Продовжимо тему збільшення асортименту продукції пасіки описом ще двох перспективних товарів, отримання яких є доволі непростим завданням, а їх збереження та реалізація – й поготів. Можна навіть цілком назвати ці продукти проблемними! Якщо розглянуті в попередніх статтях (Частина 1 і Частина 2) варіанти додаткового заробітку здатен опанувати та реалізувати будь-який бджоляр, бо вони вимагають від нього лише бажання, невеликих вкладень, деяких спеціальних навичок і найпростішого обладнання, то для виробництва бджолиної отрути та маткового молочка одного лише бажання замало.
Бджолина отрута – це продукт, що виділяється отруйними залозами бджіл. Їх у бджоли дві: велика та мала. Більша залоза продукує отруту кислої реакції, а мала – лужної. Під час укусу бджоли обидва види отрути змішуються. У комплексі вони забезпечують максимальний больовий ефект і токсичний вплив на ссавців, зокрема й на людину.
Отруйні залози починають функціонувати з третього дня життя бджоли. Далі відбувається поступове накопичення отрути, кількість якої до двотижневого віку комахи досягає максимуму і потім залишається незмінною до кінця життя бджоли.
Кожна бджола продукує близько 0,2 мг отрути. Якщо ж з якихось причин комаха не гине після її використання, то організм бджоли здатний частково відновити запас отруйної речовини. Сумарно за своє життя бджола здатна виробити до 0,3 мг токсичної рідини. Оскільки бджолина отрута складається переважно зі складних білкових сполук, її повторне продукування вимагає від організму бджоли значної витрати внутрішніх ресурсів, що призводить до сильного виснаження комахи.
Кількість отрути майже не залежить від породи бджіл, проте у середньоруської та кавказької вона концентрованіша і трішки більша за обсягом, ніж у решти. До речі, про концентрацію – в середньому бджолина отрута містить близько 40% сухої речовини.
Сама отрута – це майже безбарвна рідина з незначним жовтуватим відтінком, що має специфічний запах і пекуча на смак. У її складі знаходяться органічні кислоти, гістамін, амінокислоти, пептиди, ферменти, стерини, глюкоза, жири, соляна кислота та інші складові в різних співвідношеннях. Пропорції компонентів змінюються залежно від віку комахи: у молодої бджоли вищою є концентрація мелітину (melittin), а в старої – гістаміну (histaminum).
Вплив значних доз окремих компонентів отрути на ссавців, для захисту від яких еволюція й наділила бджолу такою дієвою зброєю, різко негативний. Так, наприклад, гіалуронідаза знижує здатність організму протистояти інфекціям, спричинює алергію; фосфоліпаза руйнує еритроцити, порушує цілісність клітинних оболонок, підсилює запальні процеси та алергічні реакції; апамін підвищує тиск, збуджує нервову систему, викликає судоми; мелітин спричинює спазм гладких м’язів у судинах, гемоліз, пригнічує роботу серця і нервової системи, але водночас чинить протимікробну та протизапальну дію з одночасним пригніченням імунного захисту.
Поряд із цим бджолина отрута в комплексі та в невеликих кількостях (2–3 бджоли) має загалом позитивний вплив на організм людини. Важливою умовою її застосування є відсутність протипоказань (алергічні реакції, індивідуальна непереносимість). Цілющі властивості бджолиної отрути зумовлені її впливом на гіпофіз і надниркові залози, гормони яких сприяють підвищенню опірності організму та нормалізації процесів обміну речовин. Тобто, токсичні речовини в незначній дозі стимулюють наш організм, але не завдають йому шкоди. Внаслідок отриманого стресу він мобілізує свої можливості та самозцілюється.
Невеликі дози отрути знижують рівень згортання крові, зменшують вміст холестерину, сприяють зростанню кількості гемоглобіну, розширюють судини, чинять тонізуючу, сечогінну дію, покращують сон та апетит, підвищують працездатність. Ось такий парадокс… І як тут не пригадати вислів Парацельса, що отруту від ліків відрізняє лише доза. Кількість отрути, отриманої від 300–500 бджіл, окрім інших розладів здатна призвести до смертельного наслідку внаслідок зупинки дихального центру. Бджолина отрута є цінною сировиною для фармацевтичної промисловості.
З теорією завершено, і тепер переходимо до практики. Як же видобути бджолину отруту самостійно? Для відбору цього виду продукції знадобиться спеціальний апарат. Його можна виготовити самостійно за кресленнями, але краще таки придбати готовий. Апарати такого призначення представлені в різноманітному асортименті та в широкому ціновому діапазоні. Найвідоміші з них: «Бджілка», «Апіс-50», «Прибой», «Вis», «Уяс-1», «Сполох».
Усі вони працюють за принципом слабкого пульсуючого електричного подразнення бджоли, що стимулює в неї рефлекс виділення отрути без ушкодження самого жала і всього жалючого апарату. Прилад складається з акумулятора, електростимулятора, ядозбірних рамок і скелець для збирання отрути, сушарки для цих скелець і тари, в якій можна короткочасно зберігати готову суху отруту-сирець.
Технологія відбору бджолиної отрути. Для виробництва отрути використовують лише сильні сім’ї, що мають не менше 8 рамок розплоду. Увечері або дуже рано вранці, коли всі бджоли перебувають у вулику, ставимо з обох боків розплідної частини гнізда отрутозбірні рамки і підключаємо до приладу згідно з інструкцією. Вулик закриваємо. Вмикаємо прилад на годину, потім робимо 15-хвилинну перерву і так повторюєм ще один-два рази. Але не більше! Потім прилад відключаєм, виймаємо з вулика обладнання, а сам вулик закриваємо.
Повторно проводити сеанс відбору бджолиної отрути можна не раніше як через два тижні.
Отрутозбірні скельця забираємо в приміщення, де просушуємо їх за температури +40°С. У спеціальному заскленому ручному боксі зішкрябуємо зі скла в банки з темного скла суху отруту. Її можна так зберігати за температури +15°С не більше доби.
Неприпустимим є потрапляння прямого сонячного проміння на отруту під час будь-якого з етапів виробництва, окільки це спричинить її розпад.
Ще одне застереження: бджолина отрута в чистому вигляді надзвичайно гігроскопічна та летка, а найголовніше – вона небезпечна для людини!
Саме тому пасічнику на всіх етапах виробництва слід захистити себе від вдихання її випарів та від безпосереднього контакту з нею шкіри, а також слизових оболонок. Для цього слід обов’язково користуватись індивідуальними засобами захисту: гумовими рукавичками, захисними окулярами, респіратором тощо.
Від кожної сильної сім’ї за сезон, залежно від інтенсивності відбору, можна отримати за сезон від 2-х до 10-ти г отрути.
Збір бджолиної отрути – робота складна, впоратися з якою може далеко не кожен. У мене подібний бізнес не викликає ентузіазму, хоча років 15–20 тому ця ідея мене дуже зацікавила. Проте, вивчивши методи та ознайомившись із досвідом отрутовиробництва моїх знайомих бджолярів, швидко від неї відмовився. Мало того, що збір отрути технологічно складний і шкідливий для здоров’я, він до того ж значно підвищує агресивність пасіки, знижує до мінімуму медову продуктивність і відчутно послаблює сім’ї.
Вартість отрути лишається доволі високою, але знайти постійного покупця досить складно. Почасти це пов’язано з переходом фармацевтичної промисловості на синтетичний аналог бджолиної отрути. До того ж, є багато непростих юридичних моментів, що стосуються статті 321 КК України про незаконне виробництво та зберігання отруйних і сильнодіючих речовин.
З огляду на всі зазначені вище моменти, далі вирішуйте самостійно, чи варто вам займатися виробництвом бджолиної отрути? І чого тут більше, плюсів чи мінусів? А тепер поговоримо про маткове молочко.
Процес виробництва маткового молочка не менш трудомісткий, ніж отримання бджолиної отрути, до того ж він потребує спеціального обладнання. Маткове молочко – це секрет верхньощелепних залоз молодих бджіл віком від 5 до 14 днів, яким вони годують личинок робочих бджіл і маток. Він має вигляд білої, з жовтуватим відтінком, гелеподібної маси без яскраво вираженого запаху, але зі складним специфічним смаком. Я б цей смак назвав приторно-пекучим, зі стійкою кислинкою і довгим мінливим післясмаком. Словами важко передати такі смакові відчуття.
До складу маткового молочка входить багато біологічно цінних речовин. Це гормони, жирні кислоти, органічні кислоти, стерини, ліпіди, амінокислоти, цукор, вітаміни групи В, А, С, D, РР, N, мікроелементи. Всього у ньому міститься близько 400 складних біохімічних компонентів. Природний антибіотик герміцидин також є у бджолиному матковому молочці, де він виконує функцію консерванта. Завдяки йому надзвичайно багатий поживними речовинами продукт не псується мікрофлорою.
Склад маткового молочка змінюється бджолами-годувальницями залежно від віку і подальшого призначення личинок. Що молодша личинка робочої бджоли, то багатшим на поживні речовини є маткове молочко, яким її годують. Саме склад живлення личинки визначає тип її майбутньої діяльності: робота чи розмноження.
Властивості бджолиного маткового молочка і досьогодні ще не повністю вивчені, але завдяки унікальному біохімічному складу цей продукт бджільництва є надзвичайно цінним для людського організму. Маткове молочко має загальнозміцнювальну дію, підвищує життєвий тонус, посилює імунітет, нормалізує обмін речовин, внаслідок чого усуваються різні захворювання, пов’язані з цими порушеннями.
Якщо в людини немає індивідуальної непереносимості до цього продукту, то його можна застосовувати в разі захворювань дихальної, серцево-судинної, ендокринної, нервової системи (депресія, безсоння), порушень функцій опорно-рухового апарату (як мазь від захворювань суглобів), для адаптації в разі підвищених фізичних навантажень. Також маткове молочко нормалізує травлення через активацію продукування травних ферментів, внаслідок чого покращується апетит і відчувається прилив сил.
Маленьким дітям вживати маткове молочко не рекомендується!
Вживати маткове молочко можна як свіжим, прямо на пасіці (що доступно не кожній людині), так і консервованим. Найлегший спосіб законсервувати цей продукт – дією низької температури. В умовах –18°С (температура звичайної побутової морозильної камери) воно може зберігатися до півтора року майже без втрати своїх корисних характеристик.
Повторне розморожування-заморожування маткового молочка є неприпустимим!
Свіже маткове молочко вживають способом повільного розсмоктування в роті. Можна перед вживанням змішати його з медом або розчинити в холодному чаї. Бджолине маткове молочко у вигляді косметичних масок має дуже ефективний омолоджувальний вплив на шкіру обличчя. Існує також багато інших варіантів його застосування.
Щодо нормованої дози вживання, то вона незначна. Необхідну для профілактики кількість бджолиного молочка розраховують відповідно до ваги людини: на 100 кг ваги потрібно не більше 1 г продукту. Відповідно, якщо вага становить 50 кг, то доза дорівнює 0,5 г. Вираховану та відміряну частину продукту потрібно вживати за годину до їди, один раз на день. Курс триває 30 днів, після чого необхідно зробити перерву не менше місяця. Для використання бджолиного маткового молочка як лікувального засобу потрібно попередньо проконсультуватися й отримати рекомендації лікаря.
Зупинимось детальніше на тому, як же отримують маткове молочко. Починати роботу треба не раніше травня, до цього часу бджолина сім’я вже набере достатньо сил. Можна застосувати ту саму технологію, що й у випадку з виведенням маток (опис її знаходиться в попередній статті) і зібрати маткове молочко із закладених маточників. На жаль, такий метод дає змогу отримати лише невелику кількість продукту.
Для виробництва значної кількості молочка знадобиться кілька сильних сімей-виробників і кілька сильних сімей-донорів печатного розплоду, які будуть використані для постійної підтримки сили сімей-виробників. Щодо бажаних порід, то для сімей-донорів кращим варіантом є ті, де маткам властива висока продуктивність. Це італійська порода, карпатка, бакфаст. Для сімей-виробників маткового молочка рекомендовані ті, що схильні до закладення значної кількості маточників. Це кавказька порода, середньоруська. Втім, непогані результати можна отримати й від будь-яких інших бджіл.
Для роботи готуємо рамку з кількома горизонтальними дерев’яними перемичками, на яких рядами розміщуємо штучні воскові мисочки для відбудови маточників. Їх можна придбати в магазинах для бджолярства або ж виготовити самостійно зі світлого воску, для чого використати спеціальний шаблон. Підготовлену рамку встановлюємо між перговими та розплідними рамками, щоб бджоли відшліфували і підготували ці воскові мисочки для личинок.
Через 2–3 дні забираємо матку з сім’ї-виробника, а в мисочки накапуємо потрішки маткове молочко і переносимо до них добові яйця. Далі встановлюємо рамку в обрану для роботи осиротілу сім’ю, у розплідну частину гнізда. Через чотири дні рамку виймаємо й оглядаємо. До цього часу в кожній із приготованих мисочок будуть знаходитись близько 0,2–0,3 г маткового молочка найкращої якості.
Нагадаю, що бджоли змінюють склад маткового молочка залежно від віку відгодовуваних личинок, тому саме в перші 3–4 дні воно є найбільш насиченим поживними речовинами. Якщо ви зацікавлені в отриманні більшої кількості маткового молочка, то краще збирати його на 6-й – 8-й день. На цей час у кожному маточнику знаходитиметься не менше 0,4 г продукту.
Тепер рамку з маточниками потрібно акуратно струсити, щоб звільнити від бджіл і забрати в чисте, прохолодне приміщення для збирання молочка. Перш ніж почати збирати молочко за допомогою спеціального шприца, з кожної мисочки-маточника видаляються (викидаються) всі личинки. За один цикл від однієї сім’ї, залежно від її сили й кількості мисочок на рамці, можна зібрати 10–20 г цінного продукту.
Зібране молочко потрібно якнайшвидше розфасувати й заморозити. За межами бджолиної сім’ї воно починає втрачати свої властивості через 10–15 хвилин! У звільнені мисочки потрібно помістити новий добовий засів, після чого все знову повторюється спочатку. Через три цикли необхідно дати сім’ї можливість вивести молоду матку і продовжити свою звичну життєдіяльність.
Вдалого вам бджільництва і суттєвих прибутків!
Поставити запитання за цією темою та отримати відповіді на них можна нижче, в коментарях під статтею.
Віталій Чугуєвець
Поділитись в соцмережах:
