Одним із трьох захворювань молочних корів, що найчастіше трапляються в сезон отелень, є післяпологовий парез (гіпокальціємія, молочна лихоманка, післяпологова кома). Два інших – мастит та затримка посліду, що переходить в ендометрит – розглядались у попередніх статтях.
Зазвичай ця хвороба проявляється раптово і часто застає господарів зненацька. Корова, що мала цілком здоровий вигляд, у перші дні чи навіть години після отелення раптом не може встати, лежить, відмовляється від корму, важко дихає і поводиться так, ніби їй залишилося жити лічені хвилини.
Залежно від тяжкості захворювання симптоми можуть бути різними. За легкого перебігу хвороби спостерігається просто тремтіння м’язів, труднощі піднімання з лежачого положення та невпевнені хиткі рухи. За дуже важкого корова може лежати на боці, ні на що не реагувати. У цьому разі очі в неї заплющені, рот відкритий, ноги, вуха, роги холодні (через те, що загальна температура тіла знижується на один–два градуси), шлунок незначною мірою здутий.
Що ж спричинює виникнення такої хвороби? Першопричиною є неправильне годування та недостатня інсоляціяв впродовж тривалого часу. Як наслідок, в організмі тільної корови виникає нестача кальцію та вітаміну D3. Тобто кількість кальцію, яка засвоюється організмом із корму, є меншою, ніж та кількість, яку організм втрачає з молоком і витрачає на побудову тіла теляти.
Такий негативний баланс кальцію створюється або через меншу за необхідну кількість його в раціоні, або через те, що кальцій із кормів не засвоюється. Погану засвоюваність кальцію може спричинити нестача вітаміну Dз, порушення в кормах співвідношення кальцію з фосфором, а також різноманітні гормональні розлади.
Оптимальне співвідношення кальцію до фосфору має становити приблизно 1,5:1. Перешкоджає засвоюванню кальцію і підвищена кислотність корму: кальцій, що вступає в реакцію з кислотою, створює незасвоювані сполуки (частіше оксалати). Зрештою, кальцій проходить через організм тварини транзитом.
Післяпологовий парез також може бути одним з проявів кетозу. Тривале використання в живленні тварин кормів концентратного типу з високим вмістом кислих продуктів здатне викликати серйозне порушення обміну речовин.
Найбільшою мірою це впливає на вуглеводний і мінеральний обмін у тварин. Організм, що впродовж тривалого часу відчуває гострий дефіцит кальцію, починає поповнювати цю нестачу шляхом запозичення елемента з його депо в організмі (кісток, зубів, копитного рогу тощо).
Ще одним чинником виникнення парезу є зниження вмісту глюкози в крові. Під час пологів в організмі корови посилюється робота багатьох ендокринних залоз, зокрема й підшлункової. У підсумку відбувається збільшення виділення інсуліну в кров і, як наслідок, істотно знижується рівень глюкози. Через це корова значно слабшає. Самопочуття корови залежить безпосередньо від рівня інсуліну та глюкози в крові.
Перебіг парезу, його тяжкість і тривалість залежать від того, наскільки високим є рівень дефіциту кальцію в організмі корови. На тлі описаних вище чинників у нервовій системі тварини відбувається порушення передачі нервових імпульсів і настає парез, а часто навіть параліч задніх кінцівок, м’язів органів травлення, деяких м’язів сечостатевої системи.
У разі тривалого перебігу хвороби стан тварини погіршується ще й виникненням вторинних проявів, супутніх парезу: пролежні від тривалого лежання в одному положенні, гіпотонія рубця та кишківника, мастит через неповне здоювання тощо. Тому лікування потрібно починати якомога швидше і проводити якомога інтенсивніше. За тяжкого перебігу хвороби без ветеринарного втручання тварина може загинути.
Що ж можна зробити, аби допомогти корові?
Найкраще почати з профілактики. Задовго до отелення потрібно забезпечити корову якісними, біологічно цінними кормами. Особливу увагу необхідно звернути на кількість і якість наявного в раціоні кальцію. Щодобово в організм тварини його має надходити не менше 90 г. Це приблизна кількість. Потреба корови в кальцію залежить від її маси, надою та фізіологічного стану.
Найкраще наповнювати раціон корови кальцієм шляхом додавання до нього багатих на цей елемент природних кормів: люцернового сіна або зелених кормів, кормової моркви, горохової дерті. Якщо ж додати потрібну кількість кальцію з кормами не вдається, то можна ввести в добовий раціон препарат «Трикальцій фосфат».
Його згодовують після змішування з концентратами або з коренеплодами. У перші дні варто додати лише декілька грам, а за тиждень поступово збільшити дозу до потрібної кількості. За добі корові можна згодувати від 50 до 200 г препарату. Ця кількість залежить від вмісту кальцію в раціоні, живої ваги корови та надою.
Окрім правильного годування слід звернути увагу й забезпечити тварині достатній час перебування під прямим сонячним промінням. Це сприяє синтезу власного вітаміну D в організмі корови. За відсутності такої можливості раджу використати ін’єкції одного з препаратів: «Тривіт», «Тетравіт» чи подібних до них. Колоти рекомендую один раз на тиждень, впродовж трьох тижнів поспіль.
Якщо ваша корова раніше вже страждала від післяпологового парезу, і якихось змін в її утриманні не сталося, то найімовірніше, хвороба повториться знову. У такому разі можна підстрахуватись і вдатися до превентивного лікування.
Таким коровам можна ввести внутрішньом’язово препарат «Кальфосет» дозою 100 мл (незалежно від їхньої ваги). Об’єм ін’єкції є доволі значним, тому потрібно вводити її в кількох місцях. Використовувати цей препарат можна і безпосередньо перед отеленням, проте рекомендую зробити це раніше, за тиждень-два до передбачуваної дати. На ринку є кілька дешевших аналогів, але в цьому разі краще не економити.
Якщо ж попри всі зусилля ваша корова після отелення захворіла на парез, необхідно якнайшвидше ввести їй внутрішньовенно 200 мл глюкози 40%-ї та 200 мл 10%-ого хлористого кальцію. Чимало джерел пишуть, що корисно додати ще 10 мл кофеїну, проте за моїми спостереженнями ця доза є надто великою. Вистачить 2–2,5 мл на корову одноразово, та й лише в тому разі, якщо тварина знаходиться в надзвичайно пригніченому стані. Доза 10 мл може спровокувати проблеми з боку серцево-судинної системи.
Вводити хлористий кальцій слід максимально обережно, – якщо він потрапить не у вену, а під шкіру, то спричинить омертвіння тканини, і це місце буде вигнивати кілька тижнів. У хлористого кальцію є безпечний аналог «Бороглюконат кальцію», але діє він трохи слабше.
Окрім внутрішньовенного введення ветпрепаратів, одужанню суттєво сприяє аерація вимені. Робиться це так: за допомогою молочного катетера і велосипедного насоса (насправді потрібен апарат Еверса, але навряд чи кожен власник корови має його під рукою) через сосковий канал обережно накачуємо у вим’я повітря, аж поки під час легкого постукування по вимені пальцем не з’явиться звук порожнечі. У ветеринарії він відомий як «тимпанічний звук».
Кожну чверть накачуємо окремо! Дійки перев’язуємо стрічечками з м’якої тканини. Хвилин через сорок повітря потрібно буде здоїти. Така процедура значною мірою подразнює нервові закінчення вимені й цим прискорює відновлення іннервації кінцівок та внутрішніх органів.
Під час лікування корову потрібно вкрити, ліквідувати всі можливі протяги, задню частину тулуба і ноги 3–4 рази на день розтирати мішковиною чи соломою, щоб покращити в них кровообіг. У цей період корову слід тримати на чистій глибокій солом’яній підстилці і через кожні 1,5 години перевертати на інший бік, аби не виникали пролежні.
Лікування може тривати від одного дня до двох тижнів.
Усі запитання, які зацікавили вас з цієї теми, пишіть у коментарях під статтею.
Віталій Чугуєвець
Поділитись в соцмережах:
