. Спина коротка, широка. Поперек короткий. Живіт компактний, підтягнутий. Лонні кістки у курей розташовані широко. Хвіст середньої довжини, поставлений високо, похило. Крила м’язисті, середнього розміру, щільно притиснуті до боків. Махові пір’їни короткі, жорсткі.
Ноги середньої довжини, товсті, широко поставлені. У півнів ноги довші, ніж у курей і поставлені вертикальніше, через що самці завжди вищі за самок. Пальці та цівка не оперені. Неоперена частина ніг має жовтий колір. Пазурі середнього розміру, білі, злегка загнуті. Шкіра біла, тонка, еластична, із середньо розвиненою підшкірною клітковиною.
Оперення густе, щільно прилегле, блискуче. На хвості, спині та попереку у півнів є еластичні вузькі косиці. Колір оперення залежить від статі.
Дорослі курки однотонного коричневого забарвлення, лише кінці окремих пір’їн на крилах і в хвості мають невеликі чорні ділянки.
Півні забарвлені дуже яскраво. Голова та верхня половина шиї жовто-золотисті. Нижня половина шиї вкрита дуже довгими золотистими і чорними косицями, що спадають на спину та груди. Передня частина спини така ж, а на задній частині спини та попереку чергуються косиці білого та золотистого кольору. Крила білі, з чорними кінцями махових пір’їн. Ноги, живіт, нижня частина корпусу та груди – білі. Хвіст насичено-чорний з вираженим синьо-зеленим відливом.
Відмінності у забарвленні особин різної статі обумовлені генетично і спостерігаються з першого дня. У добовому віці курочки темно-коричневі, а півники – білі із яскраво-жовтою головою. Різниця в забарвленні курчат обумовлена роботою алелі «S» гена забарвлення оперення «срібного/золотого». Півники отримують від матері домінантну аллель «S» цього гена і мають біле забарвлення, а курочки отримують від батька рецесивну аллель «s», яка не зовні проявляється, тому мають коричневе забарвлення. Ця особливість допомагає птахівникам сортувати пташенят за статтю та дає можливість вирощувати їх різними технологічними групами.
Продуктивність
Домінант 192 – порівняно пізньостиглий крос. При добрій годівлі та сприятливих умовах утримання молоді курочки починають яйцекладку після досягнення ними віку 6,5–7 місяців. Пік яйцекладки припадає на вік 7,5–8 місяців. Перший рік найбільш продуктивний за кількістю яєць. Кожна курка D192 їх несе в середньому 300 штук.
Яйця великі, середня маса одного – близько 61–63 г. Шкаралупа міцна, світло-коричнева.
Як несучок курей кросу D192 доцільно використовувати до віку 17 місяців (півтора року). Після цього їх рекомендується забивати на м’ясо. Жива маса курей у віці планового вибракування (півтора року) становить близько 2,5–2,7 кг. Збереженість їх поголів’я у період максимальної яєчної продуктивності (з 6,5 до 17 місяців) становить 93–96%.
Кури домінант 192 характеризуються не лише пізнім початком яйцекладки, що не дуже вигідно у господарському розумінні, а у той же час і більшим продуктивним довголіттям, у порівнянні зі спеціалізованими яєчними породами, не поступаючись їм у несучості. Більшість курок D192 знижують яєчну продуктивність після 17 місяців, але в умовах неінтенсивного виробництва, де це не настільки важливо, як на птахофабриках, їх можна використовувати і довше. У приватних присадибних господарствах їх утримують для одержання яєць до двох з половиною років.
У присадибних господарствах D192 може використовуватися довше ще й за рахунок більш бережної технології утримання. На приватних подвір’ях птиця найчастіше живе в умовах, наближених до природних, краще харчується і не несеться взимку, через що організм несучки менше зношується (ніж за інтенсивної технології та кліткового утримання) і встигає відновлюватися.
Півників вирощують лише для отримання м’яса. Відправляти їх на забій можна вже у віці 18 тижнів. За умов дбайливого догляду та повноцінної годівлі в цей період їхня маса досягає 2,1–2,3 кг. Триваліший період вирощування дозволяє отримати тушки більшого розміру, з більшим вмістом чистого м’яса. Забійний вихід тушок дорослого поголів’я становить близько 70%. Збереження молодняку за весь період вирощування тримається на рівні 94%.
М’ясо має високі смакові якості. Воно ніжне, в міру жирне, підходить для приготування будь-яких м’ясних страв.
Розведення
Розводити представників D192 «в собі» недоцільно, оскільки в наступних поколіннях потомство не матиме продуктивних якостей батьківського кросу. Курчат необхідно постійно закуповувати у ТОВ «DOMINANT Genetika s.r.o.» або у його представників у вашому регіоні.
Кури D192, як правило, не мають інстинкту насиджування, тому не можуть бути використані як квочки для виведення та вирощування курчат. Лише окремі особини виявляють прагнення насиджувати кладку, але в більшості випадків воно проходить через кілька днів, виявившись недостатнім для повноцінної природної інкубації. Тому крос може бути використаний лише як джерело яєць та курятини.
Годівля та вирощування молодняка
Годівля та вирощування молодняка не відрізняється від описаних раніше годівлі та вирощування курчат кросу домінант 102.
Утримання
Домінант 192 – дуже спокійні кури, які добре співіснують з іншими породами курей та різними видами свійської птиці (гуси, качки, індики). Півні не схильні до гострої конкуренції між собою і не влаштовують бійок з півнями іншого походження.
Крос D192 добре пристосований для підлогового та вигульного утримання. Він добре почувається і дає високу продуктивність за умов фермерського чи присадибного господарства. Кліткове утримання припустиме, але не бажане для представників кросу. За дотримання вимог до мікроклімату, при правильній годівлі та клітковому утриманні несучки показують максимальну яєчну продуктивність, але швидко зношуються і до однорічного віку перебувають не в кращому стані.
Умови утримання та щільність посадки ідентичні з кросом домінант 102.
Окрім продуктивних якостей, доросла птиця може стати справжньою окрасою сільського подвір’я та радувати своїх господарів яскравим зовнішнім виглядом!
Вдалого вам птахівництва!
Поділитись в соцмережах:
