Істотне потепління та настання майже літньої погоди зазвичай є сприятливими обставинами для зайняття тваринництвом. Природна інсоляція, можливість цілодобового перебування тварин на відкритих вигулах чи пасовищах суттєво здешевлюють їх утримання й годування, а також добре впливають на стан здоров’я стада.
Але разом із позитивним впливом спекотної та сонячної погоди такі кліматичні особливості можуть створити непередбачені проблеми, пов’язані з перегріванням організму, що в особливо критичних випадках здатне спричинити навіть загибель тварин. Оскільки літо в наших широтах відрізняється останніми роками досить високими температурами, варто зупинитися на цій темі докладніше.
Причини винекнення
Причиною виникнення теплового удару може стати тривале перебування тварини в умовах підвищеної навколишньої температури, виконання нею важкої роботи без перерв на відпочинок, перевезення в закритому транспорті без доступу достатньої кількості свіжого повітря, значна концентрація тварин у тісному приміщенні з поганою вентиляцією та багато інших чинників, за яких організм тварини виявляється нездатним підтримувати оптимальну температуру тіла.
Причиною сонячного удару може стати тривале перебування під прямим сонячним промінням у спекотну, безвітряну погоду, без можливості сховатись у затінку. Симптоми й лікування в обох випадках схожі, тому обидва захворювання ми розглянемо як одне.
Перші прояви цієї проблеми з’являються вже після незначного перегріву. Птахи в такому стані відкривають дзьоб і прискорено дихають, розставивши убік крила. У великих та середніх тварин спостерігається стан збудження, їх пульс і дихання частішають (особливо в собак), посилюється потовиділення (окрім птахів та собак), з’являється спрага. Але їхня температура ще утримується в рамках фізіологічної норми.
Якщо ж вплив високої температури чи сонячних променів не припинились, то організм вже не здатний самостійно впоратися з терморегуляцією, і температура тіла тварини підвищується на 0,5–1,5°С. Це, своєю чергою, викликає млявість і пригнічений стан. Ще досить часто можна спостерігати розширені зіниці у тварин навіть при сильному освітленні.
В умовах підвищення температури тіла на 2–2,5°С відбувається втрата орієнтовного рефлексу (поворот голови в бік джерела різкого звуку, яскравого світла, нового запаху). Значно підвищується кров’яний тиск, про що свідчать добре помітні підшкірні судини. Тварини майже перестають реагувати на зовнішні подразники (оклики на прізвисько, укуси комах, запропонований корм тощо), рухи в них стають неохочими, хода хиткою, координація рухів тіла порушується.
Якщо вплив несприятливих умов не припиняється, то загальна слабкість прогресує, тварина намагається лягти й менше рухатися. З’являється сильне почервоніння та поява синюшного відтінку всіх видимих слизових оболонок. Виникає задишка, робота серця сповільнюється, кров’яний тиск падає, пульс помітно слабшає. З появою судом тварина гине від задухи та порушень у роботі серця.
Що ж робити в таких випадках і як допомогти тварині? Найкращий метод допомоги – це, звичайно ж, своєчасне попередження проблеми, для чого слід заздалегідь спрогнозувати можливість її виникнення та вжити захисних заходів.
У спеку не слід залишати тварин без нагляду. На пасовищах та в загонах необхідно облаштувати укриття-навіси від сонця або будувати загони на затіненій деревами території. Також дуже важливо забезпечити тваринам вільний доступ до води.
У сильну спеку можна додати у воду сіль з розрахунку 1 г на літр. Така концентрація солі не викликає сильної спраги і, до того ж, сприяє затримці води в організмі, що ефективно перешкоджає зневодненню тварин.
Робочим тваринам необхідно давати достатньо часу на відпочинок, своєчасно напувати їх прохолодною (близько +20°С) водою. Рекомендується зменшити навантаження й скоротити час роботи на період спекотної погоди. За можливості змінити робочий графік: більше працювати зранку та надвечір, а відпочинок перенести на обідній час. Припиняти роботу в разі виникнення перших симптомів перегріву, наведених вище.
Для продуктивних тварин, що утримуються в приміщенні, суворо дотримуватись оптимальних норм посадки та забезпечувати встановлені зоогігієнічними нормами параметри мікроклімату.
Переганяти стадо в похмуру погоду або вранці.
Перевозити тварин у спеціальному транспорті з хорошою вентиляцією та уникати їх надмірної скупченості.
За необхідності обприскувати тварин водою.
Дієвою профілактикою від перегріву є організація купання тварин під душем чи у природних водоймах. Овець слід своєчасно стригти.
Профілактика завжди є кращою й дешевшою, ніж вимушене лікування. Та якщо з якихось причин уникнути перегріву не вдалося, діяти потрібно швидко. Насамперед необхідно усунути вплив надмірного тепла на тварину (перемістити її в затінок, провітрити приміщення чи транспортний засіб, припинити роботу та зняти з робочої тварини збрую, вивести її із спекотного приміщення тощо).
Серйозність допомоги залежатиме від ступеня перегріву. Якщо тварина не знаходиться в критичному стані й здатна пити самостійно, то напоїть її досхочу, але з невеликими перервами-паузами (якщо просто дати їй воду, то тварина може випити більше, ніж їй потрібно). Обприскайте тварину водою кімнатної температури кілька разів. У разі легкого ступеня перегріву такої допомоги зазвичай буває достатньо.
Якщо ж стан тварини важкий, то, крім перерахованих дій, слід рясно поливати тварину водою (не холодною, а нагрітою до кімнатної температури!), особливу увагу приділяючи голові та грудній зоні. Добре допомагає клізма з прохолодної води (+25°С) з анальгіном (доза залежить від виду тварини). Внутрішньовенно слід ввести 10%-ий розчин хлористого кальцію (доза на одного коня чи корову – 200 мл).
У критичних випадках потрібно ще ввести внутрішньовенно 40%-ий розчин глюкози (200 мл) з кофеїном (2–3 мл) на одну корову чи коня. Внутрішньо дайте камфору: близько 7 г на одну корову чи коня; дорослим свиням вистачить близько 3 г; собакам слід обрати дозу (від 0,5 до 1,1 г) залежно від їхнього розміру.
Якщо тварина знаходиться в досить важкому стані, і дати їй камфору всередину немає можливості, то можна вколоти цю речовину підшкірно. Так камфора подіє швидше (майже відразу), після чого спостерігається посилення роботи серця, покращення дихання, підвищення кров’яного тиску. Тривалість дії камфори становить 25–45 хвилин. Зазвичай цього вистачає, щоб вивести тварину з критичного стану.
Якщо кількість постраждалих тварин не перевищує однієї-двох, допомогти їм порівняно легко. Складніше, коли таких тварин кількадесят. Тому не варто нехтувати впливом сонця і спекотної погоди.
Прохолодної вам погоди та успішного тваринництва!
Якщо під час ознайомлення з цим матеріалом у вас виникли питання, ви можете поставити їх на нашому форумі.
Віталій Чугуєвець
Поділитись в соцмережах:
