Інфекційні захворювання завдають величезних економічних збитків тваринництву. Тому дезінфекція у тваринництві вже давно стала необхідністю. Своєчасне, превентивне чи вимушене знищення небажаної мікрофлори дозволяє захистити продуктивних тварин від багатьох заразних захворювань, а господарство – від непотрібних фінансових витрат та втрат поголів’я. Бджільництво не є винятком із загальної тенденції.
Термін «кварцювання» означає знезараження за допомогою ультрафіолетових кварцевих ламп. У бджільництві кварцювання використовують як зручний і чистий спосіб швидко знезаразити рамки, інструменти, вулики і різний дрібний інвентар, який часто буває складно продезінфікувати якось інакше, при цьому не пошкодивши.
У цій статті ми докладно розглянемо фізико-біологічний механізм дії методу, розберемо, які мікроорганізми до нього чутливі, а які стійкі, обговоримо підготовку інвентарю до кварцювання, практичні режими, розрахунок дози, техніку безпеки, обладнання, ефективність та можливі обмеження методу.
Що саме робить кварцювання та чому воно працює?
Для кварцювання застосовують спеціальні лампи, які виробляють випромінювання із довжиною хвилі приблизно 200–280 нм. Така довжина хвилі створює неприйнятні умови для життєдіяльності мікрофлори та призводить до її загибелі.
Механізм дії ультрафіолетового випромінювання на мікрофлору
Випромінювання в діапазоні 180–280 нм викликає пряме пошкодження нуклеїнових кислот мікроорганізмів: руйнується фолієва кислота, утворюються тімінові (піримідинові) димери (пошкоджені ділянки ДНК, що утворюються, коли дві сусідні тімінові основи з’єднуються одна з одною) в ДНК і РНК, що блокує реплікацію (процес точного самоподвоєння молекули ДНК, під час якого з однієї вихідної молекули утворюються дві ідентичні дочірні копії) і транскрипцію (процес переписування генетичної інформації з ділянки ДНК на молекулу РНК, це щось на зразок точної «інструкції» для синтезу білка або інших функцій) і призводить до загибелі або інактивації мікробної клітини або віріону. Такий механізм впливу справедливий для бактерій, вірусів та навіть грибків.
Ефект залежить від поглиненої дози (вона регулюється тривалістю обробки), наявності прямого опромінення (тінь захищає), властивостей структури поверхні та особливостей самого мікроорганізму. Для вегетативних форм (тобто звичайного активного стану, в якому мікроби живуть, харчуються, розмножуються) багатьох бактеріальних клітин і вірусів потрібні зовсім невеликі дози, але для спор або мікробів, які знаходяться всередині щільних органічних відкладень, необхідна значно більша доза, яка часто недосяжна на практиці наявними кварцевими установками.
Крім впливу прямих ультрафіолетових променів, під час кварцювання, у більшості випадків, як побічний продукт, утворюється ще й озон, який також має виражені знезаражувальні властивості. Озон – один із найпотужніших відомих окислювачів. За силою дезінфекції він перевершує хлор у 10–20 разів, при цьому озон діє швидше за ультрафіолет.
Але, вибираючи обладнання, слід враховувати, що не всі кварцеві лампи продукують озон. Звичайне скло добре пропускає хвилі довжиною близько 185 нм, і така лампа утворює озон. Але деякі ультрафіолетові лампи, що призначені для житлових приміщень, мають спеціальне покриття (допірований кварц), яке затримує хвилю довжиною 185 нм, і озон не утворюється. Для дезінфекції бджільницького інвентарю краще використовувати озоноутворюючі кварцові лампи.
Озон виникає через те, що випромінювання (185 нм) поглинається молекулами кисню (O₂), від чого вони фотолізуються – тобто, розпадаються на два окремі атоми кисню:
O₂ + hν → O + O
(hν – це квант ультрафіолетового випромінювання).
Вільні атоми кисню О, що з’явилися, надзвичайно активні і швидко з’єднуються з молекулами кисню O₂, від чого і утворюється озон:
O + O₂ → O₃ (озон)
Ці реакції протікають у повітрі навколо лампи постійно, доки лампа ввімкнена.
Механізм дії озону на мікрофлору
Озон знищує мікроорганізми завдяки двом основним механізмам: окиснення клітинних мембран та незворотне пошкодження нуклеїнових кислот.
Окислення мембрани. Озон взаємодіє з ліпідами та білками мембрани, викликаючи пероксидне руйнування жирних кислот, денатурацію мембранних білків, порушення проникності клітинної стінки, втрату клітинного вмісту. В результаті клітина втрачає структурну цілісність і гине. Такий механізм ефективно працює проти більшості груп збудників хвороб бджіл: бактерій, вірусів, дріжджів, цвілевих грибів.
Пошкодження нуклеїнових кислот. Озон легко окислює гуанін і тимін, що призводить до розривів ланцюга в послідовності амінокислот та блокування реплікації. Такі ушкодження завжди критичні для вірусів та бактерій.
Роботу обох чинників можна підсумувати в таблиці.
Вплив озону та прямих ультрафіолетових променів
| Параметр | Уф-промені (253,7 нм) | Озон (O₃) |
| Основна дія | Руйнування ДНК та РНК. | Окислення мембран, білків і ДНК. |
| Зона дії | Лише пряма видимість (в тіні не обробляється). | Поширюється у повітрі, проникає в щілини, тріщини. |
| Еффективність проти спор | Низька. | Середня (краще, ніж у ультрафіолету, але гірше, за відкритий вогонь). |
| Час дії | Миттєво за умови достататньої дози. | Наростає в міру накопичения концентрації озону. |
| Чи доповнюють один одного? | Так – ідеальне поєднання. | Так – компенсує тіньові зони уф-променів. |
Як бачимо, озон робить кварцювання значно більш рівномірним і глибоким, що особливо важливо для об’єктів зі складним рельєфом, пористих поверхонь або ділянок, прихованих від прямих променів специфікою розташування або конструктивними особливостями предмета.
Озон значно підвищує ефективність знезараження внутрішніх стінок ящиків, боксів, шаф, внутрішньої поверхні корпусів вуликів, інструменту з важкодоступними ділянками, щілин у дереві, вентиляційних отворів та сіток, одягу бджоляра, масок, рукавичок тощо. Ще озон руйнує запахи і пригнічує розвиток плісняви. Цим можна скористатися в пасічному будиночку, у сховищі рамок, корпусів та іншого обладнання.
У добре організованому процесі обидва фактори (ультрафіолетове випромінювання та озон) працюють одночасно: уф-промені пошкоджують ДНК мікроорганізмів на відкритих поверхнях, а озон проникає в приховані зони, щілини та пори, окислюючи те, до чого «не дістало» світло.
Після вимикання лампи озон поступово розкладається у кисень (O₃ → O₂) протягом 20–60 хвилин.
Наскільки надійним є кварцювання у боротьбі з поширеними інфекційними хворобами бджіл?
Кварцювання – досить надійний спосіб знезараження, але не завжди. Більшість мікроорганізмів гине, тому що вони не можуть довго витримати впливу ультрафіолетових променів та озону, але їх спори можуть зберігати життєздатність. Різні види хвороботворної мікрофлори мають різну стійкість до факторів цього методу.
- Paenibacillus larvae (американський гнилець) – небезпечне захворювання, складність боротьби з яким полягає в тому, що збудник американського гнильця утворює надзвичайно стійкі спори. Спори P. larvae зберігають життєздатність близько 30 років за звичайних умов, вони стійкі до більшості хімічних препаратів для дезінфекції та теплових обробок. Їх знищення вимагає спеціальних заходів (гарячий луг, випалювання, утилізація спалюванням) для повної санації дуже заражених матеріалів. Мікробні спори значно стійкіші до ультрафіолетового випромінювання, ніж вегетативні клітини, тому надійність стерилізації дерев’яних рамок та інвентарю за допомогою лише одного кварцювання є сумнівною. Кварцева лампа може значно знижувати кількість вегетативних форм на відкритих непористих поверхнях, але в багатьох практичних випадках спори в тріщинах та під воском залишаються неушкодженими. Озоноутворююча кварцова лампа значно ефективніша, але вона теж знищує не всі спори.
- Melissococcus plutonius (європейський гнилець) – збудник цієї хвороби не утворює спор, а його вегетативні форми чутливі до кварцювання. Але, як і у випадку з американським гнильцем, ефективна санація зараженого інвентарю часто потребує комбінації кількох методів. Застосування озоноутворюючих кварцових ламп з тривалою експозицією в невеликій герметичній камері здатне повністю знезаразити інвентар від збудника.
- Nosema spp. Під дією випромінювання гине майже 100% вегетативних форм збудника нозематозу. Спори можуть частково уражатися, але в реальних умовах на шорсткій поверхні рамки ефект обмежений. Озоноутворююча кварцова лампа руйнує значну частину спор. Для більшого ефекту кварцювання краще комбінувати з попереднім механічним очищенням і сушінням рамок та інвентарю.
- Грибки, дріжджі, віруси, більшість бактерій – за умови використання достатньої дози, на гладких очищених поверхнях потрібний результат досягається майже на 100%. Для пористих матеріалів та інвентарю зі складною формою слід застосовувати лише озоноутворюючі кварцові лампи. Віруси спор не утворюють, тому кварцювання знищує їх досить швидко.
Обмеження методу
Незважаючи на високу ефективність методу проти більшості видів мікрофлори, у кварцювання все ж є і свої обмеження, які слід знати і враховувати на практиці.
Тінь і нерівності. Уф-промені діють тільки на освітлену ними поверхню – ту, на яку вони падають прямо. І що ближче кут падіння променів до 90о, то вище ефективність обробки. Під забрусом, у щілинах рамок, між волокнами деревини і всередині тріщин уф-промені не можуть дістати мікрофлору. Деревина, віск та прополіс поглинають і блокують випромінювання, захищаючи собою збудника. Озон, що утворюється при кварцюванні, знищує мікробів у щілинах, стільниках та інших захищених місцях, куди не можуть потрапляти прямі ультрафіолетові промені, але під напливами воску і прополісу збудник залишається неушкодженим.
Спори та капсули. Як ми вже згадували, спори та капсули багатьох бактерій гинуть від значно більших доз, ніж їхні вегетативні форми. Кварцювання дає суттєве зниження кількості збудника на інвентарі, але не забезпечує гарантовану стерильність.
Таким чином, кварцювання – це ефективний інструмент зниження мікробного забруднення рамок, вуликів та іншого інвентарю і для швидкого знезараження інструментів, але при важких зараженнях його слід розглядати як допоміжний, а не основний метод.
Порівняння каварцювання з іншими способами дезінфекції пасічного обладнання.
Для більш об’єктивної оцінки ефективності та зручності використання кварцювання порівняємо найпоширеніші методи санації пасічного обладнання (лужні розчини на зразок NaOH/каустична сода; парова обробка; випалювання відкритим полум’ям) з кварцюванням за кількома господарсько значимими показниками – екологічність, швидкість обробки, доступність, безпечність тощо.
Ефективність проти різних груп мікроорганізмів
Усі методи демонструють високу ефективність проти вегетативних форм бактерій, вірусів і грибів. Кварцювання інактивує мікроорганізми головним чином за рахунок пошкодження ДНК та РНК ультрафіолетовим випромінюванням, а також агресивної окисної дії озону. Лужні розчини хімічно руйнують клітинні мембрани та білки. Пара знищує мікрофлору високою температурою. Випалювання відкритим полум’ям діє найжорсткіше: безпосередній вплив високої температури миттєво знищує всі вегетативні форми мікроорганізмів у зоні контакту.
Коли доводиться працювати зі спороутворюючою мікрофлорою, включно з Paenibacillus larvae, різниця між методами стає принциповою. Кварцювання має лише середню ефективність: спорові форми і капсули вкрай стійкі до ультрафіолетового випромінювання, тому для їх інактивації потрібні великі дози і тривалий вплив, що не завжди можливо реалізувати на практиці в умовах товарного чи аматорського бджільницького господарства. Лужні розчини при достатній концентрації та тривалій експозиції руйнують спори помітно ефективніше за більшість інших хімічних засобів. Пара при високотемпературних режимах здатна інактивувати частину спор. Випалювання відкритим полум’ям є одним із найнадійніших методів знищення спор, оскільки температура вогню багаторазово перевищує межі їхньої термостійкості – проте лише в зоні прямого прогріву. У глибоких тріщинах і щілинах спори можуть зберігати свою життєздатність навіть після випалювання.
Доступність обладнання та практичні труднощі
Кварцювання відрізняється високою доступністю: для роботи достатньо ультрафіолетової лампи й герметичної камери. Обробка лугами формально є простою, але на практиці дуже трудомістка: потрібне приготування розчинів, замочування, промивання, нейтралізація, просушування. Крім того, необхідні хімічно стійкі ємності великого об’єму, куди можна занурити такі громіздкі об’єкти як вулики, корпуси, рамки й інше. Обробка парою вимагає наявності парогенератора та потужного джерела енергії. Великої складності така обробка не становить. Випалювання відкритим вогнем технічно є найпростішим – достатньо газового пальника або паяльної лампи, проте воно потребує досвіду та акуратності, оскільки легко призводить до пошкодження матеріалу і може спричинити пожежу.
Швидкість обробки
За швидкістю кварцювання займає проміжне положення: обробка більшості предметів відбувається в межах однієї години, іноді швидше. Лужні розчини вимагають більше часу – кількох годин. Для обробки парою зазвичай потрібно 10–60 хвилин. Випалювання відкритим полум’ям – найшвидший метод: обробка однієї поверхні проводиться за лічені секунди, але потребує ретельного проходження по всій площі.
Вплив на матеріали
Всі методи знезаражування шкодять пасічному знаряддю. Але за впливом на матеріали кварцювання найм’якше: воно цілком безпечне для металу, деревини, воску, прополісу, меду та перги, утім, може прискорювати старіння пластику та деяких полімерів. Луг руйнує вощину, може пошкоджувати деревину та покриття. Пара плавить вощину, може деформувати клеєні конструкції та сприяє швидкій корозії металу. Випалювання – найагресивніший метод: воно обвуглює деревину, безповоротно руйнує вощину, тканину, полімери (холстики, пінопластові та очеретяні утеплювачі), що повністю виключає обробку тонких, пластмасових або делікатних елементів. Але для масивних дерев’яних вуликів та корпусів, їх днищ, кришок, прилітних дощок і іншого цей метод цілком підходить і є найнадійнішим.
Вартість та витратні матеріали
Кварцеві лампи відносяться до низько-середнього цінового сегмента, а експлуатаційні витрати на них мінімальні (електроенергія). Луги коштують дешево, але вимагають витрат води та часу. Парогенератори дорожчі у придбанні, але недорогі в процесі експлуатації (потрібна вода та електроенергія). Випалювання з разових витрат вимагає придбання газового балона і пальника або паяльної лампи, а в процесі застосування необхідно постійно купувати пальне (бензин або газ пропан-бутан).
Чим може бути небезпечно?
Кварцювання супроводжується ультрафіолетовим випромінюванням та виділенням озону. Обидва фактори можуть бути небезпечні для очей, шкіри та дихальних шляхів. Луги небезпечні хімічними опіками при безпосередньому контакті з ними або з їх випаровуваннями. Пара несе ризик термічних опіків. Випалювання відкритим полум’ям пов’язане з ризиком пожежі, опіків та руйнування конструкції при необережному застосуванні.
Екологічність
Кварцювання і обробка парою екологічно безпечні, тому що не потребують використання жодних агресивних хімікатів, а озон, що утворюється, сам швидко розпадається до звичайного кисню. Лужні розчини небезпечні для довкілля, оскільки вони дуже забруднюють стічні води, тому при утилізації вимагають попередньої нейтралізації. Випалювання не утворює хімічних відходів, але супроводжується виділенням невеликої кількості диму та продуктів горіння, які не можуть помітно впливати на довкілля через свою низьку концентрацію.
Застосованість на пасіці
Незважаючи на високу ефективність перерахованих методів знезараження, їх не завжди можна застосувати. Для рамок з вощиною кварцювання залишається практично єдиним можливим методом. Луг, пара і випалювання тут або обмежені або повністю неприйнятні через свій руйнівний побічний вплив. Для металевого інструменту підходять усі методи, включаючи випалювання. Для вуликів і корпусів при підозрі на небезпечні інфекції випалювання та луг традиційно застосовують як радикальні заходи, тоді як кварцювання використовують у профілактичних та санітарних цілях.
Таким чином, кварцювання (уф-випромінювання + озон) обіймає проміжну, але вкрай важливу нішу: це швидкий, щадний та екологічний метод регулярної профілактичної дезінфекції. Випалювання відкритим полум’ям залишається найрадикальнішим і найнадійнішим способом знищення спор, але ціною пошкодження матеріалів та підвищених ризиків.
Насправді найбільшу ефективність дає комбінований підхід, у якому кварцювання використовують для регулярної санації, а луг, пару чи випалювання – як заходи посиленої дезінфекції при високому інфекційному ризику.
Як зробити кварцювання на практиці?
Для кварцювання пасічного інвентарю та вуликів використовують спеціальні кварцеві лампи. Прикладом такого обладнання можуть бути медичні лампи «BactoSfera OBB-15 S OZONE», «Handle-40w», «EVL-T8-1200», «OBB-36P OZON», «KVARTSIKO», «Media-Tech MT6509» або будь-які інші, які вільно можна купити в мережі магазинів. Докладніше обладнання буде описано далі.
Для знезараження будиночка бджоляра з усім його вмістом лампу потрібної потужності прикріплюють на стіну або стелю і вмикають на розрахований час. Для кварцювання дрібних інструментів потрібна камера (ящик), що щільно закривається, куди встановлюють лампу і кладуть все, що потрібно знезаразити. Для дезінфекції вуликів лампу опускають усередину та закривають кришку. Медогонку, стіл для розпечатки рамок та інше габаритне обладнання кварцюють, опустивши лампу всередину і накривши верх чистою щільною тканиною.
Правильне розміщення об’єктів, щодо яких проводять дезінфекцію, при кварцюванні теж має дуже важливе значення. Їх слід розташувати на рівній поверхні так, щоб усі сторони були по можливості доступні для прямого опромінення. Для досягнення такого ефекту можна застосувати сталеві листи, відполіровані до дзеркального блиску. Найпростіше використовувати нове покрівельне залізо (будь-якої товщини), яке вільно можна купити в господарських та будівельних магазинах. Використовувати краще саме залізо, а не звичайні дзеркала. Оскільки дзеркало – це скло, вкрите тонким шаром срібла з тильного боку, то, проходячи крізь скло й відбиваючись від срібної плівки, значна частина ультрафіолетових променів втрачається. Скло «з’їдає» ультрафіолетове випромінювання, і ми отримуємо ілюзію відбивання променів.
Рамки дуже зручно кварцювати у стандартному 12-рамковому корпусі. На дно встановлюємо лампу, в корпус ставимо рамки, а замість стелі кладемо дзеркальний лист. Так ультрафіолетові промені, відбиваючись, знезаражують і ту поверхню, яка знаходиться зі зворотного боку від лампи. Якщо облицювати дзеркальними листами всі стінки вулика, який застосовується для кварцювання інструментів і рамок, ефективність буде ще більшою. У 12-рамковому корпусі за один сеанс можна знезаразити 5–6 рамок.
Якщо кварцюють не рамки, а інструменти, то лампу слід розташувати зверху, прикріпивши її з внутрішньої сторони стелі, а на дно покласти дзеркальний лист і вже на нього скласти все, що підлягає знезараженню. За необхідності предмети можна перевертати й повторно опромінювати з обох боків.
Рекомендовані моделі ламп (варіанти з різною потужністю)
Перераховані тут недорогі підлогові та настільні кварцові опромінювачі потужністю ~30–40 Вт масово представлені на українських маркетплейсах.
1) «Media-Tech MT6509».
Легкий, портативний, компактний акумуляторний стерилізатор, який продукує ультрафіолетові промені та озон. Він зручний для роботи в польових умовах (наприклад, на кочівлі). Лампа дає робочу довжину хвиль 185–254 нм. Таке випромінювання підходить для обробки інструментів (ножі, стамески, захвати), спецодягу, внутрішніх поверхонь корпусів, рамок, внутрішніх стінок та всього вмісту будиночка бджоляра з метою швидкого локального знезараження. Дуже зручна ця лампа для мобільних пасік, де немає електрики. Вона заряджається через USB-порт від будь-якого павербанку або іншого джерела енергії просто на місці.
2) Настільна або підлогова кварцова лампа «SBT/BactoSfera» озонна, побутова.
Обладнання має потужність 30–40 Вт, кварцове скло, спектр випромінювання становить 185–254 нм, що дозволяє продукувати озон. Воно підходить для невеликих приміщень (майстерня, будиночок бджоляра), обробки одного корпусу або стопки корпусів зсередини або зовні, обробки одягу та інструментів в обмеженому герметичному просторі.
Плюси: недорогі, прості в експлуатації, часто укомплектовані таймером та пультом для зручності.
Мінуси: обмежена ефективна зона (що далі – тим слабший вплив ультрафіолетового випромінювання); потрібна герметизація приміщення для ефективного використання озону; при важких інфекціях не може замінити термо- та хімобробку. Потрібна наявність мережі 220 В, тому не можна використовувати в польових умовах.
3) «BactoSfera / SMT / SM Technology» – настінний/настільний озоновий опромінювач (15–30 Вт).
Компактні настінні опромінювачі потужністю 15–30 Вт, дуже зручні для постійного кріплення в майстерні або будиночку бджоляра, на складі рамок, у сховищі корпусів та вуликів. Вони часто мають таймер і пульт дистанційного керування, що особливо важливо для безпечного використання.
Модель підходить для постійної дезінфекції приміщень після робочого дня (відкачування меду) за відсутності людей.
4) «Media-Tech 2 in 1 Sterilizing Lamp» – професійна потужна лампа.
Модель має металевий корпус, таймер та дистанційне керування. Її потужність – 100–180 Вт. Лампу можна використовувати там, де потрібно отримати вищу концентрацію озону та потужний потік ультрафіолетового випромінювання. Наприклад, вона підійде для обробки великих приміщень, складу рамок або кількох корпусів одночасно. Це потужне джерело ультрафіолету та озону.
Основні плюси: велика зона дії, швидке напрацювання потрібної дози ультрафіолетових променів та концентрації озону; зручність при регулярній обробці великого обсягу інвентарю.
5) Професійні озонатори та уф-модулі (комбіновані установки).
Промислові генератори озону в поєднанні з ультрафіолетовими лампами (наприклад, «Ulsonix») дають потужний комбінований ефект: глибоке проникнення озону і прямий удар ультрафіолетовими променями. Генератори будуть зручними для великих пасік там, де потрібна одночасна санація великої кількості інвентарю.
Плюси: сильний потік озону та ультрафіолету дає кращу обробку важкодоступних зон; інтенсивність дії можна дозувати.
Мінуси: озон у високих концентраціях вкрай токсичний; вимагає суворого дотримання правил безпеки.
Вибираючи обладнання, потрібно розуміти, для якого обсягу роботи воно призначене. Для кочової пасіки потрібна одна або кілька портативних ламп «Media-Tech MT6509». Для невеликої домашньої пасіки (від однієї до кількох десятків сімей) вистачить однієї настільної або підлогової кварцової лампи «SBT/BactoSfera». Для середньої або великої пасіки зі складом рамок знадобиться потужніша (100–180 Вт) кварцева лампа «Media-Tech 2 in 1 Sterilizing Lamp» або промисловий генератор озону та ультрафіолетового випромінювання.
Підготовка інвентарю до кварцювання
Ефективність кварцювання залежить від попередньої підготовки інструментів та інвентарю. Перш ніж включати лампу потрібно здійснити механічне очищення предметів, що підлягають кварцюванню (видалити віск, прополіс, мертвих бджіл, бруд, плісняву і так далі). Це зручно робити, використовуючи жорстку щітку, скребок, шпатель. Вологі рамки та корпуси перед кварцюванням слід просушити.
Як зрозуміти, скільки часу кварцювати інструменти та вулики?
Поняття «доза» у кварцюванні дуже важливе. Причому, на відміну від медикаментозної дози, у випадку з кварцюванням небезпечне не передозування, а навпаки – недостатність дози. Дозу при кварцюванні регулюють тривалістю впливу. А головне правило при визначенні тривалості процесу – чим потужніша лампа і чим ближче вона до предмета, який знезаражують, – тим швидше відбувається дезінфекція, чим слабша лампа і далі встановлена, – тим більше потрібно часу на обробку.
Щоб зорієнтуватися, спочатку потрібно дізнатися потужність лампи. Ця характеристика зазвичай написана безпосередньо на самій лампі, а також обов’язково вказана в техпаспорті приладу. Після цього треба визначитися з відстанню до об’єктів дезінфекції, з якої працюватиме лампа. Чим далі встановити лампу, тим більше площі вона зможе охопити, але водночас її вплив буде слабшим. Оптимально встановлювати кварцову лампу на відстані 30–50 см. У цьому випадку потік ультрафіолеового випромінювання буде щільним і знезараження відбуватиметься інтенсивно. А отже, знадобиться менше часу. Якщо лампа встановлена на відстані 70 см від знезаражуваних предметів, час кварцювання подвоюється.
Для дезінфекції різних об’єктів потрібен різний час. При цьому слід враховувати потужність лампи. Ось приблизні часові орієнтири по тривалості кварцювання для різних об’єктів озоноутворюючими лампами різної потужності з відстані до 30 см:
Для інструментів (ножі, стамески, кліточки для маток та ін.)
Потужність лампи Час
15–20 Вт 5–10 хвилин
30–36 Вт 3–5 хвилин
60 Вт 2–3 хвилини
100 Вт+ 1–2 хвилини
Для рамок (без бджіл!)
Потужність лампи Час
15–20 Вт 15–20 хвилин
30–36 Вт 10–15 хвилин
60 Вт 7–10 хвилин
100 Вт+ 5–7 хвилин
Рамки та інші об’єкти обов’язково перевертають та кварцюють з двох сторін!
Для вуликів та корпусів
Потужність лампи Час
15–20 Вт 30–40 хвилин
30–36 Вт 20–30 хвилин
60 Вт 15–20 хвилин
100–180 Вт 10–15 хвилин
Чи можна кварцювати вулик із бджолами?
Це питання виникає майже в кожного пасічника. Якщо відповісти коротко, то однозначно ні! Кварцювати житловий вулик у присутності бджіл категорично не можна.
Чому:
- Ультрафіолетове випромінювання миттєво пошкоджує фасеткові очі бджіл і викликає незворотні опіки сітківки.
- Короткохвильове уф-випромінювання (<200 нм) викликає утворення озону, а озон смертельно токсичний для бджіл навіть у низьких концентраціях.
- Бджоли не можуть уникнути джерела випромінювання, тому ураження буде тотальним: загибель льотних бджіл, годувальниць і навіть матки.
Тому кварцювання проводять тільки в порожньому, очищеному, висушеному вулику, за відсутності бджіл. Після процедури кварцювання вулику дають провітритися щонайменше 20–60 хвилин до зникнення запаху озону.
Техніка безпеки
Кварцювання несе загрозу здоров’ю бджоляра, який його проводить. Тому при використанні кварцових ламп слід дотримуватися нескладних правил техніки безпеки.
У приміщенні, в якому проводять дезінфекцію, не повинно бути людей, бджіл та інших тварин. Для більшої безпеки використовуйте таймер і дистанційне увімкнення, щоб не заходити в зону роботи лампи для керування процесом.
Випромінюваний лампою ультрафіолет небезпечний для шкіри та очей тим, що викликає сильні опіки рогівки (кератит), фотодерматит та підвищує ризик онкології шкіри при частому впливі. Тому не потрібно перебувати в кімнаті з увімкненою лампою без захисного екіпірування. Для захисту використовуйте спеціальні окуляри з ультрафіолетовим фільтром, щільний одяг і рукавички.
Озон у концентраціях ≥0,1 мг/м³ небезпечний для дихальних шляхів. Тому не можна перебувати поруч із лампою, що працює, а після обробки потрібно залишити оброблене приміщення або камеру з інвентарем у спокої на 1,5–2 години для того, щоб озон встиг зруйнуватися, або провітрити протягом 20–60 хвилин (залежно від потужності та об’єму приміщення) до зникнення запаху озону.
Оскільки озон агресивний до гум та деяких видів пластику, слід враховувати сумісність матеріалів з такою обробкою.
Крім власної безпеки, необхідно подумати й про безпеку роботи самої лампи. З нею потрібно поводитися дбайливо та обережно, як і з іншими електроприладами. Кварцова (бактерицидна) лампа досить надійний і невибагливий прилад, проте термін її служби великою мірою залежить не лише від заводського ресурсу, а й від того, як саме нею користуються. На пасіці лампи часто виходять з ладу передчасно не через їхню «погану якість», а через типові помилки експлуатації.
Не вмикайте лампу «на секунду». Кожне вмикання та вимикання – це навантаження на механізм запуску лампи. Часті короткі цикли («ввімкнув-вимкнув-ввімкнув») дуже скорочують ресурс лампи. Якщо лампу вже увімкнули, то нехай вона попрацює не менше 10–15 хвилин, навіть якщо для обробки треба менше часу.
Дайте лампі охолонути. Після роботи лампа нагріта, повторне вмикання прискорює деградацію електродів та кварцової колби. Між циклами роботи витримуйте щонайменше 15–20 хвилин перерви. Дотримуйтесь інструкцій виробника щодо тривалості та циклів роботи лампи.
Не чіпайте колбу голими руками. Жирові сліди від пальців при нагріванні створюють локальні перегріви, прискорюють помутніння кварцу, знижують та спотворюють потік ультрафіолетового випромінювання. Якщо лампу все ж взяли руками, протріть колбу спиртом або серветкою без ворсу. Тримайте лампу в чистоті. Пил, кіптява, наліт зменшують інтенсивність випромінювання і прискорюють зношування. Рекомендується чистити колбу раз на 1–2 місяці, а при активному використанні краще частіше.
Використовуйте правильне положення лампи. Більшість кварцових ламп розраховані на горизонтальне встановлення. Постійна робота в неправильному положенні погіршує роботу і несе ризик передчасного виходу з ладу. На яке розташування розрахована лампа, має бути вказано в її технічному паспорті.
Не перевищуйте рекомендований час безперервної роботи. Навіть якщо лампа «горить нормально», безперервна робота протягом кількох годин поспіль прискорює знос. Для пасічних потреб оптимальний режим – цикли по 20–40 хвилин. Не допускайте перегрівання.
Бережіть лампу від ударів та вібрації. Кварцова колба міцніша за звичайне скло, але й на ній можуть з’являтися невидимі мікротріщини, через які ресурс лампи різко зменшується.
Зберігайте лампу в упаковці або в жорсткому чохлі, подалі від іншого інструменту та металу.
Кварцові лампи не вічні. Вони мають свій термін експлуатації, що вимірюється або в годинах, або в кількості циклів вмикання-вимикання. Цей ресурс досить великий, він зазначений в техпаспорті до приладу. Зазвичай після вичерпання 70–80% передбаченого ресурсу роботи лампи її бактерицидна ефективність падає. Вона продовжує світитися, але дає менше уф-випромінювання. Тому для відповідальних завдань лампу змінюють, не чекаючи значного зниження її робочих можливостей.
При такому ставленні навіть найпростіша кварцова лампа здатна чесно відпрацювати весь заявлений ресурс, а іноді й більше, без втрати практичної ефективності.
Як перевірити результат?
Якщо кварцювання проводиться з профілактичною метою, то найнадійнішим свідченням його ефективності буде те, що на вашій пасіці довгий час не з’являється жодних інфекційних захворювань. Якщо ж дезінфекція вимушена, якщо вона є частиною комплексу заходів з ліквідації захворювання, то краще результати знезараження перевірити лабораторно.
Кварцювання – цінне доповнення до арсеналу бджоляра. Це зручний, швидкий, хімічно чистий засіб для знезараження інструментів та інвентарю. Однак це не панацея, кварцювання має об’єктивні біологічні та фізичні обмеження, особливо щодо спороутворюючих мікроорганізмів. За підозри на серйозну інфекцію спирайтеся на лабораторну діагностику та офіційні рекомендації ветеринарних служб.
Успішного вам бджільництва!
Віталій Чугуєвець.
Поділитись в соцмережах:


