Значення моціону у тваринництві

865 👁Створено: 28.06.2023,  Змінено: 12.08.2024  

Значення моціону у тваринництві

Сучасні технології тваринництва орієнтовані на досягнення максимально можливої рентабельності тваринницьких ферм. Досягти цієї мети тваринники намагаються насамперед шляхом збільшення продуктивності поголів’я та зниження витрат на годування й утримання стада.

 

Технології виробництва продукції тваринництва у рамках такої тенденції стають дедалі раціональнішими. Вони націлені на виключення з життєвого циклу сільськогосподарських тварин усього того, що безпосередньо не збільшує продуктивність поголів’я, а також продуктивність господарства загалом.

 

Утримання сільськогосподарських тварин сьогодні дедалі більше нагадує систему обслуговування умовного спецобладнання, де «на вході» потрібно забезпечити сировину (корми, воду, ветпрепарати тощо), а «на виході» маємо отримати вже готовий продукт (молоко, яйця, м’ясо, вовну тощо).

 

І чим досконалішими й сучаснішими стають тваринницькі технології, тим менше уваги приділяється природним потребам живих організмів. Через невпинну раціоналізацію виробничих процесів і мінімізацію витрат абсолютно ігноруються певні потреби тварин, не пов’язані безпосередньо з їхніми продуктивними показниками.

 

Моціон у тваринництві

Зрештою промислові комплекси, що працюють за сучасними технологіями, ігнорують чимало важливих особливостей життєдіяльності сільськогосподарських тварин. Худобу тепер не випасають, а цілорічно утримують у стійлі на монокормі, кури-несучки все своє життя проводять у багатоповерхових (розташованих у кілька ярусів) тісних клітках, а свиноматки живуть у станках, більше схожих на футляри, де тварина спроможна лише лежати чи стояти.

 

Про те, наскільки важливою є роль моціону в житті сільськогосподарських тварин, поговоримо у цій статті.

 

Активний рух на відкритому повітрі (моціон) є однією з базових форм поведінки тварини. Без постійного руху вона не зможе вижити в дикій природі (а свійські тварини походять від диких предків, приручених у далекому минулому людиною).

 

Моціон у тваринництві

Саме в стані руху тварина здобуває собі корм, реагує на зміни зовнішнього середовища, знаходить партнера для розмноження, піклується про потомство і рятується від ворогів. У процесі еволюції необхідність активно рухатись задля досягнення більшості життєво важливих цілей була постійною і міцно закріпилась у фізіології організмів. За продиктованою зовнішніми умовами необхідністю рух перетворився на внутрішню потребу тіла, став умовою його нормального функціонування і нормального протікання в ньому всіх фізіологічних процесів.

 

І в наш час моціон сприяє нормалізації багатьох процесів в організмі. Він тонізує весь організм, зміцнює його і стимулює роботу всіх систем. Такий загальний позитивний ефект пояснюється тим, що рухова активність прискорює циркуляцію крові в організмі. Як наслідок цього, з тканин активніше виводяться продукти життєдіяльності клітин, а клітинам постачається більше кисню та поживних речовин.

 

У ситуації, коли кожна клітина повноцінно забезпечена всіма потрібними їй речовинами та швидко звільняється від непотрібних сполук, увесь організм функціонує в оптимальному режимі, а відтак перебуває в хорошому стані: має міцний імунітет і значне підвищення загальної резистентності.

 

Помірні регулярні фізичні навантаження сприяють адаптації до них опорно-рухової системи. Зв’язки, кістки, сухожилля міцнішають, а м’язи стають сильнішими й більшими. Реагуючи на потребу перекачувати більшу кількість крові у швидшому темпі, серцевий м’яз теж зміцнюється і стає сильнішим.


Ритмічне скорочення м’язів кінцівок та м’якушів на підошвах покращує рух лімфи. (Переміщення лімфи в організмі залежить від скорочення м’язів підошовних м’якушів і великих судин приблизно на 80%).

 

Моціон у тваринництві

Оскільки активний моціон зазвичай відбувається на відкритому повітрі, то одночасно з ним тварина отримує природну інсоляцію. Під дією ультрафіолетового сонячного проміння у шкірі тварин синтезується вітамін D, що відіграє важливу роль у багатьох біохімічних процесах організму (наприклад, у засвоєнні кальцію з корму).

 

Отже, моціон є зокрема й ефективною профілактикою гіповітамінозу D, гіпокальціємії, остеомаляції, остеопорозу, рахіту та деяких інших розладів обміну речовин.

 

Копитні тварини завдяки моціону отримують можливість ходити по ґрунту, а це забезпечує природне стирання копитного рогу, що має здатність постійно відростати. Це дуже добре позначається на стані їхніх кінцівок.

 

Фізичне навантаження стимулює у тварин активнішу роботу дихальної системи, краще вентилюються легені, що позитивно впливає на їхній стан та слугує профілактикою респіраторних захворювань.

 

Активний моціон є частиною дозвілля тварин і сприяє їх мирній фізичній діяльності, що попереджує можливий канібалізм у групах молодняка свиней і птиці.

 

Моціон у тваринництві

Моціон стимулює процеси проходження нервових імпульсів нервовою системою, що нормалізує роботу багатьох органів, зокрема й залоз зовнішньої та внутрішньої секреції. А це, своєю чергою, приводить у норму роботу травної системи і продукування гормонів.


Здорова травна система забезпечує організм усіма необхідними речовинами та енергією. Водночас гормони регулюють поведінку тварини та багато процесів в організмі, що сприяють покращенню репродуктивної функції, нормальному росту і розвитку, а також збільшенню цільової продуктивності (наприклад, молоковіддачі чи набору живої маси).


Активний моціон позитивно впливає на вироблення статевих гормонів, статеву активність і якість сперми у самців-запліднювачів.


Сумарний вплив наслідків регулярного моціону покращує загальний стан стада, підвищує його продуктивність і плодючість, знижує рівень яловості, сприяє формуванню у молодняка бажаного типу конституції.


Якщо говорити про користь моціону обґрунтовано, то доказом позитивного його впливу може слугувати емпіричне дослідження, проведене в одному з молочнотоварних господарств на коровах і телицях голштинської породи. Згідно з його результатами, зроблено певні висновки.

 

Моціон у тваринництві

У нетелей, забезпечених до запліднення щоденним моціоном, формується краще виражений молочний тип конституції, ніж у їхніх товарок, позбавлених моціону.


В ідентичних умовах годування нетелі, які здійснювали моціон, ростуть краще. Ці тварини перевищували своїх ровесниць, що утримувались без моціону, за такими параметрами: висота в загривку – в середньому на 2,12 см; навскісна довжина тулуба – в середньому на 2,86 см.

 

Щоденний моціон активізує обмін речовин у тканинах і сприяє підвищенню рівня окисно-відновних процесів і захисних властивостей організму тварин.

 

Біохімічні дослідження крові показали, що наприкінці стійлового періоду резервна лужність у корів і нетелей, забезпечених активним моціоном, була на 13,61 об. % вища, вміст білка в сиворотці крові – на 0,99 г %, кальцію – на 1,14 мг % більше, ніж у тварин, позбавлених моціону.


Щоденний моціон сприяє зростанню репродуктивної функції корів. Згідно з результатами досліду, тривалість сервіс-періоду в корів досліджуваної групи була в середньому на 46–48 днів коротшою, ніж у корів з контрольної групи при перебуванні обох груп в однакових умовах.


Індекс осіменіння (тобто кількість здійснених парувань на одне запліднення; чим менший цей показник, тим краще) первісток дослідної групи становив 1,2, а контрольної – 1,35. У корів з піддослідної групи після другого отелення індекс осіменіння склав 1,46, а в корів після другого отелення з контрольної групи – 1,71.


На 100 корів у групі, що отримує активний моціон, за рік народилось 100 телят, а в групі без моціону – 90.


Телята, народжені від первісток дослідної групи, демонстрували кращий розвиток – у піврічному віці їх перевага в живій масі склала в середньому близько 12 кг. Збереженість молодняка від матерів, забезпечених під час тільності активним моціоном, виявилась на 9,7% вищою, ніж молодняка, отриманого від позбавлених моціону матерів.


Телиці, які були забезпечені активним моціоном до запліднення і після нього, в період тільності, мали кращі морфофункціональні характеристики вимені. Чашоподібна форма вимені була у 85% первісток дослідної групи та в 75% з контрольної групи.


За кількістю надою впродовж першої лактації корови дослідної групи перевершили ровесниць із контрольної групи на 688 кг (4428 кг проти 3739 кг), а за виходом молочного жиру їх перевага склала 23 кг.


Вища інтенсивність молоковіддачі (1,81–1,52 л/мин) була зафіксована в дослідній групі первісток.


Перевага в надоях корів дослідної групи збереглась і під час другої лактації, вона склала 515 кг молока.


Загальне виробництво молока від корів-первісток дослідної групи виявилось на 19,58% більше, ніж у корів того ж віку з контрольної групи, позбавленої моціону.


Згідно з наведеною інформацією стає очевидною доцільність організації моціону на фермі.


Найпростіший спосіб організації моціону тварин у господарстві – це облаштування вигульних майданчиків, де поголів’я має перебувати не менше половини світлового дня (в хорошу погоду).


Площа вигулу повинна відповідати виду й віку тварин. Наприклад, на кожну дорослу корову має припадати не менше 25 м2 площі вигульного майданчика.

 

Моціон у тваринництві

Хорошою альтернативою майданчикам для вигулу можуть бути спеціальні закільцьовані огороджені доріжки, якими можна проганяти поголів’я кілька разів на добу. Довжина маршруту для корів і телят становить 1,5–2 км, а для свиней – від 0,5 до 1 км.


Але найкращим моціоном теплої пори року є пасовищне утримання. Для більшості копитних продуктивних тварин і птиці воно є найприроднішим способом утримання. Водоплавну птицю найкраще утримувати на випасі біля природної водойми.


Биків-плідників і жеребців можна використовувати на легких внутрішньогосподарських роботах (наприклад, для підвезення кормів) по 2–3 години на день.


Жеребців-плідників, а також кобил і меринів, що не задіяні в роботах, рекомендується щодня проганяти риссю в легкій упряжці чи під сідлом на дистанцію близько 10 км. Такі прогулянки позитивно позначаються на загальному стані здоров’я тварин і подовжують репродуктивне довголіття батьківського стада.

 

Моціон у тваринництві

Тільних корів, жеребих кобил, поросних свиноматок, котних кіз, суягних вівцематок в останню третину вагітності слід випускати на прогулянки з дотриманням запобіжних заходів. А саме, не можна влаштовувати прогулянки обмерзлим чи слизьким від грязюки ґрунтом і в негоду; небажано проганяти їх по глибокому снігу; вагітних вівцематок не можна проганяти вздовж вузьких проходів або допускати в стаді тисняву.


З обережністю слід здійснювати моціон слабких чи хворих тварин, особливо холодної пори року.


Племінних биків-заплідників та коней можна примушувати до моціону завдяки спеціальному обладнанню – каруселі з електроприводом.

 

Моціон у тваринництві

 

Організувати достатній моціон у разі застосування деяких технологій утимання буває непросто, а іноді й неможливо. Дуже складно забезпечити моціон курям-несучкам в умовах кліткового утримання. Проте навіть у такому випадку знаходиться рішення. З метою збільшення рухової активності курей, італійська фірма «FACCO» виготовлює кліткові батареї, обладнані сідалами. У кожній клітці їх встановлено по 2 штуки: одне для відпочинку, а друге  як опора, завдяки якій птах може дістатись до годівниці.


У підсумку птахи більше рухаються, але водночас зростає витрата енергії, а отже й витрата корму на одиницю продукції. Такі клітки частіше застосовують для утримання батьківського стада, а не на виробництві товарних яєць.

 

Моціон сільськогосподарських тварин здатний оздоровити поголів’я і продовжити терміни його продуктивного використання, що в довгостроковій перспективі підвищить ефективність тваринницького виробництва.

 

 

Віталій Чугуєвець



Поділитись в соцмережах:


Текст сообщения:

*

*