Іноді селянам і власникам тваринницьких господарств доводиться купувати молодняк. Придбання молодняка великої рогатої худоби – справа відповідальна. Купуючи телят для вирощування та подальшого утримання, ви не просто отримуєте тварин, а закладаєте майбутній успіх (чи неуспіх) свого господарства. Якісний, здоровий молодняк добре зростатиме і в очікуваний термін дасть заплановану продуктивну віддачу, а значить – окупиться. Хворі телята та тварини низької якості вимагатимуть тих самих, або навіть більших витрат, але при цьому покажуть меншу рентабельність.
Насамперед потрібно визначитися з тим, яку худобу ви хочете купити: м’ясну, молочну чи з комбінованою продуктивністю.
Вибір напряму продуктивності та породи залежатиме від того, яку продукцію ви плануєте отримувати, а головне – які у вас можливості та стартові умови (наявність інфраструктури, під’їздних доріг з твердим покриттям, площі земель під пасовищами, приміщень, техніки тощо).
Друге важливе питання – з якою метою ви купуєте молодняк: для ремонту та покращення вже наявного стада; для подальшого вирощування та відгодівлі на м’ясо; для заснування ферми з нуля; для вирощування та подальшого продажу у вигляді тільних телиць.
Від того, як ви відповісте на це питання, залежатиме відповідь на наступне: де купувати?
Придбати молодняк можна на великому підприємстві, у приватних осіб або перекупників. Одного або кількох телят можна купити у приватних осіб або у перекупників (деякі м’ясники, випадково купивши тварину гарної якості, не забивають її, а намагаються продати для утримання зацікавленим покупцям).
Якщо ви хочете виростити придбаний молодняк і потім продати його м’ясом, то підійдуть бички будь-яких порід або безпородні тварини. Краще купувати саме бичків, а не теличок чи тварин обох статей, тому що конверсія корму в особин чоловічої статі завжди краще, а утримувати одностатеву групу значно простіше.
Придбання молодняка без особливих вимог щодо приналежності до породи обійдеться дешевше, ніж породистих тварин. Таке поголів’я можна купити у приватних осіб або в фермерських господарствах. Але краще знайти великий молочно-товарний комплекс та придбати там. Для великих молочних ферм не має сенсу вирощувати бичків, тому вони намагаються позбутися їх у перші дні після отелення корови, щоб не витрачати товарне молоко на випоювання. Ціна буде відносно невисокою, а якість цілком задовільною. Придбання бичка в спеціалізованому тваринницькому підприємстві особливо має сенс у тому випадку, якщо ви хочете виростити з нього бика-плідника для своєї молочної ферми.
Якщо ви купуєте телят для вирощування нетелів з метою подальшого їх продажу, або для заснування власної ферми, чи для ремонту стада, то краще пошукати продавця, який може запропонувати дійсно якісне породисте поголів’я.
Якщо ваша мета саме така, то краще звернутися до великих підприємств із хорошою репутацією та високими продуктивними показниками поголів’я. Так ви зможете бути впевненими у приналежності поголів’я до бажаної породи і отримати достовірну інформацію про походження та продуктивність батьків обраних телят. Придбання теличок у передового підприємства, швидше за все, обійдеться на 10…15% дорожче, але економити на якості не варто. Господарство-продавець має обов’язково бути благополучним в епізоотичному сенсі по всіх хворобах ВРХ.
Незалежно від того, ви купуєте одне теля чи багато, бажано розглядати не одне господарство, а відразу кілька, щоб мати можливість порівнювати та вибирати. Так ви зможете не тільки вибрати найкращих тварин, але й трохи поторгуватись.
Зробивши вибір, усіх тварин краще брати із одного господарства. Куплені в одному місці телята матимуть мікрофлору лише їхньої рідної ферми. Вони до неї адаптувалися, і хвороб ця мікрофлора у них не викличе. Якщо купити кілька невеликих груп у 3–5 господарствах, можна спровокувати спалах інфекційних захворювань у себе на фермі. Змішавши тварин з кількох господарств, ми також змішуємо і їх мікрофлору. Для телят з однієї ферми штами інфекції з двох інших будуть новими і становитимуть небезпеку, оскільки імунітету у них на неї не вироблено.
Йдеться не про якісь дуже небезпечні інфекції, такі як сибірка або ящур, ні. Ми говоримо про більш прозаїчні та звичні для ферм захворювання: вірусну діарею, сальмонельоз, ротавірус, коронавірус та інші. Ці інфекції не є смертельними для молодняка, але значною мірою знижують майбутню продуктивність телят, що перехворіли. Неприємність цих інфекцій ще й у тому, що їх важко повністю викоренити на фермі без повного переривання технологічного циклу. Потрапивши одного разу в господарство, ця мікрофлора вже буде присутня постійно і періодично нагадуватиме про себе, вимагаючи витрат на лікування.
Головне завдання при купівлі молодняку – не придбати слабких, хворих та перехворілих особин. Такі телята не даватимуть очікуваного приросту, а надалі не покажуть і високої цільової продуктивності.
Щоб убезпечити себе та вибрати найкраще поголів’я з наявного, не слід поспішати. Попросіть у господарів дозвіл побути біля телят протягом 40–50 хвилин, походити в загороді і поспостерігати за ними. Якщо ви самі не маєте достатнього досвіду та кваліфікації, то є сенс запросити на допомогу досвідченого ветеринара чи зоотехніка, якому ви довіряєте. Ветеринар чи зоотехнік підприємства-продавця на роль консультанта не підійде, оскільки він – особа зацікавлена, тож довіряти йому не варто. Але якщо такої надійної людини немає, то можна вибирати тварин і самостійно.
Висловлюючись суб’єктивно, візуально здорові телята виглядають привабливо, вони мають подобатися.
Здорові телята характеризуються середньою вгодованістю та середньою наповненістю рубця. У них гладка, рівна, блискуча шерсть; чисті та блискучі очі; вологе, рожеве (якщо воно не пігментоване) та блискуче носове дзеркало та ніздрі без травм, кірок та виділень; розміри тварин (зріст у холці та вага) відповідають середнім породним показникам та їх віку (точний вік можна дізнатися, звіривши номер на вушній бирці із записом у документації); вони активні та допитливі, добре поїдають корм, не цураються інших членів стада. Найкращі телята тримаються ближче до центру групи. Це інстинктивна соціальна поведінка: найцінніші, домінуючі члени стада займають найбезпечніше місце – у центрі, а слабкі не мають такого права.
Теля, яке завжди тримається на периферії стада, швидше за все, має низьке становище в ієрархії. Воно буде харчуватися останнім, а у зв’язку з цим завжди отримуватиме корм гіршої якості і рости теж буде гірше. Отже, від нього не можна очікувати високої продуктивності. Такого теляти купувати не потрібно. Причиною низького ієрархічного становища у групі, найчастіше, є перенесене у минулому захворювання, яке на деякий час послабило теля, і воно втратило свій колишній статус. Іншою причиною можуть бути особливості типу його темпераменту, що також не добре. Особливо яскраво ієрархію можна побачити при роздачі групі якогось смачного корму. Найкращі особини першими підходитимуть до нього і сміливо поїдатимуть, відганяючи родичів від своєї частини годівниці.
Спостерігаючи за групою молодняка, слід звернути увагу на консистенцію калу, і чи є сліди калу в незвичайних для цього місцях (на стінах, поїлках, годівницях, інвентарі тощо). Сліди рідкого калу в різних місцях вказують на те, що група або її окремі члени в минулому перенесли розлад травлення. Це має насторожувати. Рідкий кал у період спостереження також є несприятливою ознакою. Свідченням перенесеного в минулому тривалого розладу травлення є і зріджена або відсутня шерсть на корені хвоста і біля анального отвору. Такого теляти купувати не бажано.
Під час огляду важливо виявити не лише хворих, а й тварин, що раніше перехворіли. Перенесені в ранньому віці захворювання, що супроводжувалися проносом, мають великий вплив на майбутню продуктивність тварини у дорослому віці. Встановлено, що кожна діарея, перенесена теличкою у перші місяці життя, знижує її молочну продуктивність у майбутньому приблизно на 30%!
Добре, якщо можна змусити групу побігати протягом 1–2 хвилин. Ви зможете побачити, як тварини рухаються, чи немає серед них кульгавих або малорухливих. Найсильніші та найпродуктивніші особини бігтимуть у передній третині групи. А ще після пробіжки ті телята, які в минулому перехворіли на якісь респіраторні хвороби, почнуть підкашлювати. Таких телят теж не слід купувати.
Вибираючи тварин, важливо звернути увагу на стан їхньої шерсті та ознаки присутності зовнішніх паразитів (воші, кліщі тощо) та заразних захворювань (лишай, мікроспорія та ін.). Якщо ви помічаєте явні симптоми, то не потрібно купувати не лише особин з ознаками хвороби (ділянки шкіри без шерсті, розчісування, почервоніння шкіри і т. д.), але і взагалі ніяких телят на цій фермі. Ризик привезти у своє господарство проблеми у цьому випадку дуже великий.
При придбанні телят м’ясних порід старше 5 місяців слід звернути увагу на те, чи вони відлучені від матерів, а чи утримуються разом. Тримання під матками в цьому віці буде швидше мінусом, ніж плюсом, оскільки при покупці молодняк переживатиме додатково кормовий стрес і стрес від відлучення.
Якщо ви купуєте телят молочних порід, то не зайвим буде зробити аналіз їх крові на лейкоз. Це виключить ризики завезення у господарство цього небезпечного захворювання, здатного поставити хрест на ваших господарських планах.
Якщо це доречно, то бажано попросити господарів провести дегельмінтизацію обраної групи молодняку за кілька днів перед відправкою, якщо така обробка вже не була здійснена всьому поголів’ю планово.
Відібравши бажану кількість телят, потрібно уважно звірити їхні номери на вушних бирках із записами в журналах оприбуткування. Вік за документами повинен обов’язково відповідати реальному розвитку тварини. Може так статися, що старші телята, які відстають у рості, потрапили до групи молодшого віку для дорощування. Мета перевірки номерів – відбракувати цих відстаючих особин.
Безпосередньо перед відвантаженням у вибраних телят треба поміряти температуру. Нормою для великої рогатої худоби вважається показник від +37,5оС до +39,5оС. Але в реальних умовах температура здорового організму, як правило, варіюватиме від +38оС до +39оС. Якщо термометр показав крайню максимальну межу норми (+39,5оС) чи значення вище, це означає, що в організмі телят може розвиватися якийсь патологічний процес. Навіть якщо зараз зовні теля виглядає здоровим, то після пережитого стресу, пов’язаного з перевезенням, хвороба дасть про себе знати. Виправданням максимальної межі норми може бути тривала пробіжка або інше значне фізичне зусилля.
Купуючи молодняк, потрібно обов’язково поцікавитися у господарів раціоном годівлі та нормою випоювання (якщо це молодняк молочного віку), а також, чим проводиться випоювання. Ця інформація потрібна для того, щоб після покупки ви змогли спочатку годувати їх так само, як і на їхній рідній фермі.
Перевезення та зміна місця проживання для тварин є сильним стресом. Він тимчасово знижує темпи зростання та послаблює резистентність. Особливо небезпечна ситуація, коли кілька різних стрес-факторів діють одночасно і накладаються один на одного.
У нашому випадку стрес завантаження-розвантаження та перевезення накладається на стрес зміни місця (яких уникнути неможливо) та кормовий стрес (який ми можемо не допустити, поцікавившись особливостями раціону). Це може загострити приховані проблеми зі здоров’ям та сповільнити розвиток молодняку.
Завантаження-розвантаження слід здійснювати дбайливо та обережно, у максимально спокійному стилі, без криків та побоїв.
Мінімізація стресу знизить навантаження на організм теляти і сприятливо позначиться на його стані.
Що ж до самого перевезення, то його потрібно здійснювати у спеціальному (скотовоз) чи обладнаному під цю мету транспорті.
Телят до шестимісячного віку слід перевозити у критому кузові з висотою борту не менше 2 метрів. Кузов має бути оснащений внутрішнім електричним освітленням, системою вентиляції, а при перевезенні в зимовий час – системою обігріву. Якщо тривалість перевезення більше 8 годин, то у вільному доступі тварин має бути поїлка. Якщо перевезення триватиме довше за 24 години, то кожні 6 годин треба робити зупинку й годувати телят.
Кузов транспортного засобу обов’язково повинен мати покриття підлоги з не слизького матеріалу, посилену конструкцію, яку тварини не зможуть пошкодити та травмуватися, а також надійні зовнішні замки. Перевезення здійснюється у присутності супроводжуючої особи.
Перевезення тварин по Україні регулюється «Правилами транспортування тварин» від 16.11.2011 року та ветеринарними нормативно-правовими актами.
Після прибуття до пункту призначення нових тварин розміщають окремо від решти стада на карантин тривалістю 30 днів. За цей час усі приховані захворювання, якщо вони у телят є, встигнуть проявитися. Під час карантину можна провести антигельмінтні обробки, вакцинацію та необхідні дослідження.
При покупці телят до двомісячного віку з благополучних господарств, карантин не обов’язковий, але не буде зайвим.
Вдалих вам придбаннь та успішного скотарства!
Чугуєвець Віталій.
Поділитись в соцмережах:
