Кури домінант – дуже відома серед птахівників і досить поширена група продуктивної свійської птиці на території України. Домінант – назва не однієї конкретної породи курей, а цілої групи кросів яєчного та комбінованого напряму продуктивності різного походження.
Усю групу з усіма існуючими кросами ми розглянемо в циклі присвячених їм статей. Кожен птахівник чи дачник зможе ознайомитися з походженням, продуктивністю та зовнішніми характеристиками наявних на сьогоднішній день кросов домінант і вибрати саме той, який максимально відповідатиме його практичним вимогам та естетичним перевагам.
Домінанти не тільки мають високу продуктивність, але й привабливий зовнішній вигляд, що також важливо у господарстві. Деякі кроси домінант можуть стати справжньою окрасою сільського обійстя! А є навіть такі, представники яких несуть яйця зі шкаралупою синього або зеленого кольору.
Молодняк різного віку, дорослих курей та інкубаційні яйця можна вільно купити через сайти оголошень, на промислових інкубаторах та у приватних осіб, які займаються птахівництвом.
Історія
Сам термін «домінант» походить від латинського слова «dominans», яке означає «панівний, переважаючий, основний».
Таку назву кроси курей отримали за назвою чеської фірми «Dominant CZ», яка їх створила і продовжує створювати нові. Фірма «Dominant CZ» була заснована в 1989 році з метою селекції та покращення вже наявних порід.
Компанія не починала племінну роботу «з нуля», а брала вже існуючі високопродуктивні породи курей і вдосконалювала їх, роблячи більш зручними з практичної точки зору. Більшість раніше виведених високопродуктивних порід показували дуже високу цільову продуктивність лише в оптимальних умовах, яких часто важко досягти на практиці в умовах звичайного товарного виробництва.
На жаль, більшість класичних яєчних порід мають слабке здоров’я, вибагливі до умов утримання, якості та складу корму. Без забезпечення певних параметрів мікроклімату та догляду вони не можуть розкрити свій генетичний потенціал продуктивності повною мірою.
Довгий час перелічені фактори залишалися проблемою для товарних птахоферм. Особливо це стосується дрібних ферм і присадибних господарств, яких багато в Чехії. Часто спостерігалася ситуація, коли в присадибному курнику курка спеціалізованої яєчної породи, не отримуючи потрібної годівлі та догляду, неслась майже на рівні з несучкою комбінованої породи, або навіть з безпорідними курьми. Проблема була дуже актуальною та вимагала вирішення.
Основні зусилля селекціонерів фірми «Dominant CZ» були спрямовані на зміцнення здоров’я та загального імунітету помісного потомства першого покоління, отриманого від породистих курей, на розвиток у них невибагливості до умов утримання та зниження вимогливості до якості корму, при обов’язковому збереженні високої несучості, успадкованої від класичної вихідної породи. У деяких випадках вченим вдалося досягти ефекту гетерозису, при якому потомство за продуктивністю перевищує обидві батьківські форми.
Під час роботи велика увага приділялася не лише продуктивним характеристикам, а й красивому зовнішньому вигляду та темпераменту представників нових кросів. Зовні кури домінант часто не схожі на представників їх материнських класичних порід.
У січні 2021 року відбулася реорганізація компанії і на її базі було створено нове підприємство ТОВ «DOMINANT Genetika s.r.o.». За час свого існування фірма «Dominant CZ» та ТОВ «DOMINANT Genetika s.r.o.» вже створили 28 кросов курей, які стали популярними спочатку у місцевих фермерів, а згодом і за межами Чехії. В даний час кроси домінант використовуються більш ніж у 60 країнах світу. Найбільш численним їх поголів’я є в Чехії та сусідніх європейських державах: Польщі, Україні, Словаччині, Росії, Словенії, Німеччині, Швейцарії, Італії. Але кроси домінант також популярні й у Канаді, США, Мексиці та інших країнах. Відносно не давно налагоджено співпрацю з птахівниками Африки.
Для виведення своїх кросів ТОВ «DOMINANT Genetika s.r.o.» використовує класичні породи яєчного, м’ясо-яєчного, м’ясного спрямування. У племінній роботі найчастіше задіяні представники порід леггорн, суссекс, род-айленд, плімутрок. Деякі кроси домінант були виведені з використанням старовинних і навіть декоративних порід курей. Наприклад, для отримання кросу DS109 селекціонери взяли курей французької породи маран і декоративної чилійської породи араукана.
Всі кроси домінант маркуються кодом, що складається з літер та цифр.
Кроси домінант зовні та за продуктивністю сильно відрізняються один від одного, тому є сенс розглядати їх окремо, а не загалом.
Розглянемо наявні кроси домінант докладніше.
Крос D102
Для отримання цього кросу використовували м’ясо-яєчну породу род-айленд. Курок білого род-айленду покривали півнями червоного род-айленду. В результаті отримали крос, представники якого стали більш пристосованими до умов товарного господарства та зберегли високу комбіновану продуктивність: кури – високу несучість, а півні – швидке зростання, високу конверсію корму та гарні м’ясні характеристики тушки. При цьому можна легко відрізнити курочку від півника вже в добовому віці за кольором пуху, що дуже зручно в господарському розумінні.
Представники кросу D102 – птиця середнього розміру. Дорослі півні важать близько 3,5 кг, кури – 2,2 кг. Тіло гармонійно складене, більшість представників домінант 102 мають міцну, міцну-щільну або міцну-грубу конституцію. Статевий диморфізм виражений дуже яскраво. У групі півні легко відрізняються від курок за розміром та кольором оперення. Колір оперення у представників різних статей настільки відрізняється, що здається, ніби вони належать до різних порід.
Голова клиноподібна, середнього розміру. Дзьоб невеликий, жовтого кольору з коричневим відтінком у верхній частині, трохи загнутий на кінці. Очі круглі, темні, середнього розміру. Гребінь листоподібний, із глибокими зубцями, середнього розміру. У півнів гребінь та сережки розвинені сильніше, ніж у курок. Гребінь, мочки та сережки червоні.
Шия товста, мускулиста, середньої довжини, пишно оперена. У півнів на шиї оперення складається з довгих косиць, кінці яких спадають на передню частину корпусу.
Груди широкі і глибокі. У півнів область кіля м’язиста, роздвоєна. У півнів корпус овальний, «збитий». У курок корпус у передній частині відносно вузький, розширюється до задньої частини. Спина коротка, широка. Поперек короткий. На спині та попереку у півнів оперення утворює косиці. Живіт у півнів компактний, підтягнутий, у курок – більш опущений. Лонні кістки розташовані широко. Хвіст поставлений похило, дуже короткий. Косиць оперення хвоста у півнів не утворює. Хвіст півня майже нічим не відрізняється від хвоста курки.
Крила м’язисті, середнього розміру, щільно притиснуті до боків. Махове пір’я коротке, жорстке.
Ноги середньої довжини поставлені широко. У півнів постава ніг більш вертикальна, ніж у курок. Пальці та цівка пір’я не мають. Неоперена частина ніг має жовтий колір. Пазурі середнього розміру, світлі, злегка загнуті. Шкіра біла, тонка, еластична, із слабо розвиненою підшкірною клітковиною.
Оперення густе, щільно прилегле, блискуче. Колір оперення залежить від статі. Дорослі курки однотонного коричневого забарвлення, лише кінці пір’їн хвоста білі. Півні білі, при цьому шия має золотистий колір, на спині та попереку косиці білого, золотистого та червоного кольору, а верхня частина крил та спина – коричнево-червоні.
Відмінності у забарвленні особин різної статі обумовлені генетично і добре помітні з першого дня їх життя. Курочки, які щойно вилупилися, – світло-коричневі, а півники – жовті з рудою головою та шиєю. Різниця в забарвленні курчат обумовлена роботою алелі «S» гена забарвлення оперення «срібного/золотого». Півники отримують від матері домінантну алель цього гена «S» і мають жовте забарвлення. Курочки отримують від батька рецесивну алель «s», яка не проявляється, і тому пташенятам жіночої статі властиве коричневе забарвлення. Ця особливість допомагає птахівникам сортувати пташенят за статтю та дає можливість вирощувати їх у різних технологічних групах.
Продуктивність
Домінант 102 характеризується скороспілістю як за м’ясною, так і за яєчною продуктивністю.
За доброї годівлі та сприятливих умов утримання молоді курочки починають відкладати яйця після досягнення ними віку 18 тижнів. У цьому віці починає яйцекладку приблизно половина поголів’я. Вага курочок у 18 тижнів становить близько 1,5–1,6 кг. У 22 тижні несуться уже всі молоді кури. Пік яєчної продуктивності спостерігається у віці 29–30 тижнів. За перший рік кожна курка D102 несе в середньому 308 яєць.
Яйця великі, їх середня маса близько 60–62 г. Шкаралупа коричнева.
Як несучок курей кросу D102 доцільно використовувати до віку 68 тижнів. Після цього їх рекомендується забивати на м’ясо. Жива маса курей у віці планового вибракування (68 тижнів) становить близько 2,15–2,3 кг.
Збереженість поголів’я протягом перших 68 тижнів життя становить 93–96%.
Кури домінант 102 характеризуються більшим продуктивним довголіттям, ніж багато інших несучок. Більшість курок D102 знижують яєчну продуктивність після 68 тижнів, але в умовах неінтенсивного виробництва, де це не критично важливо, їх можна утримувати і довше. У приватних присадибних господарствах їх утримують для одержання яєць до двох з половиною років. У присадибних господарствах D102 може використовуватися довше ще й за рахунок меньш інтенсивної технології утримання. На приватних подвір’ях птиця часто живе в умовах, наближених до природних, краще харчується і не несеться взимку, через що організм несучки менше зношується, ніж при клітковому утриманні, і встигає відновлюватися.
Півників вирощують лише для отримання м’яса. Відправляти півників на забій можна у віці 18 тижнів. За умови хорошого догляду та достатньої годівлі, в цей період їхня маса досягає 2,1–2,3 кг. Триваліший період вирощування дозволяє отримати тушки більшого розміру, з більшим вмістом чистого м’яса. Забійний вихід тушок дорослого поголів’я становить близько 70%. Збереженість молодняка за весь період вирощування складає не меньше 94%.
М’ясо має високі смакові якості, воно ніжне, в міру жирне, підходить для приготування будь-яких м’ясних кулінарних страв.
Розведення
Створювати батьківське стадо і розводити представників D102 «в собі» недоцільно, оскільки в наступних поколіннях потомство не матиме продуктивних якостей кросу. Курчат необхідно постійно закуповувати у ТОВ «DOMINANT Genetika s.r.o.» або його представників.
Кури D102 не мають інстинкту насиджування, тому для виведення та вирощування курчат у ролі квочок вони використані бути не можуть. Лише окремі особини виявляють прагнення насиджувати кладку. Утім, у більшості випадків їх прагнення проходить через кілька днів, виявившись недостатнім для повноцінної природної інкубації.
Утримання
Представники кросу D102 добре переносять кліткове утримання, але, разом з тим, вони чудово почуваються і при вигульному. У зв’язку з цим вони підійдуть як для великого птахівничого підприємства, так і для невеличкого присадибного господарства.
Для утримання несучок знадобиться приміщення достатньої площі, з можливістю регулювати мікроклімат усередині, якщо планується отримувати яйця в зимовий час. Щільність посадки, незалежно від технології утримання (кліткове, підлогове, вигульне), не повинна перевищувати 4 дорослі особини на квадратний метр вільної площі підлоги. Вільна площа – це та частина підлоги, яка не зайнята годівницями, напувалками, сідалами, гніздовими ящиками і таким іншим. При більш щільній посадці кури можуть зайнятися канібалізмом, висмикуючи пір’я та розкльовуючи оголені ділянки тіла одна одної.
Якщо курей утримують у клітках, то їм підходить стандартна технологія з регульованим мікрокліматом. А саме: тривалість світлового дня близько 14 годин, інтенсивність освітлення 20 Люкс, швидкість повітрообміну в літню пору 12 об’ємів приміщення за годину, в зимовий час – 4–5 об’ємів, температура повітря +16…+18оС, вологість повітря близько 60%.
Такий мікроклімат буде оптимальним і для утримання несучок на підлозі. У цьому випадку курям слід надати достатню кількість гніздових ящиків (їх кількість має бути не меншою за 40–45% від чисельності несучок). Розмір гніздового ящика приблизно має бути 30Х30 см. За 10–12 днів до початку яйцекладки гніздові ящики потрібно заповнити м’яким сіном або соломою приблизно на 2/3 і покласти туди муляжі курячого яйця.
Для нічного перебування в пташнику курям слід облаштувати сідала. Найкраще їх виготовити з дерев’яних жердин товщиною 5Х5 см. На кожну несучку має припадати близько 30 см погонної довжини їх горизонтальної поверхні. Сідала розташовують на висоті від 80 см від поверхні підлоги на кількох рівнях. Не можна розташовувати різні рівні сідал один над одним, щоб фекалії курей, які сидять вище, не потрапляли на особин, що знаходяться нижче.
При вигульному утриманні, крім комфортного курника достатньої площі з гніздовими ящиками для несучок і сідал для ночівлі всього поголів’я, птиці необхідно забезпечити можливість прогулянок на відкритому повітрі. Крос D102 дуже добре почувається на вигульному утриманні: молодняк швидше росте, несучки несуть яйця кращої якості (хоча кількість яєць при цьому може бути меншою), спостерігається більша збереженість поголів’я та кращий загальний стан птиці.
Вигулом може бути будь-яка прилегла до курника територія, де кури зможуть вільно перебувати у світлий час доби. Максимальна площа вигулу не обмежена, але вона не повинна бути меншою ніж 2 м2 на одну дорослу особину. На вигульному майданчику можна розмістити поїлки, годівниці, ванни з попелом для купання курей, ємності з піском і т.д.
На вигульному майданчику кури отримують природну інсоляцію та здійснюють активний моціон, що добре позначається на загальному стані їхнього здоров’я та на цільовій продуктивності. Вигульний або напіввільний спосіб утримання подовжує тривалість продуктивного використання несучок, про що згадувалося раніше.
Вирощування молодняку
Успіх вирощування курчат кросу D102 залежить від забезпечення оптимальних умов утримання згідно з віковими потребами пташенят, ветеринарного обслуговування та якості годівлі.
А саме, оптимальним буде мікроклімат за дотримання наступних параметрів:
1 тиждень життя курчат: вологість повітря 55–60%, температура під обігрівачем +33…35°С, в приміщенні +28…30°С.
2 тиждень життя: вологість 55–60% температура під обігрівачем +32°С, у приміщенні +26…28°С.
3 тиждень життя: вологість 60–65%, температура під обігрівачем +28 ° С, в приміщенні +24 … 26 ° С.
4 тиждень життя: вологість 65%, температура під обігрівачем +28, у приміщенні +22…24°С.
Що стосується освітленості, то першого тижня вона повинна бути близько 40–50 Лк. Пізніше, з восьмого дня життя, буде достатньо 25–30 Лк. При більшому рівні освітленості серед курчат може початися канібалізм (розкльовуватимуть один одному гребінці і задню частину біля анального отвору). При слабкому освітленні у молодняку знижується загальна активність, апетит і сповільнюється зростання.
Для забезпечення оптимальних параметрів якості повітря в приміщенні для молодняку потрібна припливно-витяжна вентиляція зі швидкістю повітрообміну в зимовий час від 0,7 до 1 метра кубічного на годину на 1 кг живої маси птиці, що знаходиться в приміщенні, а в літній час – від 4 до 7 кубічних метрів на годину. Знаючи приблизну вагу курчат, не складно розрахувати потребу в повітрообміні та підібрати потрібне за продуктивністю обладнання.
Якісну годівлю молодняку найпростіше забезпечити, використовуючи комбікорми для курчат комбінованих порід, що відповідають віку пташенят. Звичайними кормами вигодувати курчат буде набагато складніше. Загальна витрата комбікорму на вирощування однієї курочки до досягнення нею віку 18 тижнів становить близько 6,3–6,5 кг. Загальна витрата корму на одного півника за 18 тижнів складає близько 6,5–6,8 кг.
Що стосується ветеринарного обслуговування, то виживання молодняку можна значно підвищити, якщо здійснити комплекс послідовних випоювань ветеринарних препаратів відповідно до віку пташенят. Дуже докладно вся схема випоювання описана в цій статті.
Годівля дорослого поголів’я
Дорослих курей найпростіше годувати комбікормами для несучок чи курей комбінованих порід. У цьому випадку вони будуть отримувати всі необхідні речовини для підтримання хорошого стану здоров’я та забезпечення високої продуктивності. Кожна несучка, за такого способу годівлі, споживатиме близько 125 г комбікорму на добу. Але якщо немає можливості купувати готові корми, то комбікорм можна приготувати самостійно, використовуючи подрібнене зерно, додавши премікс або білково-вітамінно-мінеральні добавки, або годувати поголів’я звичайними кормами. Для приготування свого комбікорму потрібен спеціальний змішувач або будівельний бетонозмішувач та практичні навички складання збалансованого раціону.
Приблизне співвідношення різних видів цілих зернових може бути таким: ячмінь – близько 40–50%, пшениця – 30–40%, кукурудза – 15–20%, овес – 10%. У період линьки частку пшениці можна зменшити на 7–10%, а замість неї ввести 7–10% проса.
У разі годівлі звичайними кормами, приблизний добовий раціон для однієї несучки може бути наступним: дроблена пшениця – 35–40 г, подрібнена кукурудза – 30 г, мелений ячмінь – 40–45 г, шрот соняшниковий – 15 г, висівки – 7 г, подрібнені коренеплоди або інші овочі – 20–25 г, зелена трава – 25–35 г (взимку її можна замінити гідропонною зеленню або трав’яним борошном), ракушка – 2,5 г, крейда – 2 г, кров’яне борошно – 5 г, рибне борошно – 10 г, м’ясо-кісткове борошно – 5–7 г (в період линьки – 10–12 г). У період линьки в корм корисно додавати кормову сірку.
Можна помітити, що кількість з’їденого за добу звичайного корму більша, ніж спеціального комбікорму. Різниця виникає за рахунок того, що якісний комбікорм розраховується в сухому вигляді, а багато звичайних кормів (коренеплоди, трава, варена картопля) мають високу вологість і більшу вагу. Крім того, комбікорм може краще забезпечити всі потреби організму без перевитрати кормів. За рахунок більш насиченого складу його потрібно менше.
Крос D104
Цей крос був отриманий внаслідок схрещування спеціально підібраних внутрішньопородних ліній класичної англійської породи суссекс. В результаті науково обґрунтованого підбору вихідних батьківських ліній чеським селекціонерам вдалося отримати крос, який зберіг продуктивні показники класичної породи суссекс, але при цьому набув деяких нових, вигідних у господарському сенсі, рис.
У представників кросу D104 шкіра має виражений жовтий відтінок, який не залежить від вгодованості птиці та складу корму. Тушка з жовтуватим кольором шкіри виглядає привабливіше при її реалізації, ніж така ж із білим кольором. Жовток яйця також має більш інтенсивний жовтогарячий колір, ніж у яєць, отриманих від представників класичної породи суссекс. Яйця з яскравішим жовтком також продаються краще, що теж вигідно відрізняє продукцію кросу D104 від продукції інших порід. Крім того, за рахунок правильно підібраних ліній вдалося досягти ефекту гетерозису у яєчній продуктивності. Вона збільшилася до 300 яєць у перший рік яйцекладки.
Крім покращених продуктивних якостей, представники кросу D104 мають аутосексність, тобто, у добовому віці можна визначити стать курчат за характерними зовнішніми ознаками. У D104 такою характерною зовнішньою ознакою є ступінь розвитку зачатків махових пір’їн на крилах. Наприкінці першої доби життя пташенят крило півня має ледь помітні зачатки махових пір’їн, розташованих в один ряд. Крило курочки має добре помітні зачатки махових пір’їн, розташованих у два ряди. Це добре помітно на ілюстрації. Такі відмінності у швидкості розвитку оперення крила обумовлені різною роботою відповідних алелів, що знаходяться в різному стані (у домінантному або рецесивному) гена швидкості росту пір’я у представників різної статі. Півник отримує від матері домінантну аллель гена «K» і має повільно зростаюче оперення, а курочка отримує від батька аллель в рецесивному стані «k» і має оперення, що швидко росте.
Завдяки можливості розрізняти курчат D104 за статтю у ранньому віці, відкривається багато технологічних та комерційних переваг цього кросу. Крос D104 популярний серед птахівників у Чехії, Словаччині, Україні, Польщі, Росії та деяких інших країнах.
Екстер’єр
Представники кросу D104 мають гармонійно складене тіло. Для більшості поголів’я характерна міцна конституція. Статевий диморфізм виражений яскраво: дорослі півні більші за курей, вони мають крупніший гребінь і сережки, а їх корпус поставлений вертикальніше, ніж у курок. Жива маса дорослого півня становить близько 3 кг, курки – 2,15–2,3 кг.
Голова середнього розміру, з сильно розвиненим яскраво-червоним гребенем та сережками у обох статей. У півнів гребінь та сережки особливо великі. Гребінь листоподібний з п’ятьма чи шістьма широкими та глибокими зубцями. У півнів гребінь прямостоячий, у курей може бути трохи нахилений убік. Очі круглі, середнього розміру, сірого або сіро-блакитного кольору. Дзьоб середнього розміру, зі злегка загнутим кінцем. Колір дзьоба завжди жовтий, без будь-яких відтінків.
Шия середньої довжини, товста, мускулиста. Тулуб овальний, широкий. Груди широкі і глибокі. Живіт у півнів підтягнутий, у курей він більший і кругліший. Спина широка, середньої довжини. У курей спина поставлена майже горизонтально, а у півнів – похило. Поперек широкий. Хвіст короткий, високо поставлений. Хвіст півня майже не відрізняється від хвоста курки, він має трохи подовжені пір’їни, що не утворюють косиць. Крила м’язисті, середнього розміру, щільно притиснуті до боків. Ноги середньої довжини широко поставлені. Цівка не оперена. Неоперена частина ніг покрита лускою жовтого кольору. У півнів на ногах ростуть шпори.
Оперення густе, пишне, з глянцевим блиском. Представники обох статей мають однакове забарвлення: на білому тлі чорне пір’я на шиї, на кінцях крил і в хвості (так зване колумбійське забарвлення).
Продуктивність
Крос D104 має м’ясо-яєчний напрямок продуктивності. Молоді кури починають нестись у 5–5,5 місячному віці. У 22–23 тижні приблизно половина поголів’я вже розпочинає яйцекладку. Максимальну яєчну продуктивність кури виявляють у перший рік життя. За перший рік кожна несучка може знести приблизно 300 яєць масою не меньше 60 г. Колір шкаралупи коричневий. Тривалість продуктивного використання несучок за умов інтенсивної технології становить близько 8 місяців. У віці 13–14 місяців поголів’я несучок, що відпрацювало, відправляють на забій. У разі вигульного чи присадибного утримання кури можуть давати яйця понад два роки.
Півнів вирощують лише на м’ясо. У віці 18 тижнів молодняк важить близько 2,1–2,3 кг і може бути відправлений на забій. Від молодняку в цьому віці одержують курятину високої якості з незначною кількістю жиру. За 18 тижнів один півник з’їдає 6,5–6,8 кг комбікорму. Триваліше вирощування дозволяє отримати тушки більшого розміру, з більшою часткою чистого м’яса, але вимагає й більших витрат корму.
Утримання
Крос D104 був виведений для використання у товарних господарствах середнього та невеликого розміру. Найкращу продуктивність його представники показують за умов підлогового чи вигульного утримання. Кліткове утримання припустиме, але не бажане. Воно скорочує продуктивне довголіття несучок і некомфортне для самої птиці.
Що стосується умов утримання та мікроклімату у курнику, то вони потрібні приблизно такі самі, як і для кросу D102, описані раніше.
Розведення
Молодняк потрібної якості можна отримати лише в умовах спеціалізованого птахівничого підприємства з виваженим підбором батьківських та материнських ліній. Тому формувати батьківське стадо із курей, вирощених у своєму господарстві, недоцільно.
Годівля та вирощування молодняку D104, а також їх ветеринарне обслуговування, не відрізняється від годівлі та вирощування молодняку кросу D102, описаного раніше.
Детальну інформацію про інші кроси можна знайти у наступних статтях на нашому сайті.
Поділитись в соцмережах:
