У попередніх статтях ми детально розібралися з питаннями отримання потомства свиней та вибору поросят у разі їх придбання для власного господарства. Продовжимо цю тему й обговоримо процес вирощування органічної свинини в домашніх умовах.
Двомісячних поросят вже цілком можна відселити від свиноматки і вирощувати окремо, а свиноматку тим часом запліднити повторно. Але слід пам’ятати, що відлучення поросят – це надзвичайно відчутний стрес як для молодняку, так і для свиноматки. Тому раджу проводити його поступово, з дотриманням деяких правил. Такий спосіб відлучення мінімізує негативний вплив стресу на тварин і, відповідно, скоротить його наслідки.
Насправді процес відлучення (у м’якій формі) почався з того моменту, коли поросята під час вигулу свиноматки лишались у станку одні. Поступове збільшення з кожним днем часу відсутності свиноматки має тривати до тих пір, поки поросята зможуть перебувати у станку самостійно майже весь день. Ще кілька ночей після цього свиноматку залишають ночувати з малечею, а потім переводять до іншого станка.
Необхідна умова вдалого відлучення: поросята обов’язково повинні лишатись у своєму «рідному» станку! Звична ситуація суттєво зменшить їхні переживання з приводу відсутності матері. У цей період рекомендую додавати в питну воду і свині, і молодняку молочну кислоту (0,5–1 мл 40%-ої молочної кислоти на 1 л питної води чи 1 кг корму). Це пом’якшить вплив стресу та нормалізує мікрофлору кишечника. Таким чином ми попереджаємо виникнення розладів травлення, пов’язаних з відлученням.
У перший тиждень після відлученя поросята надто вразливі до шлунково-кишкових захворювань. Тому годувати їх у цей період необхідно так само, як і до відлучення. Дуже важливо стежити за чистотою в годівницях, не допускати закисання залишків корму та помутніння питної води.
Для профілактики розладів травлення перший час після відлучення (протягом 5–20 днів) можна додавати в корм один раз на день препарат «Біовит-80» чи «Біоміцин» у дозі по 5 г на кожного поросятка. У разі виникнення розладів ці ж препарати слід давати тричі на день. Окрім того, застосовують також ін’єкційні препарати: «Фармазин», «Дизпаркол» у дозі 7 мл на порося, внутрішньом’язово, один раз на добу.
У перші п’ять днів після відлучення раджу для зниження впливу стресу давати поросятам препарат «Нутріл Se» (по 0,5 г/гол. на добу) з водою чи кормом.
Через тиждень після відлучення кількість згодовуваного поросятам корму за необхідності можна поступово збільшувати. Але таким чином, щоб уникнути як перекорму, так і голодання молодняку. Показником необхідної кількості корму є вгодованість і поведінка поросят, а також час, за який вони повністю з’їдають запропоновану кількість корму. Повністю корм має з’їдатись за годину. Якщо він залишається в годівницях довше, ніж півтори години, норму потрібно трохи зменшити.
Поросят після успішного відлучення слід переселити в міру їх зростання у просторіший станок чи груповий загін з урахуванням норми необхідної площі – не менше 1 м2 на кожну тварину.
Двомісячних поросят, які вже отримали щеплення від бешихи (рожі), потрібно ревакцинувати через 14 днів після першої ін’єкції. До того часу поросята вже мають звикнути до відлучення та привчитись жити без свиноматки, щоб вакцинація тварин не проводилась в умовах стресу.
Тримісячних поросят необхідно щепити від класичної чуми свиней. Якщо місячне порося не вакцинувалось від хвороби Тешена, то це щеплення потрібно зробити після досягнення ним віку 3,5 місяця.
Усі щеплення необхідно проводити таким чином, щоб проміжок часу між ними складав не менше двох тижнів. Хворих, слабких, виснажених поросят вакцинувати не можна.
Якщо поросятам створити відповідні умови, то вони здатні дуже швидко зростати та набирати вагу. За добу приріст живої маси в них може сягати від 400 до 600 г, зокрема відкладення білка – близько 100 г! Створюються такі умови шляхом комфортного утримання, правильного годування та організації достатнього маціону (випасання або вигулу).
Найактивніше формування м’язової тканини у поросят відбувається в перші чотири місяці їхнього життя. Тому від якості, кількості кормів та від систематичності моціону залежить вміст м’яса у майбутній туші.
Щоб отримати органічну свинину, в раціоні поросят повинні бути різноманітні, але обов’язково лише натуральні корми. Наприклад, для відкладення за добу 100–110 г білка, зростаючому поросяті потрібно давати в раціоні 280–300 г легкозасвоюваного протеїну. Для цього, крім зелених (трава люцерни, конюшини, амаранту), соковитих (морква, топінамбур, картопля, кабачки, гарбуз, буряк) і концентрованих (дерть з різного зерна, шроту, макухи) кормів, поросятам слід давати молочні продукти (сироватку, молочні відвійки, кисляк) і корми тваринного походження (м’ясо-кісткове і рибне борошно). Вони багаті на білок, а точніше, на незамінні амінокислоти, які надзвичайно потрібні поросяті в цьому віці.
Через зростання загрози зараження африканською чумою свиней, слід дотримуватись максимальної обережності в разі годування тварин кров’яним, м’ясо-кістковим і кістковим борошном. Продукти невідомого походження краще не використовувати в кормах для своєї свиноферми. Якщо немає 100% впевненості у їхній безпеці, то краще зовсім виключити їх з раціону або замінити на інші корми з високим вмістом білка тваринного походження.
Зелені та грубі корми (сіно, висівки, трав’яні гранули) стимулюють травлення й тонізують гладку мускулатуру кишківника, що безперечно є позитивним фактором. Та слід зважати, що вони погано перетравлюються в шлунково-кишковому тракті свині й вимагають додаткових витрат енергії з боку організму, а занадто велика їх кількість спричинює зниження вгодованості поросят. Винятком є свині азійських порід (в’єтнамські, азіатські вислобрюхі, корейські) та угорська мангалиця. Ці тварини добре пристосовані до засвоєння поживних речовин з грубого корму, і в їхньому раціоні він може становити до 70%.
Другий тип кормів, вживання яких має контролюватись, – це корми з високим вмістом вуглеводів та жирів (кукурудза, картопля, цукрові буряки). Ці корми мають високу енергетичну цінність і легко перетравлюються. Понаднормове їх вживання сприяє надмірному відкладенню жиру, формуванню недорозвиненої м’язової системи і, як наслідок, гальмуванню росту молодої тварини. Особливо до цього схильні породи сального напрямку продуктивності.
За необхідності поросятам у віці 70–120 днів проводять профілактичну чи вимушену дегельмінтизацію. Зручними у використанні є препарати івермектину, вони позбавляють поросят від усіх гельмінтів та нашкірних паразитів. Це препарати “Іверон”, “Івермек”, “Баймек”, “Профіверм” та інші. Вводяться кожній тварині одноразово, доза розраховується за співвідношенням: 1 мл засобу на 33 кг живої ваги поросяти.
Раціон для одного поросятка вагою 20–35 кг, що дозволяє отримати до 500 г приросту за добу, може бути таким: кукурудзяна дерть (0,4 кг), ячмінна дерть (0,3 кг), дерть зернобобових (0,1 кг), молочні відвійки (0,7 л), соковиті корми (0,1 кг), зелена маса (0,3 кг), рибне борошно (0,1 кг), харчова сіль (5 г).
Для поросяти вагою 35–45 кг потрібно: кукурудзяна дерть (0,650 кг), ячмінна дерть (0,4 кг), зернобобова дерть (0,2 кг), молочні відвійки (1л), соковиті корми (0,5 кг), зелена маса (0,5 кг), рибне борошно (0,15 кг), харчова сіль (7 г).
Поросяті вагою 45–55 кг щодоби потрібно забезпечити: кукурудзяну дерть (0,9 кг), пшеничну (0,2 кг), ячмінну (0,25 кг), зернобобову (0,3 кг), молочні відвійки (1 л), соковиті корми (0,7 кг), зелену масу (0,8 кг), рибне борошно (0,2 кг), харчову сіль (10 г).
Усі зернові корми, особливо бобові, краще давати не у вигляді дерті, а в екструдованому вигляді. Таке зерно засвоюється організмом більш ніж на 90% і є природним стимулятором росту. Крім того, в екструдованих кормах знищуються всі хвороботворні мікроорганізми, а в сої та інших бобових руйнується інгібітор трипсину, який перешкоджає нормальному травленню.
Для нормального зростання та успішного розвитку важливо забезпечити кожному поросяті щоденний моціон. Тварини повинні проходити до 1 км на день і знаходитись на вигулі щонайменше одну годину.
Для орієнтиру наведу норму набору живої ваги в поросят різного віку за умови годування їх натуральними кормами: під час відлучення, у віці 2–2,5 місяця порося має важити 20–21 кг; у віці 3-х місяців – близько 35 кг; в 4 місяці – до 55 кг; у 5-місячному віці – не менше 70 кг; у 6 місяців – до 85 кг; у 7 місяців – до 100 кг.
У чотиримісячному віці, коли вага тварини досягне 55 кг, проводимо ревакцинацію щеплених у місячному віці поросят від хвороби Тешена.
Залежно від того, для якого виду продукції (м’яса чи сала) вирощується свиня, використовують і різні методи подальшої відгодівлі. Про них йтиметься у наступній статті.
Якщо у вас виникли запитання по темі цієї статті, можна поставити їх у коментарях під статтею або на нашому форумі.
Віталій Чугуєвець
Поділитись в соцмережах:
