Кролівництво є, напевно, однією з найпопулярніших допоміжних тваринницьких галузей у нашій країні. Водночас ставлення до розведення кролів у різних людей буває діаметрально протилежним.
Майже двадцятирічний практичний досвід роботи у ветеринарії та тваринництві дозволяє мені викласти свою думку щодо розведення цих тварин. І моє ставлення до них теж не є однозначним. З одного боку, неможливо лишатись байдужим до цих милих, привабливих тваринок, а з іншого – мої почуття до цих пухнастиків іноді межують зі зневірою!
Спочатку про те, чому я їх люблю.
По-перше, кролі мені просто подобаються своїм зовнішнім виглядом, на дотик і на смак (хто ж не любить смачних страв з кролячого м’яса).
По-друге, ці тваринки невибагливі до умов утримання та годування. Їдять вони порівняно небагато, а сам корм доступний для будь-якого сільського жителя і вартує недорого (свіжа трава, відходи саду й городу, незначна кількість зерна). Догляд за кроликами не потребує багато часу й сил, тому обслуговувати невелику кролячу ферму зможуть навіть школярі, пенсіонери чи люди з інвалідністю.
По-третє, кролятник займає небагато місця. На десяти квадратних метрах можна без проблем розмістити невелику домашню кролеферму.
По-четверте, це їхня неабияка продуктивність. Кролики досить швидко розмножуються і добре ростуть, що дає можливість вирішити проблему м’яса для сім’ї на цілий рік. Якщо родина з’їдатиме хоча б одного кролика на тиждень (а це в середньому 3–3,5 кг м’яса), то їй вистачить 12 (міс.) × 4 (тиж.) = 48 кролів. Щоб отримувати таку кількість забійного молодняка, доведеться тримати лише дві-три кролематки та одного кроля.
Нібито одні плюси! Та це виглядає так лише доти, доки не поринеш у цю захопливу справу з головою.
Спершу, поки кроликів у вас небагато, все виходить легко і просто. Але щойно, окрилений першими успіхами, починаєш будувати плани на майбутнє і розширювати кролеферму, як вони одразу починають хворіти й гинуть ще швидше, ніж розмножуються.
Скільки разів після чергового провалу я давав собі слово більше ніколи не займатися кролями, та… бажання переважувало всі аргументи, і ось вже впродовж тривалого часу шукаю власний шлях у кролівництві.
Проаналізувавши свій частково вдалий досвід, досвід багатьох успішних, а особливо не надто успішних кролівників, а також вивчивши неабияку кількість літератури з цієї теми, я зробив цілком конкретні висновки, які мені вдалося успішно застосувати на своїй кролячій фермі (а це 18 кролематок, 3 самці плюс молодняк, тобто разом понад 400 голів). І тепер хочу поділитися з вами особистими спостереженнями та напрацюваннями.
Запропонований мною метод вирощування не є ідеальним. Я продовжую працювати над його вдосконаленням, постійно щось додаю і змінюю. Але отримана дослідним шляхом модель цілком може бути застосована на практиці будь-яким середньостатистичним кролівником-аматором. Сподіваюсь, що мої поради стануть у пригоді читачеві.
Утримання й догляд
Я пробував утримувати цих тварин у ямі, у звичайних дерев’яних клітках довільної конструкції та в сараї. Метод численних спроб і помилок довів, що найкращий результат дає утримання поголів’я в клітках, у наглухо закритому шеді з регульованою вентиляцією та освітленням. А сам шед слід розміщувати в затінку й у місці, захищеному від вітру та протягів.
Доглядати за кроликами в шеді зручно за будь-якої погоди, а ще він дає можливість цілорічно отримувати окроли. Всередині у ньому навіть взимку завжди позитивна температура, тобто не замерзає вода в поїлках і не промерзає корм. До того ж у шед не можуть проникнути голуби, горобці, комарі, мухи, гризуни, собаки, кішки та інші тварини, зокрема носії хвороб та інфекцій.
Дератизацію шедів роблю один раз на місяць. Для цього користуюсь препаратом «Ланірат», який на відміну від «Щурячої смерті» не має аромату барбарису, а отже, не приваблює гризунів ззовні та водночас знищує тих, яким вдалось пробратись усередину.
З мухами, в разі необхідності, борюсь засобом «Агіта», а проти комарів використовую липкі стрічки, електричний фумігатор та протимоскітні сітки, які встановлюю на вентиляційних отворах.
Не можна допускати ніякої захаращеності всередині шеда, тому підмітаю через день. У клітках підлоги влаштовані так, щоб були щілини, тому там завжди сухо, проте все одно доводиться прибирати щодня. Дуже рекомендую білити приміщення (шед) всередині негашеним вапном хоча б один раз на десять днів (а в разі виникнення проблем ще частіше).
Профілактичну дезинфекцію проводжу один раз на три місяці препаратом «Арквадез» (0,25%). Чому саме цим засобом? «Арквадез» знищує всю мікрофлору, кокцидій, яйця гельмінтів, і його не потрібно змивати після застосування, а головне – можна використовувати в присутності кроликів у клітках.
Цим же препаратом (3%) заправляю і дезинфікуючий килимок на вході. Дотримання чистоти, регулярна дезінфекція, дезінсекція та дератизація попередять виникнення 80% тих проблем, через які в багатьох зникає бажання займатись кролівництвом.
За рік одна кролематка в моєму господарстві забезпечує чотири окроли, тобто кожна кролиця дає кроленят раз на три місяці. Усі кроленята народжуються і ростуть міцними, а самі кролиці не виснажуються і зберігають високу продуктивність досить тривалий час.
Покривати кролиць краще по кілька особин в один день, тоді можна отримати одновіковий молодняк, який у майбутньому можна буде згрупувати за статтю і вирощувати разом. Та й проводити планові ветеринарні обробки у цьому разі набагато зручніше.
Ветеринарні питання у присадибному кролівництві
За місяць до запланованого парування рекомендую обробити батьківське стадо будь-яким препаратом івермектину (надалі батьківське стадо достатньо буде обробляти щопівроку, а не перед кожним паруванням). Зазвичай для обробки я використовую препарат «Баймек» (1 %, у дозі 0,2–0,3 мл на кожну особину підшкірно).
Якщо вам не подобається робити ін’єкції, то засіб можна додати і в комбікорм. Це значно легше. Я давав своїм кролям «Профіверм» гранулят (з розрахунку 1 г на 10 кг живої маси тваринки) впродовж трьох днів поспіль, а через тиждень повторював цю процедуру.
Про всяк випадок нагадаю: обробляти тваринок можна лише ДО парування, обробка сукрольних кролиць є НЕПРИПУСТИМОЮ!
Така обробка знищить у кролів-плідників усіх гельмінтів (легеневих і кишкових), нашкірних паразитів, вушних кліщів і коросту. Насправді значно дешевше обробити все батьківське стадо і потім не мати жодних проблем, ніж лікувати ту саму кількість батьків, плюс заражений ними молодняк, який, до того ж, буде погано рости.
За тиждень до запланованого парування слід обробити і кролиць, і самців-плідників від кокцидіозу. Поясню навіщо. Річ у тім, що коли кроленята після виходу з гнізда починають пробувати їсти звичайний корм, то в їхньому кишківнику ще відсутня целюлозолітична мікрофлора, необхідна для нормального травлення.
Щоб заселити нею кишківник, кроленята поїдають кал матері (це явище відоме як копрофагія), де є така мікрофлора. Саме тоді вони зазвичай і заражаються кокцидіозом, якщо кролематку попередньо не обробили потрібним препаратом. Обробити одну кролицю задля профілактики значно простіше та набагато дешевше, ніж потім лікувати вісім-десять кроленят.
Оскільки в період сукрольності бажано не давати тваринам ніякої хімії, то я рекомендую зробити це до парування. Зазвичай я обробляю тварин препаратом «Байкокс» 5%, відповідно до інструкції. Та можна й такими як «Толкокс», «Ампроліум», «Діклокс». Перелік препаратів чималий, перераховувати усі не бачу сенсу, тим паче, що на сьогоднішній день є з чого вибрати і за наявністю, і за ціною, і за якістю.
Тепер, коли завершено всі приготування, настає час парування. Для цього процесу (краще в ранковий час), переносимо кролицю в клітку до самця, а не навпаки. Якщо кролиця довгий час (протягом 10 днів) не підпускає до себе самця, можна хвилин за двадцять до запланованого парування застосувати препарат «Сурфагон» дозою 0,2 мл на одну тварину.
Зазвичай цей засіб знімає проблему. До того ж, завдяки цьому препарату збільшується відсоток запліднюваності (приблизно на 20%), тобто, відповідно збільшується і кількість кроленят у приплоді.
Якщо у вас багато кролематок, і ви хочете синхронізувати в них стан охоти, щоб отримати одновіковий молодняк, то можна застосувати препарат «Сергон» (СЖК) в дозі 25 МО на одну тваринку. Покривати самиць можна через 8–12 годин після використання препарату. Щоправда, на такий випадок необхідно забезпечити достатню кількість самців.
Отримання приплоду та догляд за ним
Якщо ви все зробили правильно, то через місяць кролематка облаштує собі гніздо з пуху і народить там кроленят. На другий день кролицю та її приплід слід обережно оглянути. Якщо кроленят багато і вони спокійно лежать купкою, значить, немає ніяких проблем. Проте можуть виникнути дві неприємності.
- Нестача молока. Зазвичай кроленята в разі нестачі молока розповзаються по гніздовому будиночку, і тоді необхідно їх по одному підселяти до інших гнізд і кролематок, які народили того самого дня або на день раніше (стане в пригоді те, що ми парували одразу кілька кролиць в один день).
- Надлишок молока. У перші дні після народження кроленята їдять мало, і якщо в гнізді їх налічується лише один-три, то в кролематки може розвинутись мастит (тверді, болючі утворення на животі, часто гарячі). Щоб запобігти виникненню маститу, кролиці слід удвічі зменшити кількість води та виключити з її раціону соковиті корми й концентрати. Якщо мастит все ж таки виник, то я колю «Амоксицилін» у дозі 0,1 мл на 1 кг ваги кролиці та «Айніл» чи «Кетолайн» у дозі 0,1мл на одну тваринку, тричі, з інтервалом 4–5 годин.
Перший місяць у розвитку молодняка зазвичай минає без особливих проблем. У віці 28 днів слід щепити стадо від захворювання міксоматозом. Ревакциную кролів із досягненням ними тримісячного віку і в подальшому дію за інструкцією, яка завжди додається до вакцини.
Приблизно на 33-й день обробляю кроленят від кокцидіозу препаратом «Байкокс».
Якщо кроленята добре почуваються, то на 45-й день вакциную їх від геморагічної хвороби. Пізніше ревакциную тією ж вакциною згідно з інструкцією.
Якщо проблем не виникло, то у віці 60 днів відлучаю кроленят від матерів і створюю одностатеві групи, які поміщаю у великі клітки по 20–25 голів. Клітки попередньо слід дезінфікувати. Протягом перших трьох-чотирьох днів додаю кроленятам у воду молочну кислоту 5%. Це нормалізує мікрофлору кишківника, і в малюків не виникає проносів, спричинених стресом, у перші дні після відлучення від матері.
Боротьба з хворобами
Таке захворювання, як сальмонельоз, виникає у кролів вкрай рідко, якщо відсутні його переносники – миші та птахи. Заражені кролі зазвичай виглядають млявими, малорухливими, втрачають апетит, у них з’являється пронос, а в сукрольних самок трапляються навіть викидні. Без лікування інфіковані кролики можуть загинути вже на п’ятий-шостий день. Під час розтину таких тваринок можна побачити збільшені селезінку та печінку, а також некроз товстого кишківника. Лікується ця хвороба «Фуразолідоном», «Трисульфоном», «Метронідазолом» у терапевтичних дозах.
Можна застосувати спеціальну протисальмонельозну сироватку. Лікувати слід усіх, навіть не заражених хворобою кролів, якщо вони протягом тижня перебували в одній клітці з хворими особинами.
Вживати м’ясо інфікованих кролів я не рекомендую, хоча ветеринарна наука і дозволяє робити це після півторагодинного проварювання. Мені не доводилось мати справу з цією хворобою у власній практиці.
Для профілактики міксоматозу я успішно використовую щеплення. Хворих на міксоматоз кролів лікувати не рекомендують, оскільки навіть після одужання така тваринка лишається довічним носієм хвороби. Лише в тому разі, якщо ви маєте дуже цінну особину, то слід додавати їй у питну воду йод 1 мл на 200 мл + «Катозал» 10% подшкірно 1 мл (два дні поспіль) + «Зінапрім» + «Амоксицилін» внутрішньом’язово (три дні поспіль по 1 мл на 10 кг маси кроля). Уражену шкіру зазвичай змащують підсушувальними мазями. Краще лікуються кролики, які хоча б раз у своєму житті були щеплені від цієї хвороби.
Риніт бажано лікувати «Пролінкоспектом» або препаратом «Анандін» шляхом закапування засобу в очі протягом чотирьох днів. Можна також робити окурювання впродовж 10–20 хвилин туманом однохлористого йоду з алюмінієм.
Пастерельоз успішно лікується препаратами «Енрофлоксацину». Окрім того, є вакцина. Я не щеплю своє поголів’я від пастерельозу, оскільки в мене така проблема не виникає.
Ось і все, чим хотілось поділитися з вами. У цій статті немає детальних описів кролячих порід, конструкції кліток, не висвітлюються питання годування та утримання цих тварин, оскільки таку інформацію несладно знайти в численних інформаційних джерелах з кролівництва. Окремо раджу вам за можливості відвідувати сільськогосподарські виставки, де нерідко проводять надзвичайно корисні навчальні семінари.
Вдалого вам кролівництва!
Віталій Чугуєвець
Поділитись в соцмережах:
