Лакон (lakaune) – молочна порода овець

Перегляди:  33 12.05.2024  

Лакон – це одна з найдавніших порід овець. Імовірно, історія породи почалася понад 3 тисячі років тому на південному сході Франції.

 

Довгий час місцеві вівці залишалися універсальними. Від них селяни отримували всі можливі види вівчарської продукції. Овеча вовна використовувалася для виробництва ниток, шкури ставали сировиною для виготовлення теплого зимового одягу, великі розміри та скоростиглість  тварин дозволяли господарям отримувати баранину, а відносно висока молочність маток та гарна якість молока забезпечували цінними молочними продуктами. Протягом багатьох століть якоїсь однієї головної цільової продуктивності не виділялося.

 

Весь цей час порода формувалася шляхом лише господарської селянської селекції місцевих овець та обмеженого схрещування їх з іншими аборигенними вівцями сусідніх земель, без участі вже сформованих та визнаних порід.

 

У ХІХ столітті, у зв’язку зі швидким зростанням потреб у якісній сировині для виготовлення сирів, селекція овець лакон взяла курс поліпшення молочної продуктивності. У цей час для поліпшення породи було обмежено використано представників кількох інших європейських порід.

Лакон – це одна з найдавніших порід овець.

Наприкінці ХІХ століття порода лакон повністю сформувалася. Свою назву вона отримала від назви округу Мон-де-Лакон, де була виведена та стала найбільш поширеною. Офіційно породу лакон зареєстровано у 1902 році, тоді ж було започатковано її племінну книгу. Вся подальша племінна робота з цими тваринами була спрямована на підвищення надою та покращення якості їх молока, підвищення його сиропридатності.

 

За два століття свідомої племінної роботи молочна продуктивність лаконів значно збільшилася. У ХХ столітті у Франції щодо овець лакон працювала державна програма генетичного покращення породи, яка дала свої продуктивні результати.

 

У 1969 році над розвитком породи стали працювати одночасно дві найбільші французькі селекційні компанії: «Ovi-Test» і «Lacaune Viande Gebro», завдяки чому порода отримала дві варіації: лакон-лайт та лакон-віанде. У 2011 році компанія «Lacaune Viande Gebro» була перейменована в «Gid lacaune». Обидві варіації породи дуже близькі як зовні, так і за продуктивними характеристиками.

На сьогоднішній день добовий надій від однієї вівці становить від 2 до 4,5 літрів. Найкращі вівцематки у перші місяці лактації за щедрої годівлі можуть дати до 6 літрів молока за добу.

 

Істотно покращились склад і якісні органолептичні показники молока. З 6 літрів можна виготовити близько 1 кг твердого сиру. На виготовлення 1 кг м’якого сиру потрібно близько 4,5 літра молока овець лакон. Що дещо менше, ніж потрібно молока інших порід овець.

 

Завдяки тривалій племінній роботі та селекції, молоко лаконів втратило специфічний неприємний присмак, притаманний овечому молоку більшості порід.

 

У наш час, саме через високу сиропридатність та відсутність специфічного запаху молока, порода стала досить популярною і затребуваною по всій Європі. Найкраще поголів’я знаходиться у Франції та Австрії. Австрійське поголів’я становить особливу цінність для заводчиків, оскільки там у племінних господарствах заборонена штучна медикаментозна стимуляція статевої охоти вівцематок і не практикується штучне запліднення.

Логотип українського племінного господарства

В Україні ці вівці з’явилися близько 20 років тому. Найкраще поголів’я було в Криму та у західній частині країни. З 2008 року племінну роботу з породою лакон проводить ВКФ «Пілігрим» у Хмельницькій області, яке є єдиним сертифікованим племінним репродуктором в Україні.

 

Вівці лакон пристосовані до теплого клімату з м’якою вологою зимою. Але тварини показали високу здатність до акліматизації, завдяки якій їх успішно розводять в Україні, Росії, Білорусі та інших країнах із суворішим кліматом.

 

Лакон дуже невибагливі щодо годівлі. За багатого раціону матки дають високі надої, а молодняк і барани швидко набирають вагу.

 

Вівці породи лакон – тварини великого розміру: жива маса дорослих баранів становить від 80 до 100 кг, вівцематки важать менше – від 55 кг до 70 кг. У холці висота баранів становить 73–78 см (оптимально 75 см), овець – 68–73 см (оптимально 70 см).

Лакон - крупні тварини

Статевий диморфізм виражений слабко, він переважно виявляється у різниці у живої масі в представників різної статі. Зовні баранів від вівцематок у отарі відрізнити складно. Немає й великої різниці у поведінці. Представники обох статей дуже спокійні, агресії не виявляють і добре ладнають між собою.

 

Більшість поголів’я лакон характеризується гармонійно складеним тілом і міцною чи міцною-ніжною конституцією.

 

Голова середнього розміру, легка, пропорційна, з трохи вигнутим профілем. Лоб опуклий, рельєфний. Очі великі, овальні, з довгастою зіницею і щільно прилеглими повіками. Вуха рухливі, середнього розміру. Представники обох статей безрогі.

 

Шия низько поставлена, середньої довжини, тонка, мускуляста, але не масивна навіть у баранів. Груди помірно широкі і помірно глибокі. Холка висока, роздвоєна. Спина широка, довга, з добре розвиненими м’язами. Поперек короткий, широкий. Крижі звислі, середньо обмускулені. Вираженої масивності м’язів немає. Хвіст дуже довгий (нижче за скакальні суглоби), малорухливий, без жирових відкладень, поставлений низько, рівний, звисає вертикально, кінцем вниз. Часто його коротко відрізають у ранньому віці.

Баран породи лакон

Живіт об’ємний, але не відвислий. Ребра поставлені косо, з широкими міжреберними проміжками.

 

Вим’я об’ємне, округле, з добре розвиненими двома дійками, вкрите короткою, рідкою шерстю. Форма вимені та сосків дозволяють здійснювати машинне доїння. Розмір вимені значно більший, ніж у інших порід овець, приблизно відповідає козячому.

Розмір вимені значно більший, ніж у інших порід овець, приблизно відповідає козячому

Кінцівки рівні, широко поставлені, пропорційної довжини, тонкі, з добре розвиненими, але не масивними м’язами. Копита середнього розміру, часто вузькі. Копитний ріг білий, середньої щільності. При пасовищному утриманні підрізування не вимагає.

 

Шкіра біла, тонка, із слабо розвиненою підшкірною клітковиною. Складок не утворює. Типова масть – біла з жовтуватим або сіруватим, ледь помітним відтінком.

 

Вовна напівтонка, від 29 до 23 мкм, що відповідає від 50 до 60 класу тонини. Рунна вовна вкриває більшу частину площі поверхні тіла, крім голови, вух, ніг до ліктів та середини стегна, нижньої частини живота, грудей, шиї. Голова повністю вкрита короткою покривною шерстю, рунна вовна починається на потилиці. У деяких ліній лакон рунна вовна присутня лише на спині, боках, шиї та огузці, вкриваючи тулуб у вигляді попони. Інші ділянки тіла вкриті жорсткою, короткою покривною шерстю.

 

Настриг вовни від дорослого барана становить близько 2,5 кг, від матки – не менше 1,5 кг.

 

Для лаконів застосовують як стійлове, так і пасовищне утримання з широким використанням підніжного корму в теплу пору року. У кліматичних умовах України в зимовий час вівці лакон потребують неопалюваного приміщення та повноцінної годівлі. У регіонах з м’якою зимою господарству достатньо мати у загоні тристінний навіс відповідної площі та забезпечити тварин великою кількістю сухої солом’яної підстилки.

Для лаконів застосовують як стійлове, так і пасовищне утримання

Лакон можуть обходитися без пасовищ і утримуватись у загоні цілий рік. При стійловому утриманні та годівлі сухими кормами обсяг надою знижується, але підвищується вміст сухої речовини в молоці та його сиропридатність, а вихід сиру стає більшим.

 

При пасовищному утриманні або годівлі зеленими кормами, коренеплодами та концентратами розмір надою збільшується, але вміст жиру та білка в молоці буде меншим.

 

Розмноження сезонне, період парування припадає на закінчення пасовищного сезону та осінь. Окіт починається наприкінці зими і може тривати всю весну. Тривалість вагітності 147–155 діб. Плодючість середня. У маток народжується по 1–2 ягнят, але двійні не часті. Від 100 маток зазвичай одержують 125–131 ягнят за рік.

Від 100 маток зазвичай одержують 125–131 ягнят за рік

Ягнята народжуються міцними, одразу після просихання встають на ноги і намагаються знайти вим’я. Маса новонародженого ягняти становить від 3 кг до 3,5 кг. Матки мають розвинений материнський інстинкт і дуже високу молочність. За одне доїння можна надоїти до 1,5 літра молока. Ягнят відразу відлучають від маток і випоюють вручну, а вівцематок доять.

 

Перший тиждень ягнят годують 5 разів на день, потім – 3 рази на добу. За добу випоюють наступну кількість свіжого теплого овечого молока: з першого дня до тижневого віку – по 180–200 мл; з тижневого до двотижневого віку – по 300–400 мл; з двотижневого до тритижневого віку – по 400–500 мл; з місячного віку – по 700–900 мл.

Ягнят випоюють з соски

У деяких господарствах практикують вирощування молодняку під матерями до 1–1,5 місячного віку, після чого проводять відлучення. Далі ягнят випоюють вручну, а маток починають доїти. Але така технологія значно знижує молочну продуктивність стада, потребує більших витрат праці і створює стрес для поголів’я, що негативно позначається на стані як дорослих тварин, так і молодняку.

 

Лактація вівцематок триває в середньому 176 днів. За цей час вівця дає близько 346 літрів молока. Максимальний надій спостерігається у першій половині лактації. Завдяки високому вмісту білка та молочного жиру молодняк швидко росте, а товарне молоко є цінним продуктом харчування для людини та характеризується високою сиропридатністю. З молока овець лакон виготовляють високоякісні сири: «Блю лакон», «Пекоріно», «Рокфор», «Фета», «Камамбер», «Таледжіо» та інші.

З молока овець лакон виготовляють високоякісні сири

У місячному віці молодняк важить 13–15 кг, в три місяці – близько 30 кг.

 

Представники породи лакон досить скоростиглі. Статевої зрілості молодняк досягає у віці 5,5–6,5 місяців. Молодих баранів, за умови гарного фізичного розвитку та набору живої маси не менше 75% від маси дорослої тварини, можна використовувати для відтворення стада вже в рік народження. Молодих ярок можна спаровувати, починаючи з семимісячного віку, коли виношування вагітності вже не затримуватиме розвитку їхнього власного організму. До десятимісячного віку більшість ярок зазвичай покриваються.

 

У 13–14-місячному віці молодняк перестає активно рости і може бути відправлений на забій. Але цю породу розводять не для отримання м’яса, тому на забій відправляють лише вибракованих особин та баранів, які не будуть задіяні для розведення. Забійний вихід становить близько 45–47%, а в добре вгодованих тварин він може досягати 53%.

Лакон розводять не для отримання м’яса

Барани лакон стійко передають свої породні продуктивні властивості помісному потомству. У помісних маток першого покоління спостерігається значне збільшення молочності, порівняно з матками вихідної материнської породи. Підвищення молочності помісних маток не молочного напряму цільової продуктивності призводить до збільшення швидкості зростання їх молодняку та підвищення його м’ясних характеристик. Тому барани лакон можуть бути використані як покращувачі на аборигенних отарах та товарніх отарах інших порід. На практиці ця властивість може бути використана для підвищення молочності маток товарних отар багатоплідних порід овець, які не завжди можуть повноцінно вигодувати всіх народжених ними ягнят.

 

Зараз лакон є однією з найпродуктивніших молочних порід овець у світі. Загальна чисельність поголів’я овець лакон-лайт та лакон-віанде сумарно по всьому світу орієнтовно становить понад мільйон голів. У Франції утримується близько 250 тисяч голів. На 2023 рік у кріобанках було 30403 сім’ядози породи лакон-лайт і 4478 сім’ядоз породи лакон-віанде. У Франції є 302 барана-донора сперми породи лакон-лайт і 71 баран-донор породи лакон-віанде, що мають високу племінну цінність.

 

У наші дні обидві варіації породи лакон набирають популярності серед фермерів та власників присадибних господарств України.

 

Успішного вам вівчарства!



Поділитись в соцмережах:


Текст сообщения:

*

*