Дріжджування кормів

Дріжджування кормів – це метод біологічної підготовки корму до згодовування шляхом його ферментації мікроорганізмами. Він отримав широке застосування у сільському господарстві для підвищення поживності кормів.

Дріжджування кормів: історія винаходу методу

Вперше ідея використання дріжджів у годівлі тварин виникла на початку XX століття, коли вчені помітили їхню здатність покращувати травні процеси та збільшувати перетравність деяких компонентів корму. У процесі інтенсифікації сільського господарства питання підвищення продуктивності тварин стали ключовими, і ферментація кормів за допомогою дріжджів знайшла своє місце у тваринництві.

Авторство методу не можна приписати якійсь одній конкретній людині, тому що дріжджові процеси були вивчені паралельно в різних країнах вченими-хіміками та біологами.

Сенс і мета дріжджування кормів

Дріжджування кормів являє собою процес, при якому відбувається збагачення корму білками, вітамінами групи B та ферментами мікробіологічного походження.

Основна мета методу – покращення поживних властивостей кормів, підвищення їх перетравності та засвоюваності тваринами. Що, своєю чергою, призводить до збільшення цільової продуктивності тварин.

Дріжджі здатні розщеплювати вуглеводи корму, збагачуючи його сполуками, які можуть бути дефіцитними в раціоні. Окрім підвищення поживних властивостей корму, відбувається і покращення його смакових якостей, що також впливає позитивно. Тварини більш охоче поїдають запропонований корм, частка не з’їдених залишків значно скорочується. Як наслідок – корми використовуються раціональніше, а цільова продуктивність стада зростає.

Які корми доцільно дріжджувати

Дріжджуванню частіше піддають корми, багаті на вуглеводи, такі як зернові та корми з високим вмістом складних і важко перетравлюваних вуглеводів. Особливо доцільно дріжджувати грубі і низькосортні корми, які самі по собі мають низьку поживну цінність, але після ферментації стають більш поживними і легко засвоюваними.

Не рекомендується намагатися дріжджувати корми тваринного походження. Від цього вони можуть псуватися і загрожувати здоров’ю тварин.

Види тварин, для яких рекомендується дріжджування кормів

Практичну користь дріжджування дає в годівлі жуйних тварин, таких як велика рогата худоба, вівці та кози. Воно також ефективне для свиней та птиці. Дріжджовані корми покращують роботу травної системи та підвищують імунітет, що особливо важливо для молодняку та тварин на інтенсивній відгодівлі.

Зміни, що відбуваються в кормі при дріжджуванні

У процесі дріжджування у кормі відбуваються значні біохімічні зміни:

1. Підвищення вмісту білка. При дріжджуванні дріжджі бурхливо розмножуються, швидко нарощуючи свою масу (якісний мікробний білок, близький до білка тваринного походження). Загальний вміст сирого протеїну може зростати на 5–10% від його початкового вмісту, залежно від вихідного складу корму. Згодом цей мікробний білок легко перетравлюється і засвоюється в травній системі тварин. У такому білку міститься більшість незамінних амінокислот у L-формі.

2. Зростання кількості вітамінів групи B. Дріжджі синтезують вітаміни B1, B2, B6 та B12, які сприяють поліпшенню обміну речовин та нормалізують перебіг фізіологічних процесів у нервовій системі.

Технологія дріжджування

Процес дріжджування може бути виконаний як у промислових, так і в домашніх умовах. Дріжджування можна здійснювати опарним або безопарним способом. Використовують зазвичай кормові дріжджі (наприклад, Saccharomyces cerevisiae).

Першим етапом є підготовка кормів. Зернові подрібнюють до стану крупи, а грубі корми змочують.

Якщо господарство застосовує безопарний спосіб дріжджування, то корм відразу занурюють у підготовлений дріжджовий розчин і дають час для протікання процесу. Подрібнений корм ретельно перемішують у дріжджевому розчині кожні 2–3 години протягом 6–9 годин.

Якщо в господарстві використовують опарний спосіб, то спочатку готують опару. Для приготування опари активні кормові дріжджі спочатку потрібно розвести у теплій воді з температурою +27…+30°C. Через 10–15 хвилин в отриманий розчин слід додати концентрований корм з високим вмістом вуглеводів, такий як ячмінне, вівсяне або кукурудзяне борошно. Ретельно перемішуючи суміш кожні 60 хвилин протягом 6 годин, у ній підтримують температуру на рівні +27…+30^оС. Після цього в опару вливають теплу воду і поступово додають корм, який планується дріжджувати. Перемішування продовжують кожні 1,5–2 години до завершення процесу дріжджування.

За цей час відбувається ферментація корму, що супроводжується виділенням вуглекислого газу. Правильно проведене дріжджування надає корму приємного запаху, схожого на аромат свіжого хліба.

У присадибному господарстві дріжджування можна здійснювати, використовуючи діжки, ванни та інші ємності, поставивши їх в опалювальному приміщенні.

Для великих фермерських господарств розроблено спеціальні установки для дріжджування кормів. Це автоматизовані системи, що забезпечують точний контроль температури, вологості та часу ферментації. Таке обладнання включає ферментери, мішалки та системи контролю параметрів процесу. У великому господарстві доцільно розміщувати устаткування у спеціальному приміщенні – кормоцеху.

Приклади використання дріжджування

Кожен вид корму має свої особливості дріжджування. Для того, щоб наочно продемонструвати відмінності в деталях процесу, буде корисно навести конкретні приклади практичного застосування способу підготовки різних видів корму. Як приклади розглянемо дріжджування та використання дробленого зерна для курей та соломи (або грубого сіна, заготовленого в пізніх фазах вегетації) для худоби та коней.

Дріжджування зернових круп для курей

Цей приклад може бути успішно використаний як рецепт підготовки корму для птиці у присадибному господарстві.

На 1 кг круп’яної суміші знадобиться 15–20 г дріжджів та 1,5 літра води (її температура має дорівнювати +27…+30^оС). Гарячу воду використувати не можна, тому що за температури +42^оС дріжджі втрачають активність.

Дріжджі, крупу і воду змішують і залишають на 6–8 годин у теплому місці, помішуючи кожні 2 години. Після закінчення цього часу дріжджований корм змішують із сухою крупою або дертю у співвідношенні приблизно 1:2 (близько третини – дріжджований корм, а решта – суха крупа) і згодовують птиці у свіжому вигляді.

На одну курку середнього розміру достатньо 120 г такої мішанки на добу. Через кожні 5–7 днів її згодовування слід робити перерву на 2–3 тижні, використовуючи для годівлі звичайні не дріжджовані корми.

Процес дріжджування соломи або грубого сіна

Дріжджування соломи – технологічний процес ферментації, спрямований на покращення поживної цінності та перетравності грубого корму. Солома в її звичайному вигляді важко перетравлюється тваринами. Метод дріжджування дозволяє використовувати її ефективніше, підвищуючи поживні якості.

Для успішного дріжджування соломи необхідне дотримання кількох важливих умов. Насамперед, важлива температура: оптимальний діапазон становить +23…+30°C. Якщо температура нижча або вища, процес ферментації уповільнюється.

Не менш важливою є вологість, яка повинна бути на рівні 65–70%. Суху солому необхідно попередньо зволожити, інакше дріжджі не зможуть виконати свою роботу і ферментація не відбудеться.

Весь процес підготовки триває близько 8–10 годин. Час, необхідний для завершення власне дріжджування, варіюється від 3 до 4 годин. За цей період дріжджі встигають переробити вуглеводи і наростити свою масу, тим самим підвищуючи поживну цінність соломи.

Для дріжджування 100 кг соломи знадобиться ємність об’ємом близько 400–450 літрів: солома займає багато місця навіть після зволоження, тож потрібно враховувати додатковий об’єм для води та дріжджової опари. Для такої кількості соломи потрібно близько 1–1,5 кг кормових дріжджів. Важливо, щоб вони мали високу ферментативну активність. У процесі дріжджування використовують переважно кормові або пекарські дріжджі, такі як Saccharomyces cerevisiae або спеціалізовані штами дріжджів для ферментації кормів. Крім того, у процесі братимуть участь і ті дріжджі, які зазвичай присутні на поверхні самого корму (Anthomyces Reukauffii).

Дріжджі для процесу дріжджування можна придбати в спеціалізованих магазинах для тваринництва, комбікормових заводах або у виробників кормових добавок. Вони відіграють ключову роль у покращенні поживних властивостей соломи, і правильний вибір штаму може суттєво підвищити ефективність ферментації.

Оскільки в соломі мало вільних вуглеводів, дріжджувати солому безопарним способом складно. Щоб зробити процес ефективнішим, спочатку готують опару з концентрованих кормів.

Для приготування опари добре підійде суміш ячмінної дерті (70%) та висівок (30%). Концентрати заливають окропом у співвідношенні 100 літрів на 30 кг подрібненої зернової суміші. Після того, як маса охолоне до +27…+28°C, до неї слід додати і розмішати попередньо розчинені у 3–5 літрах теплої води дріжджі в кількості 1–1,5 кг. Через 6 годин опара буде готова.

Паралельно з приготуванням опари починають готувати і солому. Важливо обидві операції розпочати одночасно, щоб час їхньої готовності збігся!

Подрібнену солому заливають окропом у великій ємності з розрахунку 50–70 літрів окропу на 100 кг сухої соломи. Після чого закривають кришкою і залишають на 5–6 годин для розмокання.

Коли температура знизиться до +27…+30°C, в ємність до соломи, що розбухла (150–170 кг), додають 130–140 літрів приготовленої дріжджової опари. Через 3–4 години корм можна буде згодовувати худобі. Довше дріжджувати солому не рекомендується, оскільки подальші мікробіологічні процеси вже знижуватимуть її поживність.

Це лише один із багатьох способів дріжджування соломи. Існують і інші. Для дріжджування соломи можна використовувати патоку (мелясу), мезгу та різні добавки.

Ось один з таких способів. На 100 кг соломи потрібно 150 літрів теплої води, 4–5 кг патоки (або 25–30 кг мезги цукрових буряків), 400–450 г кормових або пекарських дріжджів, 250 г кормового суперфосфату, 250 г сульфату аммонію. Цей спосіб застосовують без приготування опари. Всі складові змішують у хімічно нейтральній ємності і залишають у теплому місці на 6–8 годин. Готовий корм згодовують у свіжому вигляді відповідно до норм годівлі.

Зберігання дріжджованого корму

Дріжджована солома або концентрати можуть зберігатися не більше 1–2 днів при температурі не вище +5°C. Що нижча температура, то краще зберігається корм. В ідеалі дріжджований корм згодовують відразу після завершення процесу ферментації.

Безпечність дріжджованого корму

Загалом дріжджований корм безпечний для тварин, якщо дотримані правильні норми згодовування та технологія приготування. Однак, можливі такі небажані наслідки:

1. Перекисання. Якщо процес дріжджування триває надто довго або корм зберігається за високих температур, то він може закиснути. Це призведе до зниження його харчової цінності і може спричинити розлади травлення у тварин (здуття, діарея).
2. Мікотоксини. При неправильному зберіганні в масі може почати розвиватися пліснява, що призводить до утворення мікотоксинів, шкідливих для здоров’я тварин.
3. Проблеми з травленням. При надмірному згодовуванні дріжджованого корму може спостерігатися здуття, оскільки дріжджі продовжують виділяти гази в системі травлення тварин.

Правила згодовування дріжджованого корму

1. Поступове введення. Дріжджовані корми необхідно вводити в раціон поступово, щоб не викликати кормового стресу у тварин та не спровокувати проблеми з травленням.
2. Контроль якості. Потрібно стежити за якістю дріжджованої маси – корм повинен бути свіжим, приготованим з доброякісної сировини і не мати ознак псування.
3. Співвідношення з іншими кормами. Дріжджовані корми не повинні становити більше 30% від загального обсягу раціону, їх обов’язково потрібно поєднувати зі звичайними кормами.
4. Перерва у згодовуванні. Періоди згодовування дріжджованого корму слід чергувати з паузами. Після 7–10 днів годівлі обробленим кормом рекомендується протягом такого самого періоду годувати звичайними кормами, які не містять дріжджів.

Практичний ефект від дріжджування

Дріжджування кормів тягне за собою витрати на організацію та здійснення цього процесу, але одночасно несе й вигоди.

Основні вигоди від дріжджування кормів:

1. Економічна вигода. Хоча поточні витрати на енергоносії та початкові витрати на придбання обладнання і можуть бути значними, їхня окупність відбувається за рахунок збільшення несучості, надоїв та приросту ваги. Тварини краще засвоюють корми, що є в господарстві. В результаті ферма отримує збільшення продуктивності тварин на 10–15% за тих самих витрат на корм. Дріжджування кормів є економічно доцільним, особливо у умовах великих господарств.
2. Поліпшення здоров’я тварин. Тварини, які періодично отримують дріжджовані корми, мають міцніший імунітет і краще протистоять хворобам, що знижує витрати на ветеринарне обслуговування.

Приклади успішного використання дріжджування

Дріжджування кормів широко застосовують у Німеччині, в Україні, Росії, Білорусі, Франції та США. У цих країнах тваринники активно використовують ферментовані корми для підвищення продуктивності худоби і птиці.

В Україні метод дріжджування кормів використовують у деяких великих агрогосподарствах, що спеціалізуються на молочному та м’ясному тваринництві. Відомі приклади успішного застосування технології у господарствах Волинської та Хмельницької областей, де дріжджування дозволяє підвищити надої та прирости ваги тварин на 5–7%.

Багато господарств у Росії та Європі теж успішно застосовують метод дріжджування кормів. Зокрема, відомий досвід російських агрофірм «Молочний край» та «Золотий колос». Вони змогли досягти підвищення надоїв на 12% і приросту ваги у м’ясної худоби на 10%.

Дріжджування кормів – ефективний та економічно виправданий метод підготовки кормів для продуктивних тварин. Він покращує смакові якості та поживні властивості кормів, сприяє здоров’ю тварин та збільшує їх цільову продуктивність. Технологія дріжджування доступна як для невеликих фермерських господарств, так і для великих агропідприємств, забезпечуючи високі показники на відгодівлі та у молочному виробництві.

Успішного вам тваринництва!

Віталій Чугуєвець.